<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><?xml-stylesheet href="https://feeds.captivate.fm/style.xsl" type="text/xsl"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:googleplay="http://www.google.com/schemas/play-podcasts/1.0" xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:podcast="https://podcastindex.org/namespace/1.0"><channel><atom:link href="https://feeds.captivate.fm/dmhovoryt/" rel="self" type="application/rss+xml"/><title><![CDATA[Детектор медіа говорить]]></title><podcast:guid>8ff64eae-9377-5d62-86bb-c855200dacb3</podcast:guid><lastBuildDate>Mon, 27 Jan 2025 11:00:13 +0000</lastBuildDate><generator>Captivate.fm</generator><language><![CDATA[en]]></language><copyright><![CDATA[Copyright 2025 Детектор медіа]]></copyright><managingEditor>Детектор медіа</managingEditor><itunes:summary><![CDATA[Детектор медіа говорить – це новий подкаст «Детектора медіа», у якому ми озвучуємо найкращі тексти, що виходять на наших шпальтах. Наприклад, наші рецензії на кіно та серіали, дослідження та статті. Якщо ви не встигаєте прочитати все цікаве на «Детекторі медіа», то тепер ви можете нас послухати.]]></itunes:summary><image><url>https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png</url><title>Детектор медіа говорить</title><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link></image><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><itunes:owner><itunes:name>Детектор медіа</itunes:name></itunes:owner><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author><description>Детектор медіа говорить – це новий подкаст «Детектора медіа», у якому ми озвучуємо найкращі тексти, що виходять на наших шпальтах. Наприклад, наші рецензії на кіно та серіали, дослідження та статті. Якщо ви не встигаєте прочитати все цікаве на «Детекторі медіа», то тепер ви можете нас послухати.</description><link>https://detector.media/</link><atom:link href="https://pubsubhubbub.appspot.com" rel="hub"/><itunes:subtitle><![CDATA[Почуйте найкращі тексти, що виходять на шпальтах «Детектора медіа»: рецензії на кіно та серіали та багато іншого]]></itunes:subtitle><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:type>episodic</itunes:type><itunes:category text="News"><itunes:category text="News Commentary"/></itunes:category><itunes:category text="TV &amp; Film"><itunes:category text="Film Reviews"/></itunes:category><itunes:category text="TV &amp; Film"><itunes:category text="TV Reviews"/></itunes:category><podcast:locked>no</podcast:locked><podcast:medium>podcast</podcast:medium><item><title>Лісова пісня. Документальний фільм Володимира Бакума «Бартка» показує красу та вразливість Карпат</title><itunes:title>Лісова пісня. Документальний фільм «Бартка» показує красу та вразливість Карпат</itunes:title><description><![CDATA[<p>Фільмів про Карпати в нас роблять багато. Засніжені вершини, вікові ліси, стрімкі річки й шалена блакить над усім цим — ідеальна натура. Володимир Бакум у «Бартці», звісно, не оминає цей відеоряд. Є і гори, і ліс. Останній, правда, в цій історії — не тільки велична декорація, а й сировина. Адже головний герой — дільничний лісівник Василь Павлович, який керує лісозаготівельними бригадами, що виконують і державні, й приватні замовлення.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236638/2025-01-03-lisova-pisnya-dokumentalnyy-film-volodymyra-bakuma-bartka-pokazuie-krasu-ta-vrazlyvist-karpat/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Фільмів про Карпати в нас роблять багато. Засніжені вершини, вікові ліси, стрімкі річки й шалена блакить над усім цим — ідеальна натура. Володимир Бакум у «Бартці», звісно, не оминає цей відеоряд. Є і гори, і ліс. Останній, правда, в цій історії — не тільки велична декорація, а й сировина. Адже головний герой — дільничний лісівник Василь Павлович, який керує лісозаготівельними бригадами, що виконують і державні, й приватні замовлення.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236638/2025-01-03-lisova-pisnya-dokumentalnyy-film-volodymyra-bakuma-bartka-pokazuie-krasu-ta-vrazlyvist-karpat/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">37b6f01d-dfc9-4a39-b567-ae6a7465ff5c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 23 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c365c05c-e70f-44e0-9311-a35fee0ff310/320-48000.mp3" length="11977647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>04:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Небезпечні повороти на зборах ОСББ</title><itunes:title>Небезпечні повороти на зборах ОСББ</itunes:title><description><![CDATA[<p>Стрічка «Збори ОСББ», знята в жанрі сатиричної комедії, — це історія про українців, котрі не в змозі домовитися між собою про елементарне. Або я помиляюся, або це рекорд: від «тарілки» до кінотеатральної прем’єри — півтора місяця, — каже Андрій Кокотюха.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236137/2024-12-19-nebezpechni-povoroty-na-zborakh-osbb/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Стрічка «Збори ОСББ», знята в жанрі сатиричної комедії, — це історія про українців, котрі не в змозі домовитися між собою про елементарне. Або я помиляюся, або це рекорд: від «тарілки» до кінотеатральної прем’єри — півтора місяця, — каже Андрій Кокотюха.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236137/2024-12-19-nebezpechni-povoroty-na-zborakh-osbb/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">738b62c2-254b-47fd-8ae6-e7d69cb849b1</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 22 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/cfc34d89-6989-4949-9684-d812a7eb57de/320-48000.mp3" length="22625967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:25</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Шлях» українського самурая</title><itunes:title>«Шлях» українського самурая</itunes:title><description><![CDATA[<p>Мінісеріал «Шлях» — це чернетка для створення нового українського героя. Який зовсім не герой у розумінні теле- й кіноменеджменту, бо часом не впевнений у власних силах, часом боїться, через те шукає порятунку на дні пляшки. Прем’єра відбулася в ефірі «2+2» 5 грудня, до Міжнародного дня волонтера.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235989/2024-12-15-shlyakh-ukrainskogo-samuraya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Мінісеріал «Шлях» — це чернетка для створення нового українського героя. Який зовсім не герой у розумінні теле- й кіноменеджменту, бо часом не впевнений у власних силах, часом боїться, через те шукає порятунку на дні пляшки. Прем’єра відбулася в ефірі «2+2» 5 грудня, до Міжнародного дня волонтера.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235989/2024-12-15-shlyakh-ukrainskogo-samuraya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e72248d6-5aec-4de9-a6c1-2ceb0353777a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 21 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/24d04b5b-e08b-4721-a93e-b7513f80d13a/320-48000.mp3" length="20566767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Якщо робитимемо ставку на молодість, то ми маємо шанс»</title><itunes:title>«Якщо робитимемо ставку на молодість, то ми маємо шанс»</itunes:title><description><![CDATA[<p>9 січня у столичному Будинку кіно відбулося перше вручення премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова за найкращі дебюти. Започаткувати премію запропонував режисер Дмитро Томашпольський торік, коли відзначалося 100 років від дня народження Параджанова.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236946/2025-01-11-yakshcho-robytymemo-stavku-na-molodist-to-my-maiemo-shans/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>9 січня у столичному Будинку кіно відбулося перше вручення премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова за найкращі дебюти. Започаткувати премію запропонував режисер Дмитро Томашпольський торік, коли відзначалося 100 років від дня народження Параджанова.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236946/2025-01-11-yakshcho-robytymemo-stavku-na-molodist-to-my-maiemo-shans/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">36e17797-ce8d-48d1-aa6d-58d47a10e5a3</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 20 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/98b6d394-a4f7-4b62-8d4a-5e1d2d9f7569/320-48000.mp3" length="20987247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:45</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Довженко: спокуса любов’ю</title><itunes:title>Довженко: спокуса любов’ю</itunes:title><description><![CDATA[<p>До 130-річчя Олександра Довженка творче об’єднання «Babylon'13» на замовлення Суспільного мовлення виготовило фільм про митця. Це не перший документальний фільм про Довженка, який я дивився, — каже Юрій Макаров. А оскільки Олександр Петрович — це, як би так сказати без пафосу, ціла планета, щоразу з’являються претензії: «а чому про це не сказали?», «а чому це проминули?» На щастя, свіжа прем’єра від Суспільного «О. Довженко. Великий компроміс» Ігоря Іванька й Сергія Тримбача відразу визначає головний драматургійний конфлікт, як і вчили класики, й навіть виносить його в заголовок.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8688/2024-12-26-dovzhenko-spokusa-lyubovyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Юрій Макаров.</p><p><br></p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>До 130-річчя Олександра Довженка творче об’єднання «Babylon'13» на замовлення Суспільного мовлення виготовило фільм про митця. Це не перший документальний фільм про Довженка, який я дивився, — каже Юрій Макаров. А оскільки Олександр Петрович — це, як би так сказати без пафосу, ціла планета, щоразу з’являються претензії: «а чому про це не сказали?», «а чому це проминули?» На щастя, свіжа прем’єра від Суспільного «О. Довженко. Великий компроміс» Ігоря Іванька й Сергія Тримбача відразу визначає головний драматургійний конфлікт, як і вчили класики, й навіть виносить його в заголовок.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8688/2024-12-26-dovzhenko-spokusa-lyubovyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Юрій Макаров.</p><p><br></p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3b0a727e-0ce5-4df5-b21b-60193bfcc62d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 19 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/43d146a8-41b7-4702-9129-e763a14e16d9/320-48000.mp3" length="23436207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:46</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Потяг до життя»: мейнстримна документалістика з історіями, які вражають</title><itunes:title>«Потяг до життя»: мейнстримна документалістика з історіями, які вражають</itunes:title><description><![CDATA[<p>Наразі в потоці неігрових фільмів про війну показані військові, волонтери, митці, медики, переселенці, іноземні добровольці, рятівники тварин. Але досі не було фільму про нашу залізницю. «Потяг до життя» нарешті закриває цю лакуну.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236186/2024-12-20-potyag-do-zhyttya-meynstrymna-dokumentalistyka-z-istoriyamy-yaki-vrazhayut/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Наразі в потоці неігрових фільмів про війну показані військові, волонтери, митці, медики, переселенці, іноземні добровольці, рятівники тварин. Але досі не було фільму про нашу залізницю. «Потяг до життя» нарешті закриває цю лакуну.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236186/2024-12-20-potyag-do-zhyttya-meynstrymna-dokumentalistyka-z-istoriyamy-yaki-vrazhayut/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7bc0d002-9e77-4d08-845c-385c6fea2e91</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 18 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9b57ccd6-788c-4262-86c1-662b1a31dd05/320-48000.mp3" length="10761327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>04:29</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Друзі за контрактом» проти «Новорічної шкереберті», або Як зняти новорічну класику</title><itunes:title>«Друзі за контрактом» проти «Новорічної шкереберті», або Як зняти новорічну класику</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі ICTV2 вийшла комедія «Друзі за контрактом», створена за підтримки держави. Нова комедія дала привід поміркувати над тим, чому одні різдвяні фільми стають класикою, а інші зникають майже безслідно.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236323/2024-12-24-druzi-za-kontraktom-proty-novorichnoi-shkereberti-abo-yak-znyaty-novorichnu-klasyku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі ICTV2 вийшла комедія «Друзі за контрактом», створена за підтримки держави. Нова комедія дала привід поміркувати над тим, чому одні різдвяні фільми стають класикою, а інші зникають майже безслідно.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236323/2024-12-24-druzi-za-kontraktom-proty-novorichnoi-shkereberti-abo-yak-znyaty-novorichnu-klasyku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">50b470cb-1801-4940-bd48-241744c57247</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 17 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e48dfc52-f784-435b-aa83-fad0ad0af592/320-48000.mp3" length="28424355" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:50</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Банкрути й манкурти. Класична кінокомедія «За двома зайцями» сьогодні актуальна як ніколи</title><itunes:title>Банкрути й манкурти. Класична кінокомедія «За двома зайцями» сьогодні актуальна як ніколи</itunes:title><description><![CDATA[<p>Режисеру фільму Віктору Іванову вдалося в упаковці сатиричної комедії зняти цілковито антиколоніальне кіно — якщо дивитися україномовний оригінал, який транслювали по клубах, а надалі взагалі знищили, а не російськомовний відомий переклад.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236354/2024-12-25-bankruty-y-mankurty-klasychna-kinokomediya-za-dvoma-zaytsyamy-sogodni-aktualna-yak-nikoly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Режисеру фільму Віктору Іванову вдалося в упаковці сатиричної комедії зняти цілковито антиколоніальне кіно — якщо дивитися україномовний оригінал, який транслювали по клубах, а надалі взагалі знищили, а не російськомовний відомий переклад.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236354/2024-12-25-bankruty-y-mankurty-klasychna-kinokomediya-za-dvoma-zaytsyamy-sogodni-aktualna-yak-nikoly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7ece34c4-1f15-4fbd-a7de-67cafea112ec</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 16 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f38a7264-1897-4701-8b95-2e5ce0d9b2fd/320-448000.mp3" length="14941167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Фільм Суспільного «Якби Чорновіл»: хто насправді заважає реформам в Україні</title><itunes:title>Фільм Суспільного «Якби Чорновіл»: хто насправді заважає реформам в Україні</itunes:title><description><![CDATA[<p>На Суспільному відбулася прем’єра документального фільму «Якби Чорновіл. Кращий сценарій для України». Проєкт розмірковує над тим, як би розгорталися події, якби на президентських виборах 1991 року першим президентом України був обраний не Леонід Кравчук, а лідер Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл. Він тоді посів друге місце в перегонах, отримавши 23% голосів проти майже 62% за Кравчука.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8693/2024-12-30-film-suspilnogo-yakby-chornovil-khto-naspravdi-zavazhaie-reformam-v-ukraini/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На Суспільному відбулася прем’єра документального фільму «Якби Чорновіл. Кращий сценарій для України». Проєкт розмірковує над тим, як би розгорталися події, якби на президентських виборах 1991 року першим президентом України був обраний не Леонід Кравчук, а лідер Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл. Він тоді посів друге місце в перегонах, отримавши 23% голосів проти майже 62% за Кравчука.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8693/2024-12-30-film-suspilnogo-yakby-chornovil-khto-naspravdi-zavazhaie-reformam-v-ukraini/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f61dd1dd-8210-4830-92fe-f420741dd870</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 15 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/5805929c-f237-4cf1-ba5c-4714b607489c/320-48000.mp3" length="26252847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документальний фільм «На честь»: про військові символи за правилами та від серця</title><itunes:title>Документальний фільм «На честь»: про військові символи за правилами та від серця</itunes:title><description><![CDATA[<p>На Суспільному вийшов новий проєкт, присвячений військовій айдентиці.Зазвичай військові підрозділи просто нумерують, але окремі полки, батальйони та бригади за особливі заслуги отримують додаткові іменні назви. Фільм «На честь» розповідає, на честь кого чи чого називають підрозділи та що означає їхня символіка.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8680/2024-12-21-dokumentalnyy-film-na-chest-pro-viyskovi-symvoly-za-pravylamy-ta-vid-sertsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На Суспільному вийшов новий проєкт, присвячений військовій айдентиці.Зазвичай військові підрозділи просто нумерують, але окремі полки, батальйони та бригади за особливі заслуги отримують додаткові іменні назви. Фільм «На честь» розповідає, на честь кого чи чого називають підрозділи та що означає їхня символіка.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8680/2024-12-21-dokumentalnyy-film-na-chest-pro-viyskovi-symvoly-za-pravylamy-ta-vid-sertsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e737eb08-ee37-414c-af46-5e1553990ca7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 14 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b840cfe0-7fbf-49c7-8766-db997f7e04d7/320-48000.mp3" length="15789807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:35</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Фільм «Сімейний альбом»: пам’ятати свою історію — і опиратися</title><itunes:title>Фільм «Сімейний альбом»: пам’ятати свою історію — і опиратися</itunes:title><description><![CDATA[<p>Історія геноциду українців – Голодомору і нинішньої війни, – свідками якого стали в різні часи члени однієї родини іноземців. Для режисерки Марини Ткачук «Сімейний альбом» став повнометражним кінодебютом. Фільм насичено зустрічами й розмовами з українськими героями та героїнями, ретельно дібраними й документально підтвердженими фактами; головна героїня фільму, британська фотографка Самара Пірс веде схвильований закадровий монолог, і кожному її твердженню Марина знаходить візуальний відповідник.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236243/2024-12-22-film-simeynyy-albom-pamyataty-svoyu-istoriyu-i-opyratysya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Історія геноциду українців – Голодомору і нинішньої війни, – свідками якого стали в різні часи члени однієї родини іноземців. Для режисерки Марини Ткачук «Сімейний альбом» став повнометражним кінодебютом. Фільм насичено зустрічами й розмовами з українськими героями та героїнями, ретельно дібраними й документально підтвердженими фактами; головна героїня фільму, британська фотографка Самара Пірс веде схвильований закадровий монолог, і кожному її твердженню Марина знаходить візуальний відповідник.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236243/2024-12-22-film-simeynyy-albom-pamyataty-svoyu-istoriyu-i-opyratysya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8d880451-75e9-4186-addb-54f9a4597b93</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 13 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/19d7391b-fa0b-409e-b76b-47341f847036/320-48000.mp3" length="12620847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:15</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Трибунал для Путіна»: про злочин століття та російську безкарність</title><itunes:title>«Трибунал для Путіна»: про злочин століття та російську безкарність</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі «1+1 Україна» вийшов документальний фільм «Трибунал для Путіна».&nbsp;Цього разу ТСН дослідила перспективи суду над військово-політичною верхівкою Росії за розв’язування війни в України. У міжнародному кримінальному праві за це відповідає стаття «злочин агресії» (або «злочин проти миру»), яка є найважчою серед усіх. Україна наполягає саме на цьому обвинуваченні, адже всіх інших воєнних злочинів — викрадення дітей, страт полонених, бомбардування лікарень, житлових будинків і електростанцій — не сталося б, якби Путін і його найближче коло не ухвалили рішення вдертися на територію нашої держави.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236053/2024-12-17-trybunal-dlya-putina-pro-zlochyn-stolittya-ta-rosiysku-bezkarnist/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі «1+1 Україна» вийшов документальний фільм «Трибунал для Путіна».&nbsp;Цього разу ТСН дослідила перспективи суду над військово-політичною верхівкою Росії за розв’язування війни в України. У міжнародному кримінальному праві за це відповідає стаття «злочин агресії» (або «злочин проти миру»), яка є найважчою серед усіх. Україна наполягає саме на цьому обвинуваченні, адже всіх інших воєнних злочинів — викрадення дітей, страт полонених, бомбардування лікарень, житлових будинків і електростанцій — не сталося б, якби Путін і його найближче коло не ухвалили рішення вдертися на територію нашої держави.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/236053/2024-12-17-trybunal-dlya-putina-pro-zlochyn-stolittya-ta-rosiysku-bezkarnist/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">46b9120c-98e3-422f-bf45-f61e2cbdb754</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 12 Jan 2025 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/cbadb505-b57c-4c1a-a496-a6bed90782a9/320-48000.mp3" length="19186287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>У світлі далекої пожежі. Герої польського фільму «Під вулканом» — українська родина, що стала мимовільними біженцями</title><itunes:title>У світлі далекої пожежі. Герої польського фільму «Під вулканом» — українська родина, що стала мимовільними біженцями</itunes:title><description><![CDATA[<p>Родина українських туристів — тато Роман, мама Анастасія, дочка-підлітка Софія та син Федір — проводять відпустку на острові Тенеріфе, на Канарському архіпелазі. Сонце, океан, пальми, пляжі, гори. Але одного ранку приходить звістка про повномасштабне вторгнення Росії. І туристи перетворюються на біженців. Як громадянський вчинок цей фільм справді вдався, — каже Дмитро Десятерик. Так, драматургічна розхитаність не дозволяє віднести «Під вулканом» до здобутків Даміана Коцура; та все ж образи заскочених війною українців створені тут із переконливістю, про яку переважна більшість наших режисерів може тільки мріяти.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235692/2024-12-08-u-svitli-dalekoi-pozhezhi-geroi-polskogo-filmu-pid-vulkanom-ukrainska-rodyna-shcho-stala-mymovilnymy-bizhentsyamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Родина українських туристів — тато Роман, мама Анастасія, дочка-підлітка Софія та син Федір — проводять відпустку на острові Тенеріфе, на Канарському архіпелазі. Сонце, океан, пальми, пляжі, гори. Але одного ранку приходить звістка про повномасштабне вторгнення Росії. І туристи перетворюються на біженців. Як громадянський вчинок цей фільм справді вдався, — каже Дмитро Десятерик. Так, драматургічна розхитаність не дозволяє віднести «Під вулканом» до здобутків Даміана Коцура; та все ж образи заскочених війною українців створені тут із переконливістю, про яку переважна більшість наших режисерів може тільки мріяти.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235692/2024-12-08-u-svitli-dalekoi-pozhezhi-geroi-polskogo-filmu-pid-vulkanom-ukrainska-rodyna-shcho-stala-mymovilnymy-bizhentsyamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a774bc7d-fd75-4167-beb8-7658b00826c8</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 29 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b6b3c349-167e-4680-aedc-3d16a93b3682/320-48000.mp3" length="12777327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>В Україні бум на FAST-канали. Що це таке</title><itunes:title>В Україні бум на FAST-канали. Що це таке</itunes:title><description><![CDATA[<p>Віднедавна випуски одного проєкту, серіалу, контент певного жанру тощо вже не лише «заливають» на ютуб або ставлять багатогодинними блоками в ефірі, а й «запаковують» в окремі канали на ОТТ-платформах, які називають FAST.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/235521/2024-12-04-v-ukraini-bum-na-fast-kanaly-shcho-tse-take/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Віднедавна випуски одного проєкту, серіалу, контент певного жанру тощо вже не лише «заливають» на ютуб або ставлять багатогодинними блоками в ефірі, а й «запаковують» в окремі канали на ОТТ-платформах, які називають FAST.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/235521/2024-12-04-v-ukraini-bum-na-fast-kanaly-shcho-tse-take/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8cd1e548-d8ba-47cf-8479-0eb3c6c69677</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 28 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/344d6293-73f2-4d20-b8df-63a4da9d5f68/FAST-320-48000.mp3" length="29033007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Дорогі прекрасні кохані». Фільм, який вражає, але залишає надію наприкінці</title><itunes:title>«Дорогі прекрасні кохані». Фільм, який вражає, але залишає надію наприкінці</itunes:title><description><![CDATA[<p>Новий фільм Юрія Речинського Dear Beautiful Beloved («Дорогі прекрасні кохані») — це три паралельні оповіді. Перша починається на прифронтовій території, звідки британські волонтери Елізабет і Джон мікроавтобусом вивозять літніх і маломобільних людей. Друга теж стартує неподалік від «нуля»; герої цього сюжету — волонтери, що вивозять тіла загиблих захисників України. Нарешті, третя історія — про матерів із дітьми, яких війна змусила терміново виїхати за кордон. Стрічка Юрія Речинського належить до того типу фільмів, у яких автори, максимально усунувшись від подій, просто фіксують їхній плин.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235939/2024-12-13-dorogi-prekrasni-kokhani-film-yakyy-vrazhaie-ale-zalyshaie-nadiyu-naprykintsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Новий фільм Юрія Речинського Dear Beautiful Beloved («Дорогі прекрасні кохані») — це три паралельні оповіді. Перша починається на прифронтовій території, звідки британські волонтери Елізабет і Джон мікроавтобусом вивозять літніх і маломобільних людей. Друга теж стартує неподалік від «нуля»; герої цього сюжету — волонтери, що вивозять тіла загиблих захисників України. Нарешті, третя історія — про матерів із дітьми, яких війна змусила терміново виїхати за кордон. Стрічка Юрія Речинського належить до того типу фільмів, у яких автори, максимально усунувшись від подій, просто фіксують їхній плин.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235939/2024-12-13-dorogi-prekrasni-kokhani-film-yakyy-vrazhaie-ale-zalyshaie-nadiyu-naprykintsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">90471c21-abd4-4eac-bdc3-2d312e4411cf</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 27 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e187d0b4-41ac-4694-ace6-2b16b56f5ff4/320-48000.mp3" length="10886127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>04:32</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Бердянськ 24». Історія медіа, яке покинуло окуповане місто, але не втрачає зв’язку з його жителями</title><itunes:title>«Бердянськ 24». Історія медіа, яке покинуло окуповане місто, але не втрачає зв’язку з його жителями</itunes:title><description><![CDATA[<p>Історія онлайн-медіа «Бердянськ 24», більш відомого як Brd24, розпочалась у 2010 році. Ідея створити міський новинний сайт виникла в людини без журналістської освіти та без жодного медійного досвіду. Звати цю людину Віталій Швець, і сьогодні він керує порталом, який уже 14 років розповідає про події в невеликому приморському місті в Запорізькій області. Останні два роки робить це, перебуваючи за межами Бердянська, звідки редакції довелося виїхати після того, як місто окупували росіяни.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/235567/2024-12-05-berdyansk-24-istoriya-media-yake-pokynulo-okupovane-misto-ale-ne-vtrachaie-zvyazku-z-yogo-zhytelyamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Історія онлайн-медіа «Бердянськ 24», більш відомого як Brd24, розпочалась у 2010 році. Ідея створити міський новинний сайт виникла в людини без журналістської освіти та без жодного медійного досвіду. Звати цю людину Віталій Швець, і сьогодні він керує порталом, який уже 14 років розповідає про події в невеликому приморському місті в Запорізькій області. Останні два роки робить це, перебуваючи за межами Бердянська, звідки редакції довелося виїхати після того, як місто окупували росіяни.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/235567/2024-12-05-berdyansk-24-istoriya-media-yake-pokynulo-okupovane-misto-ale-ne-vtrachaie-zvyazku-z-yogo-zhytelyamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">af081911-ca36-4066-8c97-7ab990ba9672</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 26 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4f4c1283-1f05-477e-b422-928af02984c5/24-320-48000.mp3" length="43372527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>18:04</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Відторгнення. Стрічка про прірву між ветеранами й тими, до кого вони повертаються</title><itunes:title>Відторгнення. Стрічка про прірву між ветеранами й тими, до кого вони повертаються</itunes:title><description><![CDATA[<p>Фільм Лесі Дяк «Татова колискова» порушує болісну тему адаптації ветеранів бойових дій до мирного життя. Леся Дяк заснувала власну продюсерську компанію «Драма Фрі», в якій і зняла свій повнометражний дебют «Татова колискова», що є копродукцією України, Румунії та Хорватії. Картина нагороджена призом HBO на кінофестивалі Last Stop у Трієсті та спеціальною відзнакою за найкращий перший повнометражний фільм на фестивалі Doclisboa в Лісабоні.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/234849/2024-11-18-vidtorgnennya-strichka-pro-prirvu-mizh-veteranamy-y-tymy-do-kogo-vony-povertayutsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Фільм Лесі Дяк «Татова колискова» порушує болісну тему адаптації ветеранів бойових дій до мирного життя. Леся Дяк заснувала власну продюсерську компанію «Драма Фрі», в якій і зняла свій повнометражний дебют «Татова колискова», що є копродукцією України, Румунії та Хорватії. Картина нагороджена призом HBO на кінофестивалі Last Stop у Трієсті та спеціальною відзнакою за найкращий перший повнометражний фільм на фестивалі Doclisboa в Лісабоні.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/234849/2024-11-18-vidtorgnennya-strichka-pro-prirvu-mizh-veteranamy-y-tymy-do-kogo-vony-povertayutsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b88c6418-9a37-487f-8cb0-57d8cf50158d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 25 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/89b15135-9b61-41b9-89dc-ac1b002e63f4/320-48000.mp3" length="14985327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:14</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Йона. Голодне марення»: Суспільне презентувало фільм про художницю, яка через свої картини досліджує тему голодомору 1946-47 років</title><itunes:title>«Йона. Голодне марення»: Суспільне презентувало фільм про художницю, яка через свої картини досліджує тему голодомору 1946-47 років</itunes:title><description><![CDATA[<p>21 листопада у столичному Будинку кіно відбувся прем’єрний публічний показ документального фільму «Йона. Голодне марення» до дня вшанування пам’яті жертв голодоморів різних років. На другому поверсі Будинку кіно, біля кінозали, усіх відвідувачів зустрічала героїня фільму — українська художниця болгарського походження Йона Тукусер. Зі своєї рідної Бессарабії вона привезла зерно, кожному глядачу вручивши пляшечку з ним — «Візьміть, будь ласка. Це зерно надії». Чому саме так вона назвала привезене з півдня зерно, Йона Тукусер пояснила, презентуючи стрічку. Серед історій, які їй розповідали свідки штучного голоду 1946-47 років, була й та, яку Йона назвала «Історією про надію».&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8642/2024-11-24-yona-golodne-marennya-suspilne-prezentuvalo-film-pro-khudozhnytsyu-yaka-cherez-svoi-kartyny-doslidzhuie-temu-golodomoru-1946-47-rokiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>21 листопада у столичному Будинку кіно відбувся прем’єрний публічний показ документального фільму «Йона. Голодне марення» до дня вшанування пам’яті жертв голодоморів різних років. На другому поверсі Будинку кіно, біля кінозали, усіх відвідувачів зустрічала героїня фільму — українська художниця болгарського походження Йона Тукусер. Зі своєї рідної Бессарабії вона привезла зерно, кожному глядачу вручивши пляшечку з ним — «Візьміть, будь ласка. Це зерно надії». Чому саме так вона назвала привезене з півдня зерно, Йона Тукусер пояснила, презентуючи стрічку. Серед історій, які їй розповідали свідки штучного голоду 1946-47 років, була й та, яку Йона назвала «Історією про надію».&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8642/2024-11-24-yona-golodne-marennya-suspilne-prezentuvalo-film-pro-khudozhnytsyu-yaka-cherez-svoi-kartyny-doslidzhuie-temu-golodomoru-1946-47-rokiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4448a6b5-85bb-4c18-ab7c-d409cee474d0</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 24 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e3bba98b-bf71-4ca1-a0de-925ddac485fb/320-48000.mp3" length="33976047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:09</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Лицарка з Позняків. Стрічка про жінку, яка не здається</title><itunes:title>Лицарка з Позняків. Стрічка про жінку, яка не здається</itunes:title><description><![CDATA[<p>Свого часу на Позняках у Дарницькому районі Києва переважали одноповерхові будинки. Майже весь приватний сектор зник із початком масової забудови передмість Києва у 1980-ті роки. Однак у виярку серед одноманітних панельних висоток за адресою Батуринська, 12 вижив цілий хутір. З незвичайною хазяйкою. Чи, радше, надзвичайною. Повнометражний дебют Аделіни Борець «Квіти України» — один із найкращих документальних фільмів сезону — про власницю обійстя між житловими висотками. Наскрізного сюжету тут нема: просто труди й дні воїтельки, яка любить свою землю у всіх сенсах — від власної ділянки до України. І не здається перед будь-якими халепами.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/234911/2024-11-19-lytsarka-z-poznyakiv-strichka-pro-zhinku-yaka-ne-zdaietsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Свого часу на Позняках у Дарницькому районі Києва переважали одноповерхові будинки. Майже весь приватний сектор зник із початком масової забудови передмість Києва у 1980-ті роки. Однак у виярку серед одноманітних панельних висоток за адресою Батуринська, 12 вижив цілий хутір. З незвичайною хазяйкою. Чи, радше, надзвичайною. Повнометражний дебют Аделіни Борець «Квіти України» — один із найкращих документальних фільмів сезону — про власницю обійстя між житловими висотками. Наскрізного сюжету тут нема: просто труди й дні воїтельки, яка любить свою землю у всіх сенсах — від власної ділянки до України. І не здається перед будь-якими халепами.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/234911/2024-11-19-lytsarka-z-poznyakiv-strichka-pro-zhinku-yaka-ne-zdaietsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d5e565b2-5543-483d-a349-9c90e1620546</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 23 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/1aec323d-608d-436a-a3c6-7d18db18f8bd/320-48000.mp3" length="13400367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:35</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Серіал «Реванш»: інколи краще пробачити й відпустити. Але не всіх</title><itunes:title>Серіал «Реванш»: інколи краще пробачити й відпустити. Але не всіх</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» відбулася прем’єра 24-серійної мелодрами «Реванш» виробництва «Артформс продакшн». Героїня серіалу Валентина Коваль може похизуватися вельми заплутаним і драматичним життєвим шляхом, на якому її спіткав класичний набір «мильно-оперних» бід. Зрада коханого та найкращої подруги, наклеп, втрата робіт, свободи й дитини. Розв’язка цієї історії відповідна. Справедливість буде відновлено, дитину знайдено, а коханого обрано нового, кращого за першого.&nbsp; Та попри нудний анонс, «Реванш» вартий уваги. Звісно, це стосується поціновувачів жанру, бо решті там у будь-якому разі робити нема чого.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235111/2024-11-24-serial-revansh-inkoly-krashche-probachyty-y-vidpustyty-ale-ne-vsikh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» відбулася прем’єра 24-серійної мелодрами «Реванш» виробництва «Артформс продакшн». Героїня серіалу Валентина Коваль може похизуватися вельми заплутаним і драматичним життєвим шляхом, на якому її спіткав класичний набір «мильно-оперних» бід. Зрада коханого та найкращої подруги, наклеп, втрата робіт, свободи й дитини. Розв’язка цієї історії відповідна. Справедливість буде відновлено, дитину знайдено, а коханого обрано нового, кращого за першого.&nbsp; Та попри нудний анонс, «Реванш» вартий уваги. Звісно, це стосується поціновувачів жанру, бо решті там у будь-якому разі робити нема чого.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235111/2024-11-24-serial-revansh-inkoly-krashche-probachyty-y-vidpustyty-ale-ne-vsikh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">63c6e0e9-8e1a-446b-8f14-40ca04dab57f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 22 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fb175154-d280-402e-a41d-3528958f86dd/320-8000.mp3" length="21550767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Попелюшка в російських чоботях. Як американський режисер Шон Бейкер посприяв агресії проти України</title><itunes:title>Попелюшка в російських чоботях. Як американський режисер Шон Бейкер посприяв агресії проти України</itunes:title><description><![CDATA[<p>В американському фільмі-лавреаті Каннського кінофестивалю показали так званого хорошого росіянина, а також залучили акторів із держави-агресорки. Про фільм «Анора» за участі російських акторів, нагороджений у Каннах «Золотою пальмовою гілкою», у нас писали багато, однак радше в (гео)політичному ключі. Для української авдиторії нова робота Шона Бейкера зі зрозумілих причин лишається недоступною. Мені як голосувальнику на цьогорічному «Золотому глобусі» випало подивитись «Анору» — і я хочу розібрати цей прецедент детальніше, — каже Дмитро Десятерик.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235440/2024-12-02-popelyushka-v-rosiyskykh-chobotyakh-yak-amerykanskyy-rezhyser-shon-beyker-pospryyav-agresii-proty-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>В американському фільмі-лавреаті Каннського кінофестивалю показали так званого хорошого росіянина, а також залучили акторів із держави-агресорки. Про фільм «Анора» за участі російських акторів, нагороджений у Каннах «Золотою пальмовою гілкою», у нас писали багато, однак радше в (гео)політичному ключі. Для української авдиторії нова робота Шона Бейкера зі зрозумілих причин лишається недоступною. Мені як голосувальнику на цьогорічному «Золотому глобусі» випало подивитись «Анору» — і я хочу розібрати цей прецедент детальніше, — каже Дмитро Десятерик.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235440/2024-12-02-popelyushka-v-rosiyskykh-chobotyakh-yak-amerykanskyy-rezhyser-shon-beyker-pospryyav-agresii-proty-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1828595a-e20b-4549-8f09-160f2b4b5216</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 21 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e2f1eb6d-e543-41c2-8114-a54d84a01f0a/320-48000.mp3" length="15882927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:37</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Імена», які зберігають пам’ять про загиблих на війні Героїв</title><itunes:title>«Імена», які зберігають пам’ять про загиблих на війні Героїв</itunes:title><description><![CDATA[<p>Суспільне створило цикл меморіальних документальних розповідей про захисників і захисниць України «Імена». Кожна історія шестисерійного циклу «Імена» є відтворенням життєвого шляху героїв і героїнь, їхніх цінностей і ролі за допомогою спогадів рідних, друзів, колег, а також їхніх щоденників і листування. Усі герої проєкту — представники різних національних спільнот України, що є свідченням того, що за незалежність і свободу спільно борються всі українці, попри етнічне походження.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8663/2024-12-10-imena-yaki-zberigayut-pamyat-pro-zagyblykh-na-viyni-geroiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Суспільне створило цикл меморіальних документальних розповідей про захисників і захисниць України «Імена». Кожна історія шестисерійного циклу «Імена» є відтворенням життєвого шляху героїв і героїнь, їхніх цінностей і ролі за допомогою спогадів рідних, друзів, колег, а також їхніх щоденників і листування. Усі герої проєкту — представники різних національних спільнот України, що є свідченням того, що за незалежність і свободу спільно борються всі українці, попри етнічне походження.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8663/2024-12-10-imena-yaki-zberigayut-pamyat-pro-zagyblykh-na-viyni-geroiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5b6f00bf-84c8-4343-9e43-a39d786e9764</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 20 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/00c189cf-0376-463e-b07a-6049fef30c7d/320-48000.mp3" length="18239727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:36</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Прикордонники» — героїчна сучасна казка</title><itunes:title>«Прикордонники» — героїчна сучасна казка</itunes:title><description><![CDATA[<p>Продовження «Прикордонників», перша частина яких стартувала 1 жовтня на платформі кіно і телебачення «Київстар ТБ» до Дня захисників і захисниць України, анонсувалося там же 1 листопада. Проте завершення довелося чекати на місяць довше, до 2 грудня. Але цього разу перший український серіал про прикордонну службу пішов широким фронтом. Майже одночасно повна версія стартувала на НТН, який значиться в титрах виробником, на «Київстар ТБ» та на Netfliх. Перший український серіал про прикордонну службу передбачуваний, як переважна більшість продуктів масової культури. Проте така передбачуваність — не гріх.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235813/2024-12-11-prykordonnyky-geroichna-suchasna-kazka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Продовження «Прикордонників», перша частина яких стартувала 1 жовтня на платформі кіно і телебачення «Київстар ТБ» до Дня захисників і захисниць України, анонсувалося там же 1 листопада. Проте завершення довелося чекати на місяць довше, до 2 грудня. Але цього разу перший український серіал про прикордонну службу пішов широким фронтом. Майже одночасно повна версія стартувала на НТН, який значиться в титрах виробником, на «Київстар ТБ» та на Netfliх. Перший український серіал про прикордонну службу передбачуваний, як переважна більшість продуктів масової культури. Проте така передбачуваність — не гріх.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235813/2024-12-11-prykordonnyky-geroichna-suchasna-kazka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">546c43ef-eb25-42a3-9df0-9dbdf3391122</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 19 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6d122ba9-99ec-46cd-8be5-71f632d0ac95/320-48000.mp3" length="30183087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Ми програли, але перемогли та втратили</title><itunes:title>Ми програли, але перемогли та втратили</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Моя прекрасна колонізація» — так називається новий публіцистичний фільм, чия прем’єра відбулася на каналі Миколи Княжицького 24 листопада. «Моя прекрасна колонізація» — фільм, поза всяким сумнівом, потрібний, важливий, дочасний і правильний з усіх точок зору. Проблема одна: автори зайшли на поле, яке топче чимало ніг. А отже повторів важко уникнути.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235410/2024-12-01-my-prograly-ale-peremogly-ta-vtratyly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Моя прекрасна колонізація» — так називається новий публіцистичний фільм, чия прем’єра відбулася на каналі Миколи Княжицького 24 листопада. «Моя прекрасна колонізація» — фільм, поза всяким сумнівом, потрібний, важливий, дочасний і правильний з усіх точок зору. Проблема одна: автори зайшли на поле, яке топче чимало ніг. А отже повторів важко уникнути.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/235410/2024-12-01-my-prograly-ale-peremogly-ta-vtratyly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">82769073-1af2-4aaf-897e-57ff5bcd8d39</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 18 Dec 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/39faa5a6-c3f6-465c-8e0a-5c0db53d5931/320-48000.mp3" length="28399407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:50</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Сім рівнів війни 5.0. Продовження війни шляхом припинення вогню</title><itunes:title>Сім рівнів війни 5.0. Продовження війни шляхом припинення вогню</itunes:title><description><![CDATA[<p>Україна має відійти від ілюзій, що якась зовнішня сила допоможе їй досягти мети. Для цього важливо усвідомлювати, що питання «розвалу Росії» чи «повернення до кордонів 1991 року» не мають сенсу як цілі комунікаційної політики.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/234648/2024-11-13-sim-rivniv-viyny-50-prodovzhennya-viyny-shlyakhom-prypynennya-vognyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Золотухін.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Україна має відійти від ілюзій, що якась зовнішня сила допоможе їй досягти мети. Для цього важливо усвідомлювати, що питання «розвалу Росії» чи «повернення до кордонів 1991 року» не мають сенсу як цілі комунікаційної політики.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/234648/2024-11-13-sim-rivniv-viyny-50-prodovzhennya-viyny-shlyakhom-prypynennya-vognyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Золотухін.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">16a2d6b9-04a8-44b2-b27b-32d2ec0f6c57</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 29 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6ad69bfa-22cd-4878-8b5e-50fda692f78c/320-48000.mp3" length="61789167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>25:45</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Якби ви вчились так, як треба. В український прокат вийшов політичний байопік «Учень. Історія Трампа»</title><itunes:title>Якби ви вчились так, як треба. В український прокат вийшов політичний байопік «Учень. Історія Трампа»</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Учень. Історія Трампа» (The Apprentice) — американський дебют режисера Алі Аббасі за сценарієм Габріеля Шермана. Фільм досліджує бізнес-кар’єру Дональда Трампа в Нью-Йорку в 1970–1980-х роках. Наскільки цікаво глядачам за межами США знати про генезу цього, як би м’якше сказати… феномена? Сходження до багатства і влади, ціна великої кар’єри — вічні сюжети. А в Україні, на додачу — звісно, не від хорошого життя — особистість Трампа є темою надто злободенною.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233630/2024-10-19-yakby-vy-vchylys-tak-yak-treba-v-ukrainskyy-prokat-vyyshov-politychnyy-bayopik-uchen-istoriya-trampa/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Учень. Історія Трампа» (The Apprentice) — американський дебют режисера Алі Аббасі за сценарієм Габріеля Шермана. Фільм досліджує бізнес-кар’єру Дональда Трампа в Нью-Йорку в 1970–1980-х роках. Наскільки цікаво глядачам за межами США знати про генезу цього, як би м’якше сказати… феномена? Сходження до багатства і влади, ціна великої кар’єри — вічні сюжети. А в Україні, на додачу — звісно, не від хорошого життя — особистість Трампа є темою надто злободенною.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233630/2024-10-19-yakby-vy-vchylys-tak-yak-treba-v-ukrainskyy-prokat-vyyshov-politychnyy-bayopik-uchen-istoriya-trampa/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7a24c166-13db-409d-8fd1-92f383372a4c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 28 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/41c39b11-bc53-4ab7-8066-aa85084c8840/320-48000.mp3" length="14801967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:10</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Евакуація»: вчасна зупинка на шляху до «Юрика»</title><itunes:title>«Евакуація»: вчасна зупинка на шляху до «Юрика»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Мінісеріал Дениса Тарасова «Евакуація», прем’єра якого відбулася в ефірі «2+2», а пізніше — на каналі «Дім» попри зауваги є хай не вікопомним чи шедевральним, але доволі міцно зробленим продуктом, котрий відповідає вимогам до соціально вагомого контенту.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233587/2024-10-18-evakuatsiya-vchasna-zupynka-na-shlyakhu-do-yuryka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Мінісеріал Дениса Тарасова «Евакуація», прем’єра якого відбулася в ефірі «2+2», а пізніше — на каналі «Дім» попри зауваги є хай не вікопомним чи шедевральним, але доволі міцно зробленим продуктом, котрий відповідає вимогам до соціально вагомого контенту.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233587/2024-10-18-evakuatsiya-vchasna-zupynka-na-shlyakhu-do-yuryka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">492fb5ce-9992-4c7e-90e2-21fd4d0371b9</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 27 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d5928a67-1f04-4ed6-98ff-fb464410d45f/320-48000.mp3" length="22697967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:27</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«USA-UA: Секретні файли Білого дому»: про тиск, війну та серйозні стосунки</title><itunes:title>«USA-UA: Секретні файли Білого дому»: про тиск, війну та серйозні стосунки</itunes:title><description><![CDATA[<p>На початку листопада відбулася прем’єра документального фільму «USA-UA: Секретні файли Білого дому», що досліджує історію відносин України та США. Авторкою проєкту є спеціальна кореспондентка «ТСН» в Америці Ольга Кошеленко. Документальний проєкт дослідив відповідальність США за події в Україні, а заразом і роль українського народу в американсько-українських відносинах.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/234507/2024-11-09-usa-ua-sekretni-fayly-bilogo-domu-pro-tysk-viynu-ta-seryozni-stosunky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На початку листопада відбулася прем’єра документального фільму «USA-UA: Секретні файли Білого дому», що досліджує історію відносин України та США. Авторкою проєкту є спеціальна кореспондентка «ТСН» в Америці Ольга Кошеленко. Документальний проєкт дослідив відповідальність США за події в Україні, а заразом і роль українського народу в американсько-українських відносинах.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/234507/2024-11-09-usa-ua-sekretni-fayly-bilogo-domu-pro-tysk-viynu-ta-seryozni-stosunky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">adfbd5a8-9d08-4ccc-a33e-7c06121e5263</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 26 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8a21f596-4a20-41e9-ba53-0d97bddfa0ab/320-48000.mp3" length="21435567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Шукати шляхи нової пропаганди</title><itunes:title>Шукати шляхи нової пропаганди</itunes:title><description><![CDATA[<p>Сьогоднішня війна багато в чому «знищила» статус старих інструментів управління, але коли вона закінчиться, вони знову прийдуть. З цієї причини треба бути готовим до них. І одним із таких інструментів була і буде пропаганда. Масова свідомість відрізняється від індивідуальної, вона потребує свого підходу. І пропаганда якраз є розмовою з масовою свідомістю.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/234836/2024-11-17-shukaty-shlyakhy-novoi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Георгій Почепцов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Сьогоднішня війна багато в чому «знищила» статус старих інструментів управління, але коли вона закінчиться, вони знову прийдуть. З цієї причини треба бути готовим до них. І одним із таких інструментів була і буде пропаганда. Масова свідомість відрізняється від індивідуальної, вона потребує свого підходу. І пропаганда якраз є розмовою з масовою свідомістю.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/234836/2024-11-17-shukaty-shlyakhy-novoi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Георгій Почепцов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ba32700f-1346-4737-9e66-f2e3fc45a3e5</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 25 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/0147e20c-5d5c-423b-91fe-b841ec3e960b/320-48000.mp3" length="28129647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:43</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Українці збідніли та перестали донатити». Як російська пропаганда намагається знизити підтримку ЗСУ</title><itunes:title>«Українці збідніли та перестали донатити». Як російська пропаганда намагається знизити підтримку ЗСУ</itunes:title><description><![CDATA[<p>У 2024 році Україна — у першій десятці світового рейтингу благодійності Charities Aid Foundation (CAF), маючи сьоме місце. Пропагандисти Кремля всіляко намагаються знеславити ініціативність українців і кажуть, що вони «втомлюються» або їм уже «набридло» донатити. Деякі висміюють збори, інші — звинувачують тих, хто ініціює збори, у корупції та відмиванні грошей. Тобто намагаються зробити все, щоб посіяти недовіру в українців до самих же себе. Розповідаємо, як українці жертвують та чи справді показники «зменшилися» й навіщо росіянам спекулювати на темі грошей.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36460/2024-10-17-ukraintsi-zbidnily-ta-perestaly-donatyty-yak-rosiyska-propaganda-namagaietsya-znyzyty-pidtrymku-zsu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Орест Сливенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У 2024 році Україна — у першій десятці світового рейтингу благодійності Charities Aid Foundation (CAF), маючи сьоме місце. Пропагандисти Кремля всіляко намагаються знеславити ініціативність українців і кажуть, що вони «втомлюються» або їм уже «набридло» донатити. Деякі висміюють збори, інші — звинувачують тих, хто ініціює збори, у корупції та відмиванні грошей. Тобто намагаються зробити все, щоб посіяти недовіру в українців до самих же себе. Розповідаємо, як українці жертвують та чи справді показники «зменшилися» й навіщо росіянам спекулювати на темі грошей.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36460/2024-10-17-ukraintsi-zbidnily-ta-perestaly-donatyty-yak-rosiyska-propaganda-namagaietsya-znyzyty-pidtrymku-zsu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Орест Сливенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5546c838-3951-4c13-a4d0-23551543efbc</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 24 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ae285c68-b0b7-43ac-93d5-004463c32bd9/320-48000.mp3" length="31770927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:14</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Повернення з війни. Про труднощі адаптації в тилу розповідає новий проєкт Владислава Робського</title><itunes:title>Повернення з війни. Про труднощі адаптації в тилу розповідає новий проєкт Владислава Робського</itunes:title><description><![CDATA[<p>Що відчуває людина, яка повертається з війни в тил? – Найбільш гостре та болюче сьогодні питання української реальності. Його делікатно уникають ЗМІ. Суспільство завмерло в очікуванні, коли зміни, які поступово накопичуються, вибухнуть, адже повернення з війни в умовах, коли кожен перший ветеран має ПТСР, аж ніяк не означає повернення до мирного життя.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/withoutsection/article/233766/2024-10-31-povernennya-z-viyny-pro-trudnoshchi-adaptatsii-v-tylu-rozpovidaie-novyy-proiekt-vladyslava-robskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Що відчуває людина, яка повертається з війни в тил? – Найбільш гостре та болюче сьогодні питання української реальності. Його делікатно уникають ЗМІ. Суспільство завмерло в очікуванні, коли зміни, які поступово накопичуються, вибухнуть, адже повернення з війни в умовах, коли кожен перший ветеран має ПТСР, аж ніяк не означає повернення до мирного життя.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/withoutsection/article/233766/2024-10-31-povernennya-z-viyny-pro-trudnoshchi-adaptatsii-v-tylu-rozpovidaie-novyy-proiekt-vladyslava-robskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">873725f8-4ee8-40e2-adb8-decaebcb8edb</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 23 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/cf4bc20a-e6bf-4291-b52e-2e56278723e8/320-48000.mp3" length="14645487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Державна комунікація вимагає перезавантаження. Експерти запропонували ключові зміни</title><itunes:title>Державна комунікація вимагає перезавантаження. Експерти запропонували ключові зміни</itunes:title><description><![CDATA[<p>5 листопада відбулася закрита зустріч радника Президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина з організаціями, що працюють у сфері протидії дезінформації та інформаційної безпеки, яких зібрала громадська організація «Детектор медіа». Зустріч в Укрінформі модерував Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». Радник президента розпочав із того, що «держава не має бути єдиним суб’єктом на інформаційній арені», підкреслив важливість залучення громадянського суспільства та вислухав пропозиції учасників.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/234466/2024-11-08-derzhavna-komunikatsiya-vymagaie-perezavantazhennya-eksperty-zaproponuvaly-klyuchovi-zminy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>5 листопада відбулася закрита зустріч радника Президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина з організаціями, що працюють у сфері протидії дезінформації та інформаційної безпеки, яких зібрала громадська організація «Детектор медіа». Зустріч в Укрінформі модерував Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». Радник президента розпочав із того, що «держава не має бути єдиним суб’єктом на інформаційній арені», підкреслив важливість залучення громадянського суспільства та вислухав пропозиції учасників.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/234466/2024-11-08-derzhavna-komunikatsiya-vymagaie-perezavantazhennya-eksperty-zaproponuvaly-klyuchovi-zminy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d864e5ca-8f3f-4e5c-9ae9-63b5d6cab231</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 22 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f6f3c14a-1412-4b40-9610-ff8c018932de/320-48000.mp3" length="39547887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:29</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Найкраща оселя» на ТЕТ: шоу про ремонт і дизайн для любителів подивитися, як живуть сусіди</title><itunes:title>«Найкраща оселя» на ТЕТ: шоу про ремонт і дизайн для любителів подивитися, як живуть сусіди</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі ТЕТ відбулася прем’єра нового реаліті-шоу «Найкраща оселя». Творці проєкту на сайті каналу пишуть, що в шоу власники незвичайних осель змагатимуться за звання переможця, а глядачі, як обіцяють у релізі, «отримають свою порцію гострих відчуттів». На відміну від інших реаліті-шоу, де учасники ходять у гості одне до одного, в цьому шоу вони збираються разом у студії, де дивляться та коментують попередньо записані візитівки, в яких вони самі показують знімальній групі каналу їхні помешкання.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233726/2024-10-22-naykrashcha-oselya-na-tet-shou-pro-remont-i-dyzayn-dlya-lyubyteliv-podyvytysya-yak-zhyvut-susidy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ірина Валюк-Антонішена.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі ТЕТ відбулася прем’єра нового реаліті-шоу «Найкраща оселя». Творці проєкту на сайті каналу пишуть, що в шоу власники незвичайних осель змагатимуться за звання переможця, а глядачі, як обіцяють у релізі, «отримають свою порцію гострих відчуттів». На відміну від інших реаліті-шоу, де учасники ходять у гості одне до одного, в цьому шоу вони збираються разом у студії, де дивляться та коментують попередньо записані візитівки, в яких вони самі показують знімальній групі каналу їхні помешкання.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233726/2024-10-22-naykrashcha-oselya-na-tet-shou-pro-remont-i-dyzayn-dlya-lyubyteliv-podyvytysya-yak-zhyvut-susidy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ірина Валюк-Антонішена.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a44b80f6-5a55-4d7d-b9cd-ddd129f62bf0</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 21 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/bdc03f48-7aa8-48fb-8a9f-797a76e3213d/320-48000.mp3" length="15065967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Про війну, мир і лід. Обнадійливі результати Національної премії кінокритиків «Кіноколо»</title><itunes:title>Про війну, мир і лід. Обнадійливі результати Національної премії кінокритиків «Кіноколо»</itunes:title><description><![CDATA[<p>У рамках восьмого фестивалю «Київський тиждень критики» відбулася церемонія нагородження сьомою Національною премією кінокритиків «Кіноколо». Премія названа на честь журналу «Кіноколо», що виходив у 2002–2008 роках і <a href="https://detector.media/kritika/article/229040/2024-07-02-akt-voli-vid-nenormalnykh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">був відроджений цьогоріч</a>. Схоже, очікуваний провал кіноіндустрії та подальше «безкартиння» не настали чи принаймні відклалися, — каже Дмитро Десятерик. Всупереч війні, всупереч шкідницькій культурній політиці держави. Українські кінематографісти виявилися достобіса живучими й винахідливими.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233664/2024-10-21-pro-viynu-myr-i-lid-obnadiylyvi-rezultaty-natsionalnoi-premii-kinokrytykiv-kinokolo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У рамках восьмого фестивалю «Київський тиждень критики» відбулася церемонія нагородження сьомою Національною премією кінокритиків «Кіноколо». Премія названа на честь журналу «Кіноколо», що виходив у 2002–2008 роках і <a href="https://detector.media/kritika/article/229040/2024-07-02-akt-voli-vid-nenormalnykh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">був відроджений цьогоріч</a>. Схоже, очікуваний провал кіноіндустрії та подальше «безкартиння» не настали чи принаймні відклалися, — каже Дмитро Десятерик. Всупереч війні, всупереч шкідницькій культурній політиці держави. Українські кінематографісти виявилися достобіса живучими й винахідливими.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233664/2024-10-21-pro-viynu-myr-i-lid-obnadiylyvi-rezultaty-natsionalnoi-premii-kinokrytykiv-kinokolo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">dd5669ad-b489-4db8-90b9-6ef4d7e799dd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 20 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/91e68bd9-7fe6-43c7-beb6-bc9d64b02321/320-48000.mp3" length="25715247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:43</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Бетмен як воєнний злочинець, невловний і безкарний</title><itunes:title>Бетмен як воєнний злочинець, невловний і безкарний</itunes:title><description><![CDATA[<p>Бетмен як один зі знакових персонажів попкультури є ровесником Другої світової. Людину-Кажана створили 1939 року Білл Фінгер і Боб Кейн. Автентичний Бетмен, хто б і коли не втілював дотепер цього персонажа, — супергерой, борець за справедливість, який протистоїть злочинності. Не дивина, що військові часто обирають собі позивні з переліку верифікованих супергероїв. Ідеться не лише про українських військових, котрі за визначенням кіборги, залізні люди чи інші втілення захисників, котрі не нападають, а захищаються й захищають. Ворогам ніхто не заборонить вважати себе борцями за справедливість. Власне, це росіяни й озвучують, видаючи свою агресію за «звільнення від нацистів» і «захист російськомовного населення».Зняти з нього маску, встановити особу та показати глядачам узялася редакція розслідувань Суспільного. Результат роботи — документальний фільм «Позивний Бетмен: таємниця Василівського блокпоста» — було представлено 19 жовтня на ютуб-каналі «Суспільне. Новини».&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8608/2024-11-04-betmen-yak-voiennyy-zlochynets-nevlovnyy-i-bezkarnyy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Бетмен як один зі знакових персонажів попкультури є ровесником Другої світової. Людину-Кажана створили 1939 року Білл Фінгер і Боб Кейн. Автентичний Бетмен, хто б і коли не втілював дотепер цього персонажа, — супергерой, борець за справедливість, який протистоїть злочинності. Не дивина, що військові часто обирають собі позивні з переліку верифікованих супергероїв. Ідеться не лише про українських військових, котрі за визначенням кіборги, залізні люди чи інші втілення захисників, котрі не нападають, а захищаються й захищають. Ворогам ніхто не заборонить вважати себе борцями за справедливість. Власне, це росіяни й озвучують, видаючи свою агресію за «звільнення від нацистів» і «захист російськомовного населення».Зняти з нього маску, встановити особу та показати глядачам узялася редакція розслідувань Суспільного. Результат роботи — документальний фільм «Позивний Бетмен: таємниця Василівського блокпоста» — було представлено 19 жовтня на ютуб-каналі «Суспільне. Новини».&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8608/2024-11-04-betmen-yak-voiennyy-zlochynets-nevlovnyy-i-bezkarnyy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bec22b8d-8f5e-4c8a-9627-ddb2fa75158c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 19 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d06ae265-5af5-4478-9df8-068be09439c0/320-48000-1.mp3" length="24762927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Серіали «Евакуація» та «Потяг», або Джекіл і Гайд на українському телебаченні</title><itunes:title>Серіали «Евакуація» та «Потяг», або Джекіл і Гайд на українському телебаченні</itunes:title><description><![CDATA[<p>На початку жовтня відбулося відразу дві серіальні прем’єри про війну — «Евакуація» на «2+2» виробництва 1+1 Production fiction і «Потяг» на «1+1 Україна» виробництва Ukrainian Producers Hub. Обидва проєкти створені за підтримки держави та мають деякі інші спільні риси. Це мінісеріали в жанрі роуд-муві, що присвячені евакуації цивільних після повномасштабного вторгнення. В першому проєкті герой намагається вивезти доньку з окупованого Маріуполя, в другому події відбуваються в евакуаційному поїзді, що прямує на захід країни.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233644/2024-10-20-serialy-evakuatsiya-ta-potyag-abo-dzhekil-i-gayd-na-ukrainskomu-telebachenni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На початку жовтня відбулося відразу дві серіальні прем’єри про війну — «Евакуація» на «2+2» виробництва 1+1 Production fiction і «Потяг» на «1+1 Україна» виробництва Ukrainian Producers Hub. Обидва проєкти створені за підтримки держави та мають деякі інші спільні риси. Це мінісеріали в жанрі роуд-муві, що присвячені евакуації цивільних після повномасштабного вторгнення. В першому проєкті герой намагається вивезти доньку з окупованого Маріуполя, в другому події відбуваються в евакуаційному поїзді, що прямує на захід країни.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/233644/2024-10-20-serialy-evakuatsiya-ta-potyag-abo-dzhekil-i-gayd-na-ukrainskomu-telebachenni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">07b8bd7c-6695-4bae-82f7-413223608ecf</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 18 Nov 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/35894887-5675-4b7d-941e-1532e0f91f50/320-48000.mp3" length="20383407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:29</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Неповнолітні використовують штучний інтелект для булінгу та створення порнографії. Як захистити себе?</title><itunes:title>Неповнолітні використовують штучний інтелект для булінгу та створення порнографії. Як захистити себе?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Чатботи з генеративним штучним інтелектом на кшталт ChatGPT стали причиною буму, або «весни» штучного інтелекту. Зростання інвестицій у ці інструменти з одночасним дуже оптимістичним прогнозом щодо доходів від ШІ призвели до того, що ця технологія поступово стає невіддільною частиною не лише бізнес-процесів, але й освіти, правоохоронної діяльності чи розваг. Поки ЮНЕСКО та Всесвітній економічний форум роздумують, як ШІ революціонізує освіту, він стає звичною технологією для дітей різного віку. Для підлітків ChatGPT та аналоги є помічниками не лише в навчанні, але й у створенні порнодипфейків і булінгу однолітків. Надаємо покрокову інструкцію, як захистити себе у випадках незаконного використання вашого фото з метою створення порнографічного контенту.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/36425/2024-10-14-nepovnolitni-vykorystovuyut-shtuchnyy-intelekt-dlya-bulingu-ta-stvorennya-pornografii-yak-zakhystyty-sebe/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Надія Баловсяк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Чатботи з генеративним штучним інтелектом на кшталт ChatGPT стали причиною буму, або «весни» штучного інтелекту. Зростання інвестицій у ці інструменти з одночасним дуже оптимістичним прогнозом щодо доходів від ШІ призвели до того, що ця технологія поступово стає невіддільною частиною не лише бізнес-процесів, але й освіти, правоохоронної діяльності чи розваг. Поки ЮНЕСКО та Всесвітній економічний форум роздумують, як ШІ революціонізує освіту, він стає звичною технологією для дітей різного віку. Для підлітків ChatGPT та аналоги є помічниками не лише в навчанні, але й у створенні порнодипфейків і булінгу однолітків. Надаємо покрокову інструкцію, як захистити себе у випадках незаконного використання вашого фото з метою створення порнографічного контенту.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/36425/2024-10-14-nepovnolitni-vykorystovuyut-shtuchnyy-intelekt-dlya-bulingu-ta-stvorennya-pornografii-yak-zakhystyty-sebe/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Надія Баловсяк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">eeb069be-f4c9-49e6-8d00-e39a6d72bb89</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 31 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a1a8e98e-7ed4-4ebb-b983-fa9e2961772d/320-48000.mp3" length="42292527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:37</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як влаштована протидія дезінформації на заході та півночі Європи, а також на Британських островах</title><itunes:title>Як влаштована протидія дезінформації на заході та півночі Європи, а також на Британських островах</itunes:title><description><![CDATA[<p>Аналізуємо, яку інфраструктуру для боротьби з дезінформацією створили у Західній Європі, зокрема, у державах Бенілюксу, Центральної, Західної та Північної Європи. А також Республіки Ірландія та Сполученого Королівства. Усі аналізовані держави, крім Сполученого Королівства та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Тому захист від поширення дезінформації, окрім національного законодавства, державних і недержавних ініціатив забезпечується нормами й інституціями ЄС. Зокрема, Digital Services Act, заходами координації комунікацій і протидії поширенню дезінформації через соціальні медіа. Цими діями ЄС добивається змін поведінки соціальних медіа, щонайпізніше від 2015 року.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36288/2024-09-28-yak-vlashtovana-protydiya-dezinformatsii-na-zakhodi-ta-pivnochi-ievropy-a-takozh-na-brytanskykh-ostrovakh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автори — Поліна Барановська, Артур Колдомасов, Олексій Півторак.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Аналізуємо, яку інфраструктуру для боротьби з дезінформацією створили у Західній Європі, зокрема, у державах Бенілюксу, Центральної, Західної та Північної Європи. А також Республіки Ірландія та Сполученого Королівства. Усі аналізовані держави, крім Сполученого Королівства та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Тому захист від поширення дезінформації, окрім національного законодавства, державних і недержавних ініціатив забезпечується нормами й інституціями ЄС. Зокрема, Digital Services Act, заходами координації комунікацій і протидії поширенню дезінформації через соціальні медіа. Цими діями ЄС добивається змін поведінки соціальних медіа, щонайпізніше від 2015 року.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36288/2024-09-28-yak-vlashtovana-protydiya-dezinformatsii-na-zakhodi-ta-pivnochi-ievropy-a-takozh-na-brytanskykh-ostrovakh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автори — Поліна Барановська, Артур Колдомасов, Олексій Півторак.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6d861f2e-5295-4886-8bd0-bf89e6ded82c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 30 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a5e935f2-b2d7-4178-9d36-1e101d52a040/320-48000.mp3" length="41733807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:23</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Передостаннє попередження». Пропаганда — про зміну ядерної доктрини Росії</title><itunes:title>«Передостаннє попередження». Пропаганда — про зміну ядерної доктрини Росії</itunes:title><description><![CDATA[<p>Росія не вперше залякує світ застосуванням ядерної зброї. 24 лютого 2022 року Путін, оголошуючи повномасштабне вторгнення в Україну, застеріг міжнародну спільноту від протидії російському нападу та сказав, що «Росія залишається однією з найпотужніших ядерних держав». Натяки та погрози застосування ядерної зброї на адресу України та Заходу, зокрема США, з боку Кремля неодноразово лунали після початку повномасштабної агресії Росії. У червні 2024 року російський президент уже говорив, що Росія готова внести зміни у свою ядерну доктрину, хоча на той момент він «не вбачав у цьому необхідності». А 25 вересня цього року зміни до російської ядерної доктрини, викладеної у 2020 році, все ж внесли. Автор численних погроз застосувати ядерну зброю експрезидент Росії Медведєв у своєму телеграм-каналі назвав це «подією, яку чекали». Як російські пропагандисти подавали зміни до ядерної доктрини Росії.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36345/2024-10-04-peredostannie-poperedzhennya-propaganda-pro-zminu-yadernoi-doktryny-rosii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Віталій Михайлів.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Росія не вперше залякує світ застосуванням ядерної зброї. 24 лютого 2022 року Путін, оголошуючи повномасштабне вторгнення в Україну, застеріг міжнародну спільноту від протидії російському нападу та сказав, що «Росія залишається однією з найпотужніших ядерних держав». Натяки та погрози застосування ядерної зброї на адресу України та Заходу, зокрема США, з боку Кремля неодноразово лунали після початку повномасштабної агресії Росії. У червні 2024 року російський президент уже говорив, що Росія готова внести зміни у свою ядерну доктрину, хоча на той момент він «не вбачав у цьому необхідності». А 25 вересня цього року зміни до російської ядерної доктрини, викладеної у 2020 році, все ж внесли. Автор численних погроз застосувати ядерну зброю експрезидент Росії Медведєв у своєму телеграм-каналі назвав це «подією, яку чекали». Як російські пропагандисти подавали зміни до ядерної доктрини Росії.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36345/2024-10-04-peredostannie-poperedzhennya-propaganda-pro-zminu-yadernoi-doktryny-rosii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Віталій Михайлів.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7438f4dc-d6a8-49a6-a0b4-4b91c7ec8b88</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 29 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/dd015233-d80b-4741-848f-74b2ccd52e9c/320-48000.mp3" length="26765487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:09</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Кадри, гроші, тиск і світло. Ключові проблеми медіа та як із ними впоратися</title><itunes:title>Кадри, гроші, тиск і світло. Ключові проблеми медіа та як із ними впоратися</itunes:title><description><![CDATA[<p>Попри часткове відновлення ринку реклами, медіа виживають завдяки донорським коштам. А також намагаються розв’язати величезну проблему кадрів. Дискусія на National Media Talk. У третій рік повномасштабної війни грантові кошти складають левові частини бюджетів медіа. Але чи стали вони порятунком для незалежних редакцій? Які ресурси легальних доходів доступні українським медіа зараз? Яка бізнес-модель має перспективи для виживання? І які ресурси будуть визначальними для виживання медіа у найближчий рік — гранти, електрика чи люди?</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/232763/2024-09-28-kadry-groshi-tysk-i-svitlo-klyuchovi-problemy-media-ta-yak-iz-nymy-vporatysya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Попри часткове відновлення ринку реклами, медіа виживають завдяки донорським коштам. А також намагаються розв’язати величезну проблему кадрів. Дискусія на National Media Talk. У третій рік повномасштабної війни грантові кошти складають левові частини бюджетів медіа. Але чи стали вони порятунком для незалежних редакцій? Які ресурси легальних доходів доступні українським медіа зараз? Яка бізнес-модель має перспективи для виживання? І які ресурси будуть визначальними для виживання медіа у найближчий рік — гранти, електрика чи люди?</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/232763/2024-09-28-kadry-groshi-tysk-i-svitlo-klyuchovi-problemy-media-ta-yak-iz-nymy-vporatysya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a503360b-d6c2-4cce-a1ac-b5ec14223c48</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 28 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/7d6f4f87-7f84-4ce5-9128-e69494081c51/320-48000.mp3" length="44141487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>18:23</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Без ворожого софту. Чи зможе законопроєкт про заборону російського програмного забезпечення стати ефективним законом</title><itunes:title>Без ворожого софту. Чи зможе законопроєкт про заборону російського програмного забезпечення стати ефективним законом</itunes:title><description><![CDATA[<p>Кабінет міністрів уніс до парламенту законопроєкт про заборону використання в Україні програмних продуктів, розроблених в Росії та інших країнах, проти яких запроваджені санкції. Його ухвалення та реалізація, пояснюють автори документа, необхідні, щоб посилити захист державних інформаційних ресурсів і персональної інформації жителів України, а також убезпечити інформаційно-комунікаційні системи країни від кіберзагроз. Чому не дали результату всі попередні спроби викоренити з українського цифрового простору російський софт і чи можна очікувати, що це вдасться зробити у разі заборони на законодавчому рівні? «Детектор медіа» шукав відповіді на ці питання разом із представниками українського IT-бізнесу.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/233080/2024-10-07-bez-vorozhogo-softu-chy-zmozhe-zakonoproiekt-pro-zaboronu-rosiyskogo-programnogo-zabezpechennya-staty-efektyvnym-zakonom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Кабінет міністрів уніс до парламенту законопроєкт про заборону використання в Україні програмних продуктів, розроблених в Росії та інших країнах, проти яких запроваджені санкції. Його ухвалення та реалізація, пояснюють автори документа, необхідні, щоб посилити захист державних інформаційних ресурсів і персональної інформації жителів України, а також убезпечити інформаційно-комунікаційні системи країни від кіберзагроз. Чому не дали результату всі попередні спроби викоренити з українського цифрового простору російський софт і чи можна очікувати, що це вдасться зробити у разі заборони на законодавчому рівні? «Детектор медіа» шукав відповіді на ці питання разом із представниками українського IT-бізнесу.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/233080/2024-10-07-bez-vorozhogo-softu-chy-zmozhe-zakonoproiekt-pro-zaboronu-rosiyskogo-programnogo-zabezpechennya-staty-efektyvnym-zakonom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">abb875dd-acf2-4815-ad5f-0b73758c9265</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 27 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e0a7faca-aeb3-449e-8db0-62a7322ea08d/320-48000.mp3" length="35788527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:55</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Походження супергероїв: від Супермена до Залізної людини</title><itunes:title>Походження супергероїв: від Супермена до Залізної людини</itunes:title><description><![CDATA[<p>Комікси в США з’явилися ще наприкінці дев’ятнадцятого століття, але насправді популярними вони стали лише у 1930-х роках — із появою супергеройських коміксів і початком так званої Золотої доби (1938—1956).Саме тоді почали виходити серії Detective Comics (1937) та Action Comics (1938): невдовзі головним героєм першої став Бетмен, а у другій уже з першого випуску був Супермен. Обидві видавала компанія Detective Comics, яка згодом стане DC Comics. А у 1939 році свою першу серію випустила компанія Timely Comics, перший комікс якої мав на обкладинці назву Marvel Comics — згодом саме цю назву буде мати компанія-видавець. З часом обидві компанії отримали визнання та створили тисячі персонажів, деякі з них стали відомими у всьому світі. Але мало хто задумувався, в чому причина їхньої популярності, чому саме вони, а не десятки інших, сподобалися аудиторії. Зараз вони — невіддільна та звична частина маскульту, але в момент появи кожен з них був викликом або відповіддю на страхи, очікування та зміни в суспільстві (а іноді слугував пропаганді). Розповідаємо справжню біографію супергероїв, автори яких при створенні персонажів реагували на суспільний запит і політичну ситуацію у світі, а також (свідомо чи ні) надавали їм власні риси.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/36391/2024-10-10-pokhodzhennya-supergeroiv-vid-supermena-do-zaliznoi-lyudyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Ігор Наджафов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Комікси в США з’явилися ще наприкінці дев’ятнадцятого століття, але насправді популярними вони стали лише у 1930-х роках — із появою супергеройських коміксів і початком так званої Золотої доби (1938—1956).Саме тоді почали виходити серії Detective Comics (1937) та Action Comics (1938): невдовзі головним героєм першої став Бетмен, а у другій уже з першого випуску був Супермен. Обидві видавала компанія Detective Comics, яка згодом стане DC Comics. А у 1939 році свою першу серію випустила компанія Timely Comics, перший комікс якої мав на обкладинці назву Marvel Comics — згодом саме цю назву буде мати компанія-видавець. З часом обидві компанії отримали визнання та створили тисячі персонажів, деякі з них стали відомими у всьому світі. Але мало хто задумувався, в чому причина їхньої популярності, чому саме вони, а не десятки інших, сподобалися аудиторії. Зараз вони — невіддільна та звична частина маскульту, але в момент появи кожен з них був викликом або відповіддю на страхи, очікування та зміни в суспільстві (а іноді слугував пропаганді). Розповідаємо справжню біографію супергероїв, автори яких при створенні персонажів реагували на суспільний запит і політичну ситуацію у світі, а також (свідомо чи ні) надавали їм власні риси.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/36391/2024-10-10-pokhodzhennya-supergeroiv-vid-supermena-do-zaliznoi-lyudyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Ігор Наджафов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5de9e381-61c3-48b3-a9a5-9e66786bc83e</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 26 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/35bbb309-34ea-487c-b859-5eff71f4949b/320-48000.mp3" length="39049647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Родинна справа. Як донька головреда «Волинської газети» розвиває видання, поки батько служить у ЗСУ</title><itunes:title>Родинна справа. Як донька головреда «Волинської газети» розвиває видання, поки батько служить у ЗСУ</itunes:title><description><![CDATA[<p>Історія тижневика «Волинська газета» бере початок із 1995 року. Щоправда, називалася тоді обласна газета «Досвітньою зорею», а своє нинішнє ім’я отримала у 2005-му, коли головним редактором видання став Володимир Данилюк. Він урятував газету, керівництво якої під час Помаранчевої революції підтримувало регіоналів, від фінансового та репутаційного банкрутства, а згодом, у 2017 році, вивів з-під опіки владного засновника. У перші дні широкомасштабного вторгнення Володимир Данилюк мобілізувався, ставши заступником командира з морально-психологічного забезпечення одного з батальйонів територіальної оборони ЗСУ. Понад два роки газета мусила функціонувати без керівника. А з червня 2024 року виконувати обов’язки головреда почала Ольга Данилюк — дочка Володимира, яка тільки-но завершила навчання в Інституті журналістики Київського національного університету.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/233396/2024-10-14-rodynna-sprava-yak-donka-golovreda-volynskoi-gazety-rozvyvaie-vydannya-poky-batko-sluzhyt-u-zsu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Історія тижневика «Волинська газета» бере початок із 1995 року. Щоправда, називалася тоді обласна газета «Досвітньою зорею», а своє нинішнє ім’я отримала у 2005-му, коли головним редактором видання став Володимир Данилюк. Він урятував газету, керівництво якої під час Помаранчевої революції підтримувало регіоналів, від фінансового та репутаційного банкрутства, а згодом, у 2017 році, вивів з-під опіки владного засновника. У перші дні широкомасштабного вторгнення Володимир Данилюк мобілізувався, ставши заступником командира з морально-психологічного забезпечення одного з батальйонів територіальної оборони ЗСУ. Понад два роки газета мусила функціонувати без керівника. А з червня 2024 року виконувати обов’язки головреда почала Ольга Данилюк — дочка Володимира, яка тільки-но завершила навчання в Інституті журналістики Київського національного університету.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/233396/2024-10-14-rodynna-sprava-yak-donka-golovreda-volynskoi-gazety-rozvyvaie-vydannya-poky-batko-sluzhyt-u-zsu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5435b87e-4a00-4420-b0b1-05f56e94d2b7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 25 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f47dda07-537f-4034-a8d6-c444e9c1ffa6/320-48000.mp3" length="34977327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Фактчекінг — це не просто ярлик «фейк / не фейк»</title><itunes:title>Фактчекінг — це не просто ярлик «фейк / не фейк»</itunes:title><description><![CDATA[<p>84% учасників останнього опитування USAID-Internews знають про існування дезінформаційних матеріалів. Більшість думає, що може їх розрізнити. Проте тільки 8% респондентів зуміли відрізнити правду від брехні. Загалом 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. На що звернути увагу журналісту, який вчиться спростовувати брехню.</p><p>Текстову версію <a href="https://cs.detector.media/community/texts/186289/2024-09-20-faktcheking-tse-ne-prosto-yarlyk-feyk-ne-feyk/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марта Ониськів, менторка Агенції «Або».</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>84% учасників останнього опитування USAID-Internews знають про існування дезінформаційних матеріалів. Більшість думає, що може їх розрізнити. Проте тільки 8% респондентів зуміли відрізнити правду від брехні. Загалом 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. На що звернути увагу журналісту, який вчиться спростовувати брехню.</p><p>Текстову версію <a href="https://cs.detector.media/community/texts/186289/2024-09-20-faktcheking-tse-ne-prosto-yarlyk-feyk-ne-feyk/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марта Ониськів, менторка Агенції «Або».</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ef1f1598-062a-4b52-ba8e-e7130eadb15b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 24 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/326ffabe-a3c0-4739-a451-cdc7880ce27f/320-48000.mp3" length="27034287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Політичний ураган»: як агітпроп реагує на перенесення зустрічей у форматі «Рамштайн» і другого Саміту миру</title><itunes:title>«Політичний ураган»: як агітпроп реагує на перенесення зустрічей у форматі «Рамштайн» і другого Саміту миру</itunes:title><description><![CDATA[<p>Візит Джозефа Байдена до Німеччини мав стати першим офіційним візитом президента США до важливого європейського союзника за всю його президентську каденцію. Програма також передбачала продовження турне Європою та, згодом, деякими країнами Африки (наприклад, Анголою). Проте наближення урагану «Мілтон», який може увійти до трійки найбільш руйнівних за останнє століття, та загострення передвиборчої боротьби у штатах, що коливаються (swing states), кардинально змінили плани очільника Білого Дому. Розбираємося, як відреагував російський агітпроп на перенесення зустрічі у форматі «Рамштайн».&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36419/2024-10-12-politychnyy-uragan-yak-agitprop-reaguie-na-perenesennya-zustrichey-u-formati-ramshtayn-i-drugogo-samitu-myru/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Пилипенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Візит Джозефа Байдена до Німеччини мав стати першим офіційним візитом президента США до важливого європейського союзника за всю його президентську каденцію. Програма також передбачала продовження турне Європою та, згодом, деякими країнами Африки (наприклад, Анголою). Проте наближення урагану «Мілтон», який може увійти до трійки найбільш руйнівних за останнє століття, та загострення передвиборчої боротьби у штатах, що коливаються (swing states), кардинально змінили плани очільника Білого Дому. Розбираємося, як відреагував російський агітпроп на перенесення зустрічі у форматі «Рамштайн».&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36419/2024-10-12-politychnyy-uragan-yak-agitprop-reaguie-na-perenesennya-zustrichey-u-formati-ramshtayn-i-drugogo-samitu-myru/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Пилипенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">16489e48-a3c0-4aa2-836f-b83949e62921</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 23 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/728fda73-9f53-4ed5-8f97-88ee259e0c02/320-48000.mp3" length="31615407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:10</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Звільнення, скасування тендерів, арешти активів. На що впливають журналістські розслідування та як виміряти їхню ефективність</title><itunes:title>Звільнення, скасування тендерів, арешти активів. На що впливають журналістські розслідування та як виміряти їхню ефективність</itunes:title><description><![CDATA[<p>У Києві відбулася ХVІ Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів, яку щороку організовує Інститут розвитку регіональної преси. Протягом трьох днів журналісти з усієї України обговорювали ризики, з якими вони стикаються у своїй роботі під час повномасштабної війни, обмінювалися досвідом застосування найновіших інструментів у збиранні й аналізі інформації, дискутували про етичні виклики розслідувальної журналістики.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/232404/2024-09-20-zvilnennya-skasuvannya-tenderiv-areshty-aktyviv-na-shcho-vplyvayut-zhurnalistski-rozsliduvannya-ta-yak-vymiryaty-ikhnyu-efektyvnist/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У Києві відбулася ХVІ Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів, яку щороку організовує Інститут розвитку регіональної преси. Протягом трьох днів журналісти з усієї України обговорювали ризики, з якими вони стикаються у своїй роботі під час повномасштабної війни, обмінювалися досвідом застосування найновіших інструментів у збиранні й аналізі інформації, дискутували про етичні виклики розслідувальної журналістики.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/232404/2024-09-20-zvilnennya-skasuvannya-tenderiv-areshty-aktyviv-na-shcho-vplyvayut-zhurnalistski-rozsliduvannya-ta-yak-vymiryaty-ikhnyu-efektyvnist/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Чорна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">400cc4d7-0be5-4b23-a08c-38bb9a23e671</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 22 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/74e49ca7-2e84-4174-a0fc-92f2fc98f3cc/320-48000.mp3" length="40073967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Нерухомість НСКУ почала рухатися: як живе Будинок кіно у свій 50-й рік</title><itunes:title>Нерухомість НСКУ почала рухатися: як живе Будинок кіно у свій 50-й рік</itunes:title><description><![CDATA[<p>Головний об’єкт нерухомості Національної спілки кінематографістів України урочисто відкрив свій 50-й сезон. Церемонія відкриття ювілейного сезону відбулася у вщент заповненій Червоній залі. Про церемонію відкриття, про те, як і завдяки чому Будинок кіно вибирається зі злиднів, а ще й трохи про давнішню історію його життя — в матеріалі «Детектора медіа».</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/233056/2024-10-05-nerukhomist-nsku-pochala-rukhatysya-yak-zhyve-budynok-kino-u-sviy-50-y-rik/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Олена Чередниченко.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Головний об’єкт нерухомості Національної спілки кінематографістів України урочисто відкрив свій 50-й сезон. Церемонія відкриття ювілейного сезону відбулася у вщент заповненій Червоній залі. Про церемонію відкриття, про те, як і завдяки чому Будинок кіно вибирається зі злиднів, а ще й трохи про давнішню історію його життя — в матеріалі «Детектора медіа».</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/233056/2024-10-05-nerukhomist-nsku-pochala-rukhatysya-yak-zhyve-budynok-kino-u-sviy-50-y-rik/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Олена Чередниченко.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b46b1c33-b42c-4d34-a393-5ac10b1c8d7b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 21 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/1f82085e-2451-468b-88fa-afe22d48515f/320-48000.mp3" length="56950767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>23:44</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Анти-ТЦК». Як працюють ворожі телеграм-рекрутери й боти, які вербують українців для диверсій</title><itunes:title>«Анти-ТЦК». Як працюють ворожі телеграм-рекрутери й боти, які вербують українців для диверсій</itunes:title><description><![CDATA[<p>20 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив про 266 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів. За словами голови Національної поліції Івана Виговського, це акції російської ФСБ, для яких вербують українську молодь. Так, відомо про понад 50 випадків вчинення підпалів автівок саме неповнолітніми. У більшості випадків паліїв військового майна в Україні та Європі координують через месенджери. Найчастіше вона та колеги-правоохоронці згадують про телеграм. Аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» знайшли таких вербувальників у месенджері. Розповідаємо про механізм вербування та як ці підпали живлять російську пропаганду.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36332/2024-10-03-anty-ttsk-yak-pratsyuyut-vorozhi-telegram-rekrutery-y-boty-yaki-verbuyut-ukraintsiv-dlya-dyversiy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. </p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>20 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив про 266 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів. За словами голови Національної поліції Івана Виговського, це акції російської ФСБ, для яких вербують українську молодь. Так, відомо про понад 50 випадків вчинення підпалів автівок саме неповнолітніми. У більшості випадків паліїв військового майна в Україні та Європі координують через месенджери. Найчастіше вона та колеги-правоохоронці згадують про телеграм. Аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» знайшли таких вербувальників у месенджері. Розповідаємо про механізм вербування та як ці підпали живлять російську пропаганду.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36332/2024-10-03-anty-ttsk-yak-pratsyuyut-vorozhi-telegram-rekrutery-y-boty-yaki-verbuyut-ukraintsiv-dlya-dyversiy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. </p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5aab457d-cf09-4655-9775-5d0b1d5fe18d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 20 Oct 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/782ee1a5-fa23-45c3-b471-9db9a9e260d4/320-48000.mp3" length="26807727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:10</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Міністропад», «кадровий цирк» і «косметична рокіровка» — реакція російських телеграм-каналів на зміни в уряді України</title><itunes:title>«Міністропад», «кадровий цирк» і «косметична рокіровка» — реакція російських телеграм-каналів на зміни в уряді України</itunes:title><description><![CDATA[<p>Як проросійські телеграм-канали писали про кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів України. 4—5 вересня Верховна Рада відправила у відставку шість міністрів і призначила дев’ять нових. Унаслідок кадрових перестановок п’ять міністерств отримали нових очільників замість виконувачів обов’язків, проте Мінреінтеграції залишилося без міністра після відставки й призначення Ірини Верещук заступницею голови Офісу Президента. Очільниками трьох міністерств стали колишні заступники голови ОП Андрія Єрмака.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36139/2024-09-12-ministropad-kadrovyy-tsyrk-i-kosmetychna-rokirovka-reaktsiya-rosiyskykh-telegram-kanaliv-na-zminy-v-uryadi-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Арсеній Субаріон.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Як проросійські телеграм-канали писали про кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів України. 4—5 вересня Верховна Рада відправила у відставку шість міністрів і призначила дев’ять нових. Унаслідок кадрових перестановок п’ять міністерств отримали нових очільників замість виконувачів обов’язків, проте Мінреінтеграції залишилося без міністра після відставки й призначення Ірини Верещук заступницею голови Офісу Президента. Очільниками трьох міністерств стали колишні заступники голови ОП Андрія Єрмака.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/36139/2024-09-12-ministropad-kadrovyy-tsyrk-i-kosmetychna-rokirovka-reaktsiya-rosiyskykh-telegram-kanaliv-na-zminy-v-uryadi-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Арсеній Субаріон.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f900fc26-a6f3-4d3d-a399-c54c761d86cb</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 30 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/5015fc2e-6839-4314-998b-b18e6acea276/320-48000.mp3" length="29853807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:26</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Сталеві нерви»: про вік, жіночу незалежність та вулицю Васильківську в Санта-Барбарі</title><itunes:title>«Сталеві нерви»: про вік, жіночу незалежність та вулицю Васильківську в Санта-Барбарі</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» вийшов новий серіал «Сталеві нерви» — мелодрама спільного виробництва України та Латвії. У центрі сюжету — молода лікарка, що допомагає власнику великого агропідприємства, а також любовні та детективні інтриги. Серіал відрізняється від попередніх робіт сценаристки Тетяни Гнєдаш, приділяється увага сильній та незалежній жіночій героїні.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231063/2024-08-20-stalevi-nervy-pro-vik-zhinochu-nezalezhnist-ta-vulytsyu-vasylkivsku-v-santa-barbari/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» вийшов новий серіал «Сталеві нерви» — мелодрама спільного виробництва України та Латвії. У центрі сюжету — молода лікарка, що допомагає власнику великого агропідприємства, а також любовні та детективні інтриги. Серіал відрізняється від попередніх робіт сценаристки Тетяни Гнєдаш, приділяється увага сильній та незалежній жіночій героїні.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231063/2024-08-20-stalevi-nervy-pro-vik-zhinochu-nezalezhnist-ta-vulytsyu-vasylkivsku-v-santa-barbari/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2ed0fd6f-a3ae-4604-a51f-ab3891d2cfb4</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 29 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/7667fede-3ad5-4b46-9352-cde045d0cad3/320-48000.mp3" length="20297007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:27</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Будапешт. Бомба під незалежність»: нарешті правильні висновки</title><itunes:title>«Будапешт. Бомба під незалежність»: нарешті правильні висновки</itunes:title><description><![CDATA[<p>Двосерійний документальний фільм «Будапешт. Бомба під незалежність» аналізує важливі події української історії, зокрема підписання Будапештського меморандуму 1994 року та його наслідки для безпеки країни. Автори фільму ставлять під сумнів прямі історичні аналогії та розкривають важливі аспекти політичних рішень того часу, нагадуючи про складність маневрування в умовах геополітичного тиску. Фільм закликає до відповідального ставлення до історичних подій, підкреслюючи, що альтернативна історія — це лише жанр, а не реальність.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8513/2024-08-30-budapesht-bomba-pid-nezalezhnist-nareshti-pravylni-vysnovky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Двосерійний документальний фільм «Будапешт. Бомба під незалежність» аналізує важливі події української історії, зокрема підписання Будапештського меморандуму 1994 року та його наслідки для безпеки країни. Автори фільму ставлять під сумнів прямі історичні аналогії та розкривають важливі аспекти політичних рішень того часу, нагадуючи про складність маневрування в умовах геополітичного тиску. Фільм закликає до відповідального ставлення до історичних подій, підкреслюючи, що альтернативна історія — це лише жанр, а не реальність.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8513/2024-08-30-budapesht-bomba-pid-nezalezhnist-nareshti-pravylni-vysnovky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d6ff637e-91b5-4acc-8b3e-b7d014bbb0f0</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 28 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/be9141b3-4044-4f20-a4eb-4158214d833b/320-48000.mp3" length="21052527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:46</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Етос», пафос та епос. «Армія TV» показала фільм про спецпризначенців</title><itunes:title>«Етос», пафос та епос. «Армія TV» показала фільм про спецпризначенців</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі «Армія TV» до Дня Сил спеціальних операцій вийшов документальний фільм «Етос». Він розповідає про Третій окремий полк Спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Попри високі очікування, фільм критикують за надмірну пафосність, використання штампів та брак інформативності. Бійці полку, як і бійці інших підрозділів Сил спеціальних операцій, як і взагалі всі воїни ЗСУ — герої. Але «Етос» розповідає про це в такій формі, що з нього ви про це навряд чи дізнаєтеся.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230851/2024-08-14-etos-pafos-ta-epos-armiya-tv-pokazala-film-pro-spetspryznachentsiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі «Армія TV» до Дня Сил спеціальних операцій вийшов документальний фільм «Етос». Він розповідає про Третій окремий полк Спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Попри високі очікування, фільм критикують за надмірну пафосність, використання штампів та брак інформативності. Бійці полку, як і бійці інших підрозділів Сил спеціальних операцій, як і взагалі всі воїни ЗСУ — герої. Але «Етос» розповідає про це в такій формі, що з нього ви про це навряд чи дізнаєтеся.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230851/2024-08-14-etos-pafos-ta-epos-armiya-tv-pokazala-film-pro-spetspryznachentsiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e20101a1-278c-4ed6-baf7-97caeec64b32</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 27 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9bf78a4e-a57c-4c56-a22f-f160ef5d6e7c/320-48000.mp3" length="17854767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:26</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Лист на радіо»: історії людей, життя яких змінило «Українське радіо»</title><itunes:title>«Лист на радіо»: історії людей, життя яких змінило «Українське радіо»</itunes:title><description><![CDATA[<p>До 100-річного ювілею «Українського радіо» вийшов цикл радіопередач під назвою «Лист на радіо», який розповідає історії людей з усієї України, життя яких змінилося завдяки радіо. Програма складається з 25 випусків і містить зворушливі розповіді про те, як радіомовлення стало для багатьох джерелом підтримки, натхнення і навіть порятунку в складні часи, зокрема під час війни. Слухачі діляться своїми особистими історіями про те, як радіо вплинуло на їхні долі, допомогло у виборі професії, національній ідентифікації, волонтерстві або ж стало порятунком у критичних ситуаціях.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/spilnota/read/8540/2024-09-16-lyst-na-radio-istorii-lyudey-zhyttya-yakykh-zminylo-ukrainske-radio/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>До 100-річного ювілею «Українського радіо» вийшов цикл радіопередач під назвою «Лист на радіо», який розповідає історії людей з усієї України, життя яких змінилося завдяки радіо. Програма складається з 25 випусків і містить зворушливі розповіді про те, як радіомовлення стало для багатьох джерелом підтримки, натхнення і навіть порятунку в складні часи, зокрема під час війни. Слухачі діляться своїми особистими історіями про те, як радіо вплинуло на їхні долі, допомогло у виборі професії, національній ідентифікації, волонтерстві або ж стало порятунком у критичних ситуаціях.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/spilnota/read/8540/2024-09-16-lyst-na-radio-istorii-lyudey-zhyttya-yakykh-zminylo-ukrainske-radio/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2b9d08ca-120e-4aa7-8d03-09fc5a54f8af</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 26 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/27c49e39-7ca7-4083-85d0-3ec7a48b925f/320-48000.mp3" length="19810287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:15</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>О п’ятій ранку, 24 лютого. Рецензія на фільм Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить»</title><itunes:title>О п’ятій ранку, 24 лютого. Рецензія на фільм Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить»</itunes:title><description><![CDATA[<p>О п'ятій ранку, 24 лютого, життя змінилося назавжди. Новий фільм Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить» стає проникливою симфонією про українську націю, що бореться за свою свободу. Від вокзалів, заповнених панікою, до тихих ланів згорілої пшениці — режисерка майстерно передає жахи війни через буденні сцени мирного життя, яке вже ніколи не буде таким. На основі документальних кадрів, знятих на передовій, Журба показує, як війна змінила людей, не вдаючись до прямих зображень насилля, і це робить її роботу ще потужнішою.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/232147/2024-09-14-o-pyatiy-ranku-24-lyutogo-retsenziya-na-film-olgy-zhurby-pisni-zemli-shcho-povilno-goryt/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>О п'ятій ранку, 24 лютого, життя змінилося назавжди. Новий фільм Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить» стає проникливою симфонією про українську націю, що бореться за свою свободу. Від вокзалів, заповнених панікою, до тихих ланів згорілої пшениці — режисерка майстерно передає жахи війни через буденні сцени мирного життя, яке вже ніколи не буде таким. На основі документальних кадрів, знятих на передовій, Журба показує, як війна змінила людей, не вдаючись до прямих зображень насилля, і це робить її роботу ще потужнішою.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/232147/2024-09-14-o-pyatiy-ranku-24-lyutogo-retsenziya-na-film-olgy-zhurby-pisni-zemli-shcho-povilno-goryt/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7fe4d4c3-1240-40f0-a98d-7908f897540b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 25 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/cebc1095-a776-44a9-a91a-6dccd1c876c9/24-320-48000.mp3" length="15483567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:27</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Проста і поетична історія. Фільм «Кілометр» як зразок фронтової документалістики</title><itunes:title>Проста і поетична історія. Фільм «Кілометр» як зразок фронтової документалістики</itunes:title><description><![CDATA[<p>Режисерка Ганна Тиха у своєму повнометражному дебюті «Кілометр» розповідає історію документаліста Романа Любого, який, працюючи аеророзвідником під Києвом, спостерігав за переміщенням ворога всього лише за кілометр від своєї родини. Через поєднання відеоархівів, анімації та документальної зйомки, фільм створює потужний візуальний образ розлуки та війни.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231406/2024-08-28-prosta-i-poetychna-istoriya-film-kilometr-yak-zrazok-frontovoi-dokumentalistyky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Режисерка Ганна Тиха у своєму повнометражному дебюті «Кілометр» розповідає історію документаліста Романа Любого, який, працюючи аеророзвідником під Києвом, спостерігав за переміщенням ворога всього лише за кілометр від своєї родини. Через поєднання відеоархівів, анімації та документальної зйомки, фільм створює потужний візуальний образ розлуки та війни.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231406/2024-08-28-prosta-i-poetychna-istoriya-film-kilometr-yak-zrazok-frontovoi-dokumentalistyky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f7e693e8-e7e7-4cad-a2c3-e35673612f3f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 24 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/49655e77-db64-4f62-9c87-5e2a714e6a2e/320-48000.mp3" length="12929007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:23</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Татова колискова»: документальний портрет воєнної травми в тилу</title><itunes:title>«Татова колискова»: документальний портрет воєнної травми в тилу</itunes:title><description><![CDATA[<p>На кінофестивалі в Сараєво відбулася прем'єра українського документального фільму «Татова колискова», що розповідає історію ветерана війни Сергія, який намагається адаптуватися до життя після фронту. У фільмі, знятим режисеркою Лесею Дяк, досліджується вплив посттравматичного стресового розладу (ПТСР) на родину військового. Фільм отримав міжнародне визнання та підтримку, а також порушує важливі питання чоловічої вразливості та наслідків війни в тилу.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231723/2024-09-04-tatova-kolyskova-dokumentalnyy-portret-voiennoi-travmy-v-tylu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Соня Вселюбська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На кінофестивалі в Сараєво відбулася прем'єра українського документального фільму «Татова колискова», що розповідає історію ветерана війни Сергія, який намагається адаптуватися до життя після фронту. У фільмі, знятим режисеркою Лесею Дяк, досліджується вплив посттравматичного стресового розладу (ПТСР) на родину військового. Фільм отримав міжнародне визнання та підтримку, а також порушує важливі питання чоловічої вразливості та наслідків війни в тилу.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231723/2024-09-04-tatova-kolyskova-dokumentalnyy-portret-voiennoi-travmy-v-tylu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Соня Вселюбська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0323e9b7-7f8a-44b8-b64e-b56f3e4f847a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 23 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/07e4a978-3e03-4044-aac8-d53abe9ac5bf/320-48000.mp3" length="15479727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:27</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Історична незворотність «Тисячолітньої війни»</title><itunes:title>Історична незворотність «Тисячолітньої війни»</itunes:title><description><![CDATA[<p>На Суспільному відбулася прем'єра документального фільму "Тисячолітня війна", який досліджує багатовікову історію відносин між Україною та Росією. У двох серіях проєкт показує, як цикли насилля повторювалися з часів Київської Русі і до сьогодення, починаючи від першого розорення Києва Андрієм Боголюбським у 1169 році. Фільм не тільки розкриває історичні фейки, за допомогою яких російська пропаганда виправдовувала агресію, але й дає надію на розрив цього кола.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8532/2024-09-10-istorychna-nezvorotnist-tysyacholitnoi-viyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На Суспільному відбулася прем'єра документального фільму "Тисячолітня війна", який досліджує багатовікову історію відносин між Україною та Росією. У двох серіях проєкт показує, як цикли насилля повторювалися з часів Київської Русі і до сьогодення, починаючи від першого розорення Києва Андрієм Боголюбським у 1169 році. Фільм не тільки розкриває історичні фейки, за допомогою яких російська пропаганда виправдовувала агресію, але й дає надію на розрив цього кола.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8532/2024-09-10-istorychna-nezvorotnist-tysyacholitnoi-viyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">80b819f5-2abc-4563-9eb4-76cb8e1d93c4</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 22 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e559c7b9-71cc-4cdd-817f-32b8221441f5/320-48000.mp3" length="20176047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:24</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Будапешт. Бомба під незалежність». Як Росія та США в чотири руки позбавили Україну ядерної зброї</title><itunes:title>«Будапешт. Бомба під незалежність». Як Росія та США в чотири руки позбавили Україну ядерної зброї</itunes:title><description><![CDATA[<p>До Дня Незалежності на Суспільному відбулася прем’єра документального фільму «Будапешт. Бомба під незалежність», автором і ведучим якого є журналіст Юрій Макаров. Фільм розглядає Будапештський меморандум 1994 року, що мав гарантувати безпеку України після відмови від ядерної зброї. В двосерійній стрічці автор аналізує ключові питання, пов'язані з меморандумом, а також відповідальність усіх сторін за його порушення. Спираючись на архівні матеріали та свідчення експертів, фільм пропонує поглиблене осмислення подій, що призвели до сучасних викликів для України.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8506/2024-08-27-budapesht-bomba-pid-nezalezhnist-yak-rosiya-ta-ssha-v-chotyry-ruky-pozbavyly-ukrainu-yadernoi-zbroi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>До Дня Незалежності на Суспільному відбулася прем’єра документального фільму «Будапешт. Бомба під незалежність», автором і ведучим якого є журналіст Юрій Макаров. Фільм розглядає Будапештський меморандум 1994 року, що мав гарантувати безпеку України після відмови від ядерної зброї. В двосерійній стрічці автор аналізує ключові питання, пов'язані з меморандумом, а також відповідальність усіх сторін за його порушення. Спираючись на архівні матеріали та свідчення експертів, фільм пропонує поглиблене осмислення подій, що призвели до сучасних викликів для України.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/8506/2024-08-27-budapesht-bomba-pid-nezalezhnist-yak-rosiya-ta-ssha-v-chotyry-ruky-pozbavyly-ukrainu-yadernoi-zbroi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">83ce11cc-63a4-4f9f-bd95-20101f28a40c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 21 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8270f09a-10a4-4c0f-a02b-37731227621f/320-48000.mp3" length="20989167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:45</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Віч-на-віч зі злом</title><itunes:title>Віч-на-віч зі злом</itunes:title><description><![CDATA[<p>Про режим Адольфа Гітлера та скоєні ним злочини проти людяності, власне як і про Другу світову війну, розв’язану ним спільно з іншим тираном Йосипом Сталіним, уже існує чимало фільмів, і здавалося, на цьому матеріалі створити щось принципово нове неможливо. Однак цю тезу спростовує новий документальний мінісеріал із шести епізодів «Гітлер і нацисти: суд над злом»(« Hitler and the Nazis: Evil on Trial»), створений режисером Джо Берлінгером (Joe Berlinger) для Netflix.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231585/2024-09-01-vich-na-vich-zi-zlom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Олег Чорний.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Про режим Адольфа Гітлера та скоєні ним злочини проти людяності, власне як і про Другу світову війну, розв’язану ним спільно з іншим тираном Йосипом Сталіним, уже існує чимало фільмів, і здавалося, на цьому матеріалі створити щось принципово нове неможливо. Однак цю тезу спростовує новий документальний мінісеріал із шести епізодів «Гітлер і нацисти: суд над злом»(« Hitler and the Nazis: Evil on Trial»), створений режисером Джо Берлінгером (Joe Berlinger) для Netflix.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/231585/2024-09-01-vich-na-vich-zi-zlom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Олег Чорний.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b4ceb197-0d60-4dd6-94f6-6a6a80212c43</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 20 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b3c3fbe1-a67c-4754-a5e5-8ed6c9e352f1/320-48000.mp3" length="19949487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Українізація з усіх засобів ураження»: фільм «Як українці українською заговорили»</title><itunes:title>«Українізація з усіх засобів ураження»: фільм «Як українці українською заговорили»</itunes:title><description><![CDATA[<p>6 вересня в рамках програми KyivBookFest відбувся допрем’єрний показ документальної стрічки Суспільного «Як українці українською заговорили». У стрічці глядачів проводять різними історичними періодами — від часів Київської Русі, Литовсько-Руської доби, Козаччини, Російської імперії, Радянського Союзу до років Незалежності. І на кожному з цих етапів мова змінювалася, наповнювалася запозиченими словами та неологізмами.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8529/2024-09-09-ukrainizatsiya-z-usikh-zasobiv-urazhennya-film-yak-ukraintsi-ukrainskoyu-zagovoryly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>6 вересня в рамках програми KyivBookFest відбувся допрем’єрний показ документальної стрічки Суспільного «Як українці українською заговорили». У стрічці глядачів проводять різними історичними періодами — від часів Київської Русі, Литовсько-Руської доби, Козаччини, Російської імперії, Радянського Союзу до років Незалежності. І на кожному з цих етапів мова змінювалася, наповнювалася запозиченими словами та неологізмами.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8529/2024-09-09-ukrainizatsiya-z-usikh-zasobiv-urazhennya-film-yak-ukraintsi-ukrainskoyu-zagovoryly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">357de060-c1fd-44f7-a361-382b78eb022e</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 19 Sep 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8c711ca9-e652-4d52-ad45-d03f416cddfd/320-48000.mp3" length="21304047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:52</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Олімпіада-2024: як проходила церемонія закриття та як її коментували на Суспільному</title><itunes:title>Олімпіада-2024: як проходила церемонія закриття та як її коментували на Суспільному</itunes:title><description><![CDATA[<p>Після двох тижнів запеклих змагань у Парижі завершилися Олімпійські ігри 2024. Церемонія закриття, що відбулася на стадіоні «Стад де Франс», стала яскравим фіналом цієї спортивної події, попрощавшись із Парижем та передавши олімпійську естафету Лос-Анджелесу, який прийматиме Ігри 2028 року. Про детальний огляд цієї церемонії, яка запам’яталася видовищними виступами та символічними моментами.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8487/2024-08-12-olimpiada-2024-yak-prokhodyla-tseremoniya-zakryttya-ta-yak-ii-komentuvaly-na-suspilnomu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Татохіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Після двох тижнів запеклих змагань у Парижі завершилися Олімпійські ігри 2024. Церемонія закриття, що відбулася на стадіоні «Стад де Франс», стала яскравим фіналом цієї спортивної події, попрощавшись із Парижем та передавши олімпійську естафету Лос-Анджелесу, який прийматиме Ігри 2028 року. Про детальний огляд цієї церемонії, яка запам’яталася видовищними виступами та символічними моментами.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8487/2024-08-12-olimpiada-2024-yak-prokhodyla-tseremoniya-zakryttya-ta-yak-ii-komentuvaly-na-suspilnomu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Татохіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">73b01c7e-c15b-443f-8291-ada0142bdb58</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 29 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/822ba594-4df0-4b82-9d74-b9014a88a079/2024-320-48000.mp3" length="23317167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:43</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документальний фільм «Залізні метелики» показує, чому люди стають здобиччю</title><itunes:title>Документальний фільм «Залізні метелики» показує, чому люди стають здобиччю</itunes:title><description><![CDATA[<p>До 10-ї річниці збиття рейсу MH17 над Донбасом вийшов онлайн фільм Романа Любого «Залізні метелики». Проєкт, що здобув визнання на міжнародних фестивалях, показує зв'язок між безкарністю та новими злочинами Росії. Унікальний формат поєднує документальні кадри, анімацію та театральні перфоманси, ставлячи питання: чи зробив світ усе можливе, щоб зупинити агресію?</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230529/2024-08-06-dokumentalnyy-film-zalizni-metelyky-pokazuie-chomu-lyudy-stayut-zdobychchyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>До 10-ї річниці збиття рейсу MH17 над Донбасом вийшов онлайн фільм Романа Любого «Залізні метелики». Проєкт, що здобув визнання на міжнародних фестивалях, показує зв'язок між безкарністю та новими злочинами Росії. Унікальний формат поєднує документальні кадри, анімацію та театральні перфоманси, ставлячи питання: чи зробив світ усе можливе, щоб зупинити агресію?</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230529/2024-08-06-dokumentalnyy-film-zalizni-metelyky-pokazuie-chomu-lyudy-stayut-zdobychchyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5f96bb2a-8381-4ff9-8847-60e337037b06</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 28 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/bde565d0-e769-4390-ba0a-2210807cb3b7/320-48000.mp3" length="19481007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:07</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Серіал «ОПГ» — ідеальні поліціянти, кілька порушених табу та війна «для галочки»</title><itunes:title>Серіал «ОПГ» — ідеальні поліціянти, кілька порушених табу та війна «для галочки»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Прем’єра українського детективного серіалу «ОПГ», що відбулася 6 травня, обіцяла емоції на межі та злочини міжнародного масштабу. Проте чи справді серіал виправдав свої амбіції? Як «ОПГ» насправді втілює свої обіцянки та як його можна оцінити на тлі сучасних українських серіалів. Чи варто його переглядати? І чи дійсно він відповідає заявленому слогану: «Український серіал, від якого стигне кров»?&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230558/2024-08-07-serial-opg-idealni-politsiyanty-kilka-porushenykh-tabu-ta-viyna-dlya-galochky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Прем’єра українського детективного серіалу «ОПГ», що відбулася 6 травня, обіцяла емоції на межі та злочини міжнародного масштабу. Проте чи справді серіал виправдав свої амбіції? Як «ОПГ» насправді втілює свої обіцянки та як його можна оцінити на тлі сучасних українських серіалів. Чи варто його переглядати? І чи дійсно він відповідає заявленому слогану: «Український серіал, від якого стигне кров»?&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230558/2024-08-07-serial-opg-idealni-politsiyanty-kilka-porushenykh-tabu-ta-viyna-dlya-galochky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0eb639f6-315b-4733-aeb0-5f5773b5b969</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 27 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fa0207ed-2821-4a90-a9ea-98876b152a55/320-48000.mp3" length="27369327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:24</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>І Путін такий молодий: як пропагандисти намагаються спростувати чутки про здоров’я Путіна</title><itunes:title>І Путін такий молодий: як пропагандисти намагаються спростувати чутки про здоров’я Путіна</itunes:title><description><![CDATA[<p>Чому здоров’я світових лідерів і меню дипломатичних прийомів стали інформаційною зброєю в руках російського агітпропу? Як Кремль використовує чутки про стан здоров’я президента США Джо Байдена, щоб протиставити його «молодому та сильному» Путіну, і як вишукані страви на офіційних заходах стають інструментом пропаганди. Дізнайтеся, чому російські медіа драматизують та маніпулюють інформацією, створюючи позитивний образ свого лідера і як це допомагає їм впливати на громадську думку в Росії та за її межами.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35584/2024-07-19-i-putin-takyy-molodyy-yak-propagandysty-namagayutsya-sprostuvaty-chutky-pro-zdorovya-putina/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Чому здоров’я світових лідерів і меню дипломатичних прийомів стали інформаційною зброєю в руках російського агітпропу? Як Кремль використовує чутки про стан здоров’я президента США Джо Байдена, щоб протиставити його «молодому та сильному» Путіну, і як вишукані страви на офіційних заходах стають інструментом пропаганди. Дізнайтеся, чому російські медіа драматизують та маніпулюють інформацією, створюючи позитивний образ свого лідера і як це допомагає їм впливати на громадську думку в Росії та за її межами.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35584/2024-07-19-i-putin-takyy-molodyy-yak-propagandysty-namagayutsya-sprostuvaty-chutky-pro-zdorovya-putina/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4b237b75-893d-483a-af0e-040e05f3cbd3</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 26 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/1b8d8f00-097d-4b49-b88d-743b9739ee51/320-48000.mp3" length="26259567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Велика ілюзія. Фільм про застиглу історію, яка прийшла в рух</title><itunes:title>Велика ілюзія. Фільм про застиглу історію, яка прийшла в рух</itunes:title><description><![CDATA[<p>У своєму новому фільмі «Фрагменти льоду» Марія Стоянова занурює нас у світ заборонених спогадів і радянського несвідомого, яке прагнуло західного процвітання, витісненого пропагандою в царину міфу. Використовуючи відеощоденники свого батька, фігуриста київського ансамблю «Балет на льоду», вона створює вражаючу подорож у минуле, де час немовби зупинився. Фільм, змонтований із 15 відеокасет, охоплює період з 1986 по 1994 рік і демонструє життя, сповнене руху, але водночас застигле у льодовому просторі історії. Режисерка рефлексує над роллю відео як метафори зупиненої, мов у крижаному царстві, історії, що донині тримає нас у своїй холодній пастці.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230425/2024-08-03-velyka-ilyuziya-film-pro-zastyglu-istoriyu-yaka-pryyshla-v-rukh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У своєму новому фільмі «Фрагменти льоду» Марія Стоянова занурює нас у світ заборонених спогадів і радянського несвідомого, яке прагнуло західного процвітання, витісненого пропагандою в царину міфу. Використовуючи відеощоденники свого батька, фігуриста київського ансамблю «Балет на льоду», вона створює вражаючу подорож у минуле, де час немовби зупинився. Фільм, змонтований із 15 відеокасет, охоплює період з 1986 по 1994 рік і демонструє життя, сповнене руху, але водночас застигле у льодовому просторі історії. Режисерка рефлексує над роллю відео як метафори зупиненої, мов у крижаному царстві, історії, що донині тримає нас у своїй холодній пастці.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230425/2024-08-03-velyka-ilyuziya-film-pro-zastyglu-istoriyu-yaka-pryyshla-v-rukh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">77cbf54e-43df-4597-a7b5-70a14ecadfc7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 25 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9b1ab953-bec2-456e-b51e-975169999a1f/320-48000.mp3" length="15937647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:38</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Тікток поширює пропаганду, але допомагає українцям на ТОТ</title><itunes:title>Тікток поширює пропаганду, але допомагає українцям на ТОТ</itunes:title><description><![CDATA[<p>Видання Texty.org.ua спільно з Громадянською мережею «Опора» організували публічну дискусію, присвячену аналізу тіктоку, якого складно досліджувати, але який відіграє значну роль у поширенні російської дезінформації. За інформацією «Опори», понад чверть українців використовують тікток для отримання новин, і хоча медіаексперти здебільшого зосереджені на загрозах телеграму, тікток стає все більш впливовою, але досі малодослідженою платформою. Учасники обговорення розглянули, як алгоритми тіктоку сприяють поширенню ворожих наративів, що ігнорують інтереси користувачів. Дискусія також включала презентацію дослідження щодо вірусного контенту про військову мобілізацію в Україні.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/35655/2024-07-26-tiktok-poshyryuie-propagandu-ale-dopomagaie-ukraintsyam-na-tot/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ірина Семенюта.&nbsp;</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Видання Texty.org.ua спільно з Громадянською мережею «Опора» організували публічну дискусію, присвячену аналізу тіктоку, якого складно досліджувати, але який відіграє значну роль у поширенні російської дезінформації. За інформацією «Опори», понад чверть українців використовують тікток для отримання новин, і хоча медіаексперти здебільшого зосереджені на загрозах телеграму, тікток стає все більш впливовою, але досі малодослідженою платформою. Учасники обговорення розглянули, як алгоритми тіктоку сприяють поширенню ворожих наративів, що ігнорують інтереси користувачів. Дискусія також включала презентацію дослідження щодо вірусного контенту про військову мобілізацію в Україні.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/35655/2024-07-26-tiktok-poshyryuie-propagandu-ale-dopomagaie-ukraintsyam-na-tot/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ірина Семенюта.&nbsp;</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4aa6cab4-5111-4f55-a0d0-3ed71db328bc</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 24 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/99f098cd-cf64-47b3-bc47-852bf1ccbfdf/320-48000.mp3" length="36249327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>15:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«БожеВільні»: втеча з психв&apos;язниці</title><itunes:title>«БожеВільні»: втеча з психв&apos;язниці</itunes:title><description><![CDATA[<p>18 липня у рамках XV Одеського кінофестивалю відбулася українська прем'єра історичної драми "БожеВільні", дебютної повнометражної роботи режисера Дениса Тарасова. Фільм, що вже отримав визнання на міжнародних кінофорумах, порушує тему каральної радянської психіатрії, поєднуючи гостросюжетний трилер із глибоким соціальним контекстом. Незважаючи на успішну фестивальну історію, авторка сценарію Ксенія Заставська зазначає, що стрічка може виявитися складною для широкого глядача. Прокат "БожеВільних" стартує 17 жовтня.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230087/2024-07-26-bozhevilni-vtecha-z-psykhvyaznytsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>18 липня у рамках XV Одеського кінофестивалю відбулася українська прем'єра історичної драми "БожеВільні", дебютної повнометражної роботи режисера Дениса Тарасова. Фільм, що вже отримав визнання на міжнародних кінофорумах, порушує тему каральної радянської психіатрії, поєднуючи гостросюжетний трилер із глибоким соціальним контекстом. Незважаючи на успішну фестивальну історію, авторка сценарію Ксенія Заставська зазначає, що стрічка може виявитися складною для широкого глядача. Прокат "БожеВільних" стартує 17 жовтня.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230087/2024-07-26-bozhevilni-vtecha-z-psykhvyaznytsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">9146881c-08fe-4a07-be66-392314a3b68d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 23 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/074b03c2-4547-4adb-a13c-2408544a5bce/320-48000.mp3" length="28635567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Шлях солдата. Мобілізація». Реаліті з іншої реальності</title><itunes:title>«Шлях солдата. Мобілізація». Реаліті з іншої реальності</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «Ми — Україна+» відбулася премʼєра реаліті «Шлях солдата. Мобілізація». Проєкт покроково показує, що відбувається в житті людини після рішення долучитися до лав ЗСУ. Розповідь починається за 24 години до першого візиту до ТЦК, а закінчується завершенням підготовки в навчальному центрі та відправкою на службу. Реаліті має шість епізодів по 45 хвилин, які будуть виходити щонеділі. Про новий проєкт про армію, який показує неймовірне, але ігнорує очевидне — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230670/2024-08-09-shlyakh-soldata-mobilizatsiya-realiti-z-inshoi-realnosti/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «Ми — Україна+» відбулася премʼєра реаліті «Шлях солдата. Мобілізація». Проєкт покроково показує, що відбувається в житті людини після рішення долучитися до лав ЗСУ. Розповідь починається за 24 години до першого візиту до ТЦК, а закінчується завершенням підготовки в навчальному центрі та відправкою на службу. Реаліті має шість епізодів по 45 хвилин, які будуть виходити щонеділі. Про новий проєкт про армію, який показує неймовірне, але ігнорує очевидне — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230670/2024-08-09-shlyakh-soldata-mobilizatsiya-realiti-z-inshoi-realnosti/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1ef8c158-b557-4c04-a8f1-3e5eb2b1f6cd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 19 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/bd431de1-6c27-4f06-ae48-34a40c211fbc/320-48000.mp3" length="19991727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:20</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Ці емоції виходу з Кринок! Ти помер, тебе відправили в пекло, а з пекла повернули назад до життя»</title><itunes:title>«Ці емоції виходу з Кринок! Ти помер, тебе відправили в пекло, а з пекла повернули назад до життя»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Прем’єра документального фільму «Кринки» відбулася на ютуб-каналі «Укрінформ TV» — новій платформі Укрінформу. Надалі видання планує наповнювати канал «програмами великого формату власного виробництва, інтерв’ю, документальними фільмами і токшоу з гостями в студіях Укрінформу». А поки що дебют із «Кринками» за чотири дні приніс каналу майже 90 тисяч переглядів. І це точно не межа, адже фільм має і гучну тему, і відомих авторів. Про фільм фотографів Ліберових про операцію українських сил на лівому березі Дніпра — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229712/2024-07-18-tsi-emotsii-vykhodu-z-krynok-ty-pomer-tebe-vidpravyly-v-peklo-a-z-pekla-povernuly-nazad-do-zhyttya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Прем’єра документального фільму «Кринки» відбулася на ютуб-каналі «Укрінформ TV» — новій платформі Укрінформу. Надалі видання планує наповнювати канал «програмами великого формату власного виробництва, інтерв’ю, документальними фільмами і токшоу з гостями в студіях Укрінформу». А поки що дебют із «Кринками» за чотири дні приніс каналу майже 90 тисяч переглядів. І це точно не межа, адже фільм має і гучну тему, і відомих авторів. Про фільм фотографів Ліберових про операцію українських сил на лівому березі Дніпра — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229712/2024-07-18-tsi-emotsii-vykhodu-z-krynok-ty-pomer-tebe-vidpravyly-v-peklo-a-z-pekla-povernuly-nazad-do-zhyttya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8dce88d2-23dc-46fa-a8db-bb39df340f97</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 18 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/37fe6415-041c-417c-bae9-b98c3669dc3e/320-48000.mp3" length="17652207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:21</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Другий фронт: українська версія</title><itunes:title>Другий фронт: українська версія</itunes:title><description><![CDATA[<p>Фраза «другий фронт» у новій документальній стрічці з циклу «Воєнна розвідка України» звучить щонайменше раз, артикульована одним із героїв. Проте цей лейтмотив проходить крізь увесь фільм, премʼєра якого відбулася 5 червня в ефірі ICTV2. Назва — «Легіони світла», — як на мене, не надто вдала, — каже Андрій Кокотюха. Точніше, не надто влучно й точно, на відміну від попередніх серій циклу, передає зміст. Хоча слово «легіони» десь непрямо, а десь прямо апелює до іноземного легіону, французького військового підрозділу, в якому за межами Франції служить цілий інтернаціонал. Серед інших — українці. Одного з них узяв прототипом до свого бойовика «Елементал» («Самотній вовк») один із найпопулярніших наших письменників — Василь Шкляр. Про фільм про іноземців, які воюють за Україну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229974/2024-07-24-drugyy-front-ukrainska-versiya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Фраза «другий фронт» у новій документальній стрічці з циклу «Воєнна розвідка України» звучить щонайменше раз, артикульована одним із героїв. Проте цей лейтмотив проходить крізь увесь фільм, премʼєра якого відбулася 5 червня в ефірі ICTV2. Назва — «Легіони світла», — як на мене, не надто вдала, — каже Андрій Кокотюха. Точніше, не надто влучно й точно, на відміну від попередніх серій циклу, передає зміст. Хоча слово «легіони» десь непрямо, а десь прямо апелює до іноземного легіону, французького військового підрозділу, в якому за межами Франції служить цілий інтернаціонал. Серед інших — українці. Одного з них узяв прототипом до свого бойовика «Елементал» («Самотній вовк») один із найпопулярніших наших письменників — Василь Шкляр. Про фільм про іноземців, які воюють за Україну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229974/2024-07-24-drugyy-front-ukrainska-versiya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f4035f80-e589-4f5e-9f82-ce7c5fb92d2c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 17 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e559c45b-a808-4e58-a87b-eb1e213341c9/320-48000.mp3" length="19249647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Ніжність і міцність. Документальний фільм «Усе має жити» — це зворушливий і детальний портрет української волонтерки</title><itunes:title>Ніжність і міцність. Документальний фільм «Усе має жити» — це зворушливий і детальний портрет української волонтерки</itunes:title><description><![CDATA[<p>Головна героїня «Все має жити» (співрежисери Тетяна Дородніцина, Андрій Литвиненко, Польща — Україна) самим своїм існуванням спростовує масу стереотипів. Анна Куркуріна — вчителька біології, важкоатлетка і відкрита лесбійка, що професійно зайнялася спортом у 40 років і стала шестиразовою чемпіонкою та чотириразовою рекордсменкою світу. З однаковим азартом вона тренує і жінок, і чоловіків, у тому числі — з інвалідністю. І ще ця кремезна й дуже міцна людина опікується долею поранених і покинутих тварин, має з ними особливий звʼязок. Про зворушливий і детальний портрет волонтерки — однієї з багатьох, на кому тримається наш тил — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230718/2024-08-10-nizhnist-i-mitsnist-dokumentalnyy-film-use-maie-zhyty-tse-zvorushlyvyy-i-detalnyy-portret-ukrainskoi-volonterky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Головна героїня «Все має жити» (співрежисери Тетяна Дородніцина, Андрій Литвиненко, Польща — Україна) самим своїм існуванням спростовує масу стереотипів. Анна Куркуріна — вчителька біології, важкоатлетка і відкрита лесбійка, що професійно зайнялася спортом у 40 років і стала шестиразовою чемпіонкою та чотириразовою рекордсменкою світу. З однаковим азартом вона тренує і жінок, і чоловіків, у тому числі — з інвалідністю. І ще ця кремезна й дуже міцна людина опікується долею поранених і покинутих тварин, має з ними особливий звʼязок. Про зворушливий і детальний портрет волонтерки — однієї з багатьох, на кому тримається наш тил — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230718/2024-08-10-nizhnist-i-mitsnist-dokumentalnyy-film-use-maie-zhyty-tse-zvorushlyvyy-i-detalnyy-portret-ukrainskoi-volonterky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a91b8172-7ca2-462e-b6e1-d4501fc291a1</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 16 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4f0ad6dc-23a6-459e-ad36-945e8d520fb4/320-48000.mp3" length="12102447" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:02</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Яремчук»: красивий портрет майже без фону епохи</title><itunes:title>«Яремчук»: красивий портрет майже без фону епохи</itunes:title><description><![CDATA[<p>У прокаті — документальна стрічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси», яка зацікавить і, судячи з реакції соцмереж, уже зацікавила українців, народжених до 1991 року. Тих, для кого пісні у виконанні Назарія Яремчука — незмінна складова дитинства, отроцтва, юнацтва, зрілого віку (потрібне підкреслити або ж підкреслене буде все). Народжені наприкінці 1980-х могли чути по радіо «Стожари», «Родина» чи «Гай, зелений гай». Про фільм «Яремчук. Незрівнянний світ краси» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230810/2024-08-13-yaremchuk-krasyvyy-portret-mayzhe-bez-fonu-epokhy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У прокаті — документальна стрічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси», яка зацікавить і, судячи з реакції соцмереж, уже зацікавила українців, народжених до 1991 року. Тих, для кого пісні у виконанні Назарія Яремчука — незмінна складова дитинства, отроцтва, юнацтва, зрілого віку (потрібне підкреслити або ж підкреслене буде все). Народжені наприкінці 1980-х могли чути по радіо «Стожари», «Родина» чи «Гай, зелений гай». Про фільм «Яремчук. Незрівнянний світ краси» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/230810/2024-08-13-yaremchuk-krasyvyy-portret-mayzhe-bez-fonu-epokhy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2fd4c277-cbb6-4474-a154-390432ad33d7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 15 Aug 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/15ce0fd3-19fa-4c43-9787-53e242cf597f/320-48000.mp3" length="26441967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Страх і ненависть на кінчиках пензлів. У прокат вийшла анімаційна драма «Кріпачка»</title><itunes:title>Страх і ненависть на кінчиках пензлів. У прокат вийшла анімаційна драма «Кріпачка»</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Кріпачка» (Польща — Литва — Сербія) — суто прокатна назва, дана, вочевидь, заради асоціацій із серіалом «Кріпосна», що мав певну популярність в Україні у 2019–21 роках. В оригіналі фільм називається Chłopi, тобто «Селяни». Однойменний роман, написаний Владиславом Реймонтом у 1901–1908 роках, приніс авторові Нобелівську премію з літератури. Про стрічку, що виконана в унікальній авторській техніці за участі українських художників — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228542/2024-06-21-strakh-i-nenavyst-na-kinchykakh-penzliv-u-prokat-vyyshla-animatsiyna-drama-kripachka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Кріпачка» (Польща — Литва — Сербія) — суто прокатна назва, дана, вочевидь, заради асоціацій із серіалом «Кріпосна», що мав певну популярність в Україні у 2019–21 роках. В оригіналі фільм називається Chłopi, тобто «Селяни». Однойменний роман, написаний Владиславом Реймонтом у 1901–1908 роках, приніс авторові Нобелівську премію з літератури. Про стрічку, що виконана в унікальній авторській техніці за участі українських художників — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228542/2024-06-21-strakh-i-nenavyst-na-kinchykakh-penzliv-u-prokat-vyyshla-animatsiyna-drama-kripachka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e6b6174e-dfab-4bb5-9ddd-a442aa0211eb</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 31 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/380848b0-8ea7-4558-8407-2feecabb2a82/320-48000.mp3" length="14356527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Тікток дискримінував жінок та просував ксенофобські стереотипи перед євровиборами, – дослідження</title><itunes:title>Тікток дискримінував жінок та просував ксенофобські стереотипи перед євровиборами, – дослідження</itunes:title><description><![CDATA[<p>TikTok стає важливою платформою для політичної агітації. Близько 47% молоді віком від 18 до 24 років у Фінляндії використовують тікток, і приблизно третина кандидатів у Європарламент активно використовували цей додаток у своїх кампаніях. Дослідження фінських аналітиків показало, що впродовж виборчої кампанії у видачі пошуку в тіктоку множилися токсичні висловлювання на адресу політикинь, мігрантів та представників етнічних меншин. Про те, як додаток сформував політичний дискурс під час європейських виборів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/35469/2024-07-07-tiktok-dyskryminuvav-zhinok-ta-prosuvav-ksenofobski-stereotypy-pered-ievrovyboramy-doslidzhennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Кацімон.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>TikTok стає важливою платформою для політичної агітації. Близько 47% молоді віком від 18 до 24 років у Фінляндії використовують тікток, і приблизно третина кандидатів у Європарламент активно використовували цей додаток у своїх кампаніях. Дослідження фінських аналітиків показало, що впродовж виборчої кампанії у видачі пошуку в тіктоку множилися токсичні висловлювання на адресу політикинь, мігрантів та представників етнічних меншин. Про те, як додаток сформував політичний дискурс під час європейських виборів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/35469/2024-07-07-tiktok-dyskryminuvav-zhinok-ta-prosuvav-ksenofobski-stereotypy-pered-ievrovyboramy-doslidzhennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Авторка — Ольга Кацімон.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">370a5d75-26a9-4c92-b375-9784a529a61d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 30 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/89a6407a-5739-4134-8c92-d9f94e408f0c/320-48000.mp3" length="12483567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:12</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Акт волі від «ненормальних»</title><itunes:title>Акт волі від «ненормальних»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Ми були країною, в якій не було кіно, але виходив журнал про нього — тепер же нарешті мали кіно, але не мали журналу. Кінокритика в українському інтелектуальному полі лишалася сиротою. Розкидані по відділах культури різних медіа, по експертних радах, по оргкомітетах кінофестивалів, ми виживаємо як можемо, відпрацьовуючи амплуа «професійних глядачів». Але ж ми не просто такі собі недоблогери, що рекомендують, іти чи не йти до кінотеатру; ми з усіма «але» ще й дослідники. Нам потрібна синергія зусиль, концентрація смислів на власній території. Потрібне своє видання, — каже Дмитро Десятерик. Про відродження журналу «Кіно-Коло» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229040/2024-07-02-akt-voli-vid-nenormalnykh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Ми були країною, в якій не було кіно, але виходив журнал про нього — тепер же нарешті мали кіно, але не мали журналу. Кінокритика в українському інтелектуальному полі лишалася сиротою. Розкидані по відділах культури різних медіа, по експертних радах, по оргкомітетах кінофестивалів, ми виживаємо як можемо, відпрацьовуючи амплуа «професійних глядачів». Але ж ми не просто такі собі недоблогери, що рекомендують, іти чи не йти до кінотеатру; ми з усіма «але» ще й дослідники. Нам потрібна синергія зусиль, концентрація смислів на власній території. Потрібне своє видання, — каже Дмитро Десятерик. Про відродження журналу «Кіно-Коло» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229040/2024-07-02-akt-voli-vid-nenormalnykh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">79b3fd52-3d8d-49a5-bb90-06b77ba31f53</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 29 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e4435d9a-ecf7-40d9-b677-1f1555e2a164/320-48000.mp3" length="20467887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:32</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Усе, нема більше баби Маші…»</title><itunes:title>«Усе, нема більше баби Маші…»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Денис Христов колесить прифронтовими містами та селищами і показує глядачам, як виглядає життя поряд із війною. Загалом ідея телеподорожі воєнною Україною не нова. Ще в 2022-му зруйнованими українськими містами поїхав ютуб-проєкт «Хащі», телеведуча Леся Нікітюк зі своєю «Ле маршруткою», тревел-блогер Дмитро Комаров тощо. Але новий проєкт точно не буде зайвим. Воєнних тревелів навряд чи може бути забагато, адже маємо занадто великий обсяг руйнувань і змін, які треба осмислити. Та й географія поїздок відрізняється. Про новий проєкт «Тревел нашого часу» на каналі «Дім» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228595/2024-06-22-use-nema-bilshe-baby-mashi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Денис Христов колесить прифронтовими містами та селищами і показує глядачам, як виглядає життя поряд із війною. Загалом ідея телеподорожі воєнною Україною не нова. Ще в 2022-му зруйнованими українськими містами поїхав ютуб-проєкт «Хащі», телеведуча Леся Нікітюк зі своєю «Ле маршруткою», тревел-блогер Дмитро Комаров тощо. Але новий проєкт точно не буде зайвим. Воєнних тревелів навряд чи може бути забагато, адже маємо занадто великий обсяг руйнувань і змін, які треба осмислити. Та й географія поїздок відрізняється. Про новий проєкт «Тревел нашого часу» на каналі «Дім» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228595/2024-06-22-use-nema-bilshe-baby-mashi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">37b6976d-7ffd-4221-8676-3059815b7b03</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 19 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/5c7f3d33-3de7-43ec-a3fd-ff81b80f613c/320-48000.mp3" length="16775727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Далі буде лише гірше: як Росія залякує Україну та Захід «мирними» ультиматумами</title><itunes:title>Далі буде лише гірше: як Росія залякує Україну та Захід «мирними» ультиматумами</itunes:title><description><![CDATA[<p>Російський агітпроп та офіційні особи неодноразово говорили про те, що вони погоджуються на «мирні переговори» з Україною та країнами Заходу, але на «своїх умовах». Переговори між російською та українською делегацією у Стамбулі навесні 2022 року, а також «Мінські угоди», укладені ще до повномасштабного вторгнення, є ключовими точками в цьому наративі. Кремль намагається зобразити ситуацію таким чином, що їхні початкові вимоги нібито були «обмеженими» й навіть «взаємовигідними», але через «непоступливість» Києва, Вашингтона та європейських політиків умови переговорів для України постійно погіршуються. Про риторичні відсилки до «Стамбульських угод» 2022 року й ультиматум Путіна, що покликані послабити єдність України — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35287/2024-06-20-dali-bude-lyshe-girshe-yak-rosiya-zalyakuie-ukrainu-ta-zakhid-myrnymy-ultymatumamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Костянтин Задирака, Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Російський агітпроп та офіційні особи неодноразово говорили про те, що вони погоджуються на «мирні переговори» з Україною та країнами Заходу, але на «своїх умовах». Переговори між російською та українською делегацією у Стамбулі навесні 2022 року, а також «Мінські угоди», укладені ще до повномасштабного вторгнення, є ключовими точками в цьому наративі. Кремль намагається зобразити ситуацію таким чином, що їхні початкові вимоги нібито були «обмеженими» й навіть «взаємовигідними», але через «непоступливість» Києва, Вашингтона та європейських політиків умови переговорів для України постійно погіршуються. Про риторичні відсилки до «Стамбульських угод» 2022 року й ультиматум Путіна, що покликані послабити єдність України — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35287/2024-06-20-dali-bude-lyshe-girshe-yak-rosiya-zalyakuie-ukrainu-ta-zakhid-myrnymy-ultymatumamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Костянтин Задирака, Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">219bfb6c-655c-49e0-bb39-750cb95e2aa6</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 18 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/0aef4633-b37e-4b54-a5b2-4ac007c8e04c/320-48000.mp3" length="52720047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>21:58</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Вигнання РПЦ як біг на місці</title><itunes:title>Вигнання РПЦ як біг на місці</itunes:title><description><![CDATA[<p>Журналіст і політик Микола Княжицький опанував телевізійну публіцистику давно. Найновіший продукт його виробництва — «Геть РПЦ! Останній бій». Інтерес мав би бути ширшим, оскільки тема заборони російської церкви в Україні, яка потерпає від російської агресії, досі актуальна. Причому настільки, що частина народних депутатів України вперто не бажає розставатися з московськими попами. Раз по раз затягуючи її законне вигнання й вигадуючи нові й нові причини.Про те, як стрічка Миколи Княжицького позначає тупцювання у справі вигнання російської церкви — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228322/2024-06-16-vygnannya-rpts-yak-big-na-mistsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Журналіст і політик Микола Княжицький опанував телевізійну публіцистику давно. Найновіший продукт його виробництва — «Геть РПЦ! Останній бій». Інтерес мав би бути ширшим, оскільки тема заборони російської церкви в Україні, яка потерпає від російської агресії, досі актуальна. Причому настільки, що частина народних депутатів України вперто не бажає розставатися з московськими попами. Раз по раз затягуючи її законне вигнання й вигадуючи нові й нові причини.Про те, як стрічка Миколи Княжицького позначає тупцювання у справі вигнання російської церкви — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228322/2024-06-16-vygnannya-rpts-yak-big-na-mistsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">70a06ff3-9721-4805-88b1-e18632650011</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 17 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8e34b080-d5e8-4c0a-9b67-8400ee92daea/320-48000.mp3" length="19450287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Що нового для українців сказано в «Проєкті» про Кадирова</title><itunes:title>Що нового для українців сказано в «Проєкті» про Кадирова</itunes:title><description><![CDATA[<p>Стрічка створена російським інтернет-медіа «Проєкт». Авторами вказані Роман Баданін і Михайло Маглов, які свого часу мали стосунок до російського ж «Дождя» (Баданін був головредом), котрий аж до масштабного російського вторгнення в Україну називав себе ліберальним опозиційним каналом. Звісно, незабаром «дождевой» лібералізм поламався на українському питанні, проте ексголовред уже не мав із каналом нічого спільного шість років. Поверхове дослідження професійного шляху Романа Баданіна за той час не виявило його інтересу до подій в Україні та/або їх оцінок. Натомість «Проєкт», релокований із Росії як «іноагент», регулярно досліджує все та всіх, прямо й непрямо пов’язаних із Володимиром Путіним. Окремий документальний фільм-розслідування про Рамзана Кадирова в «Проєкті» вперше. Про російський вплив, гроші, безкарність і корупцію, що перетворили клан Кадирових на уособлення режиму Путіна — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228616/2024-06-23-shcho-novogo-dlya-ukraintsiv-skazano-v-proiekti-pro-kadyrova/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Стрічка створена російським інтернет-медіа «Проєкт». Авторами вказані Роман Баданін і Михайло Маглов, які свого часу мали стосунок до російського ж «Дождя» (Баданін був головредом), котрий аж до масштабного російського вторгнення в Україну називав себе ліберальним опозиційним каналом. Звісно, незабаром «дождевой» лібералізм поламався на українському питанні, проте ексголовред уже не мав із каналом нічого спільного шість років. Поверхове дослідження професійного шляху Романа Баданіна за той час не виявило його інтересу до подій в Україні та/або їх оцінок. Натомість «Проєкт», релокований із Росії як «іноагент», регулярно досліджує все та всіх, прямо й непрямо пов’язаних із Володимиром Путіним. Окремий документальний фільм-розслідування про Рамзана Кадирова в «Проєкті» вперше. Про російський вплив, гроші, безкарність і корупцію, що перетворили клан Кадирових на уособлення режиму Путіна — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228616/2024-06-23-shcho-novogo-dlya-ukraintsiv-skazano-v-proiekti-pro-kadyrova/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b1410aa8-c679-4ea0-bed7-1ae9d40a4edb</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 16 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/2ed7f837-7a28-41f5-8aec-c97558a4cf7e/320-48000.mp3" length="27450927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:26</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як з Орбана «голуба миру» ліпили: реакція російського агітпропу на візит угорського прем’єра до Києва</title><itunes:title>Як з Орбана «голуба миру» ліпили: реакція російського агітпропу на візит угорського прем’єра до Києва</itunes:title><description><![CDATA[<p>Візит Орбана до столиці України не пройшов непоміченим у мережах проросійських пропагандистських каналів, які по-своєму тлумачили як передумови, так і обставини цієї події. А також перекручували чи маніпулювали словами політиків і можливими наслідками, які цей візит може внести не лише в динаміку українсько-угорських відносин, але й у перебіг російсько-української війни. Про те, як пропагандисти обговорювали візит угорського прем’єра Віктора Орбана до Києва — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35452/2024-07-05-yak-z-orbana-goluba-myru-lipyly-reaktsiya-rosiyskogo-agitpropu-na-vizyt-ugorskogo-premiera-do-kyieva/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Пилипенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Візит Орбана до столиці України не пройшов непоміченим у мережах проросійських пропагандистських каналів, які по-своєму тлумачили як передумови, так і обставини цієї події. А також перекручували чи маніпулювали словами політиків і можливими наслідками, які цей візит може внести не лише в динаміку українсько-угорських відносин, але й у перебіг російсько-української війни. Про те, як пропагандисти обговорювали візит угорського прем’єра Віктора Орбана до Києва — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35452/2024-07-05-yak-z-orbana-goluba-myru-lipyly-reaktsiya-rosiyskogo-agitpropu-na-vizyt-ugorskogo-premiera-do-kyieva/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Пилипенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7623097c-4449-490e-8602-1d66ca809339</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 15 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/31b25637-a802-4406-9ec0-c4e7da2b8f0b/320-48000.mp3" length="35226927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:41</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Залишатися українцем у голові чи в серці, перебуваючи в окупації — це і є спротив»</title><itunes:title>«Залишатися українцем у голові чи в серці, перебуваючи в окупації — це і є спротив»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Чотирисерійний документальний фільм «Спротив» вийшов у другій половині травня на каналі «2+2». Продюсером проєкту є Акім Галімов, відомий телеглядачам популяризатор і дослідник історії. Розповідь складається з монологів безпосередніх учасників подій — жителів загарбаних росіянами міст і селищ. Переважна більшість історій трапилася після повномасштабного вторгнення, але деякі герої чинили спротив від самого початку російської агресії десять років тому. Серія інтерв’ю розбавлена архівними кадрами та художньою реконструкцією подій. Про новий документальний проєкт, що розповідає про опір цивільних людей на окупованих Росією українських територіях — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228343/2024-06-17-zalyshatysya-ukraintsem-u-golovi-chy-v-sertsi-perebuvayuchy-v-okupatsii-tse-i-ie-sprotyv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Чотирисерійний документальний фільм «Спротив» вийшов у другій половині травня на каналі «2+2». Продюсером проєкту є Акім Галімов, відомий телеглядачам популяризатор і дослідник історії. Розповідь складається з монологів безпосередніх учасників подій — жителів загарбаних росіянами міст і селищ. Переважна більшість історій трапилася після повномасштабного вторгнення, але деякі герої чинили спротив від самого початку російської агресії десять років тому. Серія інтерв’ю розбавлена архівними кадрами та художньою реконструкцією подій. Про новий документальний проєкт, що розповідає про опір цивільних людей на окупованих Росією українських територіях — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228343/2024-06-17-zalyshatysya-ukraintsem-u-golovi-chy-v-sertsi-perebuvayuchy-v-okupatsii-tse-i-ie-sprotyv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">fa5bee91-70ce-4ac5-855c-c422c8825442</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 14 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8d478bdf-1628-4746-9155-20e5b3209da0/320-48000.mp3" length="20825007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:40</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії</title><itunes:title>Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Висота» — другий повний метр документаліста Максима Руденка. Епізодичний персонаж попередньої роботи Максима «Портрет на тлі гір», уродженець Криворівні Василь Прокоп’юк у молодості був успішним стрибуном на лижах із трампліна. Тепер працює тренером у дитячій спортшколі у Верховині. Руденко обирає підхід, який можна назвати співчутливим спостереженням. Він показує Василя у всіх його щоденних клопотах: як той балакає з песиком Довбушем, доїть корову Красуню, збирає гірські трави і, звісно, вовтузиться з дітьми. Про стрічку, в якій документаліст зосереджується на красі: облич, землі, мови — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228422/2024-06-18-verkhy-na-vitri-film-vysota-krasyva-istoriya-pro-sport-gory-ta-mrii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Висота» — другий повний метр документаліста Максима Руденка. Епізодичний персонаж попередньої роботи Максима «Портрет на тлі гір», уродженець Криворівні Василь Прокоп’юк у молодості був успішним стрибуном на лижах із трампліна. Тепер працює тренером у дитячій спортшколі у Верховині. Руденко обирає підхід, який можна назвати співчутливим спостереженням. Він показує Василя у всіх його щоденних клопотах: як той балакає з песиком Довбушем, доїть корову Красуню, збирає гірські трави і, звісно, вовтузиться з дітьми. Про стрічку, в якій документаліст зосереджується на красі: облич, землі, мови — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228422/2024-06-18-verkhy-na-vitri-film-vysota-krasyva-istoriya-pro-sport-gory-ta-mrii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3f81fde9-dd7c-4430-9dbd-4072c7a2b44c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 13 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a52f1d01-ba5a-4507-8271-00991658721c/320-48000.mp3" length="14832687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як виглядає гумор на війні</title><itunes:title>Як виглядає гумор на війні</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Або ти замикаєшся, або ти жартуєш», — одна з перших фраз на початку стрічки «Нам своє робить» режисера Костянтина Кляцкіна. Задля його створення команда DocNoteFilms наприкінці минулого року виїхала на фронт, аби дослідити дуже специфічний культурний шар — військовий гумор. Годинна документальна стрічка є саме дослідженням, у якому розмов про природу сміху на війні більше, ніж прикладів подібного гумору. Тож охочі побачити й почути щось на кшталт стендапу в окопах будуть розчаровані. Вставних гумористичних «номерів» або чогось на кшталт виконання гуморесок на камеру в стрічці нема. Про військовий гумор, зразки якого демонструє стрічка «Нам своє робить», який слід сприймати як творчість, кардинально протилежну сумнозвісним скетчам «Кварталу» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229188/2024-07-05-yak-vyglyadaie-gumor-na-viyni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Або ти замикаєшся, або ти жартуєш», — одна з перших фраз на початку стрічки «Нам своє робить» режисера Костянтина Кляцкіна. Задля його створення команда DocNoteFilms наприкінці минулого року виїхала на фронт, аби дослідити дуже специфічний культурний шар — військовий гумор. Годинна документальна стрічка є саме дослідженням, у якому розмов про природу сміху на війні більше, ніж прикладів подібного гумору. Тож охочі побачити й почути щось на кшталт стендапу в окопах будуть розчаровані. Вставних гумористичних «номерів» або чогось на кшталт виконання гуморесок на камеру в стрічці нема. Про військовий гумор, зразки якого демонструє стрічка «Нам своє робить», який слід сприймати як творчість, кардинально протилежну сумнозвісним скетчам «Кварталу» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/229188/2024-07-05-yak-vyglyadaie-gumor-na-viyni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f58757be-22f6-4ba1-970f-f96fede288f3</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 12 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/70d2eb1c-fd6d-4d29-b9f5-0993718e66bf/320-48000.mp3" length="16000047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:40</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«На мапі є Київ, Канів, Переяслав, Олешки. А де тут Москва?»</title><itunes:title>«На мапі є Київ, Канів, Переяслав, Олешки. А де тут Москва?»</itunes:title><description><![CDATA[<p>У червні на каналі «2+2» відбулася прем’єра документального фільму «Справжня історія Донбасу, Півдня та Криму» від проєкту «Реальна історія» Акіма Галімова. В трьох серіях дослідник історії з’ясовує, хто жив на цих землях у минулому, чому країна-агресорка вважає їх «ісконно русскіми» та що насправді може стояти за віковими територіальними претензіями Росії. Про історичні проєкти Акіма Галімова, в яких можна знайти відповіді на будь-які питання стосовно російсько-української війни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228895/2024-06-28-na-mapi-ie-kyiv-kaniv-pereyaslav-oleshky-a-de-tut-moskva/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У червні на каналі «2+2» відбулася прем’єра документального фільму «Справжня історія Донбасу, Півдня та Криму» від проєкту «Реальна історія» Акіма Галімова. В трьох серіях дослідник історії з’ясовує, хто жив на цих землях у минулому, чому країна-агресорка вважає їх «ісконно русскіми» та що насправді може стояти за віковими територіальними претензіями Росії. Про історичні проєкти Акіма Галімова, в яких можна знайти відповіді на будь-які питання стосовно російсько-української війни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228895/2024-06-28-na-mapi-ie-kyiv-kaniv-pereyaslav-oleshky-a-de-tut-moskva/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6453fd1b-5906-43f6-bea6-131c953e1078</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 11 Jul 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/49c926ee-a07b-4d09-aa9e-8956cabe4aab/320-48000.mp3" length="22283247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:17</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Червневий злет. Результати 21-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA</title><itunes:title>Червневий злет. Результати 21-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA</itunes:title><description><![CDATA[<p>Профільний кінофестиваль завжди ризикує опинитися в заручниках у своєї тематики. У випадку з Docudays UA імовірний конфлікт лежав на поверхні: переважання злободенності, правозахисної публіцистики над мистецькою формою. У різних програмах вистачало робіт, радше схожих на репортаж, аніж на фільм як авторське висловлювання. Та все ж фестивальним журі було з чого вибирати. Адже організаторам вдалося скласти масштабну програму: загалом 62 картини із 34 країн світу, прем’єри 19 українських стрічок, понад 150 учасників і учасниць. Про те, як фестиваль став тріумфальним для українських фільмів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228026/2024-06-09-chervnevyy-zlet-rezultaty-21-go-mizhnarodnogo-festyvalyu-dokumentalnogo-kino-pro-prava-lyudyny-docudays-ua/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Профільний кінофестиваль завжди ризикує опинитися в заручниках у своєї тематики. У випадку з Docudays UA імовірний конфлікт лежав на поверхні: переважання злободенності, правозахисної публіцистики над мистецькою формою. У різних програмах вистачало робіт, радше схожих на репортаж, аніж на фільм як авторське висловлювання. Та все ж фестивальним журі було з чого вибирати. Адже організаторам вдалося скласти масштабну програму: загалом 62 картини із 34 країн світу, прем’єри 19 українських стрічок, понад 150 учасників і учасниць. Про те, як фестиваль став тріумфальним для українських фільмів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228026/2024-06-09-chervnevyy-zlet-rezultaty-21-go-mizhnarodnogo-festyvalyu-dokumentalnogo-kino-pro-prava-lyudyny-docudays-ua/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">81e4d590-071f-4878-b8db-853f14798b00</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 28 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/40544380-a065-4899-b876-e8bcc095f6ab/320-48000.mp3" length="21662127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Захід знищує друзів Путіна»: як російська пропаганда будує конспірологію навколо прем’єра Словаччини та президента Ірану</title><itunes:title>«Захід знищує друзів Путіна»: як російська пропаганда будує конспірологію навколо прем’єра Словаччини та президента Ірану</itunes:title><description><![CDATA[<p>19 травня в Ірані неподалік від кордону з Азербайджаном упав гелікоптер, у якому перебували президент&nbsp; країни Ібрагім Раїсі, голова МЗС країни Хусейн Амір Абдулахіан і низка інших високопосадовців. За декілька днів до того, 15 травня, у Словаччині стався замах на прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Про те, як російська пропаганда пов’язала замах на Фіцо, смерть Раїсі, а попутно «розкрила» загадкове вбивство Кеннеді та загибель принцеси Діани — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35042/2024-05-28-zakhid-znyshchuie-druziv-putina-yak-rosiyska-propaganda-buduie-konspirologiyu-navkolo-premiera-slovachchyny-ta-prezydenta-iranu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Костянтин Задирака.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>19 травня в Ірані неподалік від кордону з Азербайджаном упав гелікоптер, у якому перебували президент&nbsp; країни Ібрагім Раїсі, голова МЗС країни Хусейн Амір Абдулахіан і низка інших високопосадовців. За декілька днів до того, 15 травня, у Словаччині стався замах на прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Про те, як російська пропаганда пов’язала замах на Фіцо, смерть Раїсі, а попутно «розкрила» загадкове вбивство Кеннеді та загибель принцеси Діани — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35042/2024-05-28-zakhid-znyshchuie-druziv-putina-yak-rosiyska-propaganda-buduie-konspirologiyu-navkolo-premiera-slovachchyny-ta-prezydenta-iranu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Костянтин Задирака.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">947e4650-6831-4f99-87d9-072ce646622a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 27 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c9b903f6-2b7f-405a-8b01-2252b5451e02/320-48000.mp3" length="41227887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Шоу “будапештиків”». Як проросійські телеграм-канали маніпулюють підписанням безпекових угод</title><itunes:title>«Шоу “будапештиків”». Як проросійські телеграм-канали маніпулюють підписанням безпекових угод</itunes:title><description><![CDATA[<p>На початку травня Володимир Зеленський оголосив про укладання низки нових безпекових договорів із сімома країнами вже в найближчому майбутньому — на той момент схожі угоди з надання гарантій безпеки та постачання військової допомоги були підписані з дев'ятьма різними країнами. Про те, як проросійські пропагандисти знецінювали підписання безпекових угод з Іспанією, Бельгією та Португалією, залякували через нібито відправлення «військ НАТО» в Україну та продовжували наполягали на «нелегітимності» Президента — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35087/2024-05-31-shou-budapeshtykiv-yak-prorosiyski-telegram-kanaly-manipulyuyut-pidpysannyam-bezpekovykh-ugod/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Пилипенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На початку травня Володимир Зеленський оголосив про укладання низки нових безпекових договорів із сімома країнами вже в найближчому майбутньому — на той момент схожі угоди з надання гарантій безпеки та постачання військової допомоги були підписані з дев'ятьма різними країнами. Про те, як проросійські пропагандисти знецінювали підписання безпекових угод з Іспанією, Бельгією та Португалією, залякували через нібито відправлення «військ НАТО» в Україну та продовжували наполягали на «нелегітимності» Президента — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35087/2024-05-31-shou-budapeshtykiv-yak-prorosiyski-telegram-kanaly-manipulyuyut-pidpysannyam-bezpekovykh-ugod/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Пилипенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d47cfa2b-06b7-4a03-b045-49093bd440f6</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 26 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b8c4e6ba-7d5f-470b-971c-0a5b142bd54d/320-48000.mp3" length="38019567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>15:50</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Fюрер 2.0»: Як загубити життєствердні історії українців та оживити вагнерівця Уткіна державним коштом</title><itunes:title>«Fюрер 2.0»: Як загубити життєствердні історії українців та оживити вагнерівця Уткіна державним коштом</itunes:title><description><![CDATA[<p>До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом канал «Дім» показав трисерійний документальний фільм «Fюрер 2.0». Проєкт проводить паралелі між Третім Рейхом і сучасною Росією, між Путіним і Гітлером зокрема. Головна ідея фільму зрозуміла: гітлерівська Німеччина та путінська Росія — суть одне й те саме, а їхні диктатори — з дитинства травмовані люди, одержимі помстою та ресентиментом. Про те, як у мистецькому конкурсі МПІУ переміг один проєкт, а фінансування отримав зовсім інший — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227642/2024-05-31-fyurer-20-yak-zagubyty-zhyttiestverdni-istorii-ukraintsiv-ta-ozhyvyty-vagnerivtsya-utkina-derzhavnym-koshtom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом канал «Дім» показав трисерійний документальний фільм «Fюрер 2.0». Проєкт проводить паралелі між Третім Рейхом і сучасною Росією, між Путіним і Гітлером зокрема. Головна ідея фільму зрозуміла: гітлерівська Німеччина та путінська Росія — суть одне й те саме, а їхні диктатори — з дитинства травмовані люди, одержимі помстою та ресентиментом. Про те, як у мистецькому конкурсі МПІУ переміг один проєкт, а фінансування отримав зовсім інший — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227642/2024-05-31-fyurer-20-yak-zagubyty-zhyttiestverdni-istorii-ukraintsiv-ta-ozhyvyty-vagnerivtsya-utkina-derzhavnym-koshtom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6245e7aa-5b7c-42cb-b71a-3e439aa25259</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 25 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/2897b0fe-8207-42a2-94c9-731903aac381/2-0-320-48000.mp3" length="42300207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:37</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Голуби миру» та «швейцарська підробка»: як Росія намагається знецінити Глобальний саміт миру</title><itunes:title>«Голуби миру» та «швейцарська підробка»: як Росія намагається знецінити Глобальний саміт миру</itunes:title><description><![CDATA[<p>Перший Глобальний саміт миру, скликаний за ініціативою України, пройшов 15–16 червня 2024 року у швейцарському місті Бюргеншток. Під час Саміту світові лідери обговорювали шляхи до справедливого та тривалого миру в Україні на основі принципів міжнародного права та положень Статуту ООН. У Швейцарії зафіксували зростання кількості кібератак і дезінформації напередодні саміту. Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс говорив, що існує явна «зацікавленість» у зриві переговорів. Про те, як Росія пробує «заговорити» тему конференції, організованої Україною, та які «альтернативи» щодо закінчення війни вона пропонує натомість — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35222/2024-06-13-goluby-myru-ta-shveytsarska-pidrobka-yak-rosiya-namagaietsya-znetsinyty-globalnyy-samit-myru/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Андрій Пилипенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Перший Глобальний саміт миру, скликаний за ініціативою України, пройшов 15–16 червня 2024 року у швейцарському місті Бюргеншток. Під час Саміту світові лідери обговорювали шляхи до справедливого та тривалого миру в Україні на основі принципів міжнародного права та положень Статуту ООН. У Швейцарії зафіксували зростання кількості кібератак і дезінформації напередодні саміту. Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс говорив, що існує явна «зацікавленість» у зриві переговорів. Про те, як Росія пробує «заговорити» тему конференції, організованої Україною, та які «альтернативи» щодо закінчення війни вона пропонує натомість — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35222/2024-06-13-goluby-myru-ta-shveytsarska-pidrobka-yak-rosiya-namagaietsya-znetsinyty-globalnyy-samit-myru/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Андрій Пилипенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">90cadd2c-2a65-4f0c-83e9-4ced346a6560</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 24 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6a6a1860-e9d3-4d72-a02b-0926bd4ba822/320-48000.mp3" length="54774447" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>22:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Українська Конституція на російський штиб: як Кремль багато років маніпулює нормами основного закону</title><itunes:title>Українська Конституція на російський штиб: як Кремль багато років маніпулює нормами основного закону</itunes:title><description><![CDATA[<p>Щонайменше з березня 2024 року російський агітпроп поширює маніпуляційний меседж про те, що по закінченню 5-річного терміну при владі, 21 травня, Володимир Зеленський буцімто втрачає легітимність як президент. Нині ж ця маніпуляція набула нового виміру — Путін не лише ставить під сумнів легітимність українського президента, а й говорить, що влада нібито має перейти в руки Верховної Ради та його спікера Руслана Стефанчука, бо, мовляв, цього вимагає українська Конституція. Це не перший випадок, коли Кремль прагне стати тлумачем основного закону нашої держави. Розповідаємо, що спільного між «третім туром» президентських виборів 2004 року, Олександром Турчиновим, унітарним статусом України та Володимиром Зеленським. Про ключові «антиконституційні» моменти української історії за версією російського агітпропу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35124/2024-06-04-ukrainska-konstytutsiya-na-rosiyskyy-shtyb-yak-kreml-bagato-rokiv-manipulyuie-normamy-osnovnogo-zakonu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Щонайменше з березня 2024 року російський агітпроп поширює маніпуляційний меседж про те, що по закінченню 5-річного терміну при владі, 21 травня, Володимир Зеленський буцімто втрачає легітимність як президент. Нині ж ця маніпуляція набула нового виміру — Путін не лише ставить під сумнів легітимність українського президента, а й говорить, що влада нібито має перейти в руки Верховної Ради та його спікера Руслана Стефанчука, бо, мовляв, цього вимагає українська Конституція. Це не перший випадок, коли Кремль прагне стати тлумачем основного закону нашої держави. Розповідаємо, що спільного між «третім туром» президентських виборів 2004 року, Олександром Турчиновим, унітарним статусом України та Володимиром Зеленським. Про ключові «антиконституційні» моменти української історії за версією російського агітпропу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35124/2024-06-04-ukrainska-konstytutsiya-na-rosiyskyy-shtyb-yak-kreml-bagato-rokiv-manipulyuie-normamy-osnovnogo-zakonu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">abd3366a-f87a-4b1c-a3d6-cb121ae1bbeb</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 23 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/901de130-ca55-42a8-8949-3a2204e807bd/320-48000.mp3" length="47697327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>19:52</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Ми ще нічого не починали — 3»: як Кремль залякує Україну мобілізацією російської економіки</title><itunes:title>«Ми ще нічого не починали — 3»: як Кремль залякує Україну мобілізацією російської економіки</itunes:title><description><![CDATA[<p>Російська пропаганда з 2014 року експлуатує тезу «Ми ще нічого серйозно не починали!». В перші дні повномасштабного вторгнення пропагандисти оголошували, що «нарешті почали». Проте після того, як став очевидним провал путінського «триденного бліцкригу», звична риторика повернулася. Змішування брехні, перебільшування власного військово-економічного потенціалу, намагання видати поразки за «тактичні відступи з метою перегрупування» слугували головній меті — залякати Україну та її союзників, примусити їх до відмови від спротиву, «поки ми не розгорнулися на повну». Про те, як Кремль залякує Україну мобілізацією російської економіки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35080/2024-05-30-my-shche-nichogo-ne-pochynaly-3-yak-kreml-zalyakuie-ukrainu-mobilizatsiieyu-rosiyskoi-ekonomiky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Костянтин Задирака.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Російська пропаганда з 2014 року експлуатує тезу «Ми ще нічого серйозно не починали!». В перші дні повномасштабного вторгнення пропагандисти оголошували, що «нарешті почали». Проте після того, як став очевидним провал путінського «триденного бліцкригу», звична риторика повернулася. Змішування брехні, перебільшування власного військово-економічного потенціалу, намагання видати поразки за «тактичні відступи з метою перегрупування» слугували головній меті — залякати Україну та її союзників, примусити їх до відмови від спротиву, «поки ми не розгорнулися на повну». Про те, як Кремль залякує Україну мобілізацією російської економіки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/35080/2024-05-30-my-shche-nichogo-ne-pochynaly-3-yak-kreml-zalyakuie-ukrainu-mobilizatsiieyu-rosiyskoi-ekonomiky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Костянтин Задирака.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ce10e406-1e98-4c88-ad6a-d586b568969c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 22 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ed4c7782-63ae-4a00-9d61-1dbd74f59041/320-48000.mp3" length="38490927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:02</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документальний фільм «Тиха депортація»: монологи кримців про дім, російські злочини та зраду</title><itunes:title>Документальний фільм «Тиха депортація»: монологи кримців про дім, російські злочини та зраду</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Тиха депортація», яку створила команда проєкту «Крим.Реалії», розповідає про долю кримських татар після російської окупації вустами самих місцевих жителів. Усі вони, за одним винятком, через тиск окупаційної влади були змушені покинути півострів. Розповіді героїв украй важливі для збереження справжньої історії кримців, фіксації чергових злочинів Росії та пошуків шляхів допомоги політв’язням і біженцям із Криму. А назагал — для взаєморозуміння українців і кримців. Про проєкт, що показує, як подолати прірву між «материком» і «півостровом» після деокупації — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227230/2024-05-23-dokumentalnyy-film-tykha-deportatsiya-monology-krymtsiv-pro-dim-rosiyski-zlochyny-ta-zradu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Тиха депортація», яку створила команда проєкту «Крим.Реалії», розповідає про долю кримських татар після російської окупації вустами самих місцевих жителів. Усі вони, за одним винятком, через тиск окупаційної влади були змушені покинути півострів. Розповіді героїв украй важливі для збереження справжньої історії кримців, фіксації чергових злочинів Росії та пошуків шляхів допомоги політв’язням і біженцям із Криму. А назагал — для взаєморозуміння українців і кримців. Про проєкт, що показує, як подолати прірву між «материком» і «півостровом» після деокупації — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227230/2024-05-23-dokumentalnyy-film-tykha-deportatsiya-monology-krymtsiv-pro-dim-rosiyski-zlochyny-ta-zradu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">615a1371-bbcf-4c86-8e60-4a9c6959fcc7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 21 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/92f27afb-8227-44c7-94c9-724c0d707c49/320-48000.mp3" length="24453807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Нескінченна історія. Кілька абзаців про антропологію «Племені»</title><itunes:title>Нескінченна історія. Кілька абзаців про антропологію «Племені»</itunes:title><description><![CDATA[<p>10 років тому, 21 травня 2014-го на Каннському кінофестивалі в конкурсі «Тиждень критики» відбулася світова прем’єра повнометражного дебюту Мирослава Слабошпицького «Плем’я». Перший у світі фільм, знятий винятково жестовою мовою, перший фільм, що взяв одразу три призи «Тижня критики» з Гран-прі включно, прокат у десятках країн, понад 40 призів тощо. А втім, попри всю закордонну сенсаційність, «Племені» вдома не дуже пощастило. Провини режисера в тому немає: не те місце, не той час. Суспільна дискусія, яка мала би стартувати за національною прем’єрою, фактично так і не відбулася — бо почалася війна. Про стрічку, що внесла Україну на сучасну світову кіномапу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227105/2024-05-21-neskinchenna-istoriya-kilka-abzatsiv-pro-antropologiyu-plemeni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>10 років тому, 21 травня 2014-го на Каннському кінофестивалі в конкурсі «Тиждень критики» відбулася світова прем’єра повнометражного дебюту Мирослава Слабошпицького «Плем’я». Перший у світі фільм, знятий винятково жестовою мовою, перший фільм, що взяв одразу три призи «Тижня критики» з Гран-прі включно, прокат у десятках країн, понад 40 призів тощо. А втім, попри всю закордонну сенсаційність, «Племені» вдома не дуже пощастило. Провини режисера в тому немає: не те місце, не той час. Суспільна дискусія, яка мала би стартувати за національною прем’єрою, фактично так і не відбулася — бо почалася війна. Про стрічку, що внесла Україну на сучасну світову кіномапу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227105/2024-05-21-neskinchenna-istoriya-kilka-abzatsiv-pro-antropologiyu-plemeni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">63761a5a-db49-4c87-bbf3-494b61a62cde</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 20 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/643c39e6-bb68-44ec-998f-6f877aa8a2be/320-48000.mp3" length="10786287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>04:29</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як продезінфікувати себе від «русского міра» з проєктом «Прощавай, імперіє!»</title><itunes:title>Як продезінфікувати себе від «русского міра» з проєктом «Прощавай, імперіє!»</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «Суспільне Культура» у травні стартував проєкт «Прощавай, імперіє!» про особисту дерусифікацію та пошуки ідентичності. «Прощавай, імперіє!» — незвичайний проєкт. Ведуча ставить питання та шукає відповіді крізь призму свого досвіду зросійщеності та відновлення ідентичності. За її прикладом те ж саме роблять гості програми. Через це виникає приємне відчуття єдності та, якщо хочете, безпеки. Бо відразу стає зрозуміло, що зараз тобі не «прилетить» за читаних у дитинстві братів Стругацьких, а твоєму рідному місту — за російськомовність. Олеся Котубей і її гості чесно визнають, що так було скрізь. Про новий проєкт на Суспільному, що розповідає, навіщо нам внутрішня деколонізація та як її здійснити, не пошкодивши собі психіку — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227913/2024-06-06-yak-prodezinfikuvaty-sebe-vid-russkogo-mira-z-proiektom-proshchavay-imperiie/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «Суспільне Культура» у травні стартував проєкт «Прощавай, імперіє!» про особисту дерусифікацію та пошуки ідентичності. «Прощавай, імперіє!» — незвичайний проєкт. Ведуча ставить питання та шукає відповіді крізь призму свого досвіду зросійщеності та відновлення ідентичності. За її прикладом те ж саме роблять гості програми. Через це виникає приємне відчуття єдності та, якщо хочете, безпеки. Бо відразу стає зрозуміло, що зараз тобі не «прилетить» за читаних у дитинстві братів Стругацьких, а твоєму рідному місту — за російськомовність. Олеся Котубей і її гості чесно визнають, що так було скрізь. Про новий проєкт на Суспільному, що розповідає, навіщо нам внутрішня деколонізація та як її здійснити, не пошкодивши собі психіку — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227913/2024-06-06-yak-prodezinfikuvaty-sebe-vid-russkogo-mira-z-proiektom-proshchavay-imperiie/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1e355361-699c-4904-af1c-dc0c290fb09a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 19 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/412771ed-7f32-4678-8fd5-e4ad354585e2/320-48000.mp3" length="22128687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Серіал «Одна родина» заохочує розібратися, хто кому сват і брат</title><itunes:title>Серіал «Одна родина» заохочує розібратися, хто кому сват і брат</itunes:title><description><![CDATA[<p>Весняний телесезон закінчився приємним сюрпризом — чотирисерійною мелодрамою «Одна родина», що вийшла на СТБ. На телебаченні мелодрама посіла перше місце в слоті, а в ютубі за три тижні набрала сукупно (на диджитал-ресурсах СТБ і каналу «Дім») понад 12 мільйонів переглядів. Якоюсь мірою такий успіх можна було передбачити, адже виробником проєкту є ТОВ «Прокіно», в чиєму портфоліо панує зірковий серіал «Спіймати Кайдаша». Але деякі нюанси насторожували. Про стрічку, що посіла місце в переліку гідних українських серіалів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228133/2024-06-12-serial-odna-rodyna-zaokhochuie-rozibratysya-khto-komu-svat-i-brat/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Весняний телесезон закінчився приємним сюрпризом — чотирисерійною мелодрамою «Одна родина», що вийшла на СТБ. На телебаченні мелодрама посіла перше місце в слоті, а в ютубі за три тижні набрала сукупно (на диджитал-ресурсах СТБ і каналу «Дім») понад 12 мільйонів переглядів. Якоюсь мірою такий успіх можна було передбачити, адже виробником проєкту є ТОВ «Прокіно», в чиєму портфоліо панує зірковий серіал «Спіймати Кайдаша». Але деякі нюанси насторожували. Про стрічку, що посіла місце в переліку гідних українських серіалів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/228133/2024-06-12-serial-odna-rodyna-zaokhochuie-rozibratysya-khto-komu-svat-i-brat/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3c83ff24-1344-4bf3-ad55-1a230abd2710</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 18 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/1347f35e-c717-4330-a799-822cac177f1c/320-48000.mp3" length="19543407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:08</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Мономарафон. Гостьова цензура «Єдиних новин»</title><itunes:title>Мономарафон. Гостьова цензура «Єдиних новин»</itunes:title><description><![CDATA[<p>У 2024 році парламентський телеканал «Рада» жодного разу не запросив в ефір представника парламентської фракції «Європейська солідарність». Ідеться про інтерв'ю, включення, гостьові студії. А не, наприклад, участь у нарізці коментарів у «Парламентському тижні». Жоден канал національного марафону в цьому році, крім Суспільного, теж не запрошував «Європейську солідарність». Що змушує задуматися, ким насправді контролюються ці канали, якщо вони згодні на гостьову цензуру в інтересах влади. Про парламентську гостьову політику «Єдиних новин», що виродилася в інформаційну диктатуру влади — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227288/2024-05-24-monomarafon-gostova-tsenzura-iedynykh-novyn/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр Морський.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У 2024 році парламентський телеканал «Рада» жодного разу не запросив в ефір представника парламентської фракції «Європейська солідарність». Ідеться про інтерв'ю, включення, гостьові студії. А не, наприклад, участь у нарізці коментарів у «Парламентському тижні». Жоден канал національного марафону в цьому році, крім Суспільного, теж не запрошував «Європейську солідарність». Що змушує задуматися, ким насправді контролюються ці канали, якщо вони згодні на гостьову цензуру в інтересах влади. Про парламентську гостьову політику «Єдиних новин», що виродилася в інформаційну диктатуру влади — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/227288/2024-05-24-monomarafon-gostova-tsenzura-iedynykh-novyn/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр Морський.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">861898eb-1f07-453a-b091-6222898f6506</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 17 Jun 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ffa7a034-ad1e-4b64-8991-127e90e731a0/320-48000.mp3" length="18537327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:43</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Парад одного актора, затрофеєна західна техніка в центрі Москви та «побєдний айфон»: як росіяни «модернізували» 9 травня</title><itunes:title>Парад одного актора, затрофеєна західна техніка в центрі Москви та «побєдний айфон»: як росіяни «модернізували» 9 травня</itunes:title><description><![CDATA[<p>Російський виробник Caviar випустив для росіян спецкомплект із iPhone 15 Pro, «прикрашений» георгіївською стрічкою. Виріб отримав назву «Победный», його корпус прикрасили елементами з телячої шкіри. Ще два роки тому Путін заборонив використання пристроїв Apple у провідних міністерствах і установах, виказуючи цим занепокоєння Кремля та Федеральної служби безпеки сплеском шпигування американських спецслужб проти російських державних установ. Тактика підміни понять і подвійних стандартів: Росія намагається перетворити iPhone, символ Заходу, на символ перемоги над фашизмом. Про те, як у своїх спробах припасувати святкування 9 травня до сучасних реалій, Кремль вдається до еклектики, змішує та підмінює символи, цим самим маргіналізуючи себе — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34876/2024-05-09-parad-odnogo-aktora-zatrofeiena-zakhidna-tekhnika-v-tsentri-moskvy-ta-pobiednyy-ayfon-yak-rosiyany-modernizuvaly-9-travnya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Російський виробник Caviar випустив для росіян спецкомплект із iPhone 15 Pro, «прикрашений» георгіївською стрічкою. Виріб отримав назву «Победный», його корпус прикрасили елементами з телячої шкіри. Ще два роки тому Путін заборонив використання пристроїв Apple у провідних міністерствах і установах, виказуючи цим занепокоєння Кремля та Федеральної служби безпеки сплеском шпигування американських спецслужб проти російських державних установ. Тактика підміни понять і подвійних стандартів: Росія намагається перетворити iPhone, символ Заходу, на символ перемоги над фашизмом. Про те, як у своїх спробах припасувати святкування 9 травня до сучасних реалій, Кремль вдається до еклектики, змішує та підмінює символи, цим самим маргіналізуючи себе — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34876/2024-05-09-parad-odnogo-aktora-zatrofeiena-zakhidna-tekhnika-v-tsentri-moskvy-ta-pobiednyy-ayfon-yak-rosiyany-modernizuvaly-9-travnya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c6114ae3-77e3-4a3e-83e2-eeb1a0ae6947</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 30 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/dc334806-8187-4b4e-a2df-b11409d0b9c1/320-48000.mp3" length="41024367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:05</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Рубан»: народний серіал із військовим контекстом</title><itunes:title>«Рубан»: народний серіал із військовим контекстом</itunes:title><description><![CDATA[<p>Серіал «Рубан» (режисер Дмитро Лактіонов) стартував у ефірі ICTV2 16 квітня і на виході дав не лише гачок-заявку на продовження, а й непогані показники каналу — третє місце у слоті за переглядами. «Нашою метою було зробити захопливий народний серіал, головного героя якого глядач полюбить відразу», — представила перший сезон детективу «Рубан» продюсерка Алла Липовецька. Тож невідомо, на кого чи на що робилися ставки на старті: героя, історію чи власне жанр. Про зразок розважального, народного телекіно, автори якого не відмовляються від нагадувань аудиторії про стан війни в країні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226383/2024-05-06-ruban-narodnyy-serial-iz-viyskovym-kontekstom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Серіал «Рубан» (режисер Дмитро Лактіонов) стартував у ефірі ICTV2 16 квітня і на виході дав не лише гачок-заявку на продовження, а й непогані показники каналу — третє місце у слоті за переглядами. «Нашою метою було зробити захопливий народний серіал, головного героя якого глядач полюбить відразу», — представила перший сезон детективу «Рубан» продюсерка Алла Липовецька. Тож невідомо, на кого чи на що робилися ставки на старті: героя, історію чи власне жанр. Про зразок розважального, народного телекіно, автори якого не відмовляються від нагадувань аудиторії про стан війни в країні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226383/2024-05-06-ruban-narodnyy-serial-iz-viyskovym-kontekstom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7fee4262-b812-42dd-be75-4a5b6578724f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 29 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4a72807c-6277-4be0-b593-183b93f9616c/320-48000.mp3" length="23989167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:00</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Знищені митці в попкультурі: а чому б і ні?</title><itunes:title>Знищені митці в попкультурі: а чому б і ні?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Популяризація дорівнює просвітництву. Популярна культура сприяє цьому процесу. Фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» своїм виходом мимоволі демонструє дуже цікаву тенденцію: мовби відгукується на сплеск моди видавати й перевидавати українську класику передусім 1920-х. Ці видання сьогодні — золоте дно. Вони комерційно успішні у воєнний час, коли Росія своїми бомбами знищує бібліотеки, книгарні, друкарні. Зазвичай це працює навпаки: спершу виходять фільми, вони стимулюють інтерес до книжок. Фільм і книжки тепер взаємно доповнюються. Про те, чому популярна культура доречна й важлива — як піхота для відвоювання, захоплення й утримання позицій — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226968/2024-05-17-znyshcheni-myttsi-v-popkulturi-a-chomu-b-i-ni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Популяризація дорівнює просвітництву. Популярна культура сприяє цьому процесу. Фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» своїм виходом мимоволі демонструє дуже цікаву тенденцію: мовби відгукується на сплеск моди видавати й перевидавати українську класику передусім 1920-х. Ці видання сьогодні — золоте дно. Вони комерційно успішні у воєнний час, коли Росія своїми бомбами знищує бібліотеки, книгарні, друкарні. Зазвичай це працює навпаки: спершу виходять фільми, вони стимулюють інтерес до книжок. Фільм і книжки тепер взаємно доповнюються. Про те, чому популярна культура доречна й важлива — як піхота для відвоювання, захоплення й утримання позицій — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226968/2024-05-17-znyshcheni-myttsi-v-popkulturi-a-chomu-b-i-ni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0f1923ad-c8da-4b44-9028-49b7c709e33b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 28 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/68e92831-45ba-4f4a-bca4-cfb353687aad/320-48000.mp3" length="25520367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:38</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Чи є у Тиси «друга сторона»?</title><itunes:title>Чи є у Тиси «друга сторона»?</itunes:title><description><![CDATA[<p>На ютуб-каналі «Української правди» вийшов відеорепортаж&nbsp; Богдана Кутєпова «Переплисти Тису і (не)вижити» — про ситуацію на прикордонній річці Тиса, яку намагаються перепливти втікачі від мобілізації. За п’ять днів репортаж отримав 250 тисяч переглядів, що разів у десять більше за звичайні відео на каналі, й отримав понад 10 тисяч коментарів. Переважно негативних. Про те, що показав глядачам автор, щоб викликати таку хвилю хейту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226908/2024-05-16-chy-ie-u-tysy-druga-storona/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На ютуб-каналі «Української правди» вийшов відеорепортаж&nbsp; Богдана Кутєпова «Переплисти Тису і (не)вижити» — про ситуацію на прикордонній річці Тиса, яку намагаються перепливти втікачі від мобілізації. За п’ять днів репортаж отримав 250 тисяч переглядів, що разів у десять більше за звичайні відео на каналі, й отримав понад 10 тисяч коментарів. Переважно негативних. Про те, що показав глядачам автор, щоб викликати таку хвилю хейту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226908/2024-05-16-chy-ie-u-tysy-druga-storona/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8a33fe39-601d-490b-abe5-84bc2a67d8ee</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 27 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/3d4b001b-3059-4a87-99be-b2c07b7b0dc6/320-48000.mp3" length="22043247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Тікток є справжньою новинною пустелею, — дослідження</title><itunes:title>Тікток є справжньою новинною пустелею, — дослідження</itunes:title><description><![CDATA[<p>Соцмережа з відеоконтентом «ТікТок» є справжньою новинною пустелею. Із 6 568 відео, знайдених набором ботів зі штучним інтелектом, які позиціонувалися як новинний контент, справжніми новинами за стандартами журналістики виявилися лише 6. Такі підсумки дослідження, проведеного науковим співробітником з обробки даних The New York Times та Ніколасом Діакопулосом з Північно-Західного університету штату Іллінойс у США, що опубліковане в журналі «Нові медіа та суспільство», повідомили в <a href="https://www.niemanlab.org/2023/10/the-news-will-not-find-you-on-tiktok/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">NiemanLab</a>. Про алгоритми соцмережі, які не орієнтовані на трансляцію справжнього новинного контенту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/internet/post/34892/2024-05-10-tiktok-ie-spravzhnoyu-novynnoyu-pusteleyu-doslidzhennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Поліковська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Соцмережа з відеоконтентом «ТікТок» є справжньою новинною пустелею. Із 6 568 відео, знайдених набором ботів зі штучним інтелектом, які позиціонувалися як новинний контент, справжніми новинами за стандартами журналістики виявилися лише 6. Такі підсумки дослідження, проведеного науковим співробітником з обробки даних The New York Times та Ніколасом Діакопулосом з Північно-Західного університету штату Іллінойс у США, що опубліковане в журналі «Нові медіа та суспільство», повідомили в <a href="https://www.niemanlab.org/2023/10/the-news-will-not-find-you-on-tiktok/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">NiemanLab</a>. Про алгоритми соцмережі, які не орієнтовані на трансляцію справжнього новинного контенту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/internet/post/34892/2024-05-10-tiktok-ie-spravzhnoyu-novynnoyu-pusteleyu-doslidzhennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Поліковська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">357cf9fd-762c-43d4-a794-9ed7336b91ec</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 26 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/7d4e52f6-6df0-4210-a2c8-abd35234b1ca/320-48000.mp3" length="14508207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:03</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Велика російська білогвардійська культура</title><itunes:title>Велика російська білогвардійська культура</itunes:title><description><![CDATA[<p>Нинішні березень-квітень видалися несподівано врожайними як на медійні проєкти, котрі розвінчують декларовану «велич» російської культури, так і на медійні скандали довкола цього. За російське вписуються реальні лідери думок, серед яких політики, актори, письменники, історики, журналісти. Причини, форми, методи та згубні для цивілізованих суспільств наслідки подібного захисту розбирають і на прикладах показують у п’ятьох із шести епізодів «Великої російської брехні» — документального серіалу від «Суспільного». Загальна ідея проєкту — дослідити питомо російський контент і спробувати переконати коло, ширше за однодумців: нема російської культури, є російська пропаганда. Про російську культуру, що йде на експорт і маркується «великою», а по суті своїй репрезентує лише один прошарок — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/226319/2024-05-03-velyka-rosiyska-bilogvardiyska-kultura/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Нинішні березень-квітень видалися несподівано врожайними як на медійні проєкти, котрі розвінчують декларовану «велич» російської культури, так і на медійні скандали довкола цього. За російське вписуються реальні лідери думок, серед яких політики, актори, письменники, історики, журналісти. Причини, форми, методи та згубні для цивілізованих суспільств наслідки подібного захисту розбирають і на прикладах показують у п’ятьох із шести епізодів «Великої російської брехні» — документального серіалу від «Суспільного». Загальна ідея проєкту — дослідити питомо російський контент і спробувати переконати коло, ширше за однодумців: нема російської культури, є російська пропаганда. Про російську культуру, що йде на експорт і маркується «великою», а по суті своїй репрезентує лише один прошарок — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/226319/2024-05-03-velyka-rosiyska-bilogvardiyska-kultura/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">63880283-132f-49fc-a845-e1119aab26cf</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 25 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c5182caa-4fe9-405c-ade4-a18bcfb4f35e/320-48000.mp3" length="31913007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:18</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Комедія «Крашанка» — жорстокий привіт москалям</title><itunes:title>Комедія «Крашанка» — жорстокий привіт москалям</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Крашанка», наче справжнє великоднє яєчко, виблискує барвами різних змістів, які перетинаються в чудернацький візерунок. Вони нанизуються на сюжетну лінію і в купі з дотепними фразами-репліками, якими пересипані діалоги, створюють дуже зворушливу і життєдайну історію. Автори презентують «Крашанку» як сімейну комедію. Було б дуже дивним, якби комедія про наше сьогоднішнє життя оминула тему війни. Про фільм, у якому можна впізнати себе — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226140/2024-04-30-komediya-krashanka-zhorstokyy-pryvit-moskalyam/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Луканов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Крашанка», наче справжнє великоднє яєчко, виблискує барвами різних змістів, які перетинаються в чудернацький візерунок. Вони нанизуються на сюжетну лінію і в купі з дотепними фразами-репліками, якими пересипані діалоги, створюють дуже зворушливу і життєдайну історію. Автори презентують «Крашанку» як сімейну комедію. Було б дуже дивним, якби комедія про наше сьогоднішнє життя оминула тему війни. Про фільм, у якому можна впізнати себе — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226140/2024-04-30-komediya-krashanka-zhorstokyy-pryvit-moskalyam/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Луканов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d9b0458f-1970-40bf-a743-ea78fdcd39f4</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 24 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/26ab90ad-2b67-4690-92bb-b11f2d8af93f/320-48000.mp3" length="20892207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Довга драма про мир і коротка комедія про війну</title><itunes:title>Довга драма про мир і коротка комедія про війну</itunes:title><description><![CDATA[<p>Протягом третього від початку масштабного російського вторгнення березня в ефірі «2+2» були дві серіальні прем’єри. Один проєкт — 16-серійний детектив «Холод» — запустили ще 2021 року. Другий — 4-серійний «Позивний "Тамада"» — знімали вже торік, судячи з осінньої натури — протягом жовтня. І обидва досить суперечливі. Перший — за формою, другий — за змістом. Про те, як слова «патріотизм», «кон’юнктура» та «пропаганда» проникли в наш кінематограф і змінили в ньому своє значення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225606/2024-04-18-dovga-drama-pro-myr-i-korotka-komediya-pro-viynu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Протягом третього від початку масштабного російського вторгнення березня в ефірі «2+2» були дві серіальні прем’єри. Один проєкт — 16-серійний детектив «Холод» — запустили ще 2021 року. Другий — 4-серійний «Позивний "Тамада"» — знімали вже торік, судячи з осінньої натури — протягом жовтня. І обидва досить суперечливі. Перший — за формою, другий — за змістом. Про те, як слова «патріотизм», «кон’юнктура» та «пропаганда» проникли в наш кінематограф і змінили в ньому своє значення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225606/2024-04-18-dovga-drama-pro-myr-i-korotka-komediya-pro-viynu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bd0fc14d-b4a9-4d86-81bc-3905a8e00958</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 23 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f7dede39-3e67-4cfe-931c-fc970a027132/320-48000.mp3" length="30551727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:44</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Зцілення кінематографом і втеча як повернення. Про два несхожих, але доповнювальних фільми на кінофестивалі Sunny Bunny</title><itunes:title>Зцілення кінематографом і втеча як повернення. Про два несхожих, але доповнювальних фільми на кінофестивалі Sunny Bunny</itunes:title><description><![CDATA[<p>Sunny Bunny є першим фестивалем ЛГБТплюс-фільмів на території України. Він виріс з однойменної конкурсної програми, яку багато років проводили організатори КМКФ «Молодість». Після Берлінале саме «Молодість» став другим у світі міжнародним фестивалем, який виділив кінематограф ЛГБТплюс-тематики в окрему програму. Цьогоріч у фестивалю насичена програма: самих лише повнометражних прем’єр — понад 40. Про дві документальні роботи, що дуже несхожі стилістично, але цікаві своїми контрастами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226010/2024-04-26-ztsilennya-kinematografom-i-vtecha-yak-povernennya-pro-dva-neskhozhykh-ale-dopovnyuvalnykh-filmy-na-kinofestyvali-sunny-bunny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Sunny Bunny є першим фестивалем ЛГБТплюс-фільмів на території України. Він виріс з однойменної конкурсної програми, яку багато років проводили організатори КМКФ «Молодість». Після Берлінале саме «Молодість» став другим у світі міжнародним фестивалем, який виділив кінематограф ЛГБТплюс-тематики в окрему програму. Цьогоріч у фестивалю насичена програма: самих лише повнометражних прем’єр — понад 40. Про дві документальні роботи, що дуже несхожі стилістично, але цікаві своїми контрастами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226010/2024-04-26-ztsilennya-kinematografom-i-vtecha-yak-povernennya-pro-dva-neskhozhykh-ale-dopovnyuvalnykh-filmy-na-kinofestyvali-sunny-bunny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5c4bf81c-366e-49ed-9e24-d16f9402a126</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 22 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ae2577b7-003a-4e2a-bddb-ce6df5256152/320-48000.mp3" length="16377327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як Росія маніпулює непроведенням виборів в Україні. Тисяча й одна версія російської пропаганди</title><itunes:title>Як Росія маніпулює непроведенням виборів в Україні. Тисяча й одна версія російської пропаганди</itunes:title><description><![CDATA[<p>У травні 2024 року у Володимира Зеленського закінчуються строки президентських повноважень, тож, за версією російських пропагандистських медіа, він більше не буде легітимним главою держави. Громадянська мережа «Опора» розібралася, як Росія використовує брехню про «диктаторський режим в Україні» задля продовження війни та послаблення міжнародної підтримки нашої держави. Про атаку на легітимність української влади — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34721/2024-04-20-yak-rosiya-manipulyuie-neprovedennyam-vyboriv-v-ukraini-tysyacha-y-odna-versiya-rosiyskoi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Катерина Міхалевська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У травні 2024 року у Володимира Зеленського закінчуються строки президентських повноважень, тож, за версією російських пропагандистських медіа, він більше не буде легітимним главою держави. Громадянська мережа «Опора» розібралася, як Росія використовує брехню про «диктаторський режим в Україні» задля продовження війни та послаблення міжнародної підтримки нашої держави. Про атаку на легітимність української влади — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34721/2024-04-20-yak-rosiya-manipulyuie-neprovedennyam-vyboriv-v-ukraini-tysyacha-y-odna-versiya-rosiyskoi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Катерина Міхалевська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d27d1558-a0af-4b0e-97f0-d14108ab94ac</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 15 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/65d3dcb9-a2da-41cf-bdf2-40a25d754cda/320-48000.mp3" length="41318127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Хто найбільше «гадить» росіянам — «англічанка», американка чи француз</title><itunes:title>Хто найбільше «гадить» росіянам — «англічанка», американка чи француз</itunes:title><description><![CDATA[<p>Упродовж багатьох століть російська держава веде війни з іншими — за території, вплив, обґрунтовуючи їх реальними чи вигаданими загрозами. Задля приховування факту протистояння всьому цивілізованому Заходу російський агітпроп обирає для себе образ найбільш зручного ворога та намагається вже його всебічно дискредитувати. Для цього зокрема використовуються історичні алюзії до минух геополітичних супротивників Росії. Про те, як Москва обирає серед ворогів найзапеклішого і навішує на нього ярлики — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34789/2024-04-27-khto-naybilshe-gadyt-rosiyanam-anglichanka-amerykanka-chy-frantsuz/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Упродовж багатьох століть російська держава веде війни з іншими — за території, вплив, обґрунтовуючи їх реальними чи вигаданими загрозами. Задля приховування факту протистояння всьому цивілізованому Заходу російський агітпроп обирає для себе образ найбільш зручного ворога та намагається вже його всебічно дискредитувати. Для цього зокрема використовуються історичні алюзії до минух геополітичних супротивників Росії. Про те, як Москва обирає серед ворогів найзапеклішого і навішує на нього ярлики — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34789/2024-04-27-khto-naybilshe-gadyt-rosiyanam-anglichanka-amerykanka-chy-frantsuz/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4596fec1-2ca5-4b9a-9400-c9d7167dd121</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 14 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e5182a2a-e8d5-4a75-a252-a2ab0bc6dbb3/320-48000.mp3" length="38390127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:00</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Я не забуду». Як розповісти про страшний злочин росіян і зберегти гідність героїв та психіку глядачів</title><itunes:title>«Я не забуду». Як розповісти про страшний злочин росіян і зберегти гідність героїв та психіку глядачів</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «Дім» вийшов спецвипуск проєкту «Я не забуду», що розповів історію загибелі молодої жінки під час окупації Херсонщини та порятунку її малої дитини. Мати була закатована росіянами. Її трирічний син пережив клінічну смерть. Хлопчика врятувала тітка, яка приїхала в будинок родини майже відразу після замаху. Саме вона прийшла до проєкту та дала свідчення. Про приклад висвітлення воєнних злочинів окупантів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226039/2024-04-27-ya-ne-zabudu-yak-rozpovisty-pro-strashnyy-zlochyn-rosiyan-i-zberegty-gidnist-geroiv-ta-psykhiku-glyadachiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «Дім» вийшов спецвипуск проєкту «Я не забуду», що розповів історію загибелі молодої жінки під час окупації Херсонщини та порятунку її малої дитини. Мати була закатована росіянами. Її трирічний син пережив клінічну смерть. Хлопчика врятувала тітка, яка приїхала в будинок родини майже відразу після замаху. Саме вона прийшла до проєкту та дала свідчення. Про приклад висвітлення воєнних злочинів окупантів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/226039/2024-04-27-ya-ne-zabudu-yak-rozpovisty-pro-strashnyy-zlochyn-rosiyan-i-zberegty-gidnist-geroiv-ta-psykhiku-glyadachiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8caf0e43-d91b-49a1-9d82-988a825bb4ac</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 13 May 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/266aad0e-ff6d-40a7-a131-ee2bd28a13a4/320-48000.mp3" length="24626607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>За що люблять і ненавидять «Євробачення»: чому пісенний конкурс викликає стільки суперечок</title><itunes:title>За що люблять і ненавидять «Євробачення»: чому пісенний конкурс викликає стільки суперечок</itunes:title><description><![CDATA[<p>Не всі знають, що таке «Євробачення», як улаштований цей конкурс і в чому його важливість. Ба більше, навіть деякі віддані фанати конкурсу теж не до кінця розуміють низку процесів усередині нього. Тож розбираємо всі ці деталі крізь призму того, про що вам не розкажуть фанати. Думки, висвітлені у цьому матеріалі, є лише особистими думками автора матеріалу Артура Колдомасова. Про фандом, букмекерські ставки та «мистецтво поза політикою» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8282/2024-04-06-za-shcho-lyublyat-i-nenavydyat-ievrobachennya-chomu-pisennyy-konkurs-vyklykaie-stilky-superechok/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Не всі знають, що таке «Євробачення», як улаштований цей конкурс і в чому його важливість. Ба більше, навіть деякі віддані фанати конкурсу теж не до кінця розуміють низку процесів усередині нього. Тож розбираємо всі ці деталі крізь призму того, про що вам не розкажуть фанати. Думки, висвітлені у цьому матеріалі, є лише особистими думками автора матеріалу Артура Колдомасова. Про фандом, букмекерські ставки та «мистецтво поза політикою» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8282/2024-04-06-za-shcho-lyublyat-i-nenavydyat-ievrobachennya-chomu-pisennyy-konkurs-vyklykaie-stilky-superechok/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">9f0f7f07-7955-4959-93ea-cf87ef0c05a9</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 30 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/85e06e69-7c6e-427b-a3ae-906d543f5786/320-48000.mp3" length="50072367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>20:52</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Дієвидло». Як і хто робить українську локалізацію відеоігор і чому геймери задоволені й незадоволені одночасно</title><itunes:title>«Дієвидло». Як і хто робить українську локалізацію відеоігор і чому геймери задоволені й незадоволені одночасно</itunes:title><description><![CDATA[<p>Відеоігри перестали бути розвагою для дітей, тепер це частина життя багатьох українців — як відпочинок, хобі або навіть рід діяльності. Це можливість заробляти гроші, насолоджуватися грою як художнім твором або просто весело проводити час із сім’єю чи друзями. Стереотипи не дозволяли багатьом українцям відмовитися від бачення ігрової індустрії як розваги суто для дітей. Кількість українських адаптованих перекладів ігор стабільно зростає, наш ринок стає більш привабливим для розробників, але всі ці процеси тривають не без проблем. Про те, як розвивається українська ігрова індустрія, звільняючись від багаторічного впливу російської — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/34557/2024-04-01-diievydlo-yak-i-khto-robyt-ukrainsku-lokalizatsiyu-videoigor-i-chomu-geymery-zadovoleni-y-nezadovoleni-odnochasno/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Ігор Наджафов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Відеоігри перестали бути розвагою для дітей, тепер це частина життя багатьох українців — як відпочинок, хобі або навіть рід діяльності. Це можливість заробляти гроші, насолоджуватися грою як художнім твором або просто весело проводити час із сім’єю чи друзями. Стереотипи не дозволяли багатьом українцям відмовитися від бачення ігрової індустрії як розваги суто для дітей. Кількість українських адаптованих перекладів ігор стабільно зростає, наш ринок стає більш привабливим для розробників, але всі ці процеси тривають не без проблем. Про те, як розвивається українська ігрова індустрія, звільняючись від багаторічного впливу російської — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/34557/2024-04-01-diievydlo-yak-i-khto-robyt-ukrainsku-lokalizatsiyu-videoigor-i-chomu-geymery-zadovoleni-y-nezadovoleni-odnochasno/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Ігор Наджафов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8d3b2197-62bd-41e8-8649-496088e683c8</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 29 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b86bd933-7437-43de-9121-62fa7e88f504/320-48000.mp3" length="55520367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>23:08</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Русифікація: передчуття, прогноз і страх повернення</title><itunes:title>Русифікація: передчуття, прогноз і страх повернення</itunes:title><description><![CDATA[<p>Про «Суспільне Культура» мешканці соцмереж, передусім українського сегмента Facebook знову відгукуються позитивно. Причина — новий проєкт «Русифікація у стилі поп», прем’єра якого відбулася в ефірі 31 березня. Про роботу «Суспільне. Культура», яку варто сприймати не як чергову розповідь про відоме, а як фільм-попередження: не варто намагатися повторити це — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8286/2024-04-10-rusyfikatsiya-peredchuttya-prognoz-i-strakh-povernennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Про «Суспільне Культура» мешканці соцмереж, передусім українського сегмента Facebook знову відгукуються позитивно. Причина — новий проєкт «Русифікація у стилі поп», прем’єра якого відбулася в ефірі 31 березня. Про роботу «Суспільне. Культура», яку варто сприймати не як чергову розповідь про відоме, а як фільм-попередження: не варто намагатися повторити це — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8286/2024-04-10-rusyfikatsiya-peredchuttya-prognoz-i-strakh-povernennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1d892e1d-8633-4f52-bf43-eda314b42d7f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 24 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/64ff174e-b4c5-4058-afcb-3edca75092f2/320-48000.mp3" length="26278767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:57</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Україна та сорок її батьків</title><itunes:title>Україна та сорок її батьків</itunes:title><description><![CDATA[<p>Усвідомлення ролі історії в поточних подіях породило справжній бум українських історичних проєктів. З’явилася безліч тематичних ютуб-каналів, фільмів-розслідувань, подкастів тощо. На тлі такого розмаїття здивувати чимось новим доволі важко. Але проєкту «Українського радіо» «Батьки-засновники» вдалося це зробити повною мірою. «Батьки-засновники» розповідають про історичних діячів, які сформували ідею України. Впродовж століть, коли українці не мали своєї держави, ці мислителі плекали думку про наше право на самостійність. Про новий проєкт «Українського радіо», що розповідає, хто насправді вигадав Україну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225137/2024-04-06-ukraina-ta-sorok-ii-batkiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Усвідомлення ролі історії в поточних подіях породило справжній бум українських історичних проєктів. З’явилася безліч тематичних ютуб-каналів, фільмів-розслідувань, подкастів тощо. На тлі такого розмаїття здивувати чимось новим доволі важко. Але проєкту «Українського радіо» «Батьки-засновники» вдалося це зробити повною мірою. «Батьки-засновники» розповідають про історичних діячів, які сформували ідею України. Впродовж століть, коли українці не мали своєї держави, ці мислителі плекали думку про наше право на самостійність. Про новий проєкт «Українського радіо», що розповідає, хто насправді вигадав Україну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225137/2024-04-06-ukraina-ta-sorok-ii-batkiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">95ee27aa-4d63-4245-8f35-d1322585e46c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 23 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/80ee6f16-9529-4f02-bd92-3e8c546487a7/40-320-48000.mp3" length="20842287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:41</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Що заважає імплементації закону «Про медіа»</title><itunes:title>Що заважає імплементації закону «Про медіа»</itunes:title><description><![CDATA[<p>У перший рік імплементувати закон «Про медіа» на сто відсотків не вдалося. Серед проблемних моментів — відсутність належного фінансування на запуск реєстру й електронного кабінету, потреба у прийнятті змін до виборчого кодексу, реєстрація фільмів у Державному агентстві з питань кіно. Про результати моніторингу імплементації закону — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/225341/2024-04-11-shcho-zavazhaie-implementatsii-zakonu-pro-media/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У перший рік імплементувати закон «Про медіа» на сто відсотків не вдалося. Серед проблемних моментів — відсутність належного фінансування на запуск реєстру й електронного кабінету, потреба у прийнятті змін до виборчого кодексу, реєстрація фільмів у Державному агентстві з питань кіно. Про результати моніторингу імплементації закону — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/225341/2024-04-11-shcho-zavazhaie-implementatsii-zakonu-pro-media/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f70d3a5a-dde2-4b42-af94-8b1d4bd6b785</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 22 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/19451d84-a7c8-4040-a001-3162eeca7592/320-48000.mp3" length="37084527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>15:27</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Лобова атака державного патріотичного кіно</title><itunes:title>Лобова атака державного патріотичного кіно</itunes:title><description><![CDATA[<p>Майже рік тому державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» обрало на конкурсі 53 художні та документальні проєкти для фінансування з державного бюджету на сотні мільйонів гривень. Не всім зрозумілий посеред великої війни кіноапетит замовник пояснив захистом національних інтересів. Будь-яка з цих прем’єр цікава з точки зору розуміння того, що нам хоче сказати держава. Ну ж бо патріотичне кіно, вироблене державним коштом, — це в будь-якому разі програмний витвір. Про низку серіальних прем’єр, що були створені на держзамовлення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225561/2024-04-17-lobova-ataka-derzhavnogo-patriotychnogo-kino/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Майже рік тому державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» обрало на конкурсі 53 художні та документальні проєкти для фінансування з державного бюджету на сотні мільйонів гривень. Не всім зрозумілий посеред великої війни кіноапетит замовник пояснив захистом національних інтересів. Будь-яка з цих прем’єр цікава з точки зору розуміння того, що нам хоче сказати держава. Ну ж бо патріотичне кіно, вироблене державним коштом, — це в будь-якому разі програмний витвір. Про низку серіальних прем’єр, що були створені на держзамовлення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225561/2024-04-17-lobova-ataka-derzhavnogo-patriotychnogo-kino/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6d5a8c8c-8004-465c-b91b-335829c7ad62</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 21 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/272b1189-499b-45e3-b590-b4eaf74a836e/320-48000.mp3" length="25381167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Невтрачене покоління. Фільм «Я і Фелікс» — не тільки ще одна історія про дев’яності, але й портрет цілої генерації</title><itunes:title>Невтрачене покоління. Фільм «Я і Фелікс» — не тільки ще одна історія про дев’яності, але й портрет цілої генерації</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Я і Фелікс» є ігровим повнометражним дебютом Ірини Цілик. А ще це один із фільмів, яким не пощастило бути запланованими для прокату в 2022-му. На щастя, в Україні все ще є робочі кінотеатри й достатня кількість глядачів. Діється десь в обласному центрі в пострадянській Україні. Ольга (Анастасія Карпенко) виховує сина Тимофія. В тій же квартирі мешкає бабуся Ліда (Галина Веретельник-Степанова), котра одного дня приводить нового супутника життя — «графа», підполковника й ветерана афганської війни Фелікса. Про стрічку про героїв нашого часу, які росли самі по собі й виросли кращими за своїх учителів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225506/2024-04-16-nevtrachene-pokolinnya-film-ya-i-feliks-ne-tilky-shche-odna-istoriya-pro-devyanosti-ale-y-portret-tsiloi-generatsii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Я і Фелікс» є ігровим повнометражним дебютом Ірини Цілик. А ще це один із фільмів, яким не пощастило бути запланованими для прокату в 2022-му. На щастя, в Україні все ще є робочі кінотеатри й достатня кількість глядачів. Діється десь в обласному центрі в пострадянській Україні. Ольга (Анастасія Карпенко) виховує сина Тимофія. В тій же квартирі мешкає бабуся Ліда (Галина Веретельник-Степанова), котра одного дня приводить нового супутника життя — «графа», підполковника й ветерана афганської війни Фелікса. Про стрічку про героїв нашого часу, які росли самі по собі й виросли кращими за своїх учителів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/225506/2024-04-16-nevtrachene-pokolinnya-film-ya-i-feliks-ne-tilky-shche-odna-istoriya-pro-devyanosti-ale-y-portret-tsiloi-generatsii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">29549cf7-e26e-41c7-8d82-6571e660a81a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 20 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f2769e28-599d-41e2-9382-fdcf32908530/320-48000.mp3" length="17634927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:21</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Мультсеріал «Україна. Нескорені міста» розповідає дітям про війну та російські фейки</title><itunes:title>Мультсеріал «Україна. Нескорені міста» розповідає дітям про війну та російські фейки</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «Плюс плюс» вийшов другий сезон дитячого мультсеріалу «Україна. Нескорені міста», що створює «1+1 media» у партнерстві зі Smart Angel і VoxCheck за підтримки Євросоюзу. Творцям, напевно, знадобилася певна мужність, щоб зробити ці п’ять епізодів про Донецьк, Луганськ, Херсон, Крим і Маріуполь. Не просто міста (і місця, бо Крим охоплений загалом), а символи російської агресії. Про мультсеріал, який розповідає про російсько-українську війну та російські історичні фейки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224734/2024-03-28-multserial-ukraina-neskoreni-mista-rozpovidaie-dityam-pro-viynu-ta-rosiyski-feyky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «Плюс плюс» вийшов другий сезон дитячого мультсеріалу «Україна. Нескорені міста», що створює «1+1 media» у партнерстві зі Smart Angel і VoxCheck за підтримки Євросоюзу. Творцям, напевно, знадобилася певна мужність, щоб зробити ці п’ять епізодів про Донецьк, Луганськ, Херсон, Крим і Маріуполь. Не просто міста (і місця, бо Крим охоплений загалом), а символи російської агресії. Про мультсеріал, який розповідає про російсько-українську війну та російські історичні фейки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224734/2024-03-28-multserial-ukraina-neskoreni-mista-rozpovidaie-dityam-pro-viynu-ta-rosiyski-feyky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f00db1bf-22d5-4ba0-8fb0-08dd20d0b5fc</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 19 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e26d4b86-80b4-405e-9815-4d9a252ea2f7/320-48000.mp3" length="22512687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:23</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Швидше вбивай усіх українців і приїзди додому». На Берлінському кінофестивалі відбулася прем’єра фільму «Мирні люди» (Intercepted)</title><itunes:title>«Швидше вбивай усіх українців і приїзди додому». На Берлінському кінофестивалі відбулася прем’єра фільму «Мирні люди» (Intercepted)</itunes:title><description><![CDATA[<p>У Німеччині презентували документальну стрічку про розмови російських військових зі своїми близькими про війну. «Мирні люди» якнайкраще відповідають загальному жанровому означенню «документалістика», бо тут, принаймні на позір, мінімум авторського втручання в матеріал, — каже Дмитро Десятерик. Камера нерухома, переважають загальні плани, нема ані наскрізної оповідної лінії, ані головних героїв: чисте спостереження. Про другу повнометражну роботу режисерки й фотографки Оксани Карпович — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/223232/2024-02-21-shvydshe-vbyvay-usikh-ukraintsiv-i-pryizdy-dodomu-na-berlinskomu-kinofestyvali-vidbulasya-premiera-filmu-myrni-lyudy-intercepted/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У Німеччині презентували документальну стрічку про розмови російських військових зі своїми близькими про війну. «Мирні люди» якнайкраще відповідають загальному жанровому означенню «документалістика», бо тут, принаймні на позір, мінімум авторського втручання в матеріал, — каже Дмитро Десятерик. Камера нерухома, переважають загальні плани, нема ані наскрізної оповідної лінії, ані головних героїв: чисте спостереження. Про другу повнометражну роботу режисерки й фотографки Оксани Карпович — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/223232/2024-02-21-shvydshe-vbyvay-usikh-ukraintsiv-i-pryizdy-dodomu-na-berlinskomu-kinofestyvali-vidbulasya-premiera-filmu-myrni-lyudy-intercepted/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5fb41c41-b105-4921-b8f2-bbc9cb6364e7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 18 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fab0c5ab-611a-4746-8ffd-9f298f2338d7/320-48000.mp3" length="16846767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Франко чинитиме опір</title><itunes:title>Франко чинитиме опір</itunes:title><description><![CDATA[<p>Знімали фільм «Інший Франко» 2019 року у Львові, зокрема на території музею «Дім Франка», автентичного помешкання родини. Стрічка у 90 хвилин вміщає завдяки флешбекам три основні життєві етапи: причетність до створення «Пласту», участь у Польсько-українській війні як бойового льотчика, полон і втечу та період роботи в Харкові, коли Петро Іванович став свідком Голодомору й супутніх злочинів сталінського режиму. Про три емоції від фільму про сина Франка — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222891/2024-02-13-franko-chynytyme-opir/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Знімали фільм «Інший Франко» 2019 року у Львові, зокрема на території музею «Дім Франка», автентичного помешкання родини. Стрічка у 90 хвилин вміщає завдяки флешбекам три основні життєві етапи: причетність до створення «Пласту», участь у Польсько-українській війні як бойового льотчика, полон і втечу та період роботи в Харкові, коли Петро Іванович став свідком Голодомору й супутніх злочинів сталінського режиму. Про три емоції від фільму про сина Франка — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222891/2024-02-13-franko-chynytyme-opir/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c7bbd2b0-aac7-43f7-9b8f-96345b0bb7ac</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 17 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/27833d12-8d45-4795-bd34-def432dfe027/320-48000.mp3" length="28794927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:00</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>ПостУкраїна. Два роки, як Ахметов вийшов із медіабізнесу</title><itunes:title>ПостУкраїна. Два роки, як Ахметов вийшов із медіабізнесу</itunes:title><description><![CDATA[<p>Майже два роки тому один із найбагатших людей України бізнесмен Рінат Ахметов вирішив вийти з медійного бізнесу та відмовився від ліцензій телеканалів, друкованих медіа та провайдерів однієї з найбільших медіагруп. Це сталося через кілька місяців після початку повномасштабної війни. За цей час на ринку з’явилися нові медіапроєкти на різних платформах, які створювали колишні працівники «України» або які запускали на основі контенту групи Ахметова. Про те, що сталося з активами закритої нині медіагрупи «Україна» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/225080/2024-04-05-postukraina-dva-roky-yak-akhmetov-vyyshov-iz-mediabiznesu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Майже два роки тому один із найбагатших людей України бізнесмен Рінат Ахметов вирішив вийти з медійного бізнесу та відмовився від ліцензій телеканалів, друкованих медіа та провайдерів однієї з найбільших медіагруп. Це сталося через кілька місяців після початку повномасштабної війни. За цей час на ринку з’явилися нові медіапроєкти на різних платформах, які створювали колишні працівники «України» або які запускали на основі контенту групи Ахметова. Про те, що сталося з активами закритої нині медіагрупи «Україна» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/225080/2024-04-05-postukraina-dva-roky-yak-akhmetov-vyyshov-iz-mediabiznesu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">50f8decf-6a10-4a3d-b12b-f7e35d3c2552</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 16 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c038c2c8-ca76-44d3-b4ae-0bcae40ca8d9/320-48000.mp3" length="43638447" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>18:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Когнітивна деколонізація: боротьба за свідомість за допомогою культури та релігії</title><itunes:title>Когнітивна деколонізація: боротьба за свідомість за допомогою культури та релігії</itunes:title><description><![CDATA[<p>У межах ІІІ Міжнародного Kyiv Stratcom Forum 2024 відбулася дискусія «Когнітивна деколонізація: боротьба за людську свідомість через культуру та релігію». Участь у ній взяли докторка політичних наук та професорка Київського національного університету Рета Марутян, голова Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, журналістка, головна редакторка LB.ua Соня Кошкіна й актор і голова комітету Національної Шевченківської премії Євген Нищук. Про те, як Україні захищати свій соціокультурний простір від ворожих впливів та утверджувати свої сенси й погляди — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/224923/2024-04-02-kognityvna-dekolonizatsiya-borotba-za-svidomist-za-dopomogoyu-kultury-ta-religii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У межах ІІІ Міжнародного Kyiv Stratcom Forum 2024 відбулася дискусія «Когнітивна деколонізація: боротьба за людську свідомість через культуру та релігію». Участь у ній взяли докторка політичних наук та професорка Київського національного університету Рета Марутян, голова Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, журналістка, головна редакторка LB.ua Соня Кошкіна й актор і голова комітету Національної Шевченківської премії Євген Нищук. Про те, як Україні захищати свій соціокультурний простір від ворожих впливів та утверджувати свої сенси й погляди — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/224923/2024-04-02-kognityvna-dekolonizatsiya-borotba-za-svidomist-za-dopomogoyu-kultury-ta-religii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">cb8c9604-91a8-49a1-895b-8a3005052f93</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 15 Apr 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/bcc261f7-c655-481a-bf85-322e96304cf0/320-48000.mp3" length="49489647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>20:37</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Голосування «внє політікі» в Росії, або Навіщо авторитарним режимам вибори</title><itunes:title>Голосування «внє політікі» в Росії, або Навіщо авторитарним режимам вибори</itunes:title><description><![CDATA[<p>Немає жодної інтриги у президентських виборах у Росії, повністю відсутня політична конкуренція, а сам процес виборів максимально деполітизований. У російських реаліях головна роль «опозиції» полягає в тому, щоби зберегти видимість політичного плюралізму, але при цьому виключити критиків режиму. Ті публічні російські діячі, які підважують путінізм, підлягають фізичному знешкодженню, витіснені на маргінес чи перебувають за межами Росії. Таким чином тамтешні президент і партія влади не стикаються з реальною конкуренцією, а виборцю не дають навіть теоретичної можливості проголосувати за альтернативну політичну програму. Про те, наскільки вихолощеним став виборчий процес в умовах путінізму — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34374/2024-03-07-golosuvannya-vnie-politiki-v-rosii-abo-navishcho-avtorytarnym-rezhymam-vybory/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Андрій Пилипенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Немає жодної інтриги у президентських виборах у Росії, повністю відсутня політична конкуренція, а сам процес виборів максимально деполітизований. У російських реаліях головна роль «опозиції» полягає в тому, щоби зберегти видимість політичного плюралізму, але при цьому виключити критиків режиму. Ті публічні російські діячі, які підважують путінізм, підлягають фізичному знешкодженню, витіснені на маргінес чи перебувають за межами Росії. Таким чином тамтешні президент і партія влади не стикаються з реальною конкуренцією, а виборцю не дають навіть теоретичної можливості проголосувати за альтернативну політичну програму. Про те, наскільки вихолощеним став виборчий процес в умовах путінізму — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34374/2024-03-07-golosuvannya-vnie-politiki-v-rosii-abo-navishcho-avtorytarnym-rezhymam-vybory/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Андрій Пилипенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c25ef6c5-21d4-4356-9af8-a65764ad4426</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 31 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fe2928ba-8e6c-4c16-aaa4-1ad6305b9002/320-48000.mp3" length="42900207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:52</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Добрі друзі їдуть на війну</title><itunes:title>Добрі друзі їдуть на війну</itunes:title><description><![CDATA[<p>Чотирисерійні «Друзі» Павла Тупіка виробництва «2+2», створені на замовлення&nbsp; державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України». Своєю чергою, історія про подорож однозначно заводить «Друзів» у сегмент road movie — так званого «дорожнього» кіно. Вибір для оповіді формату road movie дозволяє давати героям більше простору, зокрема — для проявів звичайного героїзму. Цьому сприяє власне подорож, під час якої зустрічаються різні, переважно хороші й добрі люди. Про українське роуд-муві, бойові дії, військових, полон і друзів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224206/2024-03-15-dobri-druzi-idut-na-viynu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Чотирисерійні «Друзі» Павла Тупіка виробництва «2+2», створені на замовлення&nbsp; державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України». Своєю чергою, історія про подорож однозначно заводить «Друзів» у сегмент road movie — так званого «дорожнього» кіно. Вибір для оповіді формату road movie дозволяє давати героям більше простору, зокрема — для проявів звичайного героїзму. Цьому сприяє власне подорож, під час якої зустрічаються різні, переважно хороші й добрі люди. Про українське роуд-муві, бойові дії, військових, полон і друзів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224206/2024-03-15-dobri-druzi-idut-na-viynu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">92327616-0aa7-435b-8e5b-a90a2eb407be</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 30 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c3990b0f-99c3-437a-a5fc-9f6b29a0019f/320-48000.mp3" length="25066287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:26</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Не заборонена тема, а воєнний злочин: чому медіа мають більше говорити про сексуальне насильство</title><itunes:title>Не заборонена тема, а воєнний злочин: чому медіа мають більше говорити про сексуальне насильство</itunes:title><description><![CDATA[<p>У Lviv Media Hub розповіли про роль медійників у підтримці постраждалих від сексуальних злочинів. Станом на початок березня 2024 року Офіс генерального прокурора розслідує 274 кримінальні провадження за фактами сексуального насильства під час війни. Найбільше випадків було виявлено в Херсонській, Київській і Донецькій областях, але справжня кількість таких злочинів невідома — не всі постраждалі готові розказати про це, на деокупованих територіях зокрема. Про правильні шляхи висвітлення цієї чутливої теми в медіа — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/withoutsection/post/34434/2024-03-15-ne-zaboronena-tema-a-voiennyy-zlochyn-chomu-media-mayut-bilshe-govoryty-pro-seksualne-nasylstvo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.&nbsp;</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У Lviv Media Hub розповіли про роль медійників у підтримці постраждалих від сексуальних злочинів. Станом на початок березня 2024 року Офіс генерального прокурора розслідує 274 кримінальні провадження за фактами сексуального насильства під час війни. Найбільше випадків було виявлено в Херсонській, Київській і Донецькій областях, але справжня кількість таких злочинів невідома — не всі постраждалі готові розказати про це, на деокупованих територіях зокрема. Про правильні шляхи висвітлення цієї чутливої теми в медіа — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/withoutsection/post/34434/2024-03-15-ne-zaboronena-tema-a-voiennyy-zlochyn-chomu-media-mayut-bilshe-govoryty-pro-seksualne-nasylstvo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.&nbsp;</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a6d225cd-86e5-443e-85f5-8863e28f539c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 29 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/628fae55-5183-488d-b745-76b09a01044c/320-48000.mp3" length="29648367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:21</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Фільм Алана Бадоєва «Довга доба»: щоб ніхто вже не зміг переписати нашу історію</title><itunes:title>Фільм Алана Бадоєва «Довга доба»: щоб ніхто вже не зміг переписати нашу історію</itunes:title><description><![CDATA[<p>Документальний фільм Алана Бадоєва «Довга доба» вийшов у лютому — спочатку в кінотеатрах (це були благодійні покази за донати для поранених українських військових), потім на телебаченні — на каналі «1+1 Україна», а згодом у ютубі. «Довга доба» — це збірка відео з телефонів українців, що були зняті після початку повномасштабного вторгнення. Тут є фіксації атак і руйнувань, випадкові кадри з життя цивільних, численні сториз, відеозвіти волонтерів і військових, відеопослання до рідних і близьких тощо. Про стрічку, що фіксує українську історію, «щоб ніхто вже не зміг її переписати» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/223971/2024-03-08-film-alana-badoieva-dovga-doba-shchob-nikhto-vzhe-ne-zmig-perepysaty-nashu-istoriyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Документальний фільм Алана Бадоєва «Довга доба» вийшов у лютому — спочатку в кінотеатрах (це були благодійні покази за донати для поранених українських військових), потім на телебаченні — на каналі «1+1 Україна», а згодом у ютубі. «Довга доба» — це збірка відео з телефонів українців, що були зняті після початку повномасштабного вторгнення. Тут є фіксації атак і руйнувань, випадкові кадри з життя цивільних, численні сториз, відеозвіти волонтерів і військових, відеопослання до рідних і близьких тощо. Про стрічку, що фіксує українську історію, «щоб ніхто вже не зміг її переписати» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/223971/2024-03-08-film-alana-badoieva-dovga-doba-shchob-nikhto-vzhe-ne-zmig-perepysaty-nashu-istoriyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b409aed9-0058-4558-99b0-6766971c7a1b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 28 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/821eee8e-de26-48ae-b44c-53b40ca75719/320-48000-1.mp3" length="19264047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі»: «русскій мір» під купою горщиків</title><itunes:title>«Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі»: «русскій мір» під купою горщиків</itunes:title><description><![CDATA[<p>На ютуб-каналі «Реальна історія» продюсера і дослідника історії Акіма Галімова вийшов документальний фільм «Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі?». Серія отримала за тиждень після виходу півтора мільйона переглядів. Фільм «Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі?» присвячений історії Лаври — від її утворення до сьогодення, коли Україна нарешті почала процес дерусифікації культового місця. Про нову стрічку Акіма Галімова, що дозволяє оцінити масштаби панування Росії в Києво-Печерській Лаврі — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/223508/2024-02-27-shcho-moskva-khovala-v-kyievo-pecherskiy-lavri-russkiy-mir-pid-kupoyu-gorshchykiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На ютуб-каналі «Реальна історія» продюсера і дослідника історії Акіма Галімова вийшов документальний фільм «Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі?». Серія отримала за тиждень після виходу півтора мільйона переглядів. Фільм «Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі?» присвячений історії Лаври — від її утворення до сьогодення, коли Україна нарешті почала процес дерусифікації культового місця. Про нову стрічку Акіма Галімова, що дозволяє оцінити масштаби панування Росії в Києво-Печерській Лаврі — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/223508/2024-02-27-shcho-moskva-khovala-v-kyievo-pecherskiy-lavri-russkiy-mir-pid-kupoyu-gorshchykiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4fdcfd6b-9348-4f9f-bc4f-45f87871eae7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 27 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/291ffe34-7236-46b1-ac63-fa2d27023388/320-48000.mp3" length="28607727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:55</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>50 відтінків реакцій Росії на розширення НАТО: як бажання Москви приєднатися до Альянсу обернулося конфронтацією</title><itunes:title>50 відтінків реакцій Росії на розширення НАТО: як бажання Москви приєднатися до Альянсу обернулося конфронтацією</itunes:title><description><![CDATA[<p>9–11 липня у Вашингтоні відбудеться ювілейний саміт лідерів країн НАТО, який ознаменує 75-ту річницю створення Альянсу. Київ покладає на нього великі надії — за словами президента Зеленського, Україна як ніхто заслуговує на запрошення до членства в Організації під час Вашингтонського саміту. Окрім України, про свої прагнення про вступ до Альянсу заявила Грузія та Боснія і Герцеговина. Про еволюцію ставлення Росії до власного членства НАТО та до питання розширення Альянсу на схід — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34460/2024-03-19-50-vidtinkiv-reaktsiy-rosii-na-rozshyrennya-nato-yak-bazhannya-moskvy-pryiednatysya-do-alyansu-obernulosya-konfrontatsiieyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>9–11 липня у Вашингтоні відбудеться ювілейний саміт лідерів країн НАТО, який ознаменує 75-ту річницю створення Альянсу. Київ покладає на нього великі надії — за словами президента Зеленського, Україна як ніхто заслуговує на запрошення до членства в Організації під час Вашингтонського саміту. Окрім України, про свої прагнення про вступ до Альянсу заявила Грузія та Боснія і Герцеговина. Про еволюцію ставлення Росії до власного членства НАТО та до питання розширення Альянсу на схід — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34460/2024-03-19-50-vidtinkiv-reaktsiy-rosii-na-rozshyrennya-nato-yak-bazhannya-moskvy-pryiednatysya-do-alyansu-obernulosya-konfrontatsiieyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">45bd0d9a-aa54-45d8-9ca1-ace78f644aae</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 26 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4b9a9c98-ebf5-43d6-8b65-484424f8105c/50-320-48000.mp3" length="41603247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:20</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Що пишуть пропагандисти про дії «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону»</title><itunes:title>Що пишуть пропагандисти про дії «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону»</itunes:title><description><![CDATA[<p>12 березня угруповання «Російський добровольчий корпус» і «Сибірський батальйон», які воюють на боці ЗСУ, оголосили про спроби вторгнення на територію Курської, Бєлгородської та Брянської областей, за їхніми словами, щоби повпливати на результати майбутніх президентських «виборів». Мовляв, у такий спосіб хочуть «звільнити Росію від диктатури». Російська пропаганда дуже бурхливо відреагувала на попередній рейд РДК, що відбувся весною 2023 року. Про те, як російські пропагандисти відреагували на цьогорічні дії: які повідомлення просували та за допомогою яких інструментів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34437/2024-03-16-shcho-pyshut-propagandysty-pro-dii-rosiyskogo-dobrovolchogo-korpusu-ta-sybirskogo-batalyonu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>12 березня угруповання «Російський добровольчий корпус» і «Сибірський батальйон», які воюють на боці ЗСУ, оголосили про спроби вторгнення на територію Курської, Бєлгородської та Брянської областей, за їхніми словами, щоби повпливати на результати майбутніх президентських «виборів». Мовляв, у такий спосіб хочуть «звільнити Росію від диктатури». Російська пропаганда дуже бурхливо відреагувала на попередній рейд РДК, що відбувся весною 2023 року. Про те, як російські пропагандисти відреагували на цьогорічні дії: які повідомлення просували та за допомогою яких інструментів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34437/2024-03-16-shcho-pyshut-propagandysty-pro-dii-rosiyskogo-dobrovolchogo-korpusu-ta-sybirskogo-batalyonu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">438de5e9-b804-4dc9-82fb-908fd5f7034b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 25 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/7e308d78-cdbc-4d75-9e97-7dc1ce5886f0/320-48000.mp3" length="15069807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:17</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як скупість Ілона Маска перетворила Х на цифрове болото</title><itunes:title>Як скупість Ілона Маска перетворила Х на цифрове болото</itunes:title><description><![CDATA[<p>Коли американський бізнесмен Ілон Маск завершив угоду з придбання соцмережі Twitter у жовтні 2022-го за $44 млрд, він пояснював це придбання бажанням зберегти платформу як простір повної свободи слова. Натомість Маск придбав простір свободи для своїх власних цифрових експериментів. Якщо засновник соцмережі Джек Дорсі залишав суттєвий обсяг свободи для користувачів і користувачок, дозволяючи їм самотужки визначати характер інформації, котру вони бажають отримувати, то Маск зайняв цілковиту інакшу позицію: він сам воліє вирішувати, доступ до якого контенту отримує аудиторія. Про те, як колишній твіттер з насамперед новинної соцмережі перетворюється на аналог тіктоку — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/34467/2024-03-19-yak-skupist-ilona-maska-peretvoryla-kh-na-tsyfrove-boloto/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Іван Верстюк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Коли американський бізнесмен Ілон Маск завершив угоду з придбання соцмережі Twitter у жовтні 2022-го за $44 млрд, він пояснював це придбання бажанням зберегти платформу як простір повної свободи слова. Натомість Маск придбав простір свободи для своїх власних цифрових експериментів. Якщо засновник соцмережі Джек Дорсі залишав суттєвий обсяг свободи для користувачів і користувачок, дозволяючи їм самотужки визначати характер інформації, котру вони бажають отримувати, то Маск зайняв цілковиту інакшу позицію: він сам воліє вирішувати, доступ до якого контенту отримує аудиторія. Про те, як колишній твіттер з насамперед новинної соцмережі перетворюється на аналог тіктоку — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/34467/2024-03-19-yak-skupist-ilona-maska-peretvoryla-kh-na-tsyfrove-boloto/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Іван Верстюк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3495fd1b-bbcd-49f3-bb1c-116a2343cbe9</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 24 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6b31d76b-5fa3-4dda-9c25-20ba0153472c/X-320-48000.mp3" length="28855407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Острів відкинутих. На наші екрани вийшов фільм — призер Венеційського кінофестивалю «Цензорка»</title><itunes:title>Острів відкинутих. На наші екрани вийшов фільм — призер Венеційського кінофестивалю «Цензорка»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Шлях «Цензорки» (копродукція України, Словаччини й Чехії) до української авдиторії видався довгим. Для словацького режисера Петера Керекеша ця робота є повнометражним ігровим дебютом. На Венеційському кінофестивалі у 2021 році «Цензорка» отримала Приз за найкращий сценарій у паралельному конкурсі «Горизонти». Однак зі зрозумілих причин фільм дістався до українських кінотеатрів тільки зараз. Навіть попри затримку з прокатом, «Цензорка» лишається актуальною, адже за весь час Незалежності в нас так і не з’явився ігровий повнометражний фільм про місця позбавлення волі. Про сумовиту й дотепну трагікомедію, що має профеміністичну оптику — у випуску.</p><p>Текстову версію<a href="https://detector.media/kritika/article/224350/2024-03-19-ostriv-vidkynutykh-na-nashi-ekrany-vyyshov-film-pryzer-venetsiyskogo-kinofestyvalyu-tsenzorka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank"> читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Шлях «Цензорки» (копродукція України, Словаччини й Чехії) до української авдиторії видався довгим. Для словацького режисера Петера Керекеша ця робота є повнометражним ігровим дебютом. На Венеційському кінофестивалі у 2021 році «Цензорка» отримала Приз за найкращий сценарій у паралельному конкурсі «Горизонти». Однак зі зрозумілих причин фільм дістався до українських кінотеатрів тільки зараз. Навіть попри затримку з прокатом, «Цензорка» лишається актуальною, адже за весь час Незалежності в нас так і не з’явився ігровий повнометражний фільм про місця позбавлення волі. Про сумовиту й дотепну трагікомедію, що має профеміністичну оптику — у випуску.</p><p>Текстову версію<a href="https://detector.media/kritika/article/224350/2024-03-19-ostriv-vidkynutykh-na-nashi-ekrany-vyyshov-film-pryzer-venetsiyskogo-kinofestyvalyu-tsenzorka/" rel="noopener noreferrer" target="_blank"> читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">243654ef-c44d-4b6c-a631-5308782ac548</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 23 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ace6f761-6fb0-46f9-aa38-956a68968c01/320-48000.mp3" length="10268847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>04:17</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Війна проти любові</title><itunes:title>Війна проти любові</itunes:title><description><![CDATA[<p>За моїми неодноразовими та багаторічними спостереженнями, випуск проєктів «під дату» здебільшого ліпиться нашвидкуруч і мети не досягає, — каже Андрій Кокотюха. Навіть якщо працюють над ним непересічні, цікаві люди й готують оригінальні, не позбавлені таланту продукти. Коли задачка підганяється під відповідь, це завжди видно. І не завжди працює на бажаний результат. Така загальна думка сформувалася після перегляду чотирьох стрічок, об’єднаних в альманах «Любов варта всього» під слоганом «Кохання в умовах воєнного стану». Загалом ідея вічна. Любов під час війни — тема з безліччю форм і форматів для втілення. Під подібним гаслом спрацює все: від мінімалістичної історії до масштабної багатосерійної епопеї. Про те, як поєднати любов і війну в рамках одного проєкту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224006/2024-03-10-viyna-proty-lyubovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>За моїми неодноразовими та багаторічними спостереженнями, випуск проєктів «під дату» здебільшого ліпиться нашвидкуруч і мети не досягає, — каже Андрій Кокотюха. Навіть якщо працюють над ним непересічні, цікаві люди й готують оригінальні, не позбавлені таланту продукти. Коли задачка підганяється під відповідь, це завжди видно. І не завжди працює на бажаний результат. Така загальна думка сформувалася після перегляду чотирьох стрічок, об’єднаних в альманах «Любов варта всього» під слоганом «Кохання в умовах воєнного стану». Загалом ідея вічна. Любов під час війни — тема з безліччю форм і форматів для втілення. Під подібним гаслом спрацює все: від мінімалістичної історії до масштабної багатосерійної епопеї. Про те, як поєднати любов і війну в рамках одного проєкту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224006/2024-03-10-viyna-proty-lyubovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c9d66186-952b-4f08-8ad3-fffba905e3cd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 22 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/04573a8a-1fef-427b-867a-d4cac508a331/320-48000.mp3" length="19937007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:18</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Історики переконують у перемозі самі себе</title><itunes:title>Історики переконують у перемозі самі себе</itunes:title><description><![CDATA[<p>Всебічна популяризація українських героїв та історій про перемоги має стати частиною державної політики. Навіть наша перемога не має цьому завадити, — каже Андрій Кокотюха. Вісім років тому журналіст Олег Криштопа отримав відзнаку за протидію російській пропаганді. Його ютуб-канал «Історія для дорослих» уже не перший рік є одним із лідерів в історичному сегменті. Тобто, у проєкті «Спротив та єдність» він не випадково. Власне, серед запрошених учасників нема випадкових людей. Всі вони так чи так досліджували й досліджують, як Росія століттями намагалася перешкодити розвитку української державності. Але саме коментар пана Криштопи вирізняю найперше, бо він уже звучав — у різних формах, у різних випусках «Історії для дорослих». Суть одна — наголосити, що Росія програвала війни всупереч твердженню про наявність у неї однієї з найпотужніших армій світу. Про невтомну популяризацію українських перемог, що дозволить не переконувати в здобутках самих себе та найближчих однодумців — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224071/2024-03-12-istoryky-perekonuyut-u-peremozi-sami-sebe/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Всебічна популяризація українських героїв та історій про перемоги має стати частиною державної політики. Навіть наша перемога не має цьому завадити, — каже Андрій Кокотюха. Вісім років тому журналіст Олег Криштопа отримав відзнаку за протидію російській пропаганді. Його ютуб-канал «Історія для дорослих» уже не перший рік є одним із лідерів в історичному сегменті. Тобто, у проєкті «Спротив та єдність» він не випадково. Власне, серед запрошених учасників нема випадкових людей. Всі вони так чи так досліджували й досліджують, як Росія століттями намагалася перешкодити розвитку української державності. Але саме коментар пана Криштопи вирізняю найперше, бо він уже звучав — у різних формах, у різних випусках «Історії для дорослих». Суть одна — наголосити, що Росія програвала війни всупереч твердженню про наявність у неї однієї з найпотужніших армій світу. Про невтомну популяризацію українських перемог, що дозволить не переконувати в здобутках самих себе та найближчих однодумців — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224071/2024-03-12-istoryky-perekonuyut-u-peremozi-sami-sebe/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e254ed09-ab7d-45cc-b727-795f4f108b9f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 21 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/bc6fc0e7-b74f-491b-8d73-dc30099f101e/320-48000.mp3" length="23799087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:55</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Смерть — це частина життя»</title><itunes:title>«Смерть — це частина життя»</itunes:title><description><![CDATA[<p>На початку березня на радіо «Радіо Культура» вийшов подкаст журналістки Тетяни Трощинської «Любов не минає» про життя з втратою. У 2023 році її 18-річний син Тарас Федорів помер від онкозахворювання. «У 18 років за 18 днів», — каже Тетяна Трощинська на початку. Подкаст містить фрагменти аудіощоденника авторки та її розмови з експертами — це переважно психологи та психотерапевти — про те, що переживає мама, яка втратила дитину. Подкаст охоплює різні аспекти теми: як працює мозок при втраті, що таке травма, тригер чи флешбек, як реагує суспільство на чуже горе, які емоції супроводжують втрати та чи можна їх опанувати, які є маркери того, що горе стало тривалим і потрібна професійна допомога, як забезпечити гідну паліативну допомогу тощо. Про особистий проєкт Тетяни Трощинської про втрату сина, який допоможе суспільству подорослішати — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224342/2024-03-19-smert-tse-chastyna-zhyttya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На початку березня на радіо «Радіо Культура» вийшов подкаст журналістки Тетяни Трощинської «Любов не минає» про життя з втратою. У 2023 році її 18-річний син Тарас Федорів помер від онкозахворювання. «У 18 років за 18 днів», — каже Тетяна Трощинська на початку. Подкаст містить фрагменти аудіощоденника авторки та її розмови з експертами — це переважно психологи та психотерапевти — про те, що переживає мама, яка втратила дитину. Подкаст охоплює різні аспекти теми: як працює мозок при втраті, що таке травма, тригер чи флешбек, як реагує суспільство на чуже горе, які емоції супроводжують втрати та чи можна їх опанувати, які є маркери того, що горе стало тривалим і потрібна професійна допомога, як забезпечити гідну паліативну допомогу тощо. Про особистий проєкт Тетяни Трощинської про втрату сина, який допоможе суспільству подорослішати — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/224342/2024-03-19-smert-tse-chastyna-zhyttya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">39e64a84-afc0-40f4-8aca-c399dbe560a6</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 20 Mar 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/37fd4acf-cfda-4eda-b91a-80b79cf49096/320-48000.mp3" length="18503727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Байденіада: Як Росія намагається вплинути на американську внутрішню та зовнішню політику за допомогою соціальних мереж</title><itunes:title>Байденіада: Як Росія намагається вплинути на американську внутрішню та зовнішню політику за допомогою соціальних мереж</itunes:title><description><![CDATA[<p>На листопад 2024 року заплановані президентські вибори у США. Сполучені Штати зараз, під час війни, є одним із головних союзників України. А інтерес Росії — посилити розкол в американському суспільстві, загострити внутрішньополітичні та суспільні проблеми, щоб відвадити її від питань зовнішньої політики, зокрема, союзницької підтримки України. Росія вкладає ресурси та зусилля у ведення дезінформаційних кампаній в американському медіапросторі. Про основні повідомлення, які поширює російська пропаганда, а також тактики, якими вона послуговується задля маніпулювання громадською думкою американців — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34151/2024-02-08-baydeniada-yak-rosiya-namagaietsya-vplynuty-na-amerykansku-vnutrishnyu-ta-zovnishnyu-polityku-za-dopomogoyu-sotsialnykh-merezh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На листопад 2024 року заплановані президентські вибори у США. Сполучені Штати зараз, під час війни, є одним із головних союзників України. А інтерес Росії — посилити розкол в американському суспільстві, загострити внутрішньополітичні та суспільні проблеми, щоб відвадити її від питань зовнішньої політики, зокрема, союзницької підтримки України. Росія вкладає ресурси та зусилля у ведення дезінформаційних кампаній в американському медіапросторі. Про основні повідомлення, які поширює російська пропаганда, а також тактики, якими вона послуговується задля маніпулювання громадською думкою американців — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34151/2024-02-08-baydeniada-yak-rosiya-namagaietsya-vplynuty-na-amerykansku-vnutrishnyu-ta-zovnishnyu-polityku-za-dopomogoyu-sotsialnykh-merezh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7f297951-8c9e-47ef-9c1a-94163ab08785</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 29 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d49da0ad-859c-4d77-b70f-2781141f0334/320-48000.mp3" length="39790767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:35</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Єдиний чесний американський журналіст, що приїхав зупинити Третю світову»</title><itunes:title>«Єдиний чесний американський журналіст, що приїхав зупинити Третю світову»</itunes:title><description><![CDATA[<p>1 лютого 2024 року до Москви прилетів колишній американський телеведучий Такер Карлсон із наміром узяти інтерв’ю у Володимира Путіна. Він є автором численних висловлювань, які дискредитують Україну, поширює фейки та просуває російські погляди. В Україні його навіть назвали «американським Соловйовим». Про ключові повідомлення, які просував агітпроп у контексті приїзду Карлсона та його інтерв’ю з Путіним — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34160/2024-02-09-iedynyy-chesnyy-amerykanskyy-zhurnalist-shcho-pryikhav-zupynyty-tretyu-svitovu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Павло Рудь.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>1 лютого 2024 року до Москви прилетів колишній американський телеведучий Такер Карлсон із наміром узяти інтерв’ю у Володимира Путіна. Він є автором численних висловлювань, які дискредитують Україну, поширює фейки та просуває російські погляди. В Україні його навіть назвали «американським Соловйовим». Про ключові повідомлення, які просував агітпроп у контексті приїзду Карлсона та його інтерв’ю з Путіним — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34160/2024-02-09-iedynyy-chesnyy-amerykanskyy-zhurnalist-shcho-pryikhav-zupynyty-tretyu-svitovu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Павло Рудь.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b687b71b-5a65-44eb-832b-f53e2775f786</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 28 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/76a25fd0-b7de-42e7-beb1-50ffd4cbe6fa/320-48000.mp3" length="41049327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Ми лише виконували накази»: серіал про суд над есесівцями, за допомогою якого можна побачити майбутнє росіян</title><itunes:title>«Ми лише виконували накази»: серіал про суд над есесівцями, за допомогою якого можна побачити майбутнє росіян</itunes:title><description><![CDATA[<p>27 січня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дата обрана не випадково. Цього дня в 1945 році було звільнено сумнозвісний табір смерті Аушвіц, багатьом він відомий ще як Освенцим, бо був збудований нацистами поблизу цього польського міста. Про Аушвіц і Другу світову війну йдеться у мінісеріалі з п’яти епізодів «Німецький дім», створеному за бестселером Анетт Гес (Annette Hess). Щоправда, події стрічки розгортаються у 1963 році, за вісімнадцять років після звільнення табору та закінчення війни. Про серіал, який за допомогою історії показує, що буде в майбутньому з російськими воєнними злочинцями — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222185/2024-01-26-my-lyshe-vykonuvaly-nakazy-serial-pro-sud-nad-esesivtsyamy-za-dopomogoyu-yakogo-mozhna-pobachyty-maybutnie-rosiyan/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олег Чорний.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>27 січня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дата обрана не випадково. Цього дня в 1945 році було звільнено сумнозвісний табір смерті Аушвіц, багатьом він відомий ще як Освенцим, бо був збудований нацистами поблизу цього польського міста. Про Аушвіц і Другу світову війну йдеться у мінісеріалі з п’яти епізодів «Німецький дім», створеному за бестселером Анетт Гес (Annette Hess). Щоправда, події стрічки розгортаються у 1963 році, за вісімнадцять років після звільнення табору та закінчення війни. Про серіал, який за допомогою історії показує, що буде в майбутньому з російськими воєнними злочинцями — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222185/2024-01-26-my-lyshe-vykonuvaly-nakazy-serial-pro-sud-nad-esesivtsyamy-za-dopomogoyu-yakogo-mozhna-pobachyty-maybutnie-rosiyan/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олег Чорний.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">31f1da0e-4ca2-499d-ab46-85dc28ea59a1</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 27 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b48590c7-81ee-4cb0-a6de-b881168d4665/320-48000.mp3" length="23053167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:36</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як Путін рекламував тоталітаризм для невігласів в американський мікрофон</title><itunes:title>Як Путін рекламував тоталітаризм для невігласів в американський мікрофон</itunes:title><description><![CDATA[<p>У музеї російського тоталітаризму, якщо той коли-небудь буде створений, інтерв’ю американського медійника Такера Карлсона з Володимиром Путіним від 9 лютого посідатиме особливе місце. Як виявилося, коли російському диктатору підставити мікрофон — він охоче приміряє на себе роль професора історії та починає читати лекцію. Мету розмови з Карлсоном Путін бачив у тому, щоб показати, що демократія не працює, не вміє захищати себе, не здатна воювати й не спроможна на історичні звершення. Про те, як Путін намагався продати невігласам ідею ефективності тоталітарної влади — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/222779/2024-02-10-yak-putin-reklamuvav-totalitaryzm-dlya-neviglasiv-v-amerykanskyy-mikrofon/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Іван Верстюк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У музеї російського тоталітаризму, якщо той коли-небудь буде створений, інтерв’ю американського медійника Такера Карлсона з Володимиром Путіним від 9 лютого посідатиме особливе місце. Як виявилося, коли російському диктатору підставити мікрофон — він охоче приміряє на себе роль професора історії та починає читати лекцію. Мету розмови з Карлсоном Путін бачив у тому, щоб показати, що демократія не працює, не вміє захищати себе, не здатна воювати й не спроможна на історичні звершення. Про те, як Путін намагався продати невігласам ідею ефективності тоталітарної влади — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/222779/2024-02-10-yak-putin-reklamuvav-totalitaryzm-dlya-neviglasiv-v-amerykanskyy-mikrofon/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Іван Верстюк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6a9e5a84-bc02-4277-86ea-ded7db36304d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 26 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b18d8276-a256-4e4a-a274-b12da8eba64e/320-48000.mp3" length="29520687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:18</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Незавершений політ». Фільм пам’яті Дениса Монастирського, «етичного лідера» МВС</title><itunes:title>«Незавершений політ». Фільм пам’яті Дениса Монастирського, «етичного лідера» МВС</itunes:title><description><![CDATA[<p>18 січня 2023 року, у Броварах розбився гелікоптер, яким летіли міністр МВС Денис Монастирський та його команда. Загинули всі десятеро людей, які були на борту, а також четверо перехожих на землі. Це були три жінки та дівчинка з дитячого садочку, біля якого впав гелікоптер. На кінець січня цього року вийшло вже три проєкти, присвячені трагедії. В них багато спільного, адже всі побудовані на спогадах колег і близьких загиблих і взагалі не торкаються розслідування справи. Попри те, що воно вже офіційно завершене. Про стрічку «Незавершений політ», яка вражає розмахом зібраного матеріалу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222217/2024-01-27-nezavershenyy-polit-film-pamyati-denysa-monastyrskogo-etychnogo-lidera-mvs/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>18 січня 2023 року, у Броварах розбився гелікоптер, яким летіли міністр МВС Денис Монастирський та його команда. Загинули всі десятеро людей, які були на борту, а також четверо перехожих на землі. Це були три жінки та дівчинка з дитячого садочку, біля якого впав гелікоптер. На кінець січня цього року вийшло вже три проєкти, присвячені трагедії. В них багато спільного, адже всі побудовані на спогадах колег і близьких загиблих і взагалі не торкаються розслідування справи. Попри те, що воно вже офіційно завершене. Про стрічку «Незавершений політ», яка вражає розмахом зібраного матеріалу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222217/2024-01-27-nezavershenyy-polit-film-pamyati-denysa-monastyrskogo-etychnogo-lidera-mvs/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">dab68d62-0e51-4c6b-89d0-0d4a5cc0b6fe</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 25 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/efe19fb9-977f-48ec-b96c-f5b8a2b9b853/320-48000.mp3" length="25704687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Коли краще сміятися з російських терористів</title><itunes:title>Коли краще сміятися з російських терористів</itunes:title><description><![CDATA[<p>З багаторазового, переважно критичного обговорення свіжого новорічного гумористичного контенту вилетіла комедія «Новорічна зміна» виробництва ICTV2, прем'єра якої відбулася в ефірі 1 січня. Поки триває війна і в Україні від російських рук, куль, бомб, дронів і ракет гинуть люди, росіяни точно не кумедні «чмоні». Це серйозний, причому далеко не дурний ворог. І жанрове кіно — тут мова насамперед про нього — ефективно працює водночас як інформаційний, просвітницький, агітаційний, у хорошому розумінні цього слова — пропагандистський, мотиваційний і компенсаторний ресурс. Адже інструментарій жанрового кіно дозволяє показати, як українські герої в даній конкретній історії перемагають російських ворогів. Про стохвилинну стрічку, що пройшла непоміченою — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222088/2024-01-24-koly-krashche-smiyatysya-z-rosiyskykh-terorystiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>З багаторазового, переважно критичного обговорення свіжого новорічного гумористичного контенту вилетіла комедія «Новорічна зміна» виробництва ICTV2, прем'єра якої відбулася в ефірі 1 січня. Поки триває війна і в Україні від російських рук, куль, бомб, дронів і ракет гинуть люди, росіяни точно не кумедні «чмоні». Це серйозний, причому далеко не дурний ворог. І жанрове кіно — тут мова насамперед про нього — ефективно працює водночас як інформаційний, просвітницький, агітаційний, у хорошому розумінні цього слова — пропагандистський, мотиваційний і компенсаторний ресурс. Адже інструментарій жанрового кіно дозволяє показати, як українські герої в даній конкретній історії перемагають російських ворогів. Про стохвилинну стрічку, що пройшла непоміченою — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222088/2024-01-24-koly-krashche-smiyatysya-z-rosiyskykh-terorystiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">56260b18-c9c4-427a-a37f-ae8283510e66</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 24 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e304a574-9cdb-43b2-a9c6-3793a0f176f3/320-48000.mp3" length="26802927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:10</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Інший Шустер: Чим відомий американський журналіст, який написав книгу про Зеленського</title><itunes:title>Інший Шустер: Чим відомий американський журналіст, який написав книгу про Зеленського</itunes:title><description><![CDATA[<p>Саймон Шустер під час великої російсько-української війни провів два тижні в Офісі президента, зробив кілька резонансних матеріалів про українське військово-політичне керівництво, підготовку до війни та її початок. А тепер видав книжку про українського президента під назвою «Шоумен: Історія вторгнення, яке сколихнуло світ і зробило лідером Володимира Зеленського». Про те, хто такий Саймон Шустер, як він ставиться до України та чому саме він серед усіх можливих журналістів отримав ексклюзивний доступ до українського президента в такий історичний час — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/34135/2024-02-06-inshyy-shuster-chym-vidomyy-amerykanskyy-zhurnalist-yakyy-napysav-knygu-pro-zelenskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Саймон Шустер під час великої російсько-української війни провів два тижні в Офісі президента, зробив кілька резонансних матеріалів про українське військово-політичне керівництво, підготовку до війни та її початок. А тепер видав книжку про українського президента під назвою «Шоумен: Історія вторгнення, яке сколихнуло світ і зробило лідером Володимира Зеленського». Про те, хто такий Саймон Шустер, як він ставиться до України та чому саме він серед усіх можливих журналістів отримав ексклюзивний доступ до українського президента в такий історичний час — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/34135/2024-02-06-inshyy-shuster-chym-vidomyy-amerykanskyy-zhurnalist-yakyy-napysav-knygu-pro-zelenskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c055a3bb-54cb-456b-a8c3-a6bca23b8b5c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 23 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/7cd188ab-5cd4-4a37-ba66-4faddd994864/320-48000.mp3" length="68307567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>28:28</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Дослідження Chatham House: Українську інформаційну стійкість недооцінили й у Росії, і на Заході</title><itunes:title>Дослідження Chatham House: Українську інформаційну стійкість недооцінили й у Росії, і на Заході</itunes:title><description><![CDATA[<p>Британський аналітичний центр Chatham House презентував дослідження «Російська кібер- та інформаційна війна на практиці: уроки війни в Україні». Його автором є старший консультант програми Росія та Євразія Кір Джайлз. Нове дослідження Джайлза має на меті показати для країн НАТО справжні наміри Росії в інформаційній і кібервійні проти України. Захід має усвідомити, «як ефективно захистити себе від російських загроз у майбутньому», йдеться у дослідженні. Також Джайлз робить наголос на взаємозалежності між кібер- та інформаційними аспектами російської агресії та когнітивним доменом (виміром) і фізичним середовищем. Про головне з дослідження Chatham House щодо російської інформаційної та кібервійни проти України — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/222842/2024-02-12-doslidzhennya-chatham-house-ukrainsku-informatsiynu-stiykist-nedootsinyly-y-u-rosii-i-na-zakhodi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Єгор Брайлян.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Британський аналітичний центр Chatham House презентував дослідження «Російська кібер- та інформаційна війна на практиці: уроки війни в Україні». Його автором є старший консультант програми Росія та Євразія Кір Джайлз. Нове дослідження Джайлза має на меті показати для країн НАТО справжні наміри Росії в інформаційній і кібервійні проти України. Захід має усвідомити, «як ефективно захистити себе від російських загроз у майбутньому», йдеться у дослідженні. Також Джайлз робить наголос на взаємозалежності між кібер- та інформаційними аспектами російської агресії та когнітивним доменом (виміром) і фізичним середовищем. Про головне з дослідження Chatham House щодо російської інформаційної та кібервійни проти України — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/222842/2024-02-12-doslidzhennya-chatham-house-ukrainsku-informatsiynu-stiykist-nedootsinyly-y-u-rosii-i-na-zakhodi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Єгор Брайлян.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0afd7181-3675-432f-a726-6487e7673c65</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 22 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a23cc4f0-9d44-450a-b8cd-4d2d6472677b/320-48000.mp3" length="43537647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>18:08</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>У російський монастир із західним уставом: як Москва таврує ворожими і відкидає права людини</title><itunes:title>У російський монастир із західним уставом: як Москва таврує ворожими і відкидає права людини</itunes:title><description><![CDATA[<p>30 листопада 2023 року Верховний суд Росії прийняв рішення заборонити й визнати екстремістським «Міжнародний громадський рух ЛГБТ». Юридично і фактично такої структури, з визначеним статутом чи управлінською ієрархією, не існує, тож на суді не могли бути присутні ані відповідачі, ані зацікавлені особи. До кого будуть застосовуватися юридичні наслідки такого рішення, ще покаже судова практика, але в тексті рішення в розмитих двозначних формулюваннях екстремістським названо широкий неоднорідний рух боротьби за права ЛГБТ-спільнот, а також боротьби за права жінок і навіть спосіб життя представників відповідних спільнот. Про те, як російські владні еліти показово нехтують і законодавчо обмежують права людини, щоби втримати владу і здобути союзників — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34110/2024-02-01-u-rosiyskyy-monastyr-iz-zakhidnym-ustavom-yak-moskva-tavruie-vorozhymy-i-vidkydaie-prava-lyudyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>30 листопада 2023 року Верховний суд Росії прийняв рішення заборонити й визнати екстремістським «Міжнародний громадський рух ЛГБТ». Юридично і фактично такої структури, з визначеним статутом чи управлінською ієрархією, не існує, тож на суді не могли бути присутні ані відповідачі, ані зацікавлені особи. До кого будуть застосовуватися юридичні наслідки такого рішення, ще покаже судова практика, але в тексті рішення в розмитих двозначних формулюваннях екстремістським названо широкий неоднорідний рух боротьби за права ЛГБТ-спільнот, а також боротьби за права жінок і навіть спосіб життя представників відповідних спільнот. Про те, як російські владні еліти показово нехтують і законодавчо обмежують права людини, щоби втримати владу і здобути союзників — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/34110/2024-02-01-u-rosiyskyy-monastyr-iz-zakhidnym-ustavom-yak-moskva-tavruie-vorozhymy-i-vidkydaie-prava-lyudyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bdbe7eb1-00c5-4395-9bb8-125c86b24c28</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 21 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/7c8c9034-847f-4aef-b14f-0588c46e6bff/320-48000.mp3" length="48664047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>20:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Спокуса помстою. У прокат вийшов український фільм «Як там Катя?» — призер кінофестивалю в Локарно</title><itunes:title>Спокуса помстою. У прокат вийшов український фільм «Як там Катя?» — призер кінофестивалю в Локарно</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Як там Катя?» — повнометражний ігровий дебют режисерки Крістіни Тинькевич. На кінофестивалі в Локарно в Конкурсі кінематографістів сьогодення (Concorso Cineasti del presente) фільм отримав дві нагороди. Також «Як там Катя?» придбав для показу стримінговий сервіс HBO Europe — один із найбільших у Європі. У подібних сюжетах героїні та герої рано чи пізно постають перед моральним вибором: чи переступити власні принципи, чи принести в жертву чуже життя — хай навіть і з дуже вагомих причин. Про один із найкращих ігрових дебютів сезону — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222232/2024-01-28-spokusa-pomstoyu-u-prokat-vyyshov-ukrainskyy-film-yak-tam-katya-pryzer-kinofestyvalyu-v-lokarno/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Як там Катя?» — повнометражний ігровий дебют режисерки Крістіни Тинькевич. На кінофестивалі в Локарно в Конкурсі кінематографістів сьогодення (Concorso Cineasti del presente) фільм отримав дві нагороди. Також «Як там Катя?» придбав для показу стримінговий сервіс HBO Europe — один із найбільших у Європі. У подібних сюжетах героїні та герої рано чи пізно постають перед моральним вибором: чи переступити власні принципи, чи принести в жертву чуже життя — хай навіть і з дуже вагомих причин. Про один із найкращих ігрових дебютів сезону — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222232/2024-01-28-spokusa-pomstoyu-u-prokat-vyyshov-ukrainskyy-film-yak-tam-katya-pryzer-kinofestyvalyu-v-lokarno/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6b24cfb6-5a20-4f9c-9494-faf3c2610347</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 20 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/24ac0405-6dfa-4265-a643-4f1a514c048d/320-48000.mp3" length="12962607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:24</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Ґолда» — фільм майже про нас</title><itunes:title>«Ґолда» — фільм майже про нас</itunes:title><description><![CDATA[<p>Якби британсько-американський фільм «Ґолда» і не містив стільки аналогій із подіями нашої війни, то все одно не залишив би байдужим. Він про прем’єрку Ізраїлю Ґолду Меїр під час війни Судного дня, коли на її країну напала схиблена на ідеї знищення Ізраїлю коаліція арабських держав, підтримувана Радянським Союзом. Про фільм, який тримає в напруженні з перших же кадрів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222416/2024-02-01-golda-film-mayzhe-pro-nas/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Луканов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Якби британсько-американський фільм «Ґолда» і не містив стільки аналогій із подіями нашої війни, то все одно не залишив би байдужим. Він про прем’єрку Ізраїлю Ґолду Меїр під час війни Судного дня, коли на її країну напала схиблена на ідеї знищення Ізраїлю коаліція арабських держав, підтримувана Радянським Союзом. Про фільм, який тримає в напруженні з перших же кадрів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222416/2024-02-01-golda-film-mayzhe-pro-nas/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Луканов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2383e49e-446c-4f5c-814d-d66617814195</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 19 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b57dc47b-b6e2-4d65-becc-2035fbccb57d/320-48000.mp3" length="12167727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:04</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Футбол у тилу ворога</title><itunes:title>Футбол у тилу ворога</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Телебачення Торонто» зняло фільм про футбол і російську ненависть до України задовго до нинішньої війни. «Україна:Росія. Матч життя» — все ж таки не про футбол як гру, на особливостях якої треба знатися. А справді про футбол як зону бойових дій, форму та спосіб протистояння нас із ворогом. Про те, чим зацікавить фільм далеких від футболу, проте близьких до медіа українців — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222501/2024-02-03-futbol-u-tylu-voroga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Телебачення Торонто» зняло фільм про футбол і російську ненависть до України задовго до нинішньої війни. «Україна:Росія. Матч життя» — все ж таки не про футбол як гру, на особливостях якої треба знатися. А справді про футбол як зону бойових дій, форму та спосіб протистояння нас із ворогом. Про те, чим зацікавить фільм далеких від футболу, проте близьких до медіа українців — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/222501/2024-02-03-futbol-u-tylu-voroga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c03c3dee-37b9-4427-80fc-f68cc3e34276</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 18 Feb 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a58f5ae0-eb8c-4f2e-895f-42fa93f83130/320-48000.mp3" length="21134127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:48</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Какая разніца. Епізод 2»: сказане й не сказане</title><itunes:title>«Какая разніца. Епізод 2»: сказане й не сказане</itunes:title><description><![CDATA[<p>14 грудня відбувся передпоказ другого епізоду фільму «Какая разніца. Уроки» з документального циклу «Остання війна». Серед глядачів був присутній третій президент України Віктор Ющенко, він же — один зі спікерів проєкту. «Какая разніца» та в цілому «Остання війна» — авторський проєкт журналістки Мирослави Барчук і, відповідно, її авторський погляд на події та явища, котрі визначали спосіб життя України від моменту проголошення Незалежності до масштабного російського військового вторгнення 24 лютого 2022 року. Про теми, які фільм оминає — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220786/2023-12-20-kakaya-raznitsa-epizod-2-skazane-y-ne-skazane/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>14 грудня відбувся передпоказ другого епізоду фільму «Какая разніца. Уроки» з документального циклу «Остання війна». Серед глядачів був присутній третій президент України Віктор Ющенко, він же — один зі спікерів проєкту. «Какая разніца» та в цілому «Остання війна» — авторський проєкт журналістки Мирослави Барчук і, відповідно, її авторський погляд на події та явища, котрі визначали спосіб життя України від моменту проголошення Незалежності до масштабного російського військового вторгнення 24 лютого 2022 року. Про теми, які фільм оминає — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220786/2023-12-20-kakaya-raznitsa-epizod-2-skazane-y-ne-skazane/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">51d1ebd9-2de6-4075-bf05-37eb29dcd0ed</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 31 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ba546d3f-62e2-492a-87e4-a02169c51460/2024-01-31-e0738093-2cb4-42f9-b87a-baa0cda1b7c0.mp3" length="30881007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:52</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Коло омани»: корейський формат українською мовою та з російським відлунням</title><itunes:title>«Коло омани»: корейський формат українською мовою та з російським відлунням</itunes:title><description><![CDATA[<p>Корейські фільми на екрани України потрапляють регулярно. Успіху в масового глядача не мають. «Коло омани» дає привід поговорити саме про адаптований продукт і надто буквальний підхід до першоджерела, без урахування наших реалій і звичаїв. Серіал знімали цього літа — вже під час повномасштабної війни — на замовлення «1+1». Прем’єра 20-серійної стрічки, анонсованої як детективна мелодрама, відбулася в ефірі каналу 27 листопада і показала на виході не найкращі, але й не найгірші результати. Про ходи й повороти, які десь уже були та ще будуть — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221122/2023-12-28-kolo-omany-koreyskyy-format-ukrainskoyu-movoyu-ta-z-rosiyskym-vidlunnyam/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Корейські фільми на екрани України потрапляють регулярно. Успіху в масового глядача не мають. «Коло омани» дає привід поговорити саме про адаптований продукт і надто буквальний підхід до першоджерела, без урахування наших реалій і звичаїв. Серіал знімали цього літа — вже під час повномасштабної війни — на замовлення «1+1». Прем’єра 20-серійної стрічки, анонсованої як детективна мелодрама, відбулася в ефірі каналу 27 листопада і показала на виході не найкращі, але й не найгірші результати. Про ходи й повороти, які десь уже були та ще будуть — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221122/2023-12-28-kolo-omany-koreyskyy-format-ukrainskoyu-movoyu-ta-z-rosiyskym-vidlunnyam/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">39003a0e-6ec5-43c8-b55e-dc1d8d7222f7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 30 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c9ea90d9-0281-42a2-9fec-efaa56018813/320-48000.mp3" length="31877487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:17</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Хроніки «найбільшої зарази»: новорічний концерт від «Мамахихотала» обійшовся без образ і хамства</title><itunes:title>Хроніки «найбільшої зарази»: новорічний концерт від «Мамахихотала» обійшовся без образ і хамства</itunes:title><description><![CDATA[<p>Проєкт повернувся після дворічної перерви й зумів більш-менш коректно жартувати про війну й уникнути майже всіх стереотипів. Їхній гумор не назвеш тонким і вишуканим, але вони принаймні не використовували дурнуватих дискримінаційних прийомів, які вже стали стилем кварталівців і «дизелів». Про перший після початку повномасштабного вторгнення виступ команди «Мамахихотала» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221381/2024-01-05-khroniky-naybilshoi-zarazy-novorichnyy-kontsert-vid-mamakhykhotala-obiyshovsya-bez-obraz-i-khamstva/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Проєкт повернувся після дворічної перерви й зумів більш-менш коректно жартувати про війну й уникнути майже всіх стереотипів. Їхній гумор не назвеш тонким і вишуканим, але вони принаймні не використовували дурнуватих дискримінаційних прийомів, які вже стали стилем кварталівців і «дизелів». Про перший після початку повномасштабного вторгнення виступ команди «Мамахихотала» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221381/2024-01-05-khroniky-naybilshoi-zarazy-novorichnyy-kontsert-vid-mamakhykhotala-obiyshovsya-bez-obraz-i-khamstva/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">10b0257f-83e2-4822-af5c-9f626517b372</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 29 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/dba82878-74b9-4f10-8cd8-d9abf1d5d805/320-48000.mp3" length="29148207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:09</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>La Palisiada. Інше кіно</title><itunes:title>La Palisiada. Інше кіно</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Ля Палісіада» — дебют у повному метрі режисера Філіпа Сотніченка. Українська прем’єра картини відбулася 12 жовтня 2023-го під час «Київського тижня критики». Кінокритики назвали картину найкращим вітчизняним ігровим повнометражним фільмом. Його помітили й оцінили і їх закордонні колеги. Про стрічку, яка, без перебільшення, стала подією у культурному житті України минулого року — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221645/2024-01-12-la-palisiada-inshe-kino/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Гордійчук.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Ля Палісіада» — дебют у повному метрі режисера Філіпа Сотніченка. Українська прем’єра картини відбулася 12 жовтня 2023-го під час «Київського тижня критики». Кінокритики назвали картину найкращим вітчизняним ігровим повнометражним фільмом. Його помітили й оцінили і їх закордонні колеги. Про стрічку, яка, без перебільшення, стала подією у культурному житті України минулого року — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221645/2024-01-12-la-palisiada-inshe-kino/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Гордійчук.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">80085f0d-50d4-48c9-86f4-4fa9cdb9966a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 28 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/795d9f01-6c1c-4d4a-ac2a-d68f58b3a334/320-48000.mp3" length="16672047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:57</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Драма «Окуповані»: справжня війна на тлі несправжньої любові</title><itunes:title>Драма «Окуповані»: справжня війна на тлі несправжньої любові</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі «2+2» вийшла чотирисерійна воєнна драма «Окуповані». Вона розповідає про українців, які опинилися під російською владою на захопленій частині Харківщини. Серіал показав приклад гідного поводження з фактами про події на окупованих територіях, але «спалився» на стереотипах про глядацькі смаки, — каже Марія Спалєк. Про особисту історію головних героїв, яка здається заснованою не на реальних подіях, а на «жіночих» романах — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220890/2023-12-22-drama-okupovani-spravzhnya-viyna-na-tli-nespravzhnoi-lyubovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі «2+2» вийшла чотирисерійна воєнна драма «Окуповані». Вона розповідає про українців, які опинилися під російською владою на захопленій частині Харківщини. Серіал показав приклад гідного поводження з фактами про події на окупованих територіях, але «спалився» на стереотипах про глядацькі смаки, — каже Марія Спалєк. Про особисту історію головних героїв, яка здається заснованою не на реальних подіях, а на «жіночих» романах — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220890/2023-12-22-drama-okupovani-spravzhnya-viyna-na-tli-nespravzhnoi-lyubovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">82a441e1-2766-44e7-8e77-0c129d42b12f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 27 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e1c7bfa2-e8ef-4a06-9c72-d9452ca0a3ac/320-48000.mp3" length="20306607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:28</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Саймон Шустер, Сергій Лещенко та президентський бункер. Стало відомо, що журналіст не мав туди доступу</title><itunes:title>Саймон Шустер, Сергій Лещенко та президентський бункер. Стало відомо, що журналіст не мав туди доступу</itunes:title><description><![CDATA[<p>Журналістка та письменниця Ніна Кур'ята написала про свої перші враження від книги Саймона Шустера з довжелезною назвою «The Showman: The Inside Story of the Invasion That Shook the World and Made a Leader of Volodymyr Zelensky». У тексті Ніна переповідала розділ, в якому описується життя президента і його команди в бункері. У коментарі прийшов Сергій Лещенко і заявив, що ніякого Шустера в бункері не було. Про перипетії в коментарях, які часто бувають не менш цікавими, ніж самі дописи — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/221604/2024-01-11-saymon-shuster-sergiy-leshchenko-ta-prezydentskyy-bunker-stalo-vidomo-shcho-zhurnalist-ne-mav-tudy-dostupu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Журналістка та письменниця Ніна Кур'ята написала про свої перші враження від книги Саймона Шустера з довжелезною назвою «The Showman: The Inside Story of the Invasion That Shook the World and Made a Leader of Volodymyr Zelensky». У тексті Ніна переповідала розділ, в якому описується життя президента і його команди в бункері. У коментарі прийшов Сергій Лещенко і заявив, що ніякого Шустера в бункері не було. Про перипетії в коментарях, які часто бувають не менш цікавими, ніж самі дописи — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/221604/2024-01-11-saymon-shuster-sergiy-leshchenko-ta-prezydentskyy-bunker-stalo-vidomo-shcho-zhurnalist-ne-mav-tudy-dostupu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1a3019df-ebf4-49c8-885a-c0ee70d0a5ed</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 26 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/1c28fcda-f9de-4951-bae2-065c39148305/320-48000.mp3" length="8997807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>03:45</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«У мене чоловік у Маріуполі — а ви тут про броколі». Як шоу на СТБ оминає складне</title><itunes:title>«У мене чоловік у Маріуполі — а ви тут про броколі». Як шоу на СТБ оминає складне</itunes:title><description><![CDATA[<p>У грудні на СТБ відбулася прем’єра проєкту «Він вона шоу» — розважального токшоу «про стосунки». Шоу виходить щоп’ятниці пізно ввечері та триває трохи менш ніж годину. Весь цей час ведучий Григорій Решетнік обговорює з гостями студії якусь тему, що стосується відносин між чоловіком і жінкою. Про те, як «Він вона шоу» на СТБ переплутало війну та закордонне відрядження — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221165/2023-12-29-u-mene-cholovik-u-mariupoli-a-vy-tut-pro-brokoli-yak-shou-na-stb-omynaie-skladne/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У грудні на СТБ відбулася прем’єра проєкту «Він вона шоу» — розважального токшоу «про стосунки». Шоу виходить щоп’ятниці пізно ввечері та триває трохи менш ніж годину. Весь цей час ведучий Григорій Решетнік обговорює з гостями студії якусь тему, що стосується відносин між чоловіком і жінкою. Про те, як «Він вона шоу» на СТБ переплутало війну та закордонне відрядження — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221165/2023-12-29-u-mene-cholovik-u-mariupoli-a-vy-tut-pro-brokoli-yak-shou-na-stb-omynaie-skladne/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f143f5c4-2fa5-446b-a77b-bbeb53b2cd0a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 25 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ea7d231f-4fe0-4ff0-9f34-cba42a2afbf6/320-48000.mp3" length="21628527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:01</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Паломниця 2»: Марченко катує себе гірчичниками, мощі рятують Медведчука від СБУ, а Росія межує з Богом</title><itunes:title>«Паломниця 2»: Марченко катує себе гірчичниками, мощі рятують Медведчука від СБУ, а Росія межує з Богом</itunes:title><description><![CDATA[<p>На ютуб-каналі Оксани Марченко почав виходити другий сезон легендарного серіалу «Паломниця». Дичини тут трішки менше, ніж у першому, але розповісти все ж є про що. Якщо минулого разу Оксана їздила українськими храмами та монастирями (які належали російській церкві), то в цьому сезоні подалася за кордон. Про основні думки, які вона просуває нині — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/221751/2024-01-16-palomnytsya-2-marchenko-katuie-sebe-girchychnykamy-moshchi-ryatuyut-medvedchuka-vid-sbu-a-rosiya-mezhuie-z-bogom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На ютуб-каналі Оксани Марченко почав виходити другий сезон легендарного серіалу «Паломниця». Дичини тут трішки менше, ніж у першому, але розповісти все ж є про що. Якщо минулого разу Оксана їздила українськими храмами та монастирями (які належали російській церкві), то в цьому сезоні подалася за кордон. Про основні думки, які вона просуває нині — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/221751/2024-01-16-palomnytsya-2-marchenko-katuie-sebe-girchychnykamy-moshchi-ryatuyut-medvedchuka-vid-sbu-a-rosiya-mezhuie-z-bogom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">44003c7d-51b0-4a46-82fe-eee6c54e22f9</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 24 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/2bf0d123-a9df-4362-9322-baacc522cb9f/2-320-48000.mp3" length="30801327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:50</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>У пошуках містечкової Атлантиди. Режисери з Аргентини зняли унікальний фільм про музику клезмер</title><itunes:title>У пошуках містечкової Атлантиди. Режисери з Аргентини зняли унікальний фільм про музику клезмер</itunes:title><description><![CDATA[<p>Леандро Кох і Палома Шахманн створили прекрасний зразок того, що можна назвати парадокументальним кіно, — вважає Дмитро Десятерик. «Проєкт “Клезмер”» ґрунтується винятково на документальних зйомках. Однак завдяки майстерному монтажу й точній розстановці драматургічних акцентів Палома і Леандро переконливо грають самих себе — з інакшими долями. Про їхній спільний повнометражний дебют «Проєкт “Клезмер”», де співіснують дві паралельні історії — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221699/2024-01-14-u-poshukakh-mistechkovoi-atlantydy-rezhysery-z-argentyny-znyaly-unikalnyy-film-pro-muzyku-klezmer/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Леандро Кох і Палома Шахманн створили прекрасний зразок того, що можна назвати парадокументальним кіно, — вважає Дмитро Десятерик. «Проєкт “Клезмер”» ґрунтується винятково на документальних зйомках. Однак завдяки майстерному монтажу й точній розстановці драматургічних акцентів Палома і Леандро переконливо грають самих себе — з інакшими долями. Про їхній спільний повнометражний дебют «Проєкт “Клезмер”», де співіснують дві паралельні історії — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221699/2024-01-14-u-poshukakh-mistechkovoi-atlantydy-rezhysery-z-argentyny-znyaly-unikalnyy-film-pro-muzyku-klezmer/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">02e98fa4-dff4-4948-b60d-fa9839d4a32e</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 23 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/eccca4d5-41b6-40db-8880-dad1c0bd85bb/320-48000.mp3" length="15048687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Виживання й осяяння. Що відбувалося в українському кінематографі у 2023 році</title><itunes:title>Виживання й осяяння. Що відбувалося в українському кінематографі у 2023 році</itunes:title><description><![CDATA[<p>При підбиванні підсумків у будь-чому, надто ж у сфері кіно, безсумнівна константа усіх узагальнень — війна. Спричинені нею збитки — колосальні. З другого боку, в нашій кіноіндустрії ще з мирних часів дуже добре розвинений інстинкт виживання всупереч халепам різного ступеня грандіозності, — каже Дмитро Десятерик. Про огляд головного у світі кіно в Україні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221237/2024-01-01-vyzhyvannya-y-osyayannya-shcho-vidbuvalosya-v-ukrainskomu-kinematografi-u-2023-rotsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>При підбиванні підсумків у будь-чому, надто ж у сфері кіно, безсумнівна константа усіх узагальнень — війна. Спричинені нею збитки — колосальні. З другого боку, в нашій кіноіндустрії ще з мирних часів дуже добре розвинений інстинкт виживання всупереч халепам різного ступеня грандіозності, — каже Дмитро Десятерик. Про огляд головного у світі кіно в Україні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221237/2024-01-01-vyzhyvannya-y-osyayannya-shcho-vidbuvalosya-v-ukrainskomu-kinematografi-u-2023-rotsi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7a30c5d9-fafb-496e-a9a0-f37a3fa99458</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 22 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/1edcb571-7596-4694-be9a-99982395701b/320-48000.mp3" length="17672367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:22</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Деган Шоу». Як «Дизелі» ображають кримчан, жінок, євреїв та пропагують алкоголізм</title><itunes:title>«Деган Шоу». Як «Дизелі» ображають кримчан, жінок, євреїв та пропагують алкоголізм</itunes:title><description><![CDATA[<p>Здавалося б, про концерти «дизелів» давно все сказано, навіть кілька разів. І виконавці публічно проявляли свою натуру реакціями на критику, теж кілька разів. Проте ICTV нічого не робить зі змістом програми, яку на цьому етапі необхідно просто закрити. Про копіювання російської пропаганди про кримчан, ксенофобні жарти про ромів та заклеювання рота жінкам скотчем від «Дизель шоу» — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221335/2024-01-04-degan-shou-yak-dyzeli-obrazhayut-krymchan-zhinok-ievreiv-ta-propaguyut-alkogolizm/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр Морський.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Здавалося б, про концерти «дизелів» давно все сказано, навіть кілька разів. І виконавці публічно проявляли свою натуру реакціями на критику, теж кілька разів. Проте ICTV нічого не робить зі змістом програми, яку на цьому етапі необхідно просто закрити. Про копіювання російської пропаганди про кримчан, ксенофобні жарти про ромів та заклеювання рота жінкам скотчем від «Дизель шоу» — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221335/2024-01-04-degan-shou-yak-dyzeli-obrazhayut-krymchan-zhinok-ievreiv-ta-propaguyut-alkogolizm/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр Морський.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">997f8612-9419-4388-ad2c-12952399844b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 21 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a96ef410-6c6e-4727-bf2f-2a79cc3d266d/320-48000.mp3" length="40727727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:58</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Маленькі комедії здорової людини</title><itunes:title>Маленькі комедії здорової людини</itunes:title><description><![CDATA[<p>Гумор має не знецінювати цінності, а змушувати до їхньої переоцінки. Чи не вперше за багато років різні, не завжди знайомі між собою і точно не причетні до створення гумористичного продукту люди обговорюють не лише навряд реалістичне поки що позбавлення «кварталівців» і «дизелів» ТБ- та концертних майданчиків. Про пошук альтернативних шляхів розвитку прийнятного комедійного сегмента в Україні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221684/2024-01-13-malenki-komedii-zdorovoi-lyudyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Гумор має не знецінювати цінності, а змушувати до їхньої переоцінки. Чи не вперше за багато років різні, не завжди знайомі між собою і точно не причетні до створення гумористичного продукту люди обговорюють не лише навряд реалістичне поки що позбавлення «кварталівців» і «дизелів» ТБ- та концертних майданчиків. Про пошук альтернативних шляхів розвитку прийнятного комедійного сегмента в Україні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/221684/2024-01-13-malenki-komedii-zdorovoi-lyudyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b298263e-7554-44b6-a2a0-22703c6cfb6a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 20 Jan 2024 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ef5b6d49-9421-4cb3-b919-2e089164f67f/320-48000.mp3" length="27164847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Старт реформи співрегулювання: 15 запитань і відповідей</title><itunes:title>Старт реформи співрегулювання: 15 запитань і відповідей</itunes:title><description><![CDATA[<p>Цієї осені набула чинності одна з головних новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. За останній місяць пройшли три конференції та розпочата робота зі створення цих органів у трьох сферах — аудіовізуальній, аудіальній і сфері онлайн-медіа. За процесом обрання робочої групи стежили директорка «Internews в Україні» Джилліан МакКормак і представниця Офісу Ради Європи в Україні Христина Заплацінська. Від того, як реформа працюватиме, і залежатиме якість медійного регулювання. Про те, як запроваджуватиметься та працюватиме співрегулювання — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/220572/2023-12-14-start-reformy-spivregulyuvannya-15-zapytan-i-vidpovidey/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Цієї осені набула чинності одна з головних новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. За останній місяць пройшли три конференції та розпочата робота зі створення цих органів у трьох сферах — аудіовізуальній, аудіальній і сфері онлайн-медіа. За процесом обрання робочої групи стежили директорка «Internews в Україні» Джилліан МакКормак і представниця Офісу Ради Європи в Україні Христина Заплацінська. Від того, як реформа працюватиме, і залежатиме якість медійного регулювання. Про те, як запроваджуватиметься та працюватиме співрегулювання — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/220572/2023-12-14-start-reformy-spivregulyuvannya-15-zapytan-i-vidpovidey/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3f844b97-e762-4485-81e1-cf09e96a41be</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 31 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/66387b5f-7c38-45d8-afcd-0d9d1548326d/320-48000.mp3" length="39852207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:36</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Філологи, письменники й блогери: хто та як говорить про українську мову в ютубі</title><itunes:title>Філологи, письменники й блогери: хто та як говорить про українську мову в ютубі</itunes:title><description><![CDATA[<p>Після початку повномасштабного вторгнення почалася велика дерусифікація. Ракети й окупація українських територій стали останньою краплею для частини наших співгромадян. Одним перехід дався легше, другим було важче й потрібна була якась база, місця, де б можна було свою українську розвивати. Тож почали з'являтися розмовні клуби, відеоуроки в ютубі, ролики в соцмережах тощо. Про найцікавіші ютуб-канали про українську мову, діалекти й навіть суржик — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/33717/2023-12-12-filology-pysmennyky-y-blogery-khto-ta-yak-govoryt-pro-ukrainsku-movu-v-yutubi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ольга Семенюк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Після початку повномасштабного вторгнення почалася велика дерусифікація. Ракети й окупація українських територій стали останньою краплею для частини наших співгромадян. Одним перехід дався легше, другим було важче й потрібна була якась база, місця, де б можна було свою українську розвивати. Тож почали з'являтися розмовні клуби, відеоуроки в ютубі, ролики в соцмережах тощо. Про найцікавіші ютуб-канали про українську мову, діалекти й навіть суржик — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/33717/2023-12-12-filology-pysmennyky-y-blogery-khto-ta-yak-govoryt-pro-ukrainsku-movu-v-yutubi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ольга Семенюк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">18702e6c-5f61-4692-83a5-f623db0da295</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 30 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/71ba0138-0a89-404f-ac37-d5741874a9b8/320-48000.mp3" length="38935407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Не сенсація, а злочин». Як писати про гендерно зумовлене насильство</title><itunes:title>«Не сенсація, а злочин». Як писати про гендерно зумовлене насильство</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Не сенсація, а злочин» — саме такою має бути позиція кожного журналіста та журналістки при написанні матеріалу про насильство та зґвалтування, адже головним завданням лишається допомогти, а не нашкодити. Насамперед не нашкодити постраждалій (за статистикою, в переважній більшості випадків жертвами насильства стають саме жінки). По-друге, не нашкодити суспільству, яке все ще часто дозволяє собі толерувати насильство, а не засуджувати його. Про те, як писати про насильство правильно й чутливо до всіх сторін, і чому це важливо — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/profstandarti/post/33783/2023-12-19-ne-sensatsiya-a-zlochyn-yak-pysaty-pro-genderno-zumovlene-nasylstvo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ольга Білоусенко.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Не сенсація, а злочин» — саме такою має бути позиція кожного журналіста та журналістки при написанні матеріалу про насильство та зґвалтування, адже головним завданням лишається допомогти, а не нашкодити. Насамперед не нашкодити постраждалій (за статистикою, в переважній більшості випадків жертвами насильства стають саме жінки). По-друге, не нашкодити суспільству, яке все ще часто дозволяє собі толерувати насильство, а не засуджувати його. Про те, як писати про насильство правильно й чутливо до всіх сторін, і чому це важливо — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/profstandarti/post/33783/2023-12-19-ne-sensatsiya-a-zlochyn-yak-pysaty-pro-genderno-zumovlene-nasylstvo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ольга Білоусенко.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4296d473-0bb9-4432-9640-c126a01eaa9e</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 29 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9382d5f7-0ca1-4265-bbbc-b132eb03f32f/320-48000-2.mp3" length="17729967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:23</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документальний фільм «Рік. Херсон»: хто підставив Комарова?</title><itunes:title>Документальний фільм «Рік. Херсон»: хто підставив Комарова?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Новий документальний проєкт Дмитра Комарова «Рік. Херсон», прем’єра якого відбулася на каналі «1+1 Україна», присвячений річниці звільнення міста. Він складається з трьох серій і розповідає про події на Херсонщині в листопаді 2022 року, коли росіяни втекли з правого берега Дніпра, та про життя у звільненому Херсоні зараз. Про черговий фільм з авторського циклу «Рік», що несподівано показав прірву, яка розверзнулася між владою та журналістами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219801/2023-11-26-dokumentalnyy-film-rik-kherson-khto-pidstavyv-komarova/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Новий документальний проєкт Дмитра Комарова «Рік. Херсон», прем’єра якого відбулася на каналі «1+1 Україна», присвячений річниці звільнення міста. Він складається з трьох серій і розповідає про події на Херсонщині в листопаді 2022 року, коли росіяни втекли з правого берега Дніпра, та про життя у звільненому Херсоні зараз. Про черговий фільм з авторського циклу «Рік», що несподівано показав прірву, яка розверзнулася між владою та журналістами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219801/2023-11-26-dokumentalnyy-film-rik-kherson-khto-pidstavyv-komarova/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a2f1e3ec-73bb-48a7-ad48-26885e421438</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 28 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/3885d19f-8432-49cb-8528-a45c2f501d62/320-48000-1.mp3" length="27497967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:27</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Карлос в Україні». Серіал у стилі мок’юментарі, на який ми заслужили</title><itunes:title>«Карлос в Україні». Серіал у стилі мок’юментарі, на який ми заслужили</itunes:title><description><![CDATA[<p>На ютуб-каналі «Суспільне Культура» з’явилися перші епізоди серіалу, який неймовірно зацікавив багатьох людей. Все тому, що ця історія мусила сильно відрізнятися від типового комедійного продукту, який зазвичай нам люб’язно пропонують виробники. За сюжетом невеличка знімальна група американських медійників (журналіст Карлос та оператор Г’ю) приїздять до України знімати документальний фільм. Тут вони знаходять різних людей, які і стають героями. Про серіал у документальному стилі, який передбачає сатиричний погляд — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/220757/2023-12-19-karlos-v-ukraini-serial-u-styli-mokyumentari-na-yakyy-my-zasluzhyly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На ютуб-каналі «Суспільне Культура» з’явилися перші епізоди серіалу, який неймовірно зацікавив багатьох людей. Все тому, що ця історія мусила сильно відрізнятися від типового комедійного продукту, який зазвичай нам люб’язно пропонують виробники. За сюжетом невеличка знімальна група американських медійників (журналіст Карлос та оператор Г’ю) приїздять до України знімати документальний фільм. Тут вони знаходять різних людей, які і стають героями. Про серіал у документальному стилі, який передбачає сатиричний погляд — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/220757/2023-12-19-karlos-v-ukraini-serial-u-styli-mokyumentari-na-yakyy-my-zasluzhyly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3b3c84e3-d907-430a-8609-ee781c57d27f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 27 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/cce6ef30-16b2-4f32-a93d-3ff970a33351/320-48000.mp3" length="31809327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:15</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Маленькі великі люди. Фільм про простих людей, які допомагають країні воювати</title><itunes:title>Маленькі великі люди. Фільм про простих людей, які допомагають країні воювати</itunes:title><description><![CDATA[<p>Робоча назва фільму була «Маленькі люди», але згодом змінилася на «Поема про маленьких людей». Герої картини — звичайні прості люди. Згадується вислів «ми маленькі люди й від нас нічого не залежить». Насправді за цими словами криється не лише страх, фаталізм або зневіра, а бажання ухилитися від прийняття рішень. Це пасивна позиція жертви. Прості, «маленькі» люди з фільму Івана Сауткіна, мабуть, теж відчувають страх або втому. Проте, попри всі складнощі та ризики, вони беруть на себе відповідальність і діють. Про повнометражний документальний фільм Івана Сауткіна «Поема про маленьких людей» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220189/2023-12-05-malenki-velyki-lyudy-film-pro-prostykh-lyudey-yaki-dopomagayut-kraini-voyuvaty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олег Чорний.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Робоча назва фільму була «Маленькі люди», але згодом змінилася на «Поема про маленьких людей». Герої картини — звичайні прості люди. Згадується вислів «ми маленькі люди й від нас нічого не залежить». Насправді за цими словами криється не лише страх, фаталізм або зневіра, а бажання ухилитися від прийняття рішень. Це пасивна позиція жертви. Прості, «маленькі» люди з фільму Івана Сауткіна, мабуть, теж відчувають страх або втому. Проте, попри всі складнощі та ризики, вони беруть на себе відповідальність і діють. Про повнометражний документальний фільм Івана Сауткіна «Поема про маленьких людей» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220189/2023-12-05-malenki-velyki-lyudy-film-pro-prostykh-lyudey-yaki-dopomagayut-kraini-voyuvaty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олег Чорний.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">05a1b134-64aa-4abe-bea9-1a05a1f3a470</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 26 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fa876a57-cbfe-4f5b-9892-b0a1e1af8f79/320-48000.mp3" length="20584047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Старомодно, похмуро та співчутливо. Новини з України як мотив у фільмі Акі Каурісмякі «Опале листя»</title><itunes:title>Старомодно, похмуро та співчутливо. Новини з України як мотив у фільмі Акі Каурісмякі «Опале листя»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Про «Опале листя», котре наразі успішно йде в українському прокаті, кажуть, що воно продовжує так звану пролетарську трилогію режисера, складену «Тінями в раю» (1986), «Аріелем» (1988) і «Дівчиною з сірникової фабрики» (1990). Але таке означення видається тавтологією: більша частина фільмів Каурісмякі так чи так про бідняків, пролетарів, ізгоїв; такими і є герої «Листя»: прибиральниця в супермаркеті Анса (Альма Пейсті) та різнороб Голаппа (Юссі Ватанен). Про вимір, де любов перемогла хаос і війну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219978/2023-11-30-staromodno-pokhmuro-ta-spivchutlyvo-novyny-z-ukrainy-yak-motyv-u-filmi-aki-kaurismyaki-opale-lystya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Про «Опале листя», котре наразі успішно йде в українському прокаті, кажуть, що воно продовжує так звану пролетарську трилогію режисера, складену «Тінями в раю» (1986), «Аріелем» (1988) і «Дівчиною з сірникової фабрики» (1990). Але таке означення видається тавтологією: більша частина фільмів Каурісмякі так чи так про бідняків, пролетарів, ізгоїв; такими і є герої «Листя»: прибиральниця в супермаркеті Анса (Альма Пейсті) та різнороб Голаппа (Юссі Ватанен). Про вимір, де любов перемогла хаос і війну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219978/2023-11-30-staromodno-pokhmuro-ta-spivchutlyvo-novyny-z-ukrainy-yak-motyv-u-filmi-aki-kaurismyaki-opale-lystya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">070ea7ea-bfd9-4330-8993-a1014093ba98</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 25 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a8de6afe-311d-4574-b5a2-c3884f6d6720/320-48000.mp3" length="15836847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:36</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Чому в українському художньому кіно проблеми з українським селом</title><itunes:title>Чому в українському художньому кіно проблеми з українським селом</itunes:title><description><![CDATA[<p>Нинішній телевізійний сезон явив уже дві резонансні серіальні прем’єри. Обидві зачіпають або сільські реалії, або сільських жителів. Одна з них — «Встигнути до 30» на каналі ТЕТ. Справедливості заради, там не так про тупу сільську дівчину, котра підкорює місто, як про звичаї тих, кого заведено маркувати провінціалами. Проте маркують їх в українському публічному й — будьмо відверті! — непублічному просторі саме «селюками». Другий — «Голова» на Новому, який загалом негативу не викликав і навіть протиставлений скандальному попереднику. Але поблажливе ставлення не знімає тих самих проблем, які дають у цілому хибне уявлення про українське сільське життя. Про те, як експлуатуючи сільські теми, творці часто беруть за взірець російське ставлення та протиставлення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220393/2023-12-10-chomu-v-ukrainskomu-khudozhnomu-kino-problemy-z-ukrainskym-selom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Нинішній телевізійний сезон явив уже дві резонансні серіальні прем’єри. Обидві зачіпають або сільські реалії, або сільських жителів. Одна з них — «Встигнути до 30» на каналі ТЕТ. Справедливості заради, там не так про тупу сільську дівчину, котра підкорює місто, як про звичаї тих, кого заведено маркувати провінціалами. Проте маркують їх в українському публічному й — будьмо відверті! — непублічному просторі саме «селюками». Другий — «Голова» на Новому, який загалом негативу не викликав і навіть протиставлений скандальному попереднику. Але поблажливе ставлення не знімає тих самих проблем, які дають у цілому хибне уявлення про українське сільське життя. Про те, як експлуатуючи сільські теми, творці часто беруть за взірець російське ставлення та протиставлення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220393/2023-12-10-chomu-v-ukrainskomu-khudozhnomu-kino-problemy-z-ukrainskym-selom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d8263797-dd90-4814-b522-f0238e04f54c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 24 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/0cd0d5b8-0b9d-4849-9c07-7c84578e8bd7/320-48000.mp3" length="30386607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:40</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву</title><itunes:title>Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву</itunes:title><description><![CDATA[<p>Головний герой «Нескінченності за Флоріаном» — український архітектор, художник, музикант і поет Флоріан Юр’єв (11.08.1929‒11.09.2021). Назагал Юр’єв був митцем багатьох талантів: намалював стару емблему Києва у вигляді гілки каштана, майстрував скрипки, займався живописом, створив теорію «музики кольору» й особливу колірну азбуку. У фільмі також використано фрагменти експериментальних кіноробіт Флоріана Ілліча. Однак насамперед він відомий як автор проєкту київської будівлі Інституту науково-технічної інформації, у народі — «Летючої тарілки» (1978). Про повнометражний дебют Олексія Радинського «Нескінченність за Флоріаном» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220079/2023-12-02-mystetstvo-krasyvogo-nulya-u-prokat-vyyshov-film-prysvyachenyy-ukrainskomu-arkhitektoru-florianu-yurievu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Головний герой «Нескінченності за Флоріаном» — український архітектор, художник, музикант і поет Флоріан Юр’єв (11.08.1929‒11.09.2021). Назагал Юр’єв був митцем багатьох талантів: намалював стару емблему Києва у вигляді гілки каштана, майстрував скрипки, займався живописом, створив теорію «музики кольору» й особливу колірну азбуку. У фільмі також використано фрагменти експериментальних кіноробіт Флоріана Ілліча. Однак насамперед він відомий як автор проєкту київської будівлі Інституту науково-технічної інформації, у народі — «Летючої тарілки» (1978). Про повнометражний дебют Олексія Радинського «Нескінченність за Флоріаном» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/220079/2023-12-02-mystetstvo-krasyvogo-nulya-u-prokat-vyyshov-film-prysvyachenyy-ukrainskomu-arkhitektoru-florianu-yurievu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">953b8612-0f53-48d7-b446-eb114305955b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 23 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a48d03cd-00ec-4a6f-8862-6357c26b981a/320-48000.mp3" length="13001007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:25</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Українське кіно до Великого вибуху</title><itunes:title>Українське кіно до Великого вибуху</itunes:title><description><![CDATA[<p>На Дванадцятому київському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів KISFF відбувся показ ретроспективи «Київ незалежний: український короткий метр 90-00-х», котра спростовує уявлення про дев’яності й нульові роки як цілковито провальні для національної кіношколи. Ретроспектива містила 7 короткометражок. Про фільми, зняті до 2014-го або про час Незалежності до Революції гідності та війни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219713/2023-11-24-ukrainske-kino-do-velykogo-vybukhu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На Дванадцятому київському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів KISFF відбувся показ ретроспективи «Київ незалежний: український короткий метр 90-00-х», котра спростовує уявлення про дев’яності й нульові роки як цілковито провальні для національної кіношколи. Ретроспектива містила 7 короткометражок. Про фільми, зняті до 2014-го або про час Незалежності до Революції гідності та війни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219713/2023-11-24-ukrainske-kino-do-velykogo-vybukhu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">509b5691-d19e-42e7-b7b3-5c39f0e6c5ac</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 22 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/38ded486-48fb-473f-8108-e57d8b3e5dcf/320-48000.mp3" length="20011887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:20</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться</title><itunes:title>У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться</itunes:title><description><![CDATA[<p>Основні інституції ЄС 15 грудня дійшли політичної згоди щодо Акта про свободу європейських медіа (European Media Freedom Act) — нового закону, що покликаний сприяти свободі й різноманіттю в європейському медіасекторі. Хоча щодо деяких положень посадовці до останнього моменту мали суперечливі погляди. Про угоду, що містить кілька спірних нюансів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/220763/2023-12-19-u-ievrosoyuzi-pogodyly-novyy-akt-pro-svobodu-media-pro-shcho-v-nomu-ydetsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Роман Мельник.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Основні інституції ЄС 15 грудня дійшли політичної згоди щодо Акта про свободу європейських медіа (European Media Freedom Act) — нового закону, що покликаний сприяти свободі й різноманіттю в європейському медіасекторі. Хоча щодо деяких положень посадовці до останнього моменту мали суперечливі погляди. Про угоду, що містить кілька спірних нюансів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/220763/2023-12-19-u-ievrosoyuzi-pogodyly-novyy-akt-pro-svobodu-media-pro-shcho-v-nomu-ydetsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Роман Мельник.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a1c0dd0c-b8c3-49ad-b6bf-663991a3aedd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 21 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/decec123-cf43-437c-a484-43a96879e1a4/320-48000.mp3" length="20052207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:21</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Чи врятує українців Міністерство любові</title><itunes:title>Чи врятує українців Міністерство любові</itunes:title><description><![CDATA[<p>Про плани розв’язання демографічної кризи можна сперечатися, але про саму проблему вже не до суперечок. Назва документальної стрічки Миколи Княжицького «Міністерство любові чи Україна без українців?», прем’єра якої відбулася 16 листопада на ютуб-каналі автора, може насторожити особливо просунутих глядачів. Бо змушує вкотре від початку російської агресії — тобто, весни 2014 року, — згадати роман-антиутопію Джорджа Орвелла «1984».&nbsp;</p><p>Про продовження українського роду, яке поставила під загрозу масова еміграція через масштабне російське вторгнення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219778/2023-11-25-chy-vryatuie-ukraintsiv-ministerstvo-lyubovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Про плани розв’язання демографічної кризи можна сперечатися, але про саму проблему вже не до суперечок. Назва документальної стрічки Миколи Княжицького «Міністерство любові чи Україна без українців?», прем’єра якої відбулася 16 листопада на ютуб-каналі автора, може насторожити особливо просунутих глядачів. Бо змушує вкотре від початку російської агресії — тобто, весни 2014 року, — згадати роман-антиутопію Джорджа Орвелла «1984».&nbsp;</p><p>Про продовження українського роду, яке поставила під загрозу масова еміграція через масштабне російське вторгнення — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219778/2023-11-25-chy-vryatuie-ukraintsiv-ministerstvo-lyubovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5cd42c62-284d-4736-a3ad-7733a654fe5a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 20 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ea164214-a15b-4528-aa70-53f8e43c8a53/320-48000.mp3" length="22770927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:29</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Орлиця комунізму, діва націоналізму: які цінності насправді обстоює Ірина Фаріон</title><itunes:title>Орлиця комунізму, діва націоналізму: які цінності насправді обстоює Ірина Фаріон</itunes:title><description><![CDATA[<p>Образливі слова Ірини Фаріон на адресу українських військовослужбовців викликали бурхливу реакцію в соцмережах. Не витримуючи паузи, пані Ірина знову потрапила в скандал, адже опублікувала листа від кримського студента, який висловлює їй підтримку. Оскільки його імені вона не приховала, то вже скоро окупанти повідомили, що хлопця знайшли і затримали. Сама орлиця не вважає, що в цьому є її провина, і називає все це «гебістською провокацією». Про меседжі, які систематично поширює науковиця, граючи на руку ворогу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/219313/2023-11-14-orlytsya-komunizmu-diva-natsionalizmu-yaki-tsinnosti-naspravdi-obstoyuie-iryna-farion/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марина Крижня.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Образливі слова Ірини Фаріон на адресу українських військовослужбовців викликали бурхливу реакцію в соцмережах. Не витримуючи паузи, пані Ірина знову потрапила в скандал, адже опублікувала листа від кримського студента, який висловлює їй підтримку. Оскільки його імені вона не приховала, то вже скоро окупанти повідомили, що хлопця знайшли і затримали. Сама орлиця не вважає, що в цьому є її провина, і називає все це «гебістською провокацією». Про меседжі, які систематично поширює науковиця, граючи на руку ворогу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/219313/2023-11-14-orlytsya-komunizmu-diva-natsionalizmu-yaki-tsinnosti-naspravdi-obstoyuie-iryna-farion/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марина Крижня.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">cf2ab82d-0bdc-4221-bf90-587fd768d522</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 06 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f3445716-7421-43ec-a424-4682146a5e7e/320-48000.mp3" length="51858927" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>21:36</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Українська серіальна риганиця. Як відрізнити гумор, соціальну сатиру і приниження</title><itunes:title>Українська серіальна риганиця. Як відрізнити гумор, соціальну сатиру і приниження</itunes:title><description><![CDATA[<p>Упродовж багатьох років українські телесеріали не так часто були предметом бурхливого обговорення в суспільстві. Все тому, що цей контент зазвичай цікавив тільки цільову аудиторію і поза цю бульбашку виходив лиш іноді. При цьому купа проєктів були не просто страхітливими за своєю художньою якістю, але й сумнівними за своїми посилами. Про цілком деструктивні, образливі та навіть небезпечні моменти, критику яких автори повсякчас заперечували і вважали ідіотськими закидами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/219280/2023-11-15-ukrainska-serialna-ryganytsya-yak-vidriznyty-gumor-sotsialnu-satyru-i-prynyzhennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Упродовж багатьох років українські телесеріали не так часто були предметом бурхливого обговорення в суспільстві. Все тому, що цей контент зазвичай цікавив тільки цільову аудиторію і поза цю бульбашку виходив лиш іноді. При цьому купа проєктів були не просто страхітливими за своєю художньою якістю, але й сумнівними за своїми посилами. Про цілком деструктивні, образливі та навіть небезпечні моменти, критику яких автори повсякчас заперечували і вважали ідіотськими закидами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/219280/2023-11-15-ukrainska-serialna-ryganytsya-yak-vidriznyty-gumor-sotsialnu-satyru-i-prynyzhennya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0330b59c-a0ec-4399-b1b1-87a157ee2d99</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 05 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4ece9c3a-75f9-4b8f-baab-de3bf2acfbda/320-48000.mp3" length="43643247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>18:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Європейський сезон «Голосу країни»: Гол? Ні, штанга</title><itunes:title>Європейський сезон «Голосу країни»: Гол? Ні, штанга</itunes:title><description><![CDATA[<p>У неділю 29 жовтня відбувся фінал нового, 13-го сезону вокального шоу «Голос країни». Сезон, що отримав назву «Європейський», через війну проходив у Варшаві, а виробляли його у співпраці з Польським суспільним телебаченням. Трансляція була одночасно на декількох платформах, що дозволило охопити всю Європу. Поки грандіозне шоу намагається вплинути на іноземного глядача, українські шанувальники проєкту тікають, — каже Марія Спалєк. Про суперфінал 13-го сезону «Голосу країни» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/218804/2023-11-01-ievropeyskyy-sezon-golosu-krainy-gol-ni-shtanga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У неділю 29 жовтня відбувся фінал нового, 13-го сезону вокального шоу «Голос країни». Сезон, що отримав назву «Європейський», через війну проходив у Варшаві, а виробляли його у співпраці з Польським суспільним телебаченням. Трансляція була одночасно на декількох платформах, що дозволило охопити всю Європу. Поки грандіозне шоу намагається вплинути на іноземного глядача, українські шанувальники проєкту тікають, — каже Марія Спалєк. Про суперфінал 13-го сезону «Голосу країни» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/218804/2023-11-01-ievropeyskyy-sezon-golosu-krainy-gol-ni-shtanga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">adeb903c-6b61-45d7-87f4-6cecd276b477</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 04 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/480662f8-4f01-4fd4-be5a-7257b1eb2203/320-48000.mp3" length="24622767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:15</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Старість — агітпропу на радість: як російська пропаганда маніпулює питаннями літніх людей</title><itunes:title>Старість — агітпропу на радість: як російська пропаганда маніпулює питаннями літніх людей</itunes:title><description><![CDATA[<p>Збройний напад Росії на Україну поставив під загрозу життя літніх людей і дотримання їхніх прав. За даними ООН, хоча люди старшого віку (60 і більше років) становлять 25% населення країни, саме вони складали близько третини цивільних осіб, убитих у перший рік повномасштабної війни. При цьому деякі гинули через те, що їм заборонили приносити ліки або виходити з підвалів. Літні люди часто вимушені жити в надскладних безпекових умовах. Про те, як пропагандисти користаються зі вразливого становища людей старшого віку, маніпулюють їхньою довірливістю і спекулюють на емоціях співчуття до них — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/propahanda_vplyvy/article/219555/2023-11-20-starist-agitpropu-na-radist-yak-rosiyska-propaganda-manipulyuie-pytannyamy-litnikh-lyudey/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Збройний напад Росії на Україну поставив під загрозу життя літніх людей і дотримання їхніх прав. За даними ООН, хоча люди старшого віку (60 і більше років) становлять 25% населення країни, саме вони складали близько третини цивільних осіб, убитих у перший рік повномасштабної війни. При цьому деякі гинули через те, що їм заборонили приносити ліки або виходити з підвалів. Літні люди часто вимушені жити в надскладних безпекових умовах. Про те, як пропагандисти користаються зі вразливого становища людей старшого віку, маніпулюють їхньою довірливістю і спекулюють на емоціях співчуття до них — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/propahanda_vplyvy/article/219555/2023-11-20-starist-agitpropu-na-radist-yak-rosiyska-propaganda-manipulyuie-pytannyamy-litnikh-lyudey/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ebe85303-72df-4235-a20c-8d57e56410b2</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 03 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d7c6e517-ab98-4ca9-a347-af13c301ad98/320-48000.mp3" length="31293807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:02</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Озираючись на перші дні…</title><itunes:title>Озираючись на перші дні…</itunes:title><description><![CDATA[<p>Знімати фільми про перші дні великої війни варто хоча б задля осмислення, переосмислення, проговорення, висновків. Це рецензія на серіал «Перші дні», який з’явився на Netflix і оповідає про початок повномасштабного наступу Росії. За структурою це не звичний для глядача горизонтальний серіал, який розповідає лінійну історію — і так само не типово вертикальний формат, де в кожній серії нова історія, але з тими самими персонажами. Про шестисерійний проєкт українського виробництва «Перші дні», прем’єра якого відбулася 1 листопада відразу на Netflix — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219194/2023-11-10-ozyrayuchys-na-pershi-dni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Знімати фільми про перші дні великої війни варто хоча б задля осмислення, переосмислення, проговорення, висновків. Це рецензія на серіал «Перші дні», який з’явився на Netflix і оповідає про початок повномасштабного наступу Росії. За структурою це не звичний для глядача горизонтальний серіал, який розповідає лінійну історію — і так само не типово вертикальний формат, де в кожній серії нова історія, але з тими самими персонажами. Про шестисерійний проєкт українського виробництва «Перші дні», прем’єра якого відбулася 1 листопада відразу на Netflix — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219194/2023-11-10-ozyrayuchys-na-pershi-dni/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">9dbecd25-405b-44f4-8c94-0e03fb97784d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 02 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/455faa81-2030-4b6f-8a31-29487e94509d/320-48000.mp3" length="31729647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Скетчком «Зв’язок»: разом якось веселіше</title><itunes:title>Скетчком «Зв’язок»: разом якось веселіше</itunes:title><description><![CDATA[<p>Новий канал розпочав показ скетчкому «Зв’язок», що розповідає про події в тилу після 24 лютого. Героями комедії є чотири сім’ї, яких розділила (а декого, як, наприклад, айтівця-харків’янина та його свояків із Полтави, навпаки, об’єднала) війна. Жінки з дітьми поїхали за кордон, чоловіки та літні батьки залишилися в Україні. Про новий комедійний серіал, що пропонує невибагливий, але доречний гумор воєнного часу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/218554/2023-10-26-sketchkom-zvyazok-razom-yakos-veselishe/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Новий канал розпочав показ скетчкому «Зв’язок», що розповідає про події в тилу після 24 лютого. Героями комедії є чотири сім’ї, яких розділила (а декого, як, наприклад, айтівця-харків’янина та його свояків із Полтави, навпаки, об’єднала) війна. Жінки з дітьми поїхали за кордон, чоловіки та літні батьки залишилися в Україні. Про новий комедійний серіал, що пропонує невибагливий, але доречний гумор воєнного часу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/218554/2023-10-26-sketchkom-zvyazok-razom-yakos-veselishe/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">00e3cf5f-bdc2-47ea-990f-db8ee9332ffd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 01 Dec 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a57a083b-14ea-4d84-8cb0-b38a499bba73/320-48000.mp3" length="18929007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:53</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Це жесть». Неймовірні дискусії про аморальну поведінку на шоу «Супермама»</title><itunes:title>«Це жесть». Неймовірні дискусії про аморальну поведінку на шоу «Супермама»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Секрет успіху надзвичайно простий — багато людей не проти відчути себе чудовими та високоморальними на тлі когось, хто має гірший вигляд, — каже Лєна Чиченіна. Під час переглядів «Супермами» цей шанс нам усім пропонують щедро та регулярно. Тому аудиторія сидить біля екранів у білому пальті, хитає головою і думає щось штибу: «Боже, який жах! Я би так ніколи не зробив(ла)». Одна з основ цього проєкту на СТБ — осуд. Це почуття автори навчилися використовувати вкрай віртуозно. Про те, чому шоу «Супермама» так обожнюють глядачі та глядачки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/219446/2023-11-16-tse-zhest-neymovirni-dyskusii-pro-amoralnu-povedinku-na-shou-supermama/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Секрет успіху надзвичайно простий — багато людей не проти відчути себе чудовими та високоморальними на тлі когось, хто має гірший вигляд, — каже Лєна Чиченіна. Під час переглядів «Супермами» цей шанс нам усім пропонують щедро та регулярно. Тому аудиторія сидить біля екранів у білому пальті, хитає головою і думає щось штибу: «Боже, який жах! Я би так ніколи не зробив(ла)». Одна з основ цього проєкту на СТБ — осуд. Це почуття автори навчилися використовувати вкрай віртуозно. Про те, чому шоу «Супермама» так обожнюють глядачі та глядачки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/219446/2023-11-16-tse-zhest-neymovirni-dyskusii-pro-amoralnu-povedinku-na-shou-supermama/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0f4fd71f-4a01-4749-928b-b8fb71d92052</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 30 Nov 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/feea4365-c280-4496-902b-5591c3365494/320-48000.mp3" length="10987887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>04:35</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Спектакль як бій. У Чернівцях відбулася прем’єра незвичної за формою картини про український театр</title><itunes:title>Спектакль як бій. У Чернівцях відбулася прем’єра незвичної за формою картини про український театр</itunes:title><description><![CDATA[<p>Головний герой «Гамлета світла» (режисер Віктор Булига) — актор і режисер Іван Данілін. Він, здається, встигає всюди: керує дитячою студією й аматорською трупою в Чернівцях, грає Принца Данського в Рівненькому обласному театрі та влаштовує вуличні перформанси. Фільми про людей театру в умовах війни — сталий мотив нашої документалістики. Ці історії зазвичай вибудовуються на зіставленні особистого життя героїнь чи героїв та їхньої театральної активності: артист(к)и на сцені та поза нею. Про прем’єру незвичної картини, де глядач сам може визначити, що за герой перед ним — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219083/2023-11-08-spektakl-yak-biy-u-chernivtsyakh-vidbulasya-premiera-nezvychnoi-za-formoyu-kartyny-pro-ukrainskyy-teatr/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Головний герой «Гамлета світла» (режисер Віктор Булига) — актор і режисер Іван Данілін. Він, здається, встигає всюди: керує дитячою студією й аматорською трупою в Чернівцях, грає Принца Данського в Рівненькому обласному театрі та влаштовує вуличні перформанси. Фільми про людей театру в умовах війни — сталий мотив нашої документалістики. Ці історії зазвичай вибудовуються на зіставленні особистого життя героїнь чи героїв та їхньої театральної активності: артист(к)и на сцені та поза нею. Про прем’єру незвичної картини, де глядач сам може визначити, що за герой перед ним — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219083/2023-11-08-spektakl-yak-biy-u-chernivtsyakh-vidbulasya-premiera-nezvychnoi-za-formoyu-kartyny-pro-ukrainskyy-teatr/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7125c300-239b-4bcd-b087-efbf3389a282</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 29 Nov 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d695c01f-3813-473b-89e3-06d21cc8e414/320-48000.mp3" length="13899567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:47</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Ситком «Голова»: баба Галя робить касу</title><itunes:title>Ситком «Голова»: баба Галя робить касу</itunes:title><description><![CDATA[<p>На Новому каналі вийшла 16-серійна комедія «Голова». Це ситком, у якому діється до великої війни в маленькому селі Антонівка десь у центральній частині України. Сюди приїжджає перспективний студент економічного факультету київського вишу Антон Князевич, адже уклав парі з ректором. За умовами, Князевич отримає грант на навчання в США, якщо доведе свою профпридатність на практиці: стане головою Антонівки та за пів року «підніме занюхане село». Про те, як українські серіали про село, виявляється, можуть бути смішними й необразливими — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219462/2023-11-17-sytkom-golova-baba-galya-robyt-kasu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На Новому каналі вийшла 16-серійна комедія «Голова». Це ситком, у якому діється до великої війни в маленькому селі Антонівка десь у центральній частині України. Сюди приїжджає перспективний студент економічного факультету київського вишу Антон Князевич, адже уклав парі з ректором. За умовами, Князевич отримає грант на навчання в США, якщо доведе свою профпридатність на практиці: стане головою Антонівки та за пів року «підніме занюхане село». Про те, як українські серіали про село, виявляється, можуть бути смішними й необразливими — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/219462/2023-11-17-sytkom-golova-baba-galya-robyt-kasu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">199b9117-ce49-450f-8f26-3bfce410205e</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 28 Nov 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f0a69fa4-49c7-4a66-b137-5d04701b3e17/320-48000.mp3" length="20808687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:40</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>(Не)повернення до Маріуполя</title><itunes:title>(Не)повернення до Маріуполя</itunes:title><description><![CDATA[<p>Чим далі від початку окупації сходу України, тим менше жевріє надія головного героя документальної стрічки «Дерево життя» туди повернутися. Виглядає, це все може бути втраченим. Це міркування художника і дослідника монументального мистецтва Станіслава Іванова під час прогулянки ще не окупованим Маріуполем. Митець на момент зйомки — а це 2021 рік, — говорив не про наслідки російської окупації майже півмільйонного українського міста. Він мав на увазі повільну, але впевнену руйнацію мозаїк «Дерево життя» і «Боривітер», створених 1967 року групою художників на чолі з Аллою Горською та Віктором Зарецьким. Про документальну стрічку «Жевріння. Дерево життя», зняту Надією Миколаєнко на замовлення «Суспільного» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8072/2023-11-15-nepovernennya-do-mariupolya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Чим далі від початку окупації сходу України, тим менше жевріє надія головного героя документальної стрічки «Дерево життя» туди повернутися. Виглядає, це все може бути втраченим. Це міркування художника і дослідника монументального мистецтва Станіслава Іванова під час прогулянки ще не окупованим Маріуполем. Митець на момент зйомки — а це 2021 рік, — говорив не про наслідки російської окупації майже півмільйонного українського міста. Він мав на увазі повільну, але впевнену руйнацію мозаїк «Дерево життя» і «Боривітер», створених 1967 року групою художників на чолі з Аллою Горською та Віктором Зарецьким. Про документальну стрічку «Жевріння. Дерево життя», зняту Надією Миколаєнко на замовлення «Суспільного» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8072/2023-11-15-nepovernennya-do-mariupolya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a1daa053-62d8-4e5b-ae07-82a8ae6ca378</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 27 Nov 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6f6600a6-2f5d-486e-a31a-7e2451d25fd2/320-48000.mp3" length="20431407" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:31</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Дружня» Білорусь і дилеми комунікації</title><itunes:title>«Дружня» Білорусь і дилеми комунікації</itunes:title><description><![CDATA[<p>У нас із білорусами інформаційна й культурна співпраця була практично відсутня, — каже Оксана Ціпліцька. Дуже обмежене коло людей з обох сторін їздили туди-сюди та ділились особливостями внутрішніх контекстів. Тобто ми й без війни майже не знали одне про одного далі елементарних стереотипних упереджень, наші медіа переважно працювали з порядком денним диктатора Лукашенка, а білоруські — навіть незалежні — часто з російською версією українських подій. Повномасштабна війна загострила відносини між народами й для багатьох українців поставила під сумнів саму потребу знати більше про білорусів. Про те, що не можна подружитися з тими, хто в нових умовах намагається діяти старими методами, навіть якщо вони «опозиційні» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/219532/2023-11-20-druzhnya-bilorus-i-dylemy-komunikatsii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Ціпліцька.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У нас із білорусами інформаційна й культурна співпраця була практично відсутня, — каже Оксана Ціпліцька. Дуже обмежене коло людей з обох сторін їздили туди-сюди та ділились особливостями внутрішніх контекстів. Тобто ми й без війни майже не знали одне про одного далі елементарних стереотипних упереджень, наші медіа переважно працювали з порядком денним диктатора Лукашенка, а білоруські — навіть незалежні — часто з російською версією українських подій. Повномасштабна війна загострила відносини між народами й для багатьох українців поставила під сумнів саму потребу знати більше про білорусів. Про те, що не можна подружитися з тими, хто в нових умовах намагається діяти старими методами, навіть якщо вони «опозиційні» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/219532/2023-11-20-druzhnya-bilorus-i-dylemy-komunikatsii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Ціпліцька.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8bfda5ac-96d8-4980-8863-28eeb3cc257b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 26 Nov 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/81a4661e-e852-44ff-978e-e66f59f9b04c/320-48000.mp3" length="22293807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:17</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документалка прямої дії</title><itunes:title>Документалка прямої дії</itunes:title><description><![CDATA[<p>Герой стрічки — Арсен Медник, військовослужбовець, ветеран і знову військовослужбовець, позивний «Барон». Він не вживає політкоректне «ром», він каже: «я циган», не вважаючи, що це його принижує. Розповідає, що з ним в одному окопі були єврей і сирієць. І висновок: в окопі національностей немає, на війні всі українці. Розмовляє природним взірцевим суржиком. Коли він каже цим суржиком пафосні речі, ти розумієш, що саме це він відчуває, понад те, все, що він говорить і як він говорить, — і є правда. Про стрічку про пораненого бійця ЗСУ, що змушує залишати теплу ванну тилового комфорту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8070/2023-11-14-dokumentalka-pryamoi-dii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Макаров.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Герой стрічки — Арсен Медник, військовослужбовець, ветеран і знову військовослужбовець, позивний «Барон». Він не вживає політкоректне «ром», він каже: «я циган», не вважаючи, що це його принижує. Розповідає, що з ним в одному окопі були єврей і сирієць. І висновок: в окопі національностей немає, на війні всі українці. Розмовляє природним взірцевим суржиком. Коли він каже цим суржиком пафосні речі, ти розумієш, що саме це він відчуває, понад те, все, що він говорить і як він говорить, — і є правда. Про стрічку про пораненого бійця ЗСУ, що змушує залишати теплу ванну тилового комфорту — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/8070/2023-11-14-dokumentalka-pryamoi-dii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Макаров.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">9eec1f78-bd9d-49c2-851f-156bfb6bccc7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 25 Nov 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fbbafb87-e683-403e-981b-d4a05dcacda1/320-48000.mp3" length="20077167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:22</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Одного спекотного літа. У прокат вийшов фільм, який предметно показує, як народжується погром</title><itunes:title>Одного спекотного літа. У прокат вийшов фільм, який предметно показує, як народжується погром</itunes:title><description><![CDATA[<p>Повнометражний дебют польського режисера Дам’яна Ко́цура «Хліб і сіль» — це історія про страх бути в меншості серед агресивної більшості та про вибір пасивного споглядання, що призводить до жахливих наслідків. Про фільм, що відзначений Спеціальним призом журі на Венеційському кінофестивалі в паралельному конкурсі «Орізонті» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217700/2023-10-05-odnogo-spekotnogo-lita-u-prokat-vyyshov-film-yakyy-predmetno-pokazuie-yak-narodzhuietsya-pogrom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Повнометражний дебют польського режисера Дам’яна Ко́цура «Хліб і сіль» — це історія про страх бути в меншості серед агресивної більшості та про вибір пасивного споглядання, що призводить до жахливих наслідків. Про фільм, що відзначений Спеціальним призом журі на Венеційському кінофестивалі в паралельному конкурсі «Орізонті» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217700/2023-10-05-odnogo-spekotnogo-lita-u-prokat-vyyshov-film-yakyy-predmetno-pokazuie-yak-narodzhuietsya-pogrom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">806e6202-9d19-42d1-82a9-6f50f91a8ff8</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 31 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/761f4d9d-7c69-479f-a183-2449b9da1516/320-48000.mp3" length="13953327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Чому фільм «Какая разніца» радять дивитися спікеру Верховної Ради</title><itunes:title>Чому фільм «Какая разніца» радять дивитися спікеру Верховної Ради</itunes:title><description><![CDATA[<p>Яких помилок припустилися українці і чи можна їх було уникнути — відповідь пропонує шукати глядачам «Какая разніца», продовження документального циклу Суспільного мовлення «Остання війна». Автор проєкту пропонує системний аналіз тих явищ і процесів, які виховали адептів «какой разницы». Й, без перебільшення, привели в Україну велику війну. Про авторський проєкт журналістки Мирослави Барчук — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217239/2023-09-25-chomu-film-kakaya-raznitsa-radyat-dyvytysya-spikeru-verkhovnoi-rady/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Яких помилок припустилися українці і чи можна їх було уникнути — відповідь пропонує шукати глядачам «Какая разніца», продовження документального циклу Суспільного мовлення «Остання війна». Автор проєкту пропонує системний аналіз тих явищ і процесів, які виховали адептів «какой разницы». Й, без перебільшення, привели в Україну велику війну. Про авторський проєкт журналістки Мирослави Барчук — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217239/2023-09-25-chomu-film-kakaya-raznitsa-radyat-dyvytysya-spikeru-verkhovnoi-rady/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">45816018-f3e2-4e63-b3e9-ff94d0799132</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 30 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d5afd1f4-d5b1-4ff0-b980-e02001182ea8/320-48000.mp3" length="30902127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:52</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Ізраїль — держава-помилка», «у нападі ХАМАСу винні Штати», а «про Україну вже й забули»: як агітпроп намагається скористатися війною на Близькому Сході</title><itunes:title>«Ізраїль — держава-помилка», «у нападі ХАМАСу винні Штати», а «про Україну вже й забули»: як агітпроп намагається скористатися війною на Близькому Сході</itunes:title><description><![CDATA[<p>Україна начебто продала ХАМАСУ західну зброю, а Ізраїль буцімто сам розпочав війну проти себе, щоб відвести увагу від внутрішньої політичної кризи. Про те, якими маніпулятивними меседжами пропагандисти бомбардують світ — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/33173/2023-10-11-izrail-derzhava-pomylka-u-napadi-khamasu-vynni-shtaty-a-pro-ukrainu-vzhe-y-zabuly-yak-agitprop-namagaietsya-skorystatysya-viynoyu-na-blyzkomu-skhodi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Україна начебто продала ХАМАСУ західну зброю, а Ізраїль буцімто сам розпочав війну проти себе, щоб відвести увагу від внутрішньої політичної кризи. Про те, якими маніпулятивними меседжами пропагандисти бомбардують світ — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/33173/2023-10-11-izrail-derzhava-pomylka-u-napadi-khamasu-vynni-shtaty-a-pro-ukrainu-vzhe-y-zabuly-yak-agitprop-namagaietsya-skorystatysya-viynoyu-na-blyzkomu-skhodi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b04e530c-2fc4-4a38-89bb-fc8d41c53f88</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 29 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c07ad94a-0fa8-4977-846c-10632eecab2b/320-48000.mp3" length="49484847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>20:37</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Штучний інтелект на службі пропаганди</title><itunes:title>Штучний інтелект на службі пропаганди</itunes:title><description><![CDATA[<p>Штучний інтелект (ШІ) розвивається й удосконалюється — і за його допомогою борються з поширенням пропаганди, постправди та дезінформації. Але водночас зацікавлені в поширенні цієї пропаганди також використовують ШІ. За його допомогою популяризують різноманітні теорії змови, втручаються у вибори та виправдовують війни. Про те, як ШІ став інструментом пропаганди та дезінформації — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/kiberbezpeka/post/33149/2023-10-07-shtuchnyy-intelekt-na-sluzhbi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Штучний інтелект (ШІ) розвивається й удосконалюється — і за його допомогою борються з поширенням пропаганди, постправди та дезінформації. Але водночас зацікавлені в поширенні цієї пропаганди також використовують ШІ. За його допомогою популяризують різноманітні теорії змови, втручаються у вибори та виправдовують війни. Про те, як ШІ став інструментом пропаганди та дезінформації — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/kiberbezpeka/post/33149/2023-10-07-shtuchnyy-intelekt-na-sluzhbi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">76a1b71d-7b75-47b3-8339-6c2e4a4c7194</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 28 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a567979a-5b0b-4f46-bc6c-56dcccc8c38a/320-48000.mp3" length="35140527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:38</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Шоу «Хто зверху?» як заповідник гендерних стереотипів</title><itunes:title>Шоу «Хто зверху?» як заповідник гендерних стереотипів</itunes:title><description><![CDATA[<p>21 вересня на Новому каналі відбулася прем’єра нового, 12-го сезону ігрового шоу «Хто зверху?». Проєкт, що висміює вічну боротьбу між чоловіками та жінками, є довгожителем — він виходить на Новому вже понад 10 років. Одне тільки це могло бути вагомим приводом придивитися до нового сезону «Хто зверху?» уважніше. Адже з 2012 року в українському суспільстві серйозно переглянуті відносини між статями, — каже Марія Спалєк. Цікаво, як це відбилося на шоу? Спойлер — ніяк. Про розмаїття гендерних проявів і неприйняття сексизму тут узагалі не чули. Про новий сезон старого проєкту, що грається з вогнем — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217629/2023-10-04-shou-khto-zverkhu-yak-zapovidnyk-gendernykh-stereotypiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>21 вересня на Новому каналі відбулася прем’єра нового, 12-го сезону ігрового шоу «Хто зверху?». Проєкт, що висміює вічну боротьбу між чоловіками та жінками, є довгожителем — він виходить на Новому вже понад 10 років. Одне тільки це могло бути вагомим приводом придивитися до нового сезону «Хто зверху?» уважніше. Адже з 2012 року в українському суспільстві серйозно переглянуті відносини між статями, — каже Марія Спалєк. Цікаво, як це відбилося на шоу? Спойлер — ніяк. Про розмаїття гендерних проявів і неприйняття сексизму тут узагалі не чули. Про новий сезон старого проєкту, що грається з вогнем — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217629/2023-10-04-shou-khto-zverkhu-yak-zapovidnyk-gendernykh-stereotypiv/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">190e9979-c247-4386-ba2c-0b74ca911c95</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 27 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/74e7039d-78aa-42ef-9c73-9c2882a1216f/1-320-48000.mp3" length="23268207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Судний день Голди. Фільм, який на часі</title><itunes:title>Судний день Голди. Фільм, який на часі</itunes:title><description><![CDATA[<p>Фільм «Голда», присвячений «залізній леді» Ізраїлю, уродженці Києва Голді Меїр, є надзвичайно повчальним для нас — але ми його можемо подивитися тільки онлайн через недбалість наших бюрократів. Нинішній напад на Ізраїль має збіг дат, явно запланований терористами ХАМАС: адже рівно 50 років тому, 6 жовтня 1973-го, раптовою атакою єгипетських і сирійських військ почалася Війна Судного дня. Цим подіям присвячена драма ізраїльського режисера Гая Наттіва «Голда», знята в копродукції США й Великої Британії. Про байопік про ізраїльську лідерку, права на прокат якого в Україні викупили… росіяни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217868/2023-10-10-sudnyy-den-goldy-film-yakyy-na-chasi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Фільм «Голда», присвячений «залізній леді» Ізраїлю, уродженці Києва Голді Меїр, є надзвичайно повчальним для нас — але ми його можемо подивитися тільки онлайн через недбалість наших бюрократів. Нинішній напад на Ізраїль має збіг дат, явно запланований терористами ХАМАС: адже рівно 50 років тому, 6 жовтня 1973-го, раптовою атакою єгипетських і сирійських військ почалася Війна Судного дня. Цим подіям присвячена драма ізраїльського режисера Гая Наттіва «Голда», знята в копродукції США й Великої Британії. Про байопік про ізраїльську лідерку, права на прокат якого в Україні викупили… росіяни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217868/2023-10-10-sudnyy-den-goldy-film-yakyy-na-chasi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">552c5055-a6ca-4b05-a093-c0a8365bebf0</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 26 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a9e521d7-2b53-4aba-b479-408721190ff7/320-48000.mp3" length="17705967" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:22</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Донбас — це тричі знищена Європа</title><itunes:title>Донбас — це тричі знищена Європа</itunes:title><description><![CDATA[<p>Знімали документальний фільм «Євродонбас» менше, ніж за рік до масштабного вторгнення Росії в Україну. Стрічка подавалася на пітчінг Держкіно, і я як експерт у секції документалістики поставився до проєкту з, так би мовити, позитивним скепсисом. Тобто, загалом поставив високий бал. Адже ідея виглядала оригінальною — доказово пояснити, що промисловий, індустріальний Донбас завдячує своєму розвитку не Росії, а фахівцям з європейських країн — Франції, Бельгії, Німеччини. Але напружувала чергова спроба дослідити Донбас із принципово україноцентричних позицій і вкотре наполегливо ввести регіон у загальний український контекст, — каже кінокритик Андрій Кокотюха. Про регіон, який постав у горнилі європеїзації і зникає в попелі російського світу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217534/2023-10-02-donbas-tse-trychi-znyshchena-ievropa/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Знімали документальний фільм «Євродонбас» менше, ніж за рік до масштабного вторгнення Росії в Україну. Стрічка подавалася на пітчінг Держкіно, і я як експерт у секції документалістики поставився до проєкту з, так би мовити, позитивним скепсисом. Тобто, загалом поставив високий бал. Адже ідея виглядала оригінальною — доказово пояснити, що промисловий, індустріальний Донбас завдячує своєму розвитку не Росії, а фахівцям з європейських країн — Франції, Бельгії, Німеччини. Але напружувала чергова спроба дослідити Донбас із принципово україноцентричних позицій і вкотре наполегливо ввести регіон у загальний український контекст, — каже кінокритик Андрій Кокотюха. Про регіон, який постав у горнилі європеїзації і зникає в попелі російського світу — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/217534/2023-10-02-donbas-tse-trychi-znyshchena-ievropa/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">13c1d192-56b4-48ec-bf0b-f2971874f9cd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 25 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e8abf391-8286-4841-afe5-62361c5d8846/320-48000.mp3" length="22109487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Весь світ — спецслужба, а люди в ньому — агенти: погляд російської пропаганди на внутрішню та міжнародну політику</title><itunes:title>Весь світ — спецслужба, а люди в ньому — агенти: погляд російської пропаганди на внутрішню та міжнародну політику</itunes:title><description><![CDATA[<p>Замість суверенних націй — маріонеткові держави, замість народних протестів — операції спецслужб, замість громадських активістів — підкуплені агенти. Світ не те, чим здається, говорить Москва. Ця викривлена картина поступово формувалася російською пропагандою задля утвердження непідконтрольної та незмінної влади. З яких частин формується мозаїка російського уявного світу та які тактики для цього застосовує пропаганда. Про те, як агітпроп зводить публічну політику до проведення спеціальних операцій та баталій з іноземними спецслужбами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/33187/2023-10-12-ves-svit-spetssluzhba-a-lyudy-v-nomu-agenty-poglyad-rosiyskoi-propagandy-na-vnutrishnyu-ta-mizhnarodnu-polityku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Замість суверенних націй — маріонеткові держави, замість народних протестів — операції спецслужб, замість громадських активістів — підкуплені агенти. Світ не те, чим здається, говорить Москва. Ця викривлена картина поступово формувалася російською пропагандою задля утвердження непідконтрольної та незмінної влади. З яких частин формується мозаїка російського уявного світу та які тактики для цього застосовує пропаганда. Про те, як агітпроп зводить публічну політику до проведення спеціальних операцій та баталій з іноземними спецслужбами — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/33187/2023-10-12-ves-svit-spetssluzhba-a-lyudy-v-nomu-agenty-poglyad-rosiyskoi-propagandy-na-vnutrishnyu-ta-mizhnarodnu-polityku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0b9a2823-98f8-4b6b-bbf9-079ecc05e339</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 24 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/5e49306e-f8db-4923-8d94-41ba7b3a7a88/320-48000.mp3" length="46241007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>19:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Проєкт Дмитра Комарова «Рік. Харківщина»: «наївна» журналістика починає та виграє</title><itunes:title>Проєкт Дмитра Комарова «Рік. Харківщина»: «наївна» журналістика починає та виграє</itunes:title><description><![CDATA[<p>Наприкінці вересня на каналі «1+1 Україна» стартував новий документальний проєкт журналіста Дмитра Комарова «Рік. Харківщина» з циклу «Рік». Він присвячений річниці Слобожанського контрнаступу, наслідком якого стала деокупація Харківської області. Фільм має п’ять серій, які розповідають про події на Харківщині з першого дня повномасштабного вторгнення і до сьогодні. Про новий фільм колишнього тревел-блогера, що порушує теми, які необґрунтовано зникли з нашого інформаційного простору — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/218028/2023-10-13-proiekt-dmytra-komarova-rik-kharkivshchyna-naivna-zhurnalistyka-pochynaie-ta-vygraie/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Наприкінці вересня на каналі «1+1 Україна» стартував новий документальний проєкт журналіста Дмитра Комарова «Рік. Харківщина» з циклу «Рік». Він присвячений річниці Слобожанського контрнаступу, наслідком якого стала деокупація Харківської області. Фільм має п’ять серій, які розповідають про події на Харківщині з першого дня повномасштабного вторгнення і до сьогодні. Про новий фільм колишнього тревел-блогера, що порушує теми, які необґрунтовано зникли з нашого інформаційного простору — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/218028/2023-10-13-proiekt-dmytra-komarova-rik-kharkivshchyna-naivna-zhurnalistyka-pochynaie-ta-vygraie/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a65389ad-bc89-4697-9ca9-befbf83a3d5d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 21 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8eec977f-efd6-4c43-aaf1-6a3515a55970/320-48000.mp3" length="23968047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Від творців «Юрика». На ICTV2 показали мінісеріал про пропаганду в інтернеті «Ботоферма»</title><itunes:title>Від творців «Юрика». На ICTV2 показали мінісеріал про пропаганду в інтернеті «Ботоферма»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Героями мінісеріалу стали ті, хто маніпулює нами в соцмережах. Розбираємося, чи це такий самий кринж, як і попереднє творіння компанії Osnova Film. Після перегляду всіх чотирьох епізодів у мене в голові оселилися дві основні думки. Перша — у наших серіалах з’явилося дещо нове з безумовним знаком «плюс». Друга — глядачів усе ще вважають ідіотами. Краще, ніж було, — й на тому спасибі. Про мінісеріал «Ботоферма», який дає нам розуміння, в який бік трансформуватимуться наші серіали — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/218056/2023-10-13-vid-tvortsiv-yuryka-na-ictv2-pokazaly-miniserial-pro-propagandu-v-interneti-botoferma/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Героями мінісеріалу стали ті, хто маніпулює нами в соцмережах. Розбираємося, чи це такий самий кринж, як і попереднє творіння компанії Osnova Film. Після перегляду всіх чотирьох епізодів у мене в голові оселилися дві основні думки. Перша — у наших серіалах з’явилося дещо нове з безумовним знаком «плюс». Друга — глядачів усе ще вважають ідіотами. Краще, ніж було, — й на тому спасибі. Про мінісеріал «Ботоферма», який дає нам розуміння, в який бік трансформуватимуться наші серіали — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/218056/2023-10-13-vid-tvortsiv-yuryka-na-ictv2-pokazaly-miniserial-pro-propagandu-v-interneti-botoferma/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4c023815-941d-49f7-bc9a-cee3fc5271b6</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 20 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8ad071fb-eaa5-4a0d-97b3-8ee212152a00/320-48000.mp3" length="29029167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Чи варто декомунізувати олів’є? На радіо «Культура» стартував проєкт про український кулінарний спадок</title><itunes:title>Чи варто декомунізувати олів’є? На радіо «Культура» стартував проєкт про український кулінарний спадок</itunes:title><description><![CDATA[<p>Тривають випуски до п’яти хвилин. Варто сказати, що автори (дослідниця гастрокультури Олена Брайченко та журналіст Вадим Карп’як) знали, з чого починати: слово «олів’є» нині діє як містичне заклинання, яким можна миттєво здійняти суперсрач. Проте сама програма викликає абсолютно інші емоції, бо в ній ніхто нікого не засуджує і не вдається до радикальних висновків. Про програму «Їжа як культура», і нові випуски, які чекатимуть на слухачів щодня — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/217898/2023-10-10-chy-varto-dekomunizuvaty-olivie-na-radio-kultura-startuvav-proiekt-pro-ukrainskyy-kulinarnyy-spadok/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Тривають випуски до п’яти хвилин. Варто сказати, що автори (дослідниця гастрокультури Олена Брайченко та журналіст Вадим Карп’як) знали, з чого починати: слово «олів’є» нині діє як містичне заклинання, яким можна миттєво здійняти суперсрач. Проте сама програма викликає абсолютно інші емоції, бо в ній ніхто нікого не засуджує і не вдається до радикальних висновків. Про програму «Їжа як культура», і нові випуски, які чекатимуть на слухачів щодня — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/217898/2023-10-10-chy-varto-dekomunizuvaty-olivie-na-radio-kultura-startuvav-proiekt-pro-ukrainskyy-kulinarnyy-spadok/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">47d03a1a-761d-47c0-aac3-fdbf0bd429e5</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 19 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/96b45dd9-9925-41c3-b287-c09fdb5b5c44/320-48000.mp3" length="6803247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>02:50</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Оксана Байрак — більше не наша проблема. Режисерка стала Фросею Касьян і знімає серіал для «Первого канала»</title><itunes:title>Оксана Байрак — більше не наша проблема. Режисерка стала Фросею Касьян і знімає серіал для «Первого канала»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Наскільки серйозно можна сприймати нове ім’я Оксани Іванівни — не дуже зрозуміло. Можливо, це якийсь прикол чи просто псевдонім. Бо в інстаграмі вона не перейменувалася. Та й бренд «Байрак» є настільки гучним і поважним, що вкрай тупо було б його змінювати на якусь Фросю. Про нове ім’я режисерки, яке можна побачити на тарілці, яку розбивають перед початком зйомок — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/217795/2023-10-07-oksana-bayrak-bilshe-ne-nasha-problema-rezhyserka-stala-froseyu-kasyan-i-znimaie-serial-dlya-pervogo-kanala/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Наскільки серйозно можна сприймати нове ім’я Оксани Іванівни — не дуже зрозуміло. Можливо, це якийсь прикол чи просто псевдонім. Бо в інстаграмі вона не перейменувалася. Та й бренд «Байрак» є настільки гучним і поважним, що вкрай тупо було б його змінювати на якусь Фросю. Про нове ім’я режисерки, яке можна побачити на тарілці, яку розбивають перед початком зйомок — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/217795/2023-10-07-oksana-bayrak-bilshe-ne-nasha-problema-rezhyserka-stala-froseyu-kasyan-i-znimaie-serial-dlya-pervogo-kanala/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f491da70-7d78-494f-8da5-d440f3991805</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 18 Oct 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d451a961-8e77-4ff6-87f2-f84a071b04b4/320-48000.mp3" length="7664367" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>03:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як російський агітпроп намагається використати тематику ЛГБТКІА в умовах війни проти України</title><itunes:title>Як російський агітпроп намагається використати тематику ЛГБТКІА в умовах війни проти України</itunes:title><description><![CDATA[<p>У російському суспільстві закони проти гомосексуалів запроваджені ще за Петра Першого. На фоні емансипації жінок і примусової секуляризації суспільства більшовики скасували гомофобні закони, та при сталінських чистках і після них гомосексуали знову потрапили під репресії — десятки тисяч кримінальних справ, ув’язнення, заслання, примусове «лікування» у психлікарнях. А політизація сексуальності спостерігалася аж до розпаду Радянського Союзу. За версією російського агітпропу, західна «ЛГБТ-навала» чимдуж наближалася до російських кордонів. І росіяни були змушені захищатися. Серед іншого, на думку Путіна, повномасштабне вторгнення буцімто мало стати засобом захисту традиційних цінностей від західних норм, які безпосередньо ведуть до «деградації» та «виродження», оскільки вони «суперечать природі людини». Про те, як Москва «захищає» росіян від «ЛГБТ-пропаганди» та політизує сексуальність повсюдно — задля дискредитації Заходу й досягнення власних імперських цілей — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32784/2023-08-26-yak-rosiyskyy-agitprop-namagaietsya-vykorystaty-tematyku-lgbtkia-v-umovakh-viyny-proty-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори —&nbsp;Леся Бідочко, Орест Сливенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У російському суспільстві закони проти гомосексуалів запроваджені ще за Петра Першого. На фоні емансипації жінок і примусової секуляризації суспільства більшовики скасували гомофобні закони, та при сталінських чистках і після них гомосексуали знову потрапили під репресії — десятки тисяч кримінальних справ, ув’язнення, заслання, примусове «лікування» у психлікарнях. А політизація сексуальності спостерігалася аж до розпаду Радянського Союзу. За версією російського агітпропу, західна «ЛГБТ-навала» чимдуж наближалася до російських кордонів. І росіяни були змушені захищатися. Серед іншого, на думку Путіна, повномасштабне вторгнення буцімто мало стати засобом захисту традиційних цінностей від західних норм, які безпосередньо ведуть до «деградації» та «виродження», оскільки вони «суперечать природі людини». Про те, як Москва «захищає» росіян від «ЛГБТ-пропаганди» та політизує сексуальність повсюдно — задля дискредитації Заходу й досягнення власних імперських цілей — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32784/2023-08-26-yak-rosiyskyy-agitprop-namagaietsya-vykorystaty-tematyku-lgbtkia-v-umovakh-viyny-proty-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори —&nbsp;Леся Бідочко, Орест Сливенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">be005343-bf81-4678-8666-d5cab3327f76</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 28 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/3abff0bd-9b24-4105-a59b-3e39d86666cf/320-48000.mp3" length="38894127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:12</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«NGL.media»: «Труха» належить Володимиру Литвину та заробляє сотні тисяч доларів на місяць із реклами</title><itunes:title>«NGL.media»: «Труха» належить Володимиру Литвину та заробляє сотні тисяч доларів на місяць із реклами</itunes:title><description><![CDATA[<p>Журналісти «NGL.media» спільно з редакцією медіа «Ґрунт» опублікували розслідування про телеграм-канал «Труха». За два місяці журналісти спробували працевлаштуватися на роботу в «Труху», знайшли докази того, що Максим Лавриненко, який називає себе власником мережі «Труха», не є таким, а також приблизно оцінили дохід мережі каналів від реклами. «Детектор медіа» готував власне розслідування про «Труху» та публікує додаткові факти. Про зв’язки харківського підприємця Литвина з цим телеграм-каналом — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32890/2023-09-07-nglmedia-trukha-nalezhyt-volodymyru-lytvynu-ta-zaroblyaie-sotni-tysyach-dolariv-na-misyats-iz-reklamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Гала Скляревська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Журналісти «NGL.media» спільно з редакцією медіа «Ґрунт» опублікували розслідування про телеграм-канал «Труха». За два місяці журналісти спробували працевлаштуватися на роботу в «Труху», знайшли докази того, що Максим Лавриненко, який називає себе власником мережі «Труха», не є таким, а також приблизно оцінили дохід мережі каналів від реклами. «Детектор медіа» готував власне розслідування про «Труху» та публікує додаткові факти. Про зв’язки харківського підприємця Литвина з цим телеграм-каналом — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32890/2023-09-07-nglmedia-trukha-nalezhyt-volodymyru-lytvynu-ta-zaroblyaie-sotni-tysyach-dolariv-na-misyats-iz-reklamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Гала Скляревська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7ea47939-a279-4650-b49f-3a22c4051f40</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 27 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6187f1ed-50c1-426d-a73d-b028abc71fc7/320-48000.mp3" length="34873647" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:32</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Злий клоун Богдан Бенюк і його італійський онук. «Мій карпатський дідусь» — хороша комедія, про яку ви не чули</title><itunes:title>Злий клоун Богдан Бенюк і його італійський онук. «Мій карпатський дідусь» — хороша комедія, про яку ви не чули</itunes:title><description><![CDATA[<p>На Одеському кінофестивалі показали фільм, який став справжнім сюрпризом. Принаймні для великої частини глядачів, які пильно стежать за процесами в нашому кіновиробництві. «Мій карпатський дідусь» розповідає про італійського підлітка з українським походженням — Майка. Його мама раптово помирає, і він мусить виконати заповіт. А саме — розвіяти прах у її рідному селі в Карпатах. Ну і, відповідно, наш герой мусить познайомитися зі своїм дідом Михайлом, якого він ніколи не бачив. Діда грає Богдан Бенюк. У цих двох починають розвиватися надзвичайно цікаві стосунки, з усім тим, чого постійно вимагають від авторів, запитуючи: а де ж у цього персонажа арка? Про українсько-італійсько-молдовсько-чеську комедію — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/216016/2023-08-26-zlyy-kloun-bogdan-benyuk-i-yogo-italiyskyy-onuk-miy-karpatskyy-didus-khorosha-komediya-pro-yaku-vy-ne-chuly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка —&nbsp; Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На Одеському кінофестивалі показали фільм, який став справжнім сюрпризом. Принаймні для великої частини глядачів, які пильно стежать за процесами в нашому кіновиробництві. «Мій карпатський дідусь» розповідає про італійського підлітка з українським походженням — Майка. Його мама раптово помирає, і він мусить виконати заповіт. А саме — розвіяти прах у її рідному селі в Карпатах. Ну і, відповідно, наш герой мусить познайомитися зі своїм дідом Михайлом, якого він ніколи не бачив. Діда грає Богдан Бенюк. У цих двох починають розвиватися надзвичайно цікаві стосунки, з усім тим, чого постійно вимагають від авторів, запитуючи: а де ж у цього персонажа арка? Про українсько-італійсько-молдовсько-чеську комедію — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/216016/2023-08-26-zlyy-kloun-bogdan-benyuk-i-yogo-italiyskyy-onuk-miy-karpatskyy-didus-khorosha-komediya-pro-yaku-vy-ne-chuly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка —&nbsp; Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">72e50c8c-b560-4961-a3ef-0451f173fd52</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 26 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f652ae43-87a7-4e32-abbf-2515c1a342df/320-48000.mp3" length="18480687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Новий сезон «Голосу країни»: торг доречний</title><itunes:title>Новий сезон «Голосу країни»: торг доречний</itunes:title><description><![CDATA[<p>У неділю, 3 вересня, на каналі «1+1 Україна» відбулася прем’єра нового, тринадцятого сезону вокального шоу «Голос країни». Це перший сезон проєкту, що був повністю зроблений під час великої війни. В попередньому сезоні, що стартував у січні 2022 році, «воєнним» був лише фінал — його провели в київському метро на станції «Майдан Незалежності» минулої осені. Цього разу проблему безпеки команда «Голосу» розв'язала ще радикальніше: шоу було зняте у Варшаві на потужностях Польського суспільного телебачення. Польський мовник узяв на себе фінансування виробництва, що упереджує питання доцільності проведення настільки витратного заходу під час війни. Про талант-шоу, яке змінило місце проведення, склад тренерів, правила — та зіпсувало настрій — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/216478/2023-09-06-novyy-sezon-golosu-krainy-torg-dorechnyy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У неділю, 3 вересня, на каналі «1+1 Україна» відбулася прем’єра нового, тринадцятого сезону вокального шоу «Голос країни». Це перший сезон проєкту, що був повністю зроблений під час великої війни. В попередньому сезоні, що стартував у січні 2022 році, «воєнним» був лише фінал — його провели в київському метро на станції «Майдан Незалежності» минулої осені. Цього разу проблему безпеки команда «Голосу» розв'язала ще радикальніше: шоу було зняте у Варшаві на потужностях Польського суспільного телебачення. Польський мовник узяв на себе фінансування виробництва, що упереджує питання доцільності проведення настільки витратного заходу під час війни. Про талант-шоу, яке змінило місце проведення, склад тренерів, правила — та зіпсувало настрій — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/216478/2023-09-06-novyy-sezon-golosu-krainy-torg-dorechnyy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c329a9f4-716c-447e-bedf-ddb0f8f56b19</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 24 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/c1d677b9-d062-4275-a55e-b9890e050b53/320-48000.mp3" length="19171887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:59</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Цирк поїхав, а клоун лишився. Хто такий Михайло Чаплига</title><itunes:title>Цирк поїхав, а клоун лишився. Хто такий Михайло Чаплига</itunes:title><description><![CDATA[<p>Пропагандисти Медведчука, які залишилися в Україні, постійно намагаються переконати глядачів у своїх проукраїнських, але опозиційних поглядах. Хоча після початку повномасштабного вторгнення вони вже не можуть відкрито підтримувати Росію, та все ж іще завуальовано просувають вигідні Росії антизахідні наративи, сіють зраду та проштовхують ідею миру на будь-яких умовах. Одним із таких «колишніх Медведчука» є Михайло Чаплига, який називає себе українським політологом, правозахисником і громадським діячем. Про шлях Чаплиги від постійного гостя вже закритих каналів кума Путіна до теперішніх підозрілих ютуб-каналів — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32732/2023-08-19-tsyrk-poikhav-a-kloun-lyshyvsya-khto-takyy-mykhaylo-chaplyga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Пропагандисти Медведчука, які залишилися в Україні, постійно намагаються переконати глядачів у своїх проукраїнських, але опозиційних поглядах. Хоча після початку повномасштабного вторгнення вони вже не можуть відкрито підтримувати Росію, та все ж іще завуальовано просувають вигідні Росії антизахідні наративи, сіють зраду та проштовхують ідею миру на будь-яких умовах. Одним із таких «колишніх Медведчука» є Михайло Чаплига, який називає себе українським політологом, правозахисником і громадським діячем. Про шлях Чаплиги від постійного гостя вже закритих каналів кума Путіна до теперішніх підозрілих ютуб-каналів — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32732/2023-08-19-tsyrk-poikhav-a-kloun-lyshyvsya-khto-takyy-mykhaylo-chaplyga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">274d922b-2c6d-454a-a2a1-fa8573ea91b4</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 23 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4d7fe039-47f7-4019-b5ce-d4c94dcfdf4a/320-48000.mp3" length="32248047" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:26</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Україна вкрала гімн у Польщі, прапор — у Нижньої Австрії, а тризуб — юдейське тавро для худоби». Як російська пропаганда знецінює українські державні символи</title><itunes:title>«Україна вкрала гімн у Польщі, прапор — у Нижньої Австрії, а тризуб — юдейське тавро для худоби»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Росія століттями насаджувала в Україні свою мову, культуру, традиції та символи. Символіка — не просто закріплені в законодавстві офіційні знаки чи звукові вираження, що позначають певну політичну ідею, а важлива складова національного самоусвідомлення та інструмент мобілізації до «війни смислів» з агресором. Про те, як агітпроп паплюжить державні символи України та яких цілей намагається цим досягти — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32765/2023-08-24-ukraina-vkrala-gimn-u-polshchi-prapor-u-nyzhnoi-avstrii-a-tryzub-yudeyske-tavro-dlya-khudoby-yak-rosiyska-propaganda-znetsinyuie-ukrainski-derzhavni-symvoly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Сергій Зінченко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Росія століттями насаджувала в Україні свою мову, культуру, традиції та символи. Символіка — не просто закріплені в законодавстві офіційні знаки чи звукові вираження, що позначають певну політичну ідею, а важлива складова національного самоусвідомлення та інструмент мобілізації до «війни смислів» з агресором. Про те, як агітпроп паплюжить державні символи України та яких цілей намагається цим досягти — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32765/2023-08-24-ukraina-vkrala-gimn-u-polshchi-prapor-u-nyzhnoi-avstrii-a-tryzub-yudeyske-tavro-dlya-khudoby-yak-rosiyska-propaganda-znetsinyuie-ukrainski-derzhavni-symvoly/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Сергій Зінченко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3bf6d8a4-95df-4756-aa73-ab8f47970812</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 22 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/5359bf31-9c10-44a0-a2af-d34da52d05ba/320-48000.mp3" length="59199087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>24:40</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Одеський міжнародний кінофестиваль: на збитки ворогам</title><itunes:title>Одеський міжнародний кінофестиваль: на збитки ворогам</itunes:title><description><![CDATA[<p>14-й ОМКФ, що відбувся в Чернівцях, приємно здивував кількістю і якістю фільмів, але водночас виявив тривожні тенденції в українській кіноіндустрії. Національний конкурс склали 10 повних метрів, а з семи фільмів Міжнародного конкурсу три вироблені за нашою участю. Поза конкурсом ішли дві секції вітчизняної документалістики. Про 14-й Одеський кінофестиваль, що безумовно вдався, проте так само означив низку тривожних симптомів — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/216129/2023-08-29-odeskyy-mizhnarodnyy-kinofestyval-na-zbytky-vorogam/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>14-й ОМКФ, що відбувся в Чернівцях, приємно здивував кількістю і якістю фільмів, але водночас виявив тривожні тенденції в українській кіноіндустрії. Національний конкурс склали 10 повних метрів, а з семи фільмів Міжнародного конкурсу три вироблені за нашою участю. Поза конкурсом ішли дві секції вітчизняної документалістики. Про 14-й Одеський кінофестиваль, що безумовно вдався, проте так само означив низку тривожних симптомів — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/216129/2023-08-29-odeskyy-mizhnarodnyy-kinofestyval-na-zbytky-vorogam/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">611b16e6-b6c3-43b4-bc48-c91f98d8ac0a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 21 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/231c8c13-bb91-4fa1-90d9-90e290a0e1fd/320-48000.mp3" length="24975087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:24</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Коли герої — вороги</title><itunes:title>Коли герої — вороги</itunes:title><description><![CDATA[<p>23 серпня цього року вперше оприлюднили новину про успішну спецоперацію Головного управління розвідки Міноборони України: вдалося виманити новий російський вертоліт Мі-8 разом із пілотом, і той пішов на співпрацю. Самого перебіжчика Максима Кузьмінова показали 3 вересня. Того ж дня показали документальний фільм «Збиті льотчики Росії» (автор Артем Шевченко, режисер Антон Гойда), в якому обіцяли розкрити деякі подробиці. Про збитих льотчиків Росії, одного перебіжчика та українських джокерів — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/216593/2023-09-08-koly-geroi-vorogy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>23 серпня цього року вперше оприлюднили новину про успішну спецоперацію Головного управління розвідки Міноборони України: вдалося виманити новий російський вертоліт Мі-8 разом із пілотом, і той пішов на співпрацю. Самого перебіжчика Максима Кузьмінова показали 3 вересня. Того ж дня показали документальний фільм «Збиті льотчики Росії» (автор Артем Шевченко, режисер Антон Гойда), в якому обіцяли розкрити деякі подробиці. Про збитих льотчиків Росії, одного перебіжчика та українських джокерів — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/216593/2023-09-08-koly-geroi-vorogy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">05cdd098-63e9-4e46-8deb-67130f1fbdf3</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 20 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/51a9b349-8124-4eef-9716-1338fa1a92df/320-48000.mp3" length="16437807" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:51</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Боїтеся смути? Тоді ми йдемо до вас!». Як російський агітпроп використовує протести для збереження путінського режиму</title><itunes:title>«Боїтеся смути? Тоді ми йдемо до вас!». Як російський агітпроп використовує протести для збереження путінського режиму</itunes:title><description><![CDATA[<p>Автори проросійських телеграм-каналів використовують повідомлення про мітинги, протести, пікети та революції в інших країнах для того, щоб доводити споживачам пропаганди, що шлях, який обрала Росія — правильний. «Детектор медіа» проаналізував 29 тисяч повідомлень у проросійських телеграм-каналах за останній рік і розкрив методи пропаганди, за допомогою яких Росія маніпулює повідомленнями про акції протесту. Про те, як російські пропагандисти можуть викрутити собі на користь навіть «російську смуту» — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32714/2023-08-17-boitesya-smuty-todi-my-ydemo-do-vas-yak-rosiyskyy-agitprop-vykorystovuie-protesty-dlya-zberezhennya-putinskogo-rezhymu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олексій Півторак.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Автори проросійських телеграм-каналів використовують повідомлення про мітинги, протести, пікети та революції в інших країнах для того, щоб доводити споживачам пропаганди, що шлях, який обрала Росія — правильний. «Детектор медіа» проаналізував 29 тисяч повідомлень у проросійських телеграм-каналах за останній рік і розкрив методи пропаганди, за допомогою яких Росія маніпулює повідомленнями про акції протесту. Про те, як російські пропагандисти можуть викрутити собі на користь навіть «російську смуту» — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32714/2023-08-17-boitesya-smuty-todi-my-ydemo-do-vas-yak-rosiyskyy-agitprop-vykorystovuie-protesty-dlya-zberezhennya-putinskogo-rezhymu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олексій Півторак.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">08a2d944-4054-47be-8ad0-233da1a7e2fb</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 13 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/0381b19f-aeb6-4f38-802d-585d5ca310a9/320-48000.mp3" length="46839087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>19:31</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Саміт несправжній, бо не запросили Росію, а якби запросили — вона не погодилася б: як агітпроп знецінював мирний саміт у Саудівській Аравії</title><itunes:title>Саміт несправжній, бо не запросили Росію, а якби запросили — вона не погодилася б</itunes:title><description><![CDATA[<p>У Джидді, Саудівській Аравії, 5-6 серпня 2023 року відбувся ініційований Україною мирний саміт за участі понад 40 країн світу, ООН та ЄС. Це майже втричі більше, ніж на попередньому раунді консультацій у Копенгагені в червні 2023 року. Тоді в України та більшості країн Глобального Півдня не було спільного бачення «мирного плану». Тепер же Києву вдалося схилити на свій бік більше країн Глобального Півдня, які до цього зберігали нейтралітет або співпрацювали з Росією. Про ключові меседжі, за допомогою яких пропагандисти намагаються приховати своє чергове дипломатичне фіаско на Глобальному Півдні та посилення міжнародної ізоляції Росії — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32653/2023-08-10-samit-nespravzhniy-bo-ne-zaprosyly-rosiyu-a-yakby-zaprosyly-vona-ne-pogodylasya-b-yak-agitprop-znetsinyuie-myrnyy-samit-u-saudivskiy-aravii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У Джидді, Саудівській Аравії, 5-6 серпня 2023 року відбувся ініційований Україною мирний саміт за участі понад 40 країн світу, ООН та ЄС. Це майже втричі більше, ніж на попередньому раунді консультацій у Копенгагені в червні 2023 року. Тоді в України та більшості країн Глобального Півдня не було спільного бачення «мирного плану». Тепер же Києву вдалося схилити на свій бік більше країн Глобального Півдня, які до цього зберігали нейтралітет або співпрацювали з Росією. Про ключові меседжі, за допомогою яких пропагандисти намагаються приховати своє чергове дипломатичне фіаско на Глобальному Півдні та посилення міжнародної ізоляції Росії — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32653/2023-08-10-samit-nespravzhniy-bo-ne-zaprosyly-rosiyu-a-yakby-zaprosyly-vona-ne-pogodylasya-b-yak-agitprop-znetsinyuie-myrnyy-samit-u-saudivskiy-aravii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8b01b30b-f826-4374-b368-5d65550b525c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 12 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e949995b-1c2c-422c-88a9-44322abef9e9/320-48000.mp3" length="33327087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:53</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Медійні колаборанти Запоріжжя: хто, як і чому співпрацював із ворогом</title><itunes:title>Медійні колаборанти Запоріжжя: хто, як і чому співпрацював із ворогом</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Детектор медіа», продовжує власний спецпроєкт про медійників, які за власним вибором, без примусу, стали поширювати російську пропаганду на тимчасово окупованих територіях. Цей текст про тих, хто став рупором російської пропаганди в Мелітополі, Бердянську та інших окупованих Росією містах Запорізької області. Про історії тих, хто зрадив Україну та пішов на співпрацю з ворогом у Запорізькій області — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/media-i-vlada/post/32724/2023-08-18-mediyni-kolaboranty-zaporizhzhya-khto-yak-i-chomu-spivpratsyuvav-iz-vorogom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Ірина Семенюта, Андрій Богданович.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Детектор медіа», продовжує власний спецпроєкт про медійників, які за власним вибором, без примусу, стали поширювати російську пропаганду на тимчасово окупованих територіях. Цей текст про тих, хто став рупором російської пропаганди в Мелітополі, Бердянську та інших окупованих Росією містах Запорізької області. Про історії тих, хто зрадив Україну та пішов на співпрацю з ворогом у Запорізькій області — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/media-i-vlada/post/32724/2023-08-18-mediyni-kolaboranty-zaporizhzhya-khto-yak-i-chomu-spivpratsyuvav-iz-vorogom/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Ірина Семенюта, Андрій Богданович.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">172f35ef-cfdb-4550-835b-ba3608595803</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 10 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b6d1e273-9299-488e-ab6c-2345bd0d30b2/320-48000.mp3" length="35300847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:42</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня: проблеми, знайомі українським користувачам</title><itunes:title>Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня</itunes:title><description><![CDATA[<p>Згідно з даними ITU, станом на 2020 рік 66% населення Землі користується інтернетом. З цієї кількості в середньому 70–80% використовує його задля соціальних мереж. Понад те, суттєва частина трафіку припадає на країни Африки, Азії та Латинської Америки — частини світу, також відомої як Глобальний Південь. Як і в решті світу, серед країн Глобального Півдня фейсбук має неабияку популярність. Мова ворожнечі, дезінформація чи розпалювання насильства — це виклики, що існують у фейсбуку і в Україні, і в країнах Азії та Африки. Про антологію проблеми контентної модерації — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32553/2023-07-30-yak-moderuyut-kontent-u-feysbuku-v-krainakh-globalnogo-pivdnya-problemy-znayomi-ukrainskym-korystuvacham/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Сергій Сирбу.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Згідно з даними ITU, станом на 2020 рік 66% населення Землі користується інтернетом. З цієї кількості в середньому 70–80% використовує його задля соціальних мереж. Понад те, суттєва частина трафіку припадає на країни Африки, Азії та Латинської Америки — частини світу, також відомої як Глобальний Південь. Як і в решті світу, серед країн Глобального Півдня фейсбук має неабияку популярність. Мова ворожнечі, дезінформація чи розпалювання насильства — це виклики, що існують у фейсбуку і в Україні, і в країнах Азії та Африки. Про антологію проблеми контентної модерації — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32553/2023-07-30-yak-moderuyut-kontent-u-feysbuku-v-krainakh-globalnogo-pivdnya-problemy-znayomi-ukrainskym-korystuvacham/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Сергій Сирбу.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b101ee52-b07e-4548-b338-def06e21cc8a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 09 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/15627ab5-3141-489e-822c-85106df7f28a/320-48000.mp3" length="55806447" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>23:15</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Тихе й суворе кіно. На кінофестивалі в Локарно відбулася світова прем’єра українського фільму «Степне»</title><itunes:title>Тихе й суворе кіно. На кінофестивалі в Локарно відбулася світова прем’єра українського фільму «Степне»</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Степне» — фільм у прямому сенсі вистражданий. Робота над ним із моменту виникнення задуму зайняла понад десять років. На етапі зйомок були скандали, пов’язані з фінансуванням. Тим не менш, маємо результат. У повнометражному дебюті Марини Вроди головним героєм стає не окрема людина, а сільська громада, яку не змогли знищити ані голод, ані влада, ані війна. Про кіно, що дуже притлумлене, стримане і в інтонаціях, і в кольорах — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215428/2023-08-11-tykhe-y-suvore-kino-na-kinofestyvali-v-lokarno-vidbulasya-svitova-premiera-ukrainskogo-filmu-stepne/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Степне» — фільм у прямому сенсі вистражданий. Робота над ним із моменту виникнення задуму зайняла понад десять років. На етапі зйомок були скандали, пов’язані з фінансуванням. Тим не менш, маємо результат. У повнометражному дебюті Марини Вроди головним героєм стає не окрема людина, а сільська громада, яку не змогли знищити ані голод, ані влада, ані війна. Про кіно, що дуже притлумлене, стримане і в інтонаціях, і в кольорах — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215428/2023-08-11-tykhe-y-suvore-kino-na-kinofestyvali-v-lokarno-vidbulasya-svitova-premiera-ukrainskogo-filmu-stepne/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4a038d65-4eff-4946-852c-c0d9cc1b7b3b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 07 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9384d6f3-fc8a-4692-85fa-785ada19b2ff/320-48000.mp3" length="12925167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:23</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Рани, які ніколи не загояться</title><itunes:title>Рани, які ніколи не загояться</itunes:title><description><![CDATA[<p>Історія Маріупольського драмтеатру в документальному повнометражному фільмі режисера Юліана Улибіна «Драм». Місцем дії фільму став Маріупольський драмтеатр, будівля якого в центрі міста на Азовському морі по праву вважалася візитівкою Маріуполя. Згідно з канонами жанру драми, героями стрічки стали звичайні люди, які навіть у нічному кошмарі не могли уявити, що не з власної волі вони опиняться в самісінькому центрі моторошних подій і ще й стануть їх безпосередніми учасниками. Про стрічку «Драм» про Маріупольський драмтеатр, знищений російською авіабомбою — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215557/2023-08-15-rany-yaki-nikoly-ne-zagoyatsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олег Чорний.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Історія Маріупольського драмтеатру в документальному повнометражному фільмі режисера Юліана Улибіна «Драм». Місцем дії фільму став Маріупольський драмтеатр, будівля якого в центрі міста на Азовському морі по праву вважалася візитівкою Маріуполя. Згідно з канонами жанру драми, героями стрічки стали звичайні люди, які навіть у нічному кошмарі не могли уявити, що не з власної волі вони опиняться в самісінькому центрі моторошних подій і ще й стануть їх безпосередніми учасниками. Про стрічку «Драм» про Маріупольський драмтеатр, знищений російською авіабомбою — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215557/2023-08-15-rany-yaki-nikoly-ne-zagoyatsya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олег Чорний.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5d53583c-7865-41a5-b6a6-e476c7fe5970</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 06 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/49b3ef36-5e8e-47a3-819f-12dc7558e2da/320-48000.mp3" length="21149487" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>На руїнах пам’яті</title><itunes:title>На руїнах пам’яті</itunes:title><description><![CDATA[<p>8 серпня у Кримському домі, а 9 серпня на платформах Суспільного мовлення показали документальний фільм «Мій Крим», у якому розповідають історії трьох корінних народів окупованого Росією півострова. Є три герої: один — В’ячеслав Лоброзо, він кримчак; другий — Ділявер Осман, він киримли; третя — Наталія Марткович, вона караїмка. Про історії трьох корінних народів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7948/2023-08-17-na-ruinakh-pamyati/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Макаров.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>8 серпня у Кримському домі, а 9 серпня на платформах Суспільного мовлення показали документальний фільм «Мій Крим», у якому розповідають історії трьох корінних народів окупованого Росією півострова. Є три герої: один — В’ячеслав Лоброзо, він кримчак; другий — Ділявер Осман, він киримли; третя — Наталія Марткович, вона караїмка. Про історії трьох корінних народів — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7948/2023-08-17-na-ruinakh-pamyati/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Макаров.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">01f31f1d-1c1f-4bc1-8390-057cdaae3439</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 05 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6c5e75ef-a06c-4498-9e14-b39dff89b565/320-48000.mp3" length="17572527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Чи потрібні звитягам аналогії</title><itunes:title>Чи потрібні звитягам аналогії</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» 11 серпня вийшов документальний фільм «Крути. Гостомельський рубіж». «Детектор медіа» публікує рецензії на цю стрічку від двох авторів, які відзначають позитивні риси проєкту та водночас аргументують недоречність аналогії теперішніх подій і бою під Крутами. Фільм оповідає про подвиг курсантів Житомирського військового інституту, які вже 25 лютого були виведені на рубіж у Гостомель і місяць, до деокупації Київщини, тримали оборону й били росіян. Про стрічку, що проводить паралелі між двома боями — битвою з росіянами у 2022 році під Гостомелем та в 1918 році під Крутами — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215632/2023-08-16-chy-potribni-zvytyagam-analogii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» 11 серпня вийшов документальний фільм «Крути. Гостомельський рубіж». «Детектор медіа» публікує рецензії на цю стрічку від двох авторів, які відзначають позитивні риси проєкту та водночас аргументують недоречність аналогії теперішніх подій і бою під Крутами. Фільм оповідає про подвиг курсантів Житомирського військового інституту, які вже 25 лютого були виведені на рубіж у Гостомель і місяць, до деокупації Київщини, тримали оборону й били росіян. Про стрічку, що проводить паралелі між двома боями — битвою з росіянами у 2022 році під Гостомелем та в 1918 році під Крутами — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215632/2023-08-16-chy-potribni-zvytyagam-analogii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e51f5988-0781-41cb-ac7c-7a96b7b1e850</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 03 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ce180e1b-ef3d-4965-a7ca-9b0bc8498928/320-48000.mp3" length="25982127" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Фільм «Крути. Гостомельський рубіж»: краще поки що без пропаганди</title><itunes:title>Фільм «Крути. Гостомельський рубіж»: краще поки що без пропаганди</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» 11 серпня вийшов документальний фільм «Крути. Гостомельський рубіж». «Детектор медіа» публікує рецензії на цю стрічку від двох авторів, які відзначають позитивні риси проєкту та водночас аргументують недоречність аналогії теперішніх подій і бою під Крутами. Головною темою стрічки «Крути. Гостомельський рубіж», що триває понад 50 хвилин, є участь стрілецького батальйону Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова в обороні Києва у 2022 році. Курсантів перших курсів вишу, з яких складався батальйон, 25 лютого терміново залучили до захисту Гостомельського мосту, що був воротами до столиці. Про стрічку, що проводить паралелі між двома боями — битвою з росіянами у 2022 році під Гостомелем та в 1918 році під Крутами — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215620/2023-08-16-film-kruty-gostomelskyy-rubizh-krashche-poky-shcho-bez-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «1+1 Україна» 11 серпня вийшов документальний фільм «Крути. Гостомельський рубіж». «Детектор медіа» публікує рецензії на цю стрічку від двох авторів, які відзначають позитивні риси проєкту та водночас аргументують недоречність аналогії теперішніх подій і бою під Крутами. Головною темою стрічки «Крути. Гостомельський рубіж», що триває понад 50 хвилин, є участь стрілецького батальйону Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова в обороні Києва у 2022 році. Курсантів перших курсів вишу, з яких складався батальйон, 25 лютого терміново залучили до захисту Гостомельського мосту, що був воротами до столиці. Про стрічку, що проводить паралелі між двома боями — битвою з росіянами у 2022 році під Гостомелем та в 1918 році під Крутами — у випуску.&nbsp;</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215620/2023-08-16-film-kruty-gostomelskyy-rubizh-krashche-poky-shcho-bez-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">b250b90b-94db-4c87-96c8-3d660391b91d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 02 Sep 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/262971ac-0ee7-41d2-b6c0-70156b221a30/320-48000.mp3" length="21135087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:48</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу</title><itunes:title>Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі незалежного інтернет-видання Online.ua вийшов документальний фільм «Крах диктатури слова», присвячений Легіону «Свобода Росії» (ЛРС). Це 40-хвилинна збірка інтерв’ю росіян-учасників Легіону, які розповідають про свою мотивацію воювати на боці України та агітують співгромадян доєднатися до лав Легіону. Попри прямі звернення до жителів Росії, що лунають у фільмі, проєкт розрахований і на українську публіку. Про проєкт українських журналістів, який доводить, що в Росії є нормальні люди — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215481/2023-08-12-dokumentalnyy-film-krakh-dyktatury-slova-vse-tsikave-pislya-nazvy-y-epigrafu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі незалежного інтернет-видання Online.ua вийшов документальний фільм «Крах диктатури слова», присвячений Легіону «Свобода Росії» (ЛРС). Це 40-хвилинна збірка інтерв’ю росіян-учасників Легіону, які розповідають про свою мотивацію воювати на боці України та агітують співгромадян доєднатися до лав Легіону. Попри прямі звернення до жителів Росії, що лунають у фільмі, проєкт розрахований і на українську публіку. Про проєкт українських журналістів, який доводить, що в Росії є нормальні люди — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/215481/2023-08-12-dokumentalnyy-film-krakh-dyktatury-slova-vse-tsikave-pislya-nazvy-y-epigrafu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ec76df26-2242-49dd-a2c1-593ab45f7042</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 31 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/bdf5249c-4542-421e-b956-1b21e3d8b996/320-48000.mp3" length="23255727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:41</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Важливо, щоби «прості російські журналісти» сіли на лаву підсудних разом із воєнними злочинцями</title><itunes:title>Важливо, щоби «прості російські журналісти» сіли на лаву підсудних разом із воєнними злочинцями</itunes:title><description><![CDATA[<p>У видавництві «Віват» цього серпня вийшла книжка журналістки, психологині, блогерки з Харкова Анни Гін «Як ти там?». У ній вона ділиться своїми думками, які день за днем складаються у щоденник першого року повномасштабної війни Росії проти України. Особисту історію доповнюють новинні зведення й пам’ятні моменти, а також розмисли про війну. Один із фрагментів цього твору присвячений російській пропаганді й пропагандистам. Про персональну відповідальність за розпалювання війни, яку несуть російські медійники, що роками лили у вуха своїх співвітчизників пропаганду й видумували українських «фашистів» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/215382/2023-08-10-vazhlyvo-shchoby-prosti-rosiyski-zhurnalisty-sily-na-lavu-pidsudnykh-razom-iz-voiennymy-zlochyntsyamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У видавництві «Віват» цього серпня вийшла книжка журналістки, психологині, блогерки з Харкова Анни Гін «Як ти там?». У ній вона ділиться своїми думками, які день за днем складаються у щоденник першого року повномасштабної війни Росії проти України. Особисту історію доповнюють новинні зведення й пам’ятні моменти, а також розмисли про війну. Один із фрагментів цього твору присвячений російській пропаганді й пропагандистам. Про персональну відповідальність за розпалювання війни, яку несуть російські медійники, що роками лили у вуха своїх співвітчизників пропаганду й видумували українських «фашистів» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/215382/2023-08-10-vazhlyvo-shchoby-prosti-rosiyski-zhurnalisty-sily-na-lavu-pidsudnykh-razom-iz-voiennymy-zlochyntsyamy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2c4255cc-244b-4e41-8ed5-76f8cfddd2e0</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 30 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b54cf1e4-6ab1-4fcf-8145-f90684185cf2/320-48000.mp3" length="18532527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:43</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Слабке, безумне та цинічне» НАТО: суперечливий образ головного антагоніста російської пропаганди</title><itunes:title>«Слабке, безумне та цинічне» НАТО: суперечливий образ головного антагоніста російської пропаганди</itunes:title><description><![CDATA[<p>НАТО — це організація, за допомогою якої США начебто «упокорюють» усе більше народів, щоб використовувати їхні території для агресії проти Росії. Агітпроп підносить Росію як велику, нескорену та рівну зі США державу. Несправедливому домінуванню США Росія має протистояти в усьому світі згідно з концепцією власної зовнішньої політики. А саміт НАТО у Вільнюсі унаочнив як старі кліше, так і нові винаходи російського агітпропу. Про те, як пропаганді все складніше вибудовувати цілісний образ старого ворога — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32539/2023-07-28-slabke-bezumne-ta-tsynichne-nato-superechlyvyy-obraz-golovnogo-antagonista-rosiyskoi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр С’єдін.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>НАТО — це організація, за допомогою якої США начебто «упокорюють» усе більше народів, щоб використовувати їхні території для агресії проти Росії. Агітпроп підносить Росію як велику, нескорену та рівну зі США державу. Несправедливому домінуванню США Росія має протистояти в усьому світі згідно з концепцією власної зовнішньої політики. А саміт НАТО у Вільнюсі унаочнив як старі кліше, так і нові винаходи російського агітпропу. Про те, як пропаганді все складніше вибудовувати цілісний образ старого ворога — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32539/2023-07-28-slabke-bezumne-ta-tsynichne-nato-superechlyvyy-obraz-golovnogo-antagonista-rosiyskoi-propagandy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олександр С’єдін.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">20f3cbfc-dd69-4208-a14e-5c1abbc9533a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 29 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/3aa8dfd5-50b5-4534-8cb4-1ea16439f72f/320-48000.mp3" length="55414767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>23:05</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Без стратегії нікуди». Фахівці й управлінці в культурі — про майбутнє МКІП. Друга частина</title><itunes:title>«Без стратегії нікуди». Фахівці й управлінці в культурі — про майбутнє МКІП. Друга частина</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Детектор медіа» попросив експертів у сфері культурної політики та очільників державних і громадських культурних інституцій розповісти, якими мають бути стратегія держави в підтримці та розвитку культури України, а також комунікація з фахівцями, суспільством. У другій частині — відповіді колишнього держсекретаря МКІП Артема Біденка, ексміністра культури Володимира Бородянського, голови Наглядової ради Українського інституту Юлії Сінькевич, менеджерки культурних проєктів Іванни Скиби-Якубової. Про ключові проблеми та виклики, що стоять перед державою (і Міністерством культури та інформаційної політики) після відставки міністра — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/214879/2023-07-29-bez-strategii-nikudy-fakhivtsi-y-upravlintsi-v-kulturi-pro-maybutnie-mkip-i-derzhavnu-polityku-pislya-vidstavky-tkachenka-druga-chastyna/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторки — Юлія Лавришин, Ірина Семенюта, Гала Скляревська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Детектор медіа» попросив експертів у сфері культурної політики та очільників державних і громадських культурних інституцій розповісти, якими мають бути стратегія держави в підтримці та розвитку культури України, а також комунікація з фахівцями, суспільством. У другій частині — відповіді колишнього держсекретаря МКІП Артема Біденка, ексміністра культури Володимира Бородянського, голови Наглядової ради Українського інституту Юлії Сінькевич, менеджерки культурних проєктів Іванни Скиби-Якубової. Про ключові проблеми та виклики, що стоять перед державою (і Міністерством культури та інформаційної політики) після відставки міністра — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/214879/2023-07-29-bez-strategii-nikudy-fakhivtsi-y-upravlintsi-v-kulturi-pro-maybutnie-mkip-i-derzhavnu-polityku-pislya-vidstavky-tkachenka-druga-chastyna/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторки — Юлія Лавришин, Ірина Семенюта, Гала Скляревська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">472fc500-3e1b-426e-9d58-1ce02e21acae</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 27 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/febfc260-45ed-4132-ab28-640110371677/2-320-48000.mp3" length="54836847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>22:51</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Без стратегії нікуди». Фахівці й управлінці в культурі — про майбутнє МКІП. Перша частина</title><itunes:title>«Без стратегії нікуди». Фахівці й управлінці в культурі — про майбутнє МКІП. Перша частина</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Детектор медіа» попросив експертів у сфері культурної політики та очільників державних і громадських культурних інституцій розповісти, якими мають бути стратегія держави в підтримці та розвитку культури України, а також комунікація з фахівцями, суспільством. У першій частині — відповіді народного депутата й голови профільного парламентського комітету Микити Потураєва, колишньої заступниці міністра культури Ірини Подоляк, колишньої виконавчої директорки Українського культурного фонду Юлії Федів, колишнього заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна, аналітикині культури й редакторки Анастасії Платонової та співзасновниці Коаліції дієвців культури Ольги Сагайдак. Про ключові проблеми та виклики, що стоять перед державою (і Міністерством культури та інформаційної політики) після відставки міністра — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/214828/2023-07-28-bez-strategii-nikudy-fakhivtsi-y-upravlintsi-v-kulturi-pro-maybutnie-mkip-i-derzhavnu-polityku-pislya-vidstavky-tkachenka-persha-chastyna/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторки — Юлія Лавришин, Ірина Семенюта, Гала Скляревська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Детектор медіа» попросив експертів у сфері культурної політики та очільників державних і громадських культурних інституцій розповісти, якими мають бути стратегія держави в підтримці та розвитку культури України, а також комунікація з фахівцями, суспільством. У першій частині — відповіді народного депутата й голови профільного парламентського комітету Микити Потураєва, колишньої заступниці міністра культури Ірини Подоляк, колишньої виконавчої директорки Українського культурного фонду Юлії Федів, колишнього заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна, аналітикині культури й редакторки Анастасії Платонової та співзасновниці Коаліції дієвців культури Ольги Сагайдак. Про ключові проблеми та виклики, що стоять перед державою (і Міністерством культури та інформаційної політики) після відставки міністра — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/community/article/214828/2023-07-28-bez-strategii-nikudy-fakhivtsi-y-upravlintsi-v-kulturi-pro-maybutnie-mkip-i-derzhavnu-polityku-pislya-vidstavky-tkachenka-persha-chastyna/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторки — Юлія Лавришин, Ірина Семенюта, Гала Скляревська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8ade9de1-6f69-4980-9e50-dba927aeb986</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 26 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/2daee910-4106-449e-9504-85097d4ad603/1-320-48000.mp3" length="50314287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>20:58</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Ждуни, зрадники та жертви». Як російська пропаганда використовує жителів (де)окупованих територій і що з цим робити</title><itunes:title>«Ждуни, зрадники та жертви». Як російська пропаганда використовує жителів (де)окупованих територій і що з цим робити</itunes:title><description><![CDATA[<p>За оцінками ООН, після 24 лютого 2022 більш ніж 6 мільйонів українців стали біженцями, близько 7 мільйонів — внутрішньо переміщеними особами. Багатьом довелося залишитися на окупованих територіях. Землі інших було звільнено Збройними силами України, проте війна в переважній більшості випадків не пішла від них далеко. Про те, як російська пропаганда намагається створити враження начебто на тимчасово окупованих територіях процвітає і відновлюється життя — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32510/2023-07-25-zhduny-zradnyky-ta-zhertvy-yak-rosiyska-propaganda-vykorystovuie-zhyteliv-deokupovanykh-terytoriy-i-shcho-z-tsym-robyty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Костянтин Задирака.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>За оцінками ООН, після 24 лютого 2022 більш ніж 6 мільйонів українців стали біженцями, близько 7 мільйонів — внутрішньо переміщеними особами. Багатьом довелося залишитися на окупованих територіях. Землі інших було звільнено Збройними силами України, проте війна в переважній більшості випадків не пішла від них далеко. Про те, як російська пропаганда намагається створити враження начебто на тимчасово окупованих територіях процвітає і відновлюється життя — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32510/2023-07-25-zhduny-zradnyky-ta-zhertvy-yak-rosiyska-propaganda-vykorystovuie-zhyteliv-deokupovanykh-terytoriy-i-shcho-z-tsym-robyty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Костянтин Задирака.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">d065e124-0414-4bb3-af38-0c1ccc21c226</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 24 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/55829635-971d-41df-8540-aaf19cffe998/320-48000.mp3" length="33423087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:55</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Шість освідчень</title><itunes:title>Шість освідчень</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Книжковий арсенал», який недавно завершився в Києві, взяв на себе, по суті, функцію загальноміського мистецького фестивалю. Була на цьогорічному «КА» і кінопрограма. Її центральною подією стала прем’єра альманаху «Як тебе не любити 2.0». Про шість короткометражних фільмів, які показують столицю із несподіваного боку — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/213906/2023-07-07-shist-osvidchen/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Книжковий арсенал», який недавно завершився в Києві, взяв на себе, по суті, функцію загальноміського мистецького фестивалю. Була на цьогорічному «КА» і кінопрограма. Її центральною подією стала прем’єра альманаху «Як тебе не любити 2.0». Про шість короткометражних фільмів, які показують столицю із несподіваного боку — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/213906/2023-07-07-shist-osvidchen/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">643fbb56-c845-4412-93a3-1e46db5e2d9a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 23 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a3321940-3a47-469f-92a4-d99d5d48686b/320-48000.mp3" length="19916847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:18</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Три батька в одному «Батькові»</title><itunes:title>Три батька в одному «Батькові»</itunes:title><description><![CDATA[<p>У прокаті — фільм «Батько», режисерський дебют відомого актора Олександра Кобзаря. Кобзар заповзявся розповісти мовою жанрового кіно власну історію стосунків із батьком. Та водночас — закликати до діалогу тих, хто має схожі історії. А їх — безліч. Про стрічку, що змусить провести ревізію стосунків між батьками й дітьми — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214989/2023-08-01-try-batka-v-odnomu-batkovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У прокаті — фільм «Батько», режисерський дебют відомого актора Олександра Кобзаря. Кобзар заповзявся розповісти мовою жанрового кіно власну історію стосунків із батьком. Та водночас — закликати до діалогу тих, хто має схожі історії. А їх — безліч. Про стрічку, що змусить провести ревізію стосунків між батьками й дітьми — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214989/2023-08-01-try-batka-v-odnomu-batkovi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">867de695-bc73-4715-9e41-c1453d09f391</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 22 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/596e7bfc-9783-40a6-ace7-97679e2613e1/320-48000.mp3" length="23439372" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:46</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Найбільша таємниця Росії — її справжня історія»</title><itunes:title>«Найбільша таємниця Росії — її справжня історія»</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі «FreeДом» стартував історичний документальний проєкт «Сокровища нации». Він розповідає про колоніальну політику Росії. Кожна серія присвячена одному корінному народу, вихід епізодів запланований раз на місяць. Про проєкт, створений для корінних народів Росії, який корисно подивитися й українцям — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214410/2023-07-19-naybilsha-taiemnytsya-rosii-ii-spravzhnya-istoriya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі «FreeДом» стартував історичний документальний проєкт «Сокровища нации». Він розповідає про колоніальну політику Росії. Кожна серія присвячена одному корінному народу, вихід епізодів запланований раз на місяць. Про проєкт, створений для корінних народів Росії, який корисно подивитися й українцям — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214410/2023-07-19-naybilsha-taiemnytsya-rosii-ii-spravzhnya-istoriya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c521ce15-4d7e-4f46-99f1-e86695bbcefa</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 20 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b49ad452-ffdd-417f-b06e-1cd9caec2095/320-48000.mp3" length="23468847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:47</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Війна, культура і політика очима гурту «Антитіла»</title><itunes:title>Війна, культура і політика очима гурту «Антитіла»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Перший документальний фільм проєкту «Культура vs війна», який народився рік тому та розповідає про війну очима учасників групи «Антитіла», абсолютно несподівано став суголосним невеличкому геополітичному скандалу по завершенню саміту НАТО у Вільнюсі. Про стрічку, яка показує конвертацію політичної свідомості та активності в те, що вмієш робити — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214308/2023-07-17-viyna-kultura-i-polityka-ochyma-gurtu-antytila/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Перший документальний фільм проєкту «Культура vs війна», який народився рік тому та розповідає про війну очима учасників групи «Антитіла», абсолютно несподівано став суголосним невеличкому геополітичному скандалу по завершенню саміту НАТО у Вільнюсі. Про стрічку, яка показує конвертацію політичної свідомості та активності в те, що вмієш робити — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214308/2023-07-17-viyna-kultura-i-polityka-ochyma-gurtu-antytila/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">de24ef2b-9d02-491c-9bd9-2decec850174</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 19 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fdcd2901-77b3-4f93-a543-acdddfc951ee/320-48000.mp3" length="19027887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>ІТ-комуніст, друг партизанів. Хто такий Ілля Пономарьов</title><itunes:title>ІТ-комуніст, друг партизанів. Хто такий Ілля Пономарьов</itunes:title><description><![CDATA[<p>Російський політик Ілля Пономарьов уже чотири роки має українське громадянство, вільно говорить українською, визначає себе політичним голосом російських проукраїнських військових формувань Легіон «Свобода Росії» та «Національної республіканської армії» (НРА), навіть вступав до тероборони Києва, коли повномасштабне вторгнення тільки почалося. Про історію громадянина України, російського ексдепутата й «опозиціонера», який збирався вкласти «мільярди доларів» в Україну, але створив ютуб-канал «Утро февраля» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32518/2023-07-26-it-komunist-drug-partyzaniv-khto-takyy-illya-ponomarov/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Російський політик Ілля Пономарьов уже чотири роки має українське громадянство, вільно говорить українською, визначає себе політичним голосом російських проукраїнських військових формувань Легіон «Свобода Росії» та «Національної республіканської армії» (НРА), навіть вступав до тероборони Києва, коли повномасштабне вторгнення тільки почалося. Про історію громадянина України, російського ексдепутата й «опозиціонера», який збирався вкласти «мільярди доларів» в Україну, але створив ютуб-канал «Утро февраля» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32518/2023-07-26-it-komunist-drug-partyzaniv-khto-takyy-illya-ponomarov/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">59f5da75-845f-45af-a6a1-b3b604659dcd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 17 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f327ceba-1d38-46ff-8240-3e71c25a8ccd/IT-320-48000.mp3" length="82421772" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>34:20</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Документальний проєкт «Воля або смерть» позбавляє глядачів рятівних ілюзій</title><itunes:title>Документальний проєкт «Воля або смерть» позбавляє глядачів рятівних ілюзій</itunes:title><description><![CDATA[<p>У липні в ефірі телеканалу «2+2», а також у рамках телемарафону «Єдині новини» на каналі «1+1» відбулася прем’єра документального фільму «Воля або смерть». Він присвячений воїнам 110-ї окремої механізованої бригади (ОМБр), що обороняють Авдіївку в Донецькій області. Про документалку, яка позбавляє глядачів будь-яких рятівних ілюзій щодо реальності подій і дозволяє віддати шану всім героям, живим і загиблим — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214922/2023-07-31-dokumentalnyy-proiekt-volya-abo-smert-pozbavlyaie-glyadachiv-ryativnykh-ilyuziy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У липні в ефірі телеканалу «2+2», а також у рамках телемарафону «Єдині новини» на каналі «1+1» відбулася прем’єра документального фільму «Воля або смерть». Він присвячений воїнам 110-ї окремої механізованої бригади (ОМБр), що обороняють Авдіївку в Донецькій області. Про документалку, яка позбавляє глядачів будь-яких рятівних ілюзій щодо реальності подій і дозволяє віддати шану всім героям, живим і загиблим — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214922/2023-07-31-dokumentalnyy-proiekt-volya-abo-smert-pozbavlyaie-glyadachiv-ryativnykh-ilyuziy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1ae5a009-9a20-4b16-b0d9-a74b87205854</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 16 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b2107bd4-4316-4834-9e0e-beaefdffdf69/320-48000.mp3" length="19065327" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Викрадені діти чинять опір</title><itunes:title>Викрадені діти чинять опір</itunes:title><description><![CDATA[<p>25 липня Суспільне анонсувало офіційний показ документальної стрічки «Діти для Путіна», створеної в рамках проєкту журналістських розслідувань The Kyiv Independent. Авторами стрічки є журналістка Олеся Біда й режисер Віталій Гавура.<strong> </strong>Про викрадених Росією дітей, які попри все не забули, хто вони й звідки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214936/2023-07-31-vykradeni-dity-chynyat-opir/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>25 липня Суспільне анонсувало офіційний показ документальної стрічки «Діти для Путіна», створеної в рамках проєкту журналістських розслідувань The Kyiv Independent. Авторами стрічки є журналістка Олеся Біда й режисер Віталій Гавура.<strong> </strong>Про викрадених Росією дітей, які попри все не забули, хто вони й звідки — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/214936/2023-07-31-vykradeni-dity-chynyat-opir/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7def42a5-dd75-44ed-82bb-7f04af4125b8</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 15 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f4b822c3-5a4f-481a-8ec8-b61ac8c4cdb0/320-48000.mp3" length="17561007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Як російська пропаганда використовує загибель співробітника РІА «Новості» Журавльова</title><itunes:title>Як російська пропаганда використовує загибель співробітника РІА «Новості» Журавльова</itunes:title><description><![CDATA[<p>22 липня в Запорізькій області був убитий співробітник РІА «Новості» Ростислав Журавльов. Пропагандисти намагаються переконати світ у тому, що його вбили «прицільно» та вимагають реакції від міжнародних організацій. Про вигідний для Росії меседж про «вбивство журналіста касетними боєприпасами», який розійшовся світом — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/32521/2023-07-26-yak-rosiyska-propaganda-vykorystovuie-zagybel-spivrobitnyka-ria-novosti-zhuravlova/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторки — Юлія Лавришин, Гала Скляревська. </p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>22 липня в Запорізькій області був убитий співробітник РІА «Новості» Ростислав Журавльов. Пропагандисти намагаються переконати світ у тому, що його вбили «прицільно» та вимагають реакції від міжнародних організацій. Про вигідний для Росії меседж про «вбивство журналіста касетними боєприпасами», який розійшовся світом — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/32521/2023-07-26-yak-rosiyska-propaganda-vykorystovuie-zagybel-spivrobitnyka-ria-novosti-zhuravlova/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторки — Юлія Лавришин, Гала Скляревська. </p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e8abcce0-7b80-427f-b45d-1e3713c35040</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 13 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/747800b9-4c49-4bc5-97f3-f86c2cf367a1/320-48000.mp3" length="32655087" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:36</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Вчимося жити під час війни: 10 технік для психологічного тонусу в будь-якій ситуації</title><itunes:title>Вчимося жити під час війни: 10 технік для психологічного тонусу в будь-якій ситуації</itunes:title><description><![CDATA[<p>Після початку російської навали, коли мільйони українців були змушені в пошуках порятунку кинути свої домівки й шукати більш безпечне місце проживання, гостро постало питання підтримки наших співвітчизників, які опинилися в складній життєвій ситуації. Про перелік прийомів, які можуть допомогти впоратись зі стресом і зняти життя з паузи — у випуску. </p><p>Рекомендації розроблено організацією United for Ukraine спільно з психологинею Златою Громовою. Текстову версію <a href="https://cs.detector.media/blogs/texts/185545/2023-07-27-vchymosya-zhyty-pid-chas-viyny-10-tekhnik-dlya-psykhologichnogo-tonusu-v-bud-yakiy-sytuatsii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a>&nbsp;</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Після початку російської навали, коли мільйони українців були змушені в пошуках порятунку кинути свої домівки й шукати більш безпечне місце проживання, гостро постало питання підтримки наших співвітчизників, які опинилися в складній життєвій ситуації. Про перелік прийомів, які можуть допомогти впоратись зі стресом і зняти життя з паузи — у випуску. </p><p>Рекомендації розроблено організацією United for Ukraine спільно з психологинею Златою Громовою. Текстову версію <a href="https://cs.detector.media/blogs/texts/185545/2023-07-27-vchymosya-zhyty-pid-chas-viyny-10-tekhnik-dlya-psykhologichnogo-tonusu-v-bud-yakiy-sytuatsii/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a>&nbsp;</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">92fc9b9a-54e2-4bea-80c8-b34502c71686</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 12 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/87e173fa-3b04-4faf-a6ad-9ff35103f296/10-320-48000.mp3" length="21526767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:58</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Ранкове шоу Суспільного та глядачі крокують назустріч одне одному</title><itunes:title>Ранкове шоу Суспільного та глядачі крокують назустріч одне одному</itunes:title><description><![CDATA[<p>На телеканалі «Суспільне Культура» стартувало «Перше шоу» — необтяжливий ранковий проєкт, який виходить щобудня із 7-ї до 9-ї ранку. Ведуть «Перше шоу» по черзі дві пари ведучих: Олександр Димов та Марина Клим і Роман Коляда та Яніна Андрєєва. Про новий проєкт Суспільного, який пропонує глядачам перепочити від новин і набути нових знань — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7900/2023-07-14-rankove-shou-suspilnogo-ta-glyadachi-krokuyut-nazustrich-odne-odnomu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На телеканалі «Суспільне Культура» стартувало «Перше шоу» — необтяжливий ранковий проєкт, який виходить щобудня із 7-ї до 9-ї ранку. Ведуть «Перше шоу» по черзі дві пари ведучих: Олександр Димов та Марина Клим і Роман Коляда та Яніна Андрєєва. Про новий проєкт Суспільного, який пропонує глядачам перепочити від новин і набути нових знань — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7900/2023-07-14-rankove-shou-suspilnogo-ta-glyadachi-krokuyut-nazustrich-odne-odnomu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7009ba6c-a009-4c3e-8475-bd022001ab13</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 10 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/da4e3161-ed28-4229-adef-19f29759a16d/320-48000.mp3" length="22963887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Мапа, до якої «немає питань». Як працює проєкт DeepState</title><itunes:title>Мапа, до якої «немає питань». Як працює проєкт DeepState</itunes:title><description><![CDATA[<p>Напрямки російських атак, пожежі поблизу лінії фронту та просування ЗСУ під час контрнаступу — за цим усім дуже зручно спостерігати за допомогою інтерактивної мапи DeepState. Про найточнішу та найзручнішу інтерактивну карту російсько-української війни, яку використовують навіть військові — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/it-kompanii/post/32559/2023-07-31-mapa-do-yakoi-nemaie-pytan-yak-pratsyuie-proiekt-deepstate/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Напрямки російських атак, пожежі поблизу лінії фронту та просування ЗСУ під час контрнаступу — за цим усім дуже зручно спостерігати за допомогою інтерактивної мапи DeepState. Про найточнішу та найзручнішу інтерактивну карту російсько-української війни, яку використовують навіть військові — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/it-kompanii/post/32559/2023-07-31-mapa-do-yakoi-nemaie-pytan-yak-pratsyuie-proiekt-deepstate/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e3b82c90-f0fa-452c-9d4e-ad195bd7f89f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 09 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ab7553af-b8ff-4098-9f4c-5e5b3f0662e3/320-48000.mp3" length="40370607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>16:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Радіо «Культура» презентувало перший випуск Книжкового клубу у книгарні на Подолі</title><itunes:title>Радіо «Культура» презентувало перший випуск Книжкового клубу у книгарні на Подолі</itunes:title><description><![CDATA[<p>27 липня у книгарні «Книжковий Лев» відбулася перша зустріч проєкту, яка об’єднала любителів книжок і митців у літературній дискусії. Ведучий радіо «Культура» Вадим Карп’як запропонував до обговорення твір Вільяма Шекспіра «Гамлет». Про інтерактивний формат нового проєкту радійників — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7927/2023-08-02-radio-kultura-prezentuvalo-pershyy-vypusk-knyzhkovogo-klubu-u-knygarni-na-podoli/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>27 липня у книгарні «Книжковий Лев» відбулася перша зустріч проєкту, яка об’єднала любителів книжок і митців у літературній дискусії. Ведучий радіо «Культура» Вадим Карп’як запропонував до обговорення твір Вільяма Шекспіра «Гамлет». Про інтерактивний формат нового проєкту радійників — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7927/2023-08-02-radio-kultura-prezentuvalo-pershyy-vypusk-knyzhkovogo-klubu-u-knygarni-na-podoli/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1f603fcd-7e79-41b7-9025-34a6b0cc9a6c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 08 Aug 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/96dc7f2a-8c7a-443d-9a08-6b59f925f132/320-48000.mp3" length="14918115" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>06:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Фільм Суспільного «Крим. Звільнення» пропонує діжку меду з краплею дьогтю</title><itunes:title>Фільм Суспільного «Крим. Звільнення» пропонує діжку меду з краплею дьогтю</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі «Суспільне. Культура» відбулася прем’єра документального фільму «Крим. Звільнення». Проєкт розповідає про події 1994 року, коли Росія вперше після розвалу Радянського Союзу спробувала встановити контроль над півостровом. Це маловідома сторінка української історії — попри те, що Україна безкровно та ефектно перемогла в небезпечній грі. Про те, як вдалий проєкт про успіхи української Служби безпеки України 1994-го не втримався від маніпуляції про 2014-й — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7885/2023-07-05-film-suspilnogo-krym-zvilnennya-proponuie-dizhku-medu-z-krapleyu-dogtyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі «Суспільне. Культура» відбулася прем’єра документального фільму «Крим. Звільнення». Проєкт розповідає про події 1994 року, коли Росія вперше після розвалу Радянського Союзу спробувала встановити контроль над півостровом. Це маловідома сторінка української історії — попри те, що Україна безкровно та ефектно перемогла в небезпечній грі. Про те, як вдалий проєкт про успіхи української Служби безпеки України 1994-го не втримався від маніпуляції про 2014-й — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7885/2023-07-05-film-suspilnogo-krym-zvilnennya-proponuie-dizhku-medu-z-krapleyu-dogtyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">445fddb1-ec0a-4ea6-86a8-b297401e59c5</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 27 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/87dd0796-2ef1-43e1-ad11-20c6f80ba2a4/320-48000.mp3" length="24338595" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:08</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Героїзм українського народу в шести історіях кіноальманаху «Міста та їхні герої»</title><itunes:title>Героїзм українського народу в шести історіях кіноальманаху «Міста та їхні герої»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Третього липня в Києві відбувся прем’єрний показ кіноальманаху з шести короткометражних документальних фільмів «Міста та їхні герої». Його вже демонстрували в містах, де проходили зйомки, а після показу у столиці планують показати в Парижі та Берліні. Про Харків, Миколаїв, Чернігів, Охтирку, Баштанку та Іванків, які показано крізь призму життя їхніх жителів, які під час повномасштабного вторгнення пройшли внутрішню трансформацію, щоби спрямувати свої сили на боротьбу проти ворога — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/213903/2023-07-07-geroizm-ukrainskogo-narodu-v-shesty-istoriyakh-kinoalmanakhu-mista-ta-ikhni-geroi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Третього липня в Києві відбувся прем’єрний показ кіноальманаху з шести короткометражних документальних фільмів «Міста та їхні герої». Його вже демонстрували в містах, де проходили зйомки, а після показу у столиці планують показати в Парижі та Берліні. Про Харків, Миколаїв, Чернігів, Охтирку, Баштанку та Іванків, які показано крізь призму життя їхніх жителів, які під час повномасштабного вторгнення пройшли внутрішню трансформацію, щоби спрямувати свої сили на боротьбу проти ворога — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/213903/2023-07-07-geroizm-ukrainskogo-narodu-v-shesty-istoriyakh-kinoalmanakhu-mista-ta-ikhni-geroi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Наумова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2b372006-ca4b-496c-9e04-1606c2026e58</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 26 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8644f80c-3964-4f9f-8bad-bdcd3df5f642/320-48000.mp3" length="24382767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:09</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Перестати боятися і полюбити бомбу: як російська пропаганда маніпулює питанням ядерної загрози</title><itunes:title>Перестати боятися і полюбити бомбу: як російська пропаганда маніпулює питанням ядерної загрози</itunes:title><description><![CDATA[<p>Кремль завуальовано погрожував застосувати ядерну зброю впродовж останнього десятиліття, а з літа 2022 року Москва почала відверто й регулярно про це говорити. У вересні 2022 року Путін заявив, що у випадку «загрози» територіям Росії Кремль застосує всі доступні методи захисту. Саме тоді Росія посилила тиск на Україну та світ через мінування Запорізької АЕС і донині продовжує цю стратегію. Чому Росія вдається до ядерного шантажу та яким інструментарієм при цьому послуговується&nbsp;— у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32303/2023-06-29-perestaty-boyatysya-i-polyubyty-bombu-yak-rosiyska-propaganda-manipulyuie-pytannyam-yadernoi-zagrozy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Кремль завуальовано погрожував застосувати ядерну зброю впродовж останнього десятиліття, а з літа 2022 року Москва почала відверто й регулярно про це говорити. У вересні 2022 року Путін заявив, що у випадку «загрози» територіям Росії Кремль застосує всі доступні методи захисту. Саме тоді Росія посилила тиск на Україну та світ через мінування Запорізької АЕС і донині продовжує цю стратегію. Чому Росія вдається до ядерного шантажу та яким інструментарієм при цьому послуговується&nbsp;— у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32303/2023-06-29-perestaty-boyatysya-i-polyubyty-bombu-yak-rosiyska-propaganda-manipulyuie-pytannyam-yadernoi-zagrozy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Леся Бідочко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">da3ca637-01d6-45a6-afa0-17efe1448615</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 25 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/2d74e3c3-1037-42bf-b6c4-5e1495a02e7b/320-48000.mp3" length="43763247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>18:14</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Білоруська гастроль. Як ведуча каналів Медведчука Надія Сасс перетворилася на лукашенківську пропагандистку</title><itunes:title>Білоруська гастроль. Як ведуча каналів Медведчука Надія Сасс перетворилася на лукашенківську пропагандистку</itunes:title><description><![CDATA[<p>13 лютого, за десять днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Білорусі переїхала українська телеведуча Надія Сасс. Раніше вона працювала на проросійських українських каналах. Про ведучу авторської програми на білоруському телебаченні, у якої є всі шанси досягти більше успіхів, ніж в Україні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/profstandarti/post/32435/2023-07-15-biloruska-gastrol-yak-veducha-kanaliv-medvedchuka-nadiya-sass-peretvorylasya-na-lukashenkivsku-propagandystku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Гала Скляревська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>13 лютого, за десять днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Білорусі переїхала українська телеведуча Надія Сасс. Раніше вона працювала на проросійських українських каналах. Про ведучу авторської програми на білоруському телебаченні, у якої є всі шанси досягти більше успіхів, ніж в Україні — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/profstandarti/post/32435/2023-07-15-biloruska-gastrol-yak-veducha-kanaliv-medvedchuka-nadiya-sass-peretvorylasya-na-lukashenkivsku-propagandystku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Гала Скляревська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e31ddae1-77ca-45ec-b99f-f6d1031f23dd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 24 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a064675f-6885-40ec-b804-2f8b96b835fd/320-48000.mp3" length="46140207" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>19:13</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Непозбувна бентега на ютубі. Юрій Ігнат дав інтерв’ю Василю Голованову</title><itunes:title>Непозбувна бентега на ютубі. Юрій Ігнат дав інтерв’ю Василю Голованову</itunes:title><description><![CDATA[<p>20 червня речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат з’явився на ютуб-каналі «Голованов». Пан Юрій розповів про наслідки на той час останньої атаки росіян, зміни в їхній тактиці та процес навчання українських пілотів на літаках F-16. Про поважних людей, які продовжують ходити на інтерв’ю до тих, хто роками займався поширенням російської пропаганди в медіа — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/213933/2023-07-07-nepozbuvna-bentega-na-yutubi-yuriy-ignat-dav-intervyu-vasylyu-golovanovu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>20 червня речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат з’явився на ютуб-каналі «Голованов». Пан Юрій розповів про наслідки на той час останньої атаки росіян, зміни в їхній тактиці та процес навчання українських пілотів на літаках F-16. Про поважних людей, які продовжують ходити на інтерв’ю до тих, хто роками займався поширенням російської пропаганди в медіа — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/213933/2023-07-07-nepozbuvna-bentega-na-yutubi-yuriy-ignat-dav-intervyu-vasylyu-golovanovu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ff17319c-b745-4472-93d7-ec8f6fce7cf1</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 21 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/86b75bcb-b502-4ccc-9ade-d6ef6580f7e0/320-48000-1.mp3" length="5950767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>02:29</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Ефективні чи марні: чому міжнародні організації весь час лише «стурбовані»</title><itunes:title>Ефективні чи марні: чому міжнародні організації весь час лише «стурбовані»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Стурбованість Організації Об’єднаних Націй стала певним мемом, а медіа свідомо пишуть про «рішуче засудження» в лапках, іронізуючи з цих заяв. ООН — не єдина організація, від якої українці очікують конкретних дій і впливу на Росію, а мають лише рекомендації. Про те, чому очікування українців можуть не збігатися з реальними можливостями, функціями та цілями найбільших міжнародних спільнот — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32364/2023-07-07-efektyvni-chy-marni-chomu-mizhnarodni-organizatsii-ves-chas-lyshe-sturbovani/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Стурбованість Організації Об’єднаних Націй стала певним мемом, а медіа свідомо пишуть про «рішуче засудження» в лапках, іронізуючи з цих заяв. ООН — не єдина організація, від якої українці очікують конкретних дій і впливу на Росію, а мають лише рекомендації. Про те, чому очікування українців можуть не збігатися з реальними можливостями, функціями та цілями найбільших міжнародних спільнот — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32364/2023-07-07-efektyvni-chy-marni-chomu-mizhnarodni-organizatsii-ves-chas-lyshe-sturbovani/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">644e61b2-462d-48b1-9045-30f3b10c3159</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 20 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/91c0dbd1-ad1f-4992-a7c9-fb3335b19ef7/320-48000.mp3" length="115835247" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>48:16</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Казахшисти й укронацики. Як порівняння опонентів із фашистами служить пропаганді</title><itunes:title>Казахшисти й укронацики. Як порівняння опонентів із фашистами служить пропаганді</itunes:title><description><![CDATA[<p>Порівняння ворогів Росії із «нацистами» чи «фашистами», здається, входить до посадових обов’язків російських пропагандистів. Вживання таких слів до народів чи етнічних груп може свідчити про їх дегуманізацію, аж до виправдання воєнної агресії проти них. Про те, як порівняння опонентів із «нацистами» чи «фашистами» працює в політиці і пропаганді — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32354/2023-07-06-kazakhshysty-y-ukronatsyky-yak-porivnyannya-oponentiv-iz-fashystamy-sluzhyt-propagandi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олексій Півторак.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Порівняння ворогів Росії із «нацистами» чи «фашистами», здається, входить до посадових обов’язків російських пропагандистів. Вживання таких слів до народів чи етнічних груп може свідчити про їх дегуманізацію, аж до виправдання воєнної агресії проти них. Про те, як порівняння опонентів із «нацистами» чи «фашистами» працює в політиці і пропаганді — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32354/2023-07-06-kazakhshysty-y-ukronatsyky-yak-porivnyannya-oponentiv-iz-fashystamy-sluzhyt-propagandi/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олексій Півторак.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">23deedb8-7a81-4f12-9bd4-8937a5d10d1f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 19 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f1fcee88-c437-4347-ace0-2ae99ac9d647/320-48000.mp3" length="28318767" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:48</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Крим: передчуття перемоги</title><itunes:title>Крим: передчуття перемоги</itunes:title><description><![CDATA[<p>Нова стрічка від Суспільного «Крим. Звільнення» розповідає, як протягом кількох днів травня 1994 року Україні вдалося запобігти анексії Криму Росією. Перша, тоді невдала спроба Московії захопити півострів була прямим і безпосереднім прологом нинішньої великої війни з усіма її жертвами, кров’ю та болем, поневоленням чималої частки громадян і, що в цьому контексті особливо актуально, цілого народу — наших кримських татар. Про враження від оптимістичного, але водночас сумного фільму — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7881/2023-07-03-krym-peredchuttya-peremogy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Макаров.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Нова стрічка від Суспільного «Крим. Звільнення» розповідає, як протягом кількох днів травня 1994 року Україні вдалося запобігти анексії Криму Росією. Перша, тоді невдала спроба Московії захопити півострів була прямим і безпосереднім прологом нинішньої великої війни з усіма її жертвами, кров’ю та болем, поневоленням чималої частки громадян і, що в цьому контексті особливо актуально, цілого народу — наших кримських татар. Про враження від оптимістичного, але водночас сумного фільму — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/kontent/read/7881/2023-07-03-krym-peredchuttya-peremogy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Юрій Макаров.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8ac02db6-0379-40d6-85c0-1c7dc4f037c4</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 18 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/60924a9b-947d-4671-b6c8-3d95e8bbad66/320-48000.mp3" length="17299887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:12</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Усі відтінки рашизму за півтори години</title><itunes:title>Усі відтінки рашизму за півтори години</itunes:title><description><![CDATA[<p>Рашизм зараз виглядає геометричною фігурою, здатною набути будь-якої форми. І цю форму кожен, хто того забажає й матиме ресурс, вивчатиме всебічно. Ліків проти цієї вродженої хвороби нема, проте досліджувати їх треба, аби не допустити в себе. Про стрічку «Рашизм. Історія хвороби», яка виконує саме таку місію — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/212943/2023-06-26-usi-vidtinky-rashyzmu-za-pivtory-godyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Рашизм зараз виглядає геометричною фігурою, здатною набути будь-якої форми. І цю форму кожен, хто того забажає й матиме ресурс, вивчатиме всебічно. Ліків проти цієї вродженої хвороби нема, проте досліджувати їх треба, аби не допустити в себе. Про стрічку «Рашизм. Історія хвороби», яка виконує саме таку місію — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/212943/2023-06-26-usi-vidtinky-rashyzmu-za-pivtory-godyny/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">7160d8a4-e748-4471-9c65-bac95afe7b7a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 03 Jul 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d68511b5-30d8-4e99-b431-4a171a20782a/320-48000.mp3" length="30359727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:39</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Недоумство та відвага. Чому Світлана Лобода така безнадійна?</title><itunes:title>Недоумство та відвага. Чому Світлана Лобода така безнадійна?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Співачка Світлана Лобода майже півтора року не полишає спроб повернутися на українську сцену та завоювати прихильність суспільства. Утім, щоразу лиш закопує себе все глибше. Співачка організувала майже імпровізований концерт у Харкові біля входу в зоопарк. Попередила всього за кілька годин у своєму інстаграмі. Вочевидь, побоюючись акцій протесту. На виступ навіть приїхали поліціянти, але сутичок вдалося уникнути. Та не розголосу, бо на концерт прийшла дівчина з плакатом «Харків без Лободи». Про чергову колотнечу навколо Лободи в інформаційному просторі — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/212942/2023-06-26-nedoumstvo-ta-vidvaga-chomu-svitlana-loboda-taka-beznadiyna/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Співачка Світлана Лобода майже півтора року не полишає спроб повернутися на українську сцену та завоювати прихильність суспільства. Утім, щоразу лиш закопує себе все глибше. Співачка організувала майже імпровізований концерт у Харкові біля входу в зоопарк. Попередила всього за кілька годин у своєму інстаграмі. Вочевидь, побоюючись акцій протесту. На виступ навіть приїхали поліціянти, але сутичок вдалося уникнути. Та не розголосу, бо на концерт прийшла дівчина з плакатом «Харків без Лободи». Про чергову колотнечу навколо Лободи в інформаційному просторі — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/212942/2023-06-26-nedoumstvo-ta-vidvaga-chomu-svitlana-loboda-taka-beznadiyna/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">36cce648-0326-4baa-a0bb-dbf6f0336648</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 30 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/15e99bdc-2593-4324-a98b-1c76150b1a9e/320-48000.mp3" length="29928687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:28</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Діти-герої», або Як російська пропаганда змалку вчить помирати «за Родіну»</title><itunes:title>«Діти-герої», або Як російська пропаганда змалку вчить помирати «за Родіну»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Тема війни у вихованні дітей у Росії присутня майже з народження — від дитячих садочків до позашкільного дозвілля в гуртках та оздоровчих таборах. Сучасні російські піонери, мілітарний рух «Юнармія», молодіжне угруповання «Вимпел» і багато інших дитячо-юнацьких організацій вивчають історії загибелі російських солдатів у війні проти України як приклад самопожертви заради вищої мети та героїзму. Цей вірус «побєдобєсія» РФ поширює й на окуповані українські території. Про те, як влада Росії популяризує мілітаризм серед дітей та виховує готовність до війни та смерті в будь-якому віці — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32164/2023-06-13-dity-geroi-abo-yak-rosiyska-propaganda-zmalku-vchyt-pomyraty-za-rodinu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Тема війни у вихованні дітей у Росії присутня майже з народження — від дитячих садочків до позашкільного дозвілля в гуртках та оздоровчих таборах. Сучасні російські піонери, мілітарний рух «Юнармія», молодіжне угруповання «Вимпел» і багато інших дитячо-юнацьких організацій вивчають історії загибелі російських солдатів у війні проти України як приклад самопожертви заради вищої мети та героїзму. Цей вірус «побєдобєсія» РФ поширює й на окуповані українські території. Про те, як влада Росії популяризує мілітаризм серед дітей та виховує готовність до війни та смерті в будь-якому віці — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32164/2023-06-13-dity-geroi-abo-yak-rosiyska-propaganda-zmalku-vchyt-pomyraty-za-rodinu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c2be9081-3bc3-4e40-9c85-e03b9b902052</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 29 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/26d9b244-6880-4191-93a0-ac315e1e91e6/320-48000.mp3" length="38188527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>15:55</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Щоби що? Чому Наталія Мосейчук взяла інтерв’ю у Спартака Субботи?</title><itunes:title>Щоби що? Чому Наталія Мосейчук взяла інтерв’ю у Спартака Субботи?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Два місяці тому навколо Спартака Субботи здійнявся великий скандал, коли психолог Ілля Полудьонний виклав текстове та відеорозслідування, в якому звинувачував Субботу в шахрайстві. Після цього репутація нашого героя була зруйнована, адже докази Пулудьонного виявилися надзвичайно переконливими. Але напередодні телеведуча Наталія Мосейчук у себе в інстаграмі виклала анонс інтерв’ю зі Спартаком Субботою. Неодмінно виникає запитання: а навіщо з ним розмовляти? Про аудиторію для якої Наталія Мосейчук взяла інтерв’ю — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/212487/2023-06-14-shchoby-shcho-chomu-nataliya-moseychuk-vzyala-intervyu-u-spartaka-subboty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Два місяці тому навколо Спартака Субботи здійнявся великий скандал, коли психолог Ілля Полудьонний виклав текстове та відеорозслідування, в якому звинувачував Субботу в шахрайстві. Після цього репутація нашого героя була зруйнована, адже докази Пулудьонного виявилися надзвичайно переконливими. Але напередодні телеведуча Наталія Мосейчук у себе в інстаграмі виклала анонс інтерв’ю зі Спартаком Субботою. Неодмінно виникає запитання: а навіщо з ним розмовляти? Про аудиторію для якої Наталія Мосейчук взяла інтерв’ю — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/212487/2023-06-14-shchoby-shcho-chomu-nataliya-moseychuk-vzyala-intervyu-u-spartaka-subboty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f136f171-5b3c-42ee-8422-2c662b77cea7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 28 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/0e0319c3-00dc-4a39-9787-022f8a6aae59/new-320-48000.mp3" length="31203567" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:00</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Батіг» та «пряник»: як окупанти примусово паспортизують мешканців тимчасово окупованих територій</title><itunes:title>«Батіг» та «пряник»: як окупанти примусово паспортизують мешканців тимчасово окупованих територій</itunes:title><description><![CDATA[<p>До початку 2023-го на окупованих Росією територіях проводилася видача російських паспортів, проте цей процес не мав таких масштабів, як у 2023 році. Паспорти видавалися в основному свідомим колаборантам, представникам вигаданих «органів влади» та бойовикам 1-го та 2-го армійських корпусів російської армії. Про те, як окупанти форсують паспортизацію українців до своїх незаконних «виборів» 10 вересня — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32245/2023-06-22-batig-ta-pryanyk-yak-okupanty-zmushuyut-meshkantsiv-tymchasovo-okupovanykh-terytoriy-braty-rosiyski-pasporty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Сергій Руденко.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>До початку 2023-го на окупованих Росією територіях проводилася видача російських паспортів, проте цей процес не мав таких масштабів, як у 2023 році. Паспорти видавалися в основному свідомим колаборантам, представникам вигаданих «органів влади» та бойовикам 1-го та 2-го армійських корпусів російської армії. Про те, як окупанти форсують паспортизацію українців до своїх незаконних «виборів» 10 вересня — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32245/2023-06-22-batig-ta-pryanyk-yak-okupanty-zmushuyut-meshkantsiv-tymchasovo-okupovanykh-terytoriy-braty-rosiyski-pasporty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Сергій Руденко.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0f75f7e6-59bd-4e1e-a09f-4de1e1f12eda</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 27 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/3ec802f0-0eb5-4d18-9b12-a17d076a7a1d/320-48000.mp3" length="31512687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:08</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Глобальне зубожіння». Як проросійські телеграм-канали розповідають про економіку</title><itunes:title>«Глобальне зубожіння». Як проросійські телеграм-канали розповідають про економіку</itunes:title><description><![CDATA[<p>Проросійські телеграм-канали використовують теми комунальних послуг в Україні й економічних проблем у світі для підняття духу проросійських читачів, пропагандисти продовжують закликати українців здатися Росії, аби не потрапити в економічну прірву. Адже світові економічні проблеми дають можливість російським пропагандистам розповідати про «стабільність» у Росії й виправдовувати війну. Про методи пропаганди, якими Росія маніпулює на темах економіки, тарифів і вартості енергоносіїв — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32186/2023-06-15-globalne-zubozhinnya-yak-prorosiyski-telegram-kanaly-rozpovidayut-pro-ekonomiku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олексій Півторак.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Проросійські телеграм-канали використовують теми комунальних послуг в Україні й економічних проблем у світі для підняття духу проросійських читачів, пропагандисти продовжують закликати українців здатися Росії, аби не потрапити в економічну прірву. Адже світові економічні проблеми дають можливість російським пропагандистам розповідати про «стабільність» у Росії й виправдовувати війну. Про методи пропаганди, якими Росія маніпулює на темах економіки, тарифів і вартості енергоносіїв — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32186/2023-06-15-globalne-zubozhinnya-yak-prorosiyski-telegram-kanaly-rozpovidayut-pro-ekonomiku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Олексій Півторак.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bca0cad9-3456-41d6-b3af-cbca3c6fbd42</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 26 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/26ab6d3d-c503-435a-9cf4-8503b15dc828/320-48000.mp3" length="41522607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:18</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Позивний Надія» — телепроєкт, що робить глядача кращим</title><itunes:title>«Позивний Надія» — телепроєкт, що робить глядача кращим</itunes:title><description><![CDATA[<p>На каналі СТБ вийшов проєкт «Позивний Надія» із ведучою Надією Матвєєвою. Він розповідає про незламних українських жінок, які працюють на благо України в медицині, культурі, освіті, волонтерять і служать у ЗСУ. Він фіксує історію, знайомить із цікавими героїнями, порушує купу важливих для України питань і, врешті-решт, робить глядача кращим. Про вдалий воєнний проєкт українського телебачення, який має шанс пережити свій час — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/212324/2023-06-10-pozyvnyy-nadiya-robyt-glyadacha-krashchym/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На каналі СТБ вийшов проєкт «Позивний Надія» із ведучою Надією Матвєєвою. Він розповідає про незламних українських жінок, які працюють на благо України в медицині, культурі, освіті, волонтерять і служать у ЗСУ. Він фіксує історію, знайомить із цікавими героїнями, порушує купу важливих для України питань і, врешті-решт, робить глядача кращим. Про вдалий воєнний проєкт українського телебачення, який має шанс пережити свій час — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/212324/2023-06-10-pozyvnyy-nadiya-robyt-glyadacha-krashchym/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a38c2700-7dcf-4db1-bd91-f09ee804a58a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 18 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/fe45db34-1d6b-4207-ad9b-ba440e8831c9/320-48000.mp3" length="21746607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:04</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>На свій страх і ризик. Як працюють «моніторингові пабліки» та чи можна їм довіряти</title><itunes:title>На свій страх і ризик. Як працюють «моніторингові пабліки» та чи можна їм довіряти</itunes:title><description><![CDATA[<p>Українці перевіряють «моніторингові пабліки» у месенджерах щойно вмикається сигнал повітряної тривоги. Загалом їх не один десяток. Та ніхто достеменно не може сказати, звідки вони беруть цю інформацію, хто їх уповноважив її поширювати та чи можна їй довіряти. Про те, як телеграм-канали, що публікують дані про типи російських ракет, їхню кількість та місця запуску, можуть зашкодити роботі ППО, але можуть і зберегти життя людей — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32178/2023-06-14-na-sviy-strakh-i-ryzyk-yak-pratsyuyut-monitoryngovi-pabliky-ta-chy-mozhna-im-doviryaty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Українці перевіряють «моніторингові пабліки» у месенджерах щойно вмикається сигнал повітряної тривоги. Загалом їх не один десяток. Та ніхто достеменно не може сказати, звідки вони беруть цю інформацію, хто їх уповноважив її поширювати та чи можна їй довіряти. Про те, як телеграм-канали, що публікують дані про типи російських ракет, їхню кількість та місця запуску, можуть зашкодити роботі ППО, але можуть і зберегти життя людей — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32178/2023-06-14-na-sviy-strakh-i-ryzyk-yak-pratsyuyut-monitoryngovi-pabliky-ta-chy-mozhna-im-doviryaty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">45ac35e0-171e-41c7-8294-24d6cf718a3b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 14 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9ed05243-70f0-47c7-a61b-2d47ccf78d60/320-48000.mp3" length="41258607" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>17:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Білорусь і «Білорусія» в українському медіапросторі</title><itunes:title>Білорусь і «Білорусія» в українському медіапросторі</itunes:title><description><![CDATA[<p>За останні роки українське суспільство особливо інтенсивно виробляло імунітет до російської пропаганди про Україну. Це відбувалось і завдяки медіа. Однак у нашому інформаційному просторі надалі звучать проросійські чи ще радянські штампи про інші країни чи народи, які, як і Україна, досі перебувають у сфері інтересів Росії. Про те, як українці та білоруси не змогли налагодити комунікацію без посередництва росіян до повномасштабної війни, чому треба це робити зараз і яка роль медіа в цьому — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/211258/2023-05-15-bilorus-i-bilorusiya-v-ukrainskomu-mediaprostori/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Ціпліцька.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>За останні роки українське суспільство особливо інтенсивно виробляло імунітет до російської пропаганди про Україну. Це відбувалось і завдяки медіа. Однак у нашому інформаційному просторі надалі звучать проросійські чи ще радянські штампи про інші країни чи народи, які, як і Україна, досі перебувають у сфері інтересів Росії. Про те, як українці та білоруси не змогли налагодити комунікацію без посередництва росіян до повномасштабної війни, чому треба це робити зараз і яка роль медіа в цьому — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/211258/2023-05-15-bilorus-i-bilorusiya-v-ukrainskomu-mediaprostori/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Оксана Ціпліцька.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">db064833-008a-46e5-8d7b-4b58f74fc049</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 07 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ae64cde6-c489-4bcd-aada-b6e2c0709412/320-48000.mp3" length="37748847" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>15:44</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Співчуття як метод. На Каннському кінофестивалі відбулася прем’єра польсько-українсько-французького фільму «Звідки куди»</title><itunes:title>Співчуття як метод. На Каннському кінофестивалі відбулася прем’єра польсько-українсько-французького фільму «Звідки куди»</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Звідки куди» — один із небагатьох фільмів, який розповідає про Україну в цьогорічних Каннах і має при цьому наших співпродюсерів. Сам фільм бере участь у неофіційному конкурсі, влаштованому асоціацією незалежних кіновиробників Lacid. Про неігрове роуд-муві з нестерпною температурою катастрофи&nbsp; — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/211641/2023-05-24-spivchuttya-yak-metod-na-kannskomu-kinofestyvali-vidbulasya-premiera-polsko-ukrainsko-frantsuzkogo-filmu-zvidky-kudy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Звідки куди» — один із небагатьох фільмів, який розповідає про Україну в цьогорічних Каннах і має при цьому наших співпродюсерів. Сам фільм бере участь у неофіційному конкурсі, влаштованому асоціацією незалежних кіновиробників Lacid. Про неігрове роуд-муві з нестерпною температурою катастрофи&nbsp; — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/211641/2023-05-24-spivchuttya-yak-metod-na-kannskomu-kinofestyvali-vidbulasya-premiera-polsko-ukrainsko-frantsuzkogo-filmu-zvidky-kudy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">168d5896-055a-4da0-ad19-0a65e1d04d5b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 06 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/43271c89-df67-4c78-b904-713df795c466/320-48000.mp3" length="18983727" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:54</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Друг України та ворог Байдена. Хто такий Гарі Табах</title><itunes:title>Друг України та ворог Байдена. Хто такий Гарі Табах</itunes:title><description><![CDATA[<p>Росіянин за походженням та американський офіцер за покликанням, Гарі Табах був на боці України ще до початку великої війни. І саме в Україні зустрів повномасштабне вторгнення. Крім того, що Гарі Табах — публічний друг України, він ще й публічний ворог чинної адміністрації США. Переконаний трампіст, борець із Соросом, вірянин «крадіжки» американських виборів 2020 року та «деменції Байдена».&nbsp;Про Гарі Табаха та чи допомагає його імідж і погляди інтересам України у сьогоднішніх Сполучених Штатах — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32034/2023-05-24-drug-ukrainy-ta-vorog-baydena-khto-takyy-gari-tabakh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Ярослав Зубченко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Росіянин за походженням та американський офіцер за покликанням, Гарі Табах був на боці України ще до початку великої війни. І саме в Україні зустрів повномасштабне вторгнення. Крім того, що Гарі Табах — публічний друг України, він ще й публічний ворог чинної адміністрації США. Переконаний трампіст, борець із Соросом, вірянин «крадіжки» американських виборів 2020 року та «деменції Байдена».&nbsp;Про Гарі Табаха та чи допомагає його імідж і погляди інтересам України у сьогоднішніх Сполучених Штатах — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32034/2023-05-24-drug-ukrainy-ta-vorog-baydena-khto-takyy-gari-tabakh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Ярослав Зубченко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bbda9377-7d0a-44cb-9aab-19e3392d7048</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 05 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/152a85eb-b6e6-45c5-8d2b-1a40483d15a1/320-48000.mp3" length="68437167" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>28:31</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Альбац і Шендерович: у всьому винні «порошенківці», діаспора та «українське КГБ»</title><itunes:title>Альбац і Шендерович: у всьому винні «порошенківці», діаспора та «українське КГБ»</itunes:title><description><![CDATA[<p>На російському телеканалі «Дождь» вийшло інтерв’ю з Євгенією Альбац і Віктором Шендеровичем. Там вони розповіли конспірологічну теорію про глобальну «антиросійську змову». Росіяни явно занурюються в істерику, в якій вони все менше здатні себе контролювати. Про те, як поведінка хороших росіян нам усе більше йде на користь — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/211542/2023-05-22-proiekt-istoriya-pytannya-chy-mozhna-skasuvaty-rosiyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>На російському телеканалі «Дождь» вийшло інтерв’ю з Євгенією Альбац і Віктором Шендеровичем. Там вони розповіли конспірологічну теорію про глобальну «антиросійську змову». Росіяни явно занурюються в істерику, в якій вони все менше здатні себе контролювати. Про те, як поведінка хороших росіян нам усе більше йде на користь — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/211542/2023-05-22-proiekt-istoriya-pytannya-chy-mozhna-skasuvaty-rosiyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">0fda13bd-d2d7-4e6d-abc6-be55ba6620cd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 01 Jun 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/a97f9908-462b-48da-8537-426fb13a7789/320-48000.mp3" length="20266287" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:26</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Проєкт «Історія питання»: чи можна скасувати Росію?</title><itunes:title>Проєкт «Історія питання»: чи можна скасувати Росію?</itunes:title><description><![CDATA[<p>В етері «Єдиного марафону» вийшов проєкт кореспондента ТСН Станіслава Ясинського<a href="https://1plus1.video/istoriya-pitannya/1-sezon/1-vipusk-premera-dokumentalnogo-proektu-istoriya-pitannya-divitsya-27-lyutogo-na-kanali-22" rel="noopener noreferrer" target="_blank"> «Історія питання»</a>. Марафон дозволяє охопити велику частку глядачів, які через свій вік і радянську освіту досі вважають, що «брати-слов’яни» раптово збожеволіли, у всьому винен один Путін, російська культура все ж таки велика, а Пушкін — пророк її. «Історія питання» пояснює, чому «не раптово», «не збожеволіли» та й не брати взагалі, звісно. Путін — лише чергова ланка в довгому ланцюжку&nbsp; керманичів Росії, які намагалися знищити Україну, велич російської культури вигадала пропаганда, а Пушкін — пророк саме її, пропаганди. Про потужний документальний проєкт, який за допомогою історії пояснює сучасні події — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/211542/2023-05-22-proiekt-istoriya-pytannya-chy-mozhna-skasuvaty-rosiyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>В етері «Єдиного марафону» вийшов проєкт кореспондента ТСН Станіслава Ясинського<a href="https://1plus1.video/istoriya-pitannya/1-sezon/1-vipusk-premera-dokumentalnogo-proektu-istoriya-pitannya-divitsya-27-lyutogo-na-kanali-22" rel="noopener noreferrer" target="_blank"> «Історія питання»</a>. Марафон дозволяє охопити велику частку глядачів, які через свій вік і радянську освіту досі вважають, що «брати-слов’яни» раптово збожеволіли, у всьому винен один Путін, російська культура все ж таки велика, а Пушкін — пророк її. «Історія питання» пояснює, чому «не раптово», «не збожеволіли» та й не брати взагалі, звісно. Путін — лише чергова ланка в довгому ланцюжку&nbsp; керманичів Росії, які намагалися знищити Україну, велич російської культури вигадала пропаганда, а Пушкін — пророк саме її, пропаганди. Про потужний документальний проєкт, який за допомогою історії пояснює сучасні події — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/211542/2023-05-22-proiekt-istoriya-pytannya-chy-mozhna-skasuvaty-rosiyu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">5abaf30f-47a1-48e4-a751-c41e507508e8</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 28 May 2023 01:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/0e1de0bc-cf00-4a69-80ed-aaf99c0bcb54/320-48000.mp3" length="33737007" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>14:03</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Грудка кури та сісі баса». Чим можна виправдати погані жарти «Жіночого кварталу»?</title><itunes:title>«Грудка кури та сісі баса». Чим можна виправдати погані жарти «Жіночого кварталу»?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Зі стрімким розвитком стендап-комедії українці, нарешті, отримали альтернативу. І вона добре підсвітила недоліки кварталівських концертів. Лаконічні виступи коміків і гнучкість їхньої програми дозволяють жартувати про ситуації, які відбуваються просто зараз. А машина «Кварталу» занадто неповоротка для настільки швидкої зміни порядку денного. Про враження від перегляду комерційного концерту «Жіночого кварталу» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/211404/2023-05-18-grudka-kury-ta-sisi-basa-chym-mozhna-vypravdaty-pogani-zharty-zhinochogo-kvartalu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Зі стрімким розвитком стендап-комедії українці, нарешті, отримали альтернативу. І вона добре підсвітила недоліки кварталівських концертів. Лаконічні виступи коміків і гнучкість їхньої програми дозволяють жартувати про ситуації, які відбуваються просто зараз. А машина «Кварталу» занадто неповоротка для настільки швидкої зміни порядку денного. Про враження від перегляду комерційного концерту «Жіночого кварталу» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/medialife/article/211404/2023-05-18-grudka-kury-ta-sisi-basa-chym-mozhna-vypravdaty-pogani-zharty-zhinochogo-kvartalu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">4fb90add-9691-472e-8ddc-9eff3bd21e7f</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 27 May 2023 01:30:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/94d1ae80-e74f-4480-94d8-b7386fd802d9/320-48000.mp3" length="22062447" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:11</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Війна в прямому ефірі». Чи треба суспільству знати про події на фронті все?</title><itunes:title>«Війна в прямому ефірі». Чи треба суспільству знати про події на фронті все?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Після невдалих комунікацій про доступ журналістів до деокупованого Херсона Міноборони спробувало унормувати роботу медіа на війні, «розфарбувавши» прифронтові й фронтові території за рівнем небезпеки в три кольори та заборонивши в’їзд у «червоні» зони. Як стало зрозуміло невдовзі, таке зонування насправді не організовує роботу, а обмежує її — щоправда, не для всіх. Про баланс між свободою слова та висвітленням бойових дій — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/211549/2023-05-22-viyna-v-pryamomu-efiri-chy-treba-suspilstvu-znaty-pro-podii-na-fronti-vse/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Діана Буцко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Після невдалих комунікацій про доступ журналістів до деокупованого Херсона Міноборони спробувало унормувати роботу медіа на війні, «розфарбувавши» прифронтові й фронтові території за рівнем небезпеки в три кольори та заборонивши в’їзд у «червоні» зони. Як стало зрозуміло невдовзі, таке зонування насправді не організовує роботу, а обмежує її — щоправда, не для всіх. Про баланс між свободою слова та висвітленням бойових дій — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/infospace/article/211549/2023-05-22-viyna-v-pryamomu-efiri-chy-treba-suspilstvu-znaty-pro-podii-na-fronti-vse/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Діана Буцко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">ecefde61-c72a-43a3-8053-f1c5bdff6caf</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 26 May 2023 02:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/39f77fca-5081-4252-95b3-f764912b3db6/320-48000.mp3" length="32184687" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>13:24</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Українські Рік і Морті. Історія мультсеріалу «Університет Чупарського»</title><itunes:title>Українські Рік і Морті. Історія мультсеріалу «Університет Чупарського»</itunes:title><description><![CDATA[<p>З листопада минулого року на ютуб-каналі<a href="https://www.youtube.com/@Animarody/about" rel="noopener noreferrer" target="_blank"> Animarody</a> виходить комедійний мультсеріал для дорослих «Університет Чупарського», створений програмістом з Івано-Франківська Миколою Семенюком і звукорежисером із Києва Михайлом Карпанем. Він розповідає про двох студентів вигаданого технічного університету. Микола та Михайло виготовляють свій продукт суто на ентузіазмі, власними силами та у вільний від роботи час, тож на виготовлення однієї 20-хвилинної серії йде близько півтора місяця. Про історію створення серіалу, головні труднощі, з якими довелося зіткнутися та плани на майбутнє — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32000/2023-05-20-ukrainski-rik-i-morti-istoriya-multserialu-universytet-chuparskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>З листопада минулого року на ютуб-каналі<a href="https://www.youtube.com/@Animarody/about" rel="noopener noreferrer" target="_blank"> Animarody</a> виходить комедійний мультсеріал для дорослих «Університет Чупарського», створений програмістом з Івано-Франківська Миколою Семенюком і звукорежисером із Києва Михайлом Карпанем. Він розповідає про двох студентів вигаданого технічного університету. Микола та Михайло виготовляють свій продукт суто на ентузіазмі, власними силами та у вільний від роботи час, тож на виготовлення однієї 20-хвилинної серії йде близько півтора місяця. Про історію створення серіалу, головні труднощі, з якими довелося зіткнутися та плани на майбутнє — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/32000/2023-05-20-ukrainski-rik-i-morti-istoriya-multserialu-universytet-chuparskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Юлія Лавришин.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">6bef9d97-5ebc-4d9b-856f-ca3ff38348e1</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 24 May 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6b963b58-0b6a-4736-8954-cc491dab49b4/320-48000.mp3" length="24676527" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>10:17</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Дмитро Десятерик про «Чорнобиль 22»: українське пекло проти російських чортів</title><itunes:title>Дмитро Десятерик про «Чорнобиль 22»: українське пекло проти російських чортів</itunes:title><description><![CDATA[<p>Автор фільму «Чорнобиль 22» Олексій Радинський зосереджений на війні, що триває з 24.02.2022, — точніше, на її сторінці, відомій лише в загальних рисах — окупації Зони відчуження Чорнобильської АЕС російськими військовими. Стрічка отримала гран-прі Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів в Обергаузені. Це найстаріший і найбільший форум короткометражного кіно у світі. Радинський став першим українським режисером, який отримав там настільки значущий приз. Про типовий неігровий фільм про війну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210985/2023-05-08-ukrainske-peklo-proty-rosiyskykh-chortiv-chornobyl-22-oleksiya-radynskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Автор фільму «Чорнобиль 22» Олексій Радинський зосереджений на війні, що триває з 24.02.2022, — точніше, на її сторінці, відомій лише в загальних рисах — окупації Зони відчуження Чорнобильської АЕС російськими військовими. Стрічка отримала гран-прі Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів в Обергаузені. Це найстаріший і найбільший форум короткометражного кіно у світі. Радинський став першим українським режисером, який отримав там настільки значущий приз. Про типовий неігровий фільм про війну — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210985/2023-05-08-ukrainske-peklo-proty-rosiyskykh-chortiv-chornobyl-22-oleksiya-radynskogo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bcd0ca18-5e9a-4104-8863-f3f37650cab7</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 22 May 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/9ad807e8-d411-4d29-92bf-72d308f644db/320-48000.mp3" length="12979887" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:24</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Back in the USSR. Чому Росія нав’язує молоді радянщину</title><itunes:title>Back in the USSR. Чому Росія нав’язує молоді радянщину</itunes:title><description><![CDATA[<p>Піонери, культ Леніна, Сталіна та суперпопулярність Чебурашки — це не спогади людей старшого віку, це реалії дітей Росії та територій України, які перебувають під тимчасовою окупацією. Система російської освіти повертається на рейки постійної муштри та добровільно-примусової участі в різних організаціях на радянський манір. Про те, як ностальгія за часами СРСР стала інструментом російської пропаганди на окупованих українських територіях — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/31867/2023-05-07-back-in-the-ussr-chomu-rosiya-navyazuie-molodi-radyanshchynu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Піонери, культ Леніна, Сталіна та суперпопулярність Чебурашки — це не спогади людей старшого віку, це реалії дітей Росії та територій України, які перебувають під тимчасовою окупацією. Система російської освіти повертається на рейки постійної муштри та добровільно-примусової участі в різних організаціях на радянський манір. Про те, як ностальгія за часами СРСР стала інструментом російської пропаганди на окупованих українських територіях — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/31867/2023-05-07-back-in-the-ussr-chomu-rosiya-navyazuie-molodi-radyanshchynu/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a8101e02-327b-4547-a49f-52be76655a57</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 18 May 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d0746efe-833e-4f86-b1dc-bc956af49aa9/17.mp3" length="35161002" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>24:25</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Андрій Кокотюха про «Блекаут. Різдво»: романтичний технотрилер у жанрі фільму катастроф і різдвяної казки</title><itunes:title>Андрій Кокотюха про «Блекаут. Різдво»: романтичний технотрилер у жанрі фільму катастроф і різдвяної казки</itunes:title><description><![CDATA[<p>Безліч технічних деталей, гостросюжетна історія, критична ситуація — і теплий різдвяний вечір у фільмі про енергетиків. Про зйомку боротьби людей із техногенними катастрофами, які відбувалися на місцях реальних подій, і катастрофи, що спричинила реальна війна — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210640/2023-04-28-blekaut-rizdvo-romantychnyy-tekhnotryler-u-zhanri-filmu-katastrof-i-rizdvyanoi-kazky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Безліч технічних деталей, гостросюжетна історія, критична ситуація — і теплий різдвяний вечір у фільмі про енергетиків. Про зйомку боротьби людей із техногенними катастрофами, які відбувалися на місцях реальних подій, і катастрофи, що спричинила реальна війна — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210640/2023-04-28-blekaut-rizdvo-romantychnyy-tekhnotryler-u-zhanri-filmu-katastrof-i-rizdvyanoi-kazky/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2c1e3396-93a7-46ec-8959-9eff7fe8088a</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 15 May 2023 07:30:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/45305175-1c52-4421-bb4a-2d650b384523/16.mp3" length="16970691" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:50</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Кінематограф рятує життя: фільм «Київ — Софія — Голлівуд», рецензія Дмитра Десятерика</title><itunes:title>Кінематограф рятує життя: фільм «Київ — Софія — Голлівуд», рецензія Дмитра Десятерика</itunes:title><description><![CDATA[<p>Український фільм «Київ — Софія — Голлівуд» отримав Срібну медаль на Нью-Йоркському фестивалі кіно й телебачення. Завдяки точності режисерського спостереження перед нами через окремі долі постає драма мільйонів жінок, витіснених війною зі звичного життя. Про кінематограф, який проявляє себе як спосіб єднання й солідарності навіть у найважчі часи — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210732/2023-05-01-kinematograf-ryatuie-zhyttya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Український фільм «Київ — Софія — Голлівуд» отримав Срібну медаль на Нью-Йоркському фестивалі кіно й телебачення. Завдяки точності режисерського спостереження перед нами через окремі долі постає драма мільйонів жінок, витіснених війною зі звичного життя. Про кінематограф, який проявляє себе як спосіб єднання й солідарності навіть у найважчі часи — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210732/2023-05-01-kinematograf-ryatuie-zhyttya/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Дмитро Десятерик.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">e7e3459e-ee6f-42aa-8bbd-038814783b5d</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 14 May 2023 07:30:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d8a349f4-bf17-4900-8f16-ea89968ed16c/15.mp3" length="10195395" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:19</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Мавка», «Памфір», «Щедрик», «Люксембург, Люксембург»… Що далі?</title><itunes:title>«Мавка», «Памфір», «Щедрик», «Люксембург, Люксембург»… Що далі?</itunes:title><description><![CDATA[<p>Кіно — це один із найдієвіших способів розказати про Україну. За перший рік великої війни світова спільнота відчинила для нашої країни всі двері: Україна була у фокусі уваги на ключових кіноринках і фестивалях, з’явилися нові можливості для копродукції, гранти на виробництво українського кіно тощо. Про перспективу&nbsp; світової експансії українського кінематографа — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/210860/2023-05-04-mavka-pamfir-shchedryk-lyuksemburg-lyuksemburg-shcho-dali/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Кіно — це один із найдієвіших способів розказати про Україну. За перший рік великої війни світова спільнота відчинила для нашої країни всі двері: Україна була у фокусі уваги на ключових кіноринках і фестивалях, з’явилися нові можливості для копродукції, гранти на виробництво українського кіно тощо. Про перспективу&nbsp; світової експансії українського кінематографа — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/rinok/article/210860/2023-05-04-mavka-pamfir-shchedryk-lyuksemburg-lyuksemburg-shcho-dali/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Наталія Данькова.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bd48bf25-3a89-4385-9511-09a47b1132d5</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 13 May 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/f1dd7408-3bd4-4f81-81a8-8319a4dd9924/14.mp3" length="22219203" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:34</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Люксембург, Люксембург» — комедія, на яку ми заслуговуємо. Рецензія Лєни Чиченіної</title><itunes:title>«Люксембург, Люксембург» — комедія, на яку ми заслуговуємо. Рецензія Лєни Чиченіної</itunes:title><description><![CDATA[<p>Вечір. Зала кінотеатру заповнена відсотків на 70. Глядачі чекають на українську комедію «Люксембург, Люксембург» — уже скоро їм доведеться зрозуміти, що це ніяка не комедія. Про стрічку, в якій знову показані ми самі — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210373/2023-04-21-tatu-navishcho-ty-mene-pokynuv-lyuksemburg-lyuksemburg-komediya-na-yaku-my-zaslugovuiemo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Вечір. Зала кінотеатру заповнена відсотків на 70. Глядачі чекають на українську комедію «Люксембург, Люксембург» — уже скоро їм доведеться зрозуміти, що це ніяка не комедія. Про стрічку, в якій знову показані ми самі — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210373/2023-04-21-tatu-navishcho-ty-mene-pokynuv-lyuksemburg-lyuksemburg-komediya-na-yaku-my-zaslugovuiemo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c87d2c92-76ee-4310-a573-53067d4fd648</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 02 May 2023 07:30:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8306e248-8aeb-4af1-8311-bbc3353e1e57/2023-05-01-145e8e5a-d3c0-42b1-9212-eb7f45b3864f.mp3" length="23670723" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>12:20</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Для нащадків і трибуналу: як формують національний архів війни в Україні</title><itunes:title>Для нащадків і трибуналу: як формують національний архів війни в Україні</itunes:title><description><![CDATA[<p>Аби зберегти пам’ять про війну, створюють спеціальні платформи, використовують програмне забезпечення та хмарні сховища. Правоохоронці, активісти й медійники з 2014 року збирають фото- та відеосвідчення про воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Про організації та установи, які збирають фото та відео про війну, де їх зберігають і чи можливе створення єдиного національного архіву, який об’єднав би всі ці матеріали — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/31754/2023-04-24-dlya-nashchadkiv-i-trybunalu-yak-formuyut-natsionalnyy-arkhiv-viyny-v-ukraini/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Аби зберегти пам’ять про війну, створюють спеціальні платформи, використовують програмне забезпечення та хмарні сховища. Правоохоронці, активісти й медійники з 2014 року збирають фото- та відеосвідчення про воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Про організації та установи, які збирають фото та відео про війну, де їх зберігають і чи можливе створення єдиного національного архіву, який об’єднав би всі ці матеріали — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/31754/2023-04-24-dlya-nashchadkiv-i-trybunalu-yak-formuyut-natsionalnyy-arkhiv-viyny-v-ukraini/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Ірина Семенюта.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">dc7180c7-6396-4eea-86de-40282cbe06ec</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 01 May 2023 21:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/4db31ae1-b4ef-444b-8cd5-6c18f6249449/2023-05-01-6e62cffb-2125-4e80-93dd-e47b2ca9cb05.mp3" length="45285315" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>23:35</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Le Маршрутка»: забути те, що побачив у третьому сезоні тревел-шоу, навряд чи можливо. Рецензія Марії Спалєк</title><itunes:title>«Le Маршрутка»: забути те, що побачив у третьому сезоні тревел-шоу, навряд чи можливо. Рецензія Марії Спалєк</itunes:title><description><![CDATA[<p>У квітні на Новому каналі несподівано вийшли три додаткових епізоди тревел-шоу «Le Маршрутка». Вони доповнили третій сезон проєкту, показаного наприкінці 2022 року. У спецвипусках телеведуча Леся Нікітюк відвідала прифронтові Харків, Миколаїв і Херсон. Але нині «Le Маршрутка» подивилася на країну та розповіла нам про її жителів зі всіх доступних боків. Про подорож сучасними реаліями України в стані війни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210497/2023-04-25-le-marshrutka-zabuty-te-shcho-pobachyv-u-tretomu-sezoni-trevel-shou-navryad-chy-mozhlyvo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У квітні на Новому каналі несподівано вийшли три додаткових епізоди тревел-шоу «Le Маршрутка». Вони доповнили третій сезон проєкту, показаного наприкінці 2022 року. У спецвипусках телеведуча Леся Нікітюк відвідала прифронтові Харків, Миколаїв і Херсон. Але нині «Le Маршрутка» подивилася на країну та розповіла нам про її жителів зі всіх доступних боків. Про подорож сучасними реаліями України в стані війни — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210497/2023-04-25-le-marshrutka-zabuty-te-shcho-pobachyv-u-tretomu-sezoni-trevel-shou-navryad-chy-mozhlyvo/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">2e2f74ca-da27-4c15-a401-a5cb1987b2e6</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 30 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b5619b9d-c831-42bf-b3f7-54539974e8d4/Le.mp3" length="16932480" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:49</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Станція Краматорськ»: рецензія Андрія Кокотюхи</title><itunes:title>«Станція Краматорськ»: рецензія Андрія Кокотюхи</itunes:title><description><![CDATA[<p>«Відео може вас шокувати», — завбачливо попереджають глядачів Анна Цигима й Наталя Гуменюк, авторки документального фільму «Станція Краматорськ». Стрічку показали 8 квітня з нагоди річниці трагедії — обстрілу російськими ракетами краматорського залізничного вокзалу 8 квітня 2022 року і в пам’ять про десятки загиблих. Про дошку пошани у «Форпості Ірпінь» і згусток емоцій у «Станції Краматорськ» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210155/2023-04-15-tse-video-ne-mozhe-vas-shokuvaty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«Відео може вас шокувати», — завбачливо попереджають глядачів Анна Цигима й Наталя Гуменюк, авторки документального фільму «Станція Краматорськ». Стрічку показали 8 квітня з нагоди річниці трагедії — обстрілу російськими ракетами краматорського залізничного вокзалу 8 квітня 2022 року і в пам’ять про десятки загиблих. Про дошку пошани у «Форпості Ірпінь» і згусток емоцій у «Станції Краматорськ» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210155/2023-04-15-tse-video-ne-mozhe-vas-shokuvaty/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Андрій Кокотюха.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">f83b6593-ea4a-41fc-837c-92a40709fbbe</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 29 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/52b5f07a-57c9-4c2c-ab55-6675c60865cf/2023-04-28-2dc95d5e-7aaf-4e8d-a89d-69ccb6a802b0.mp3" length="16417152" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>08:33</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Міжнародні організації та дезінформація: нас не хочуть чути, але мусять слухати</title><itunes:title>Міжнародні організації та дезінформація: нас не хочуть чути, але мусять слухати</itunes:title><description><![CDATA[<p>Російські дипломати щодня допомагають своїм співвітчизникам вчиняти злочини проти українців, зокрема й поширюючи дезінформацію на полях багатосторонньої дипломатії. Це розуміють багато людей, однак мало хто знає, що з цим робити. Про міжнародні організації та російську дезінформацію в них — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/blogs/article/210026/2023-04-12-nas-ne-khochut-chuty-ale-nas-musyat-slukhaty-chomu-vazhlyvo-govoryty-pro-mizhnarodni-organizatsii-ta-rosiysku-dezinformatsiyu-v-nykh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Російські дипломати щодня допомагають своїм співвітчизникам вчиняти злочини проти українців, зокрема й поширюючи дезінформацію на полях багатосторонньої дипломатії. Це розуміють багато людей, однак мало хто знає, що з цим робити. Про міжнародні організації та російську дезінформацію в них — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/blogs/article/210026/2023-04-12-nas-ne-khochut-chuty-ale-nas-musyat-slukhaty-chomu-vazhlyvo-govoryty-pro-mizhnarodni-organizatsii-ta-rosiysku-dezinformatsiyu-v-nykh/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автор — Артур Колдомасов.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">cb251003-72b7-406f-ab81-1a3c0da7d1ae</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 28 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/e504eb85-a926-49f6-a965-09545bd3c862/2023-04-28-d9d239d2-2da8-4de3-a974-49ef592627a8.mp3" length="17405568" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:04</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«У росіян немає ані віри, ані бога, ані чеснот, ані правил» — рецензія Марії Спалєк на фільм Суспільного «Капелани. Віра на війні»</title><itunes:title>«У росіян немає ані віри, ані бога, ані чеснот, ані правил» — рецензія Марії Спалєк на фільм Суспільного «Капелани. Віра на війні»</itunes:title><description><![CDATA[<p>У ефірі національного марафону «Єдині новини» відбулася прем’єра документального фільму «Капелани. Віра на війні». Фільм розповідає про трьох капеланів з Одеси, які на початку війни потрапили до російського полону біля острова Зміїний. Про новий фільм Суспільного, який показав проти кого та за що ми воюємо — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/7719/2023-03-25-u-rosiyan-nemaie-ani-viry-ani-boga-ani-chesnot-ani-pravyl/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>У ефірі національного марафону «Єдині новини» відбулася прем’єра документального фільму «Капелани. Віра на війні». Фільм розповідає про трьох капеланів з Одеси, які на початку війни потрапили до російського полону біля острова Зміїний. Про новий фільм Суспільного, який показав проти кого та за що ми воюємо — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://stv.detector.media/vyrobnytstvo/read/7719/2023-03-25-u-rosiyan-nemaie-ani-viry-ani-boga-ani-chesnot-ani-pravyl/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Марія Спалєк.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">bed58b5b-79ce-46fb-bed0-53eb40e1ef5b</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Thu, 27 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/5da0dbcb-0562-4058-bec1-a8cf53bd55cd/2023-04-23-0072448d-8d00-4929-8131-aaefa3da7cb7.mp3" length="15144576" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>07:53</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Спартак Суббота. Як українці з тріском провалили черговий краш-тест</title><itunes:title>Спартак Суббота. Як українці з тріском провалили черговий краш-тест</itunes:title><description><![CDATA[<p>«А я так і знала / знав, що він пройдисвіт», — писали сотні людей упродовж 11 квітня, коли соцмережами почало ширитися розслідування про Спартака Субботу. Адже з такими, як він, завжди одне й те саме: їх обожнюють тисячі, ба навіть мільйони. За те, що він ось такий незвичний, яскравий, загадковий професіонал і спікер та й просто красивий чоловік. Про Субботу як тест на інформаційну гігієну, вплив людей, яких ми воліємо не знати, та приклад Арестовича — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210069/2023-04-13-spartak-subbota-yak-ukraintsi-z-triskom-provalyly-chergovyy-krash-test/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>«А я так і знала / знав, що він пройдисвіт», — писали сотні людей упродовж 11 квітня, коли соцмережами почало ширитися розслідування про Спартака Субботу. Адже з такими, як він, завжди одне й те саме: їх обожнюють тисячі, ба навіть мільйони. За те, що він ось такий незвичний, яскравий, загадковий професіонал і спікер та й просто красивий чоловік. Про Субботу як тест на інформаційну гігієну, вплив людей, яких ми воліємо не знати, та приклад Арестовича — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/210069/2023-04-13-spartak-subbota-yak-ukraintsi-z-triskom-provalyly-chergovyy-krash-test/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">37ecd8e0-8549-4ec8-be89-7d4e975c26ee</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Wed, 26 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/ce749acc-8fd7-42fc-b495-91a6fb4077cf/2023-04-28-4320bc48-f5ae-4c63-8ea9-da14be709fbd.mp3" length="30036096" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>15:39</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>Росія виграє війну за карти. Як західні компанії друкують і продають окупаційні мапи України</title><itunes:title>Росія виграє війну за карти. Як західні компанії друкують і продають окупаційні мапи України</itunes:title><description><![CDATA[<p>Понад двадцять західних компаній друкують або продають карти, які порушують територіальну цілісність України. Ідеться про найрізноманітніші формати карт: політичні карти, глобуси, атласи, автомобільні карти. Про західні компанії, які видають одразу шість різних окупаційних варіантів карти України — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/31631/2023-04-10-rosiya-vygraie-viynu-za-karty-yak-dvadtsyat-zakhidnykh-kompaniy-drukuyut-i-prodayut-okupatsiyni-mapy-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко та Ярослав Зубченко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Понад двадцять західних компаній друкують або продають карти, які порушують територіальну цілісність України. Ідеться про найрізноманітніші формати карт: політичні карти, глобуси, атласи, автомобільні карти. Про західні компанії, які видають одразу шість різних окупаційних варіантів карти України — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/trendi/post/31631/2023-04-10-rosiya-vygraie-viynu-za-karty-yak-dvadtsyat-zakhidnykh-kompaniy-drukuyut-i-prodayut-okupatsiyni-mapy-ukrainy/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Автори — Леся Бідочко та Ярослав Зубченко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">c00f97e7-dc8a-49d7-bb46-711200a76811</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Tue, 25 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/8ee578bb-03f5-44cc-b1fd-dcab52691a84/2023-04-24-1b45140f-32c3-4f0d-b444-2db1d8a7d522.mp3" length="17917056" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:20</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Отрицательно работающая» каналізація Катерини Шульман</title><itunes:title>«Отрицательно работающая» каналізація Катерини Шульман</itunes:title><description><![CDATA[<p>Недавно ми сміялися з Ані Лорак. Писали, що людина вона настільки недалека, що у спробах пропетляти потрапила на саме дно формулювань, називаючи війну «этой ситуацией» і «случилось то, что случилось». Про «Анілорак стайл», який чудово працює і у випадку «хороших росіян» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/blogs/article/210360/2023-04-20-otrytsatelno-rabotayushchaya-kanalizatsiya-kateryny-shulman/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Недавно ми сміялися з Ані Лорак. Писали, що людина вона настільки недалека, що у спробах пропетляти потрапила на саме дно формулювань, називаючи війну «этой ситуацией» і «случилось то, что случилось». Про «Анілорак стайл», який чудово працює і у випадку «хороших росіян» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/blogs/article/210360/2023-04-20-otrytsatelno-rabotayushchaya-kanalizatsiya-kateryny-shulman/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Лєна Чиченіна.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">8ec391ec-90bf-4101-a794-77f8c009e33c</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Mon, 24 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/b6b6ce60-a3c9-4a35-8c35-153672a8e60f/2023-04-27-c8d41388-2065-4a29-af89-dc9c77ca05dd.mp3" length="10637952" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>05:32</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Уранові хвилі». Як Росія поширює пропаганду про збіднений уран</title><itunes:title>«Уранові хвилі». Як Росія поширює пропаганду про збіднений уран</itunes:title><description><![CDATA[<p>Євроскептики, популісти, критики НАТО — багаторічні союзники Росії в поширенні пропаганди про використання конвенціональної зброї, яка є на озброєнні й у самій Росії. Про те, як Росія десятиріччями розповідала про «загрозу збідненого урану» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/31614/2023-04-07-uranovi-khvyli-yak-rosiya-poshyryuie-propagandu-pro-zbidnenyy-uran/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Гала Скляревська.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Євроскептики, популісти, критики НАТО — багаторічні союзники Росії в поширенні пропаганди про використання конвенціональної зброї, яка є на озброєнні й у самій Росії. Про те, як Росія десятиріччями розповідала про «загрозу збідненого урану» — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/31614/2023-04-07-uranovi-khvyli-yak-rosiya-poshyryuie-propagandu-pro-zbidnenyy-uran/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Гала Скляревська.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">a7c36a85-38cb-4414-bff5-c9443e5d522e</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 23 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/6b495793-967b-4c01-a15b-21b048698b17/2023-04-24-cfe686f5-fede-4bc1-ab97-35c7863cbf09.mp3" length="42053760" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>21:54</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Фортеця Бахмут» і «Бахмутська м’ясорубка»: що закордонні медіа говорять про битву за українське місто</title><itunes:title>«Фортеця Бахмут» і «Бахмутська м’ясорубка»: що закордонні медіа говорять про битву за українське місто</itunes:title><description><![CDATA[<p>Наступ Росії на Бахмут і його оборона ЗСУ триває. Від грудня, коли місто відвідав президент Володимир Зеленський і передав Конгресу США український прапор, підписаний воїнами Сил оборони в Бахмуті, назва міста стала частіше з’являтися в заголовках світових медіа. Про найпоширеніші наративи, які використовують провідні медіа для опису цієї битви — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/blogs/article/209299/2023-03-24-fortetsya-bakhmut-i-bakhmutska-myasorubka-shcho-zakordonni-media-govoryat-pro-bytvu-za-ukrainske-misto/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Еріка Бортнік.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Наступ Росії на Бахмут і його оборона ЗСУ триває. Від грудня, коли місто відвідав президент Володимир Зеленський і передав Конгресу США український прапор, підписаний воїнами Сил оборони в Бахмуті, назва міста стала частіше з’являтися в заголовках світових медіа. Про найпоширеніші наративи, які використовують провідні медіа для опису цієї битви — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/blogs/article/209299/2023-03-24-fortetsya-bakhmut-i-bakhmutska-myasorubka-shcho-zakordonni-media-govoryat-pro-bytvu-za-ukrainske-misto/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут.</a> Авторка — Еріка Бортнік.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">3f926e77-a4e2-4b27-8a84-21aad78db2e8</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sun, 23 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/de771fdb-5b35-4a2a-96f6-86cde9e6f7b1/2023-04-23-aa0a3f27-8555-4b8e-ac13-1172159658ce.mp3" length="17464704" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>09:06</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Як добре за поребриком: без сатани й високих цін на продукти». Огляд російської дезінформації</title><itunes:title>«Як добре за поребриком: без сатани й високих цін на продукти». Огляд російської дезінформації</itunes:title><description><![CDATA[<p>Із 23 по 30 березня 2023 року «Детектор медіа» зафіксував понад п’ятдесят російських дезінформаційних вкидів. Протягом цього часу пропагандисти запевняли, що в Росії живеться дуже добре, українці сповідують сатанізм, а українська мова штучна. Також пропагандисти стверджували, що великим організаціям, як-от ООН, начхати на долі «людей Донбасу». Фейки й маніпуляції агітпропу в кінці березня — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/monitorynh-internetu/article/209864/2023-04-07-yak-dobre-za-porebrykom-bez-satany-y-vysokykh-tsin-na-produkty-oglyad-rosiyskoi-dezinformatsii-za-2330-bereznya-2023-roku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Орест Сливенко.</p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Із 23 по 30 березня 2023 року «Детектор медіа» зафіксував понад п’ятдесят російських дезінформаційних вкидів. Протягом цього часу пропагандисти запевняли, що в Росії живеться дуже добре, українці сповідують сатанізм, а українська мова штучна. Також пропагандисти стверджували, що великим організаціям, як-от ООН, начхати на долі «людей Донбасу». Фейки й маніпуляції агітпропу в кінці березня — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/monitorynh-internetu/article/209864/2023-04-07-yak-dobre-za-porebrykom-bez-satany-y-vysokykh-tsin-na-produkty-oglyad-rosiyskoi-dezinformatsii-za-2330-bereznya-2023-roku/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Орест Сливенко.</p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">96fa7cdb-f9ac-4516-8e25-d4e5872a82f9</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Sat, 22 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/d2ccf025-5c5e-4451-8555-dd6a130032fd/2023-04-25-3e41d288-5467-4b3a-a3db-f3a84723567d.mp3" length="22923648" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:56</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item><item><title>«Памфір приходить після Носорога». Рецензія Андрія Кокотюхи на фільм «Памфір»</title><itunes:title>«Памфір приходить після Носорога». Рецензія Андрія Кокотюхи на фільм «Памфір»</itunes:title><description><![CDATA[<p>Історія про українських заробітчан, що повернулися додому з чужини, кримінальна драма з яскраво вираженими елементами «чорного кіно», нуару або швидше — неонуару. Про непрожиті дев’яності та постдев’яності в кіно, контрабанду як традицію та український неонуар — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/209307/2023-03-24-pamfir-prykhodyt-pislya-nosoroga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></description><content:encoded><![CDATA[<p>Історія про українських заробітчан, що повернулися додому з чужини, кримінальна драма з яскраво вираженими елементами «чорного кіно», нуару або швидше — неонуару. Про непрожиті дев’яності та постдев’яності в кіно, контрабанду як традицію та український неонуар — у випуску.</p><p>Текстову версію <a href="https://detector.media/kritika/article/209307/2023-03-24-pamfir-prykhodyt-pislya-nosoroga/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">читайте тут</a>. Автор — Андрій Кокотюха.</p><p><br></p>]]></content:encoded><link><![CDATA[https://detector.media/]]></link><guid isPermaLink="false">1ed6faac-8c18-4aec-99bf-c06f444b95fd</guid><itunes:image href="https://artwork.captivate.fm/c062a5a0-cb66-48c8-9b0a-91ce38ab1d37/eNji3MSX83vsppN9PZD0Olnj.png"/><dc:creator><![CDATA[Детектор медіа]]></dc:creator><pubDate>Fri, 21 Apr 2023 09:00:00 +0200</pubDate><enclosure url="https://podcasts.captivate.fm/media/77bf60b3-c3f5-4429-84e9-83e8c300e4c0/2023-04-23-76c87b1d-52a1-47fd-bbee-361048a9b868.mp3" length="21702528" type="audio/mpeg"/><itunes:duration>11:18</itunes:duration><itunes:explicit>false</itunes:explicit><itunes:episodeType>full</itunes:episodeType><itunes:author>Детектор медіа</itunes:author></item></channel></rss>