Протягом цього циклу ми говорили про різні аспекти спільного: і про давню історію, і про дисидентський рух в радянські часи, і про нинішній кримський спротив. А також про музику, мистецтво, літературу і навіть кухню.

Цей випуск присвячений ще одній темі, що об'єднує українців і кримських татар – спільному майбутньому.

Він про те, як має розвиватися Крим після деокупації та що для цього потрібно.

Про те, чи може він стати майданчиком для реалізації всіх давно обговорюваних але досі не перевтілених у життя реформ.

Про те, чому Кримськотатарська національно-територіальна автономія важлива не тільки для кримських татар, але й для подальшої реінтеграції нині окупованого півострова.

Про необхідність довіри між українцями та кримськими татарами і пастку самовтілюваного пророцтва.

Про те, які перші кроки мають зробити держава, українське суспільство і кримські татари одразу після звільнення Криму.

Гість ефіру – державний управлінець, кримськотатарський громадський діяч Арсен Жумаділов.

Серед таких слів і ті, що склали назву цього подкасту.

Це новий епізод "Кавуна та тютюна" – програми про те, що об'єднує українців та кримських татар. І в ньому ми обговорюємо з Ярославом Грицаком спільне минуле, теперішнє та майбутнє двох народів.

Говорячи про єдність кримських татар і українців, Грицак пояснює її не тільки існуванням спільного ворога, а й розумінням спільної історії.

"Що ще робить спільними українців і кримських татар? Умовно, ми частини різних цивілізацій – православної і ісламської, – додає Грицак. – Але в кожних з цивілізацій, українці і кримські татари – це найбільш західна їх версія".

Також в цьому епізоді ми говоримо про таке:

– Як в Україні свідомо змінюється образ кримських татар?

– Чому Україна не має нікому доводити історичну українськість Донбасу чи Криму?

– Які міфи про кримських татар є токсичними і що з ними робити?

– Чому важливо створити кримськотатарський університет?

– Як Крим пов'язаний з ідеєю Путіна повернути "велич" Російській імперії?

– І чому боротьба за Крим важлива для України?

Алім Алієв, Рустем Халілов

Він говорить про новий виклик, який постане перед українцями через травму війни – необхідність почути один одного. У кожного з нас свій досвід цієї війни, і між цими досвідами має виникнути спільна мова. 

Це новий епізод подкасту "Кавун та тютюн" – про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей випуск ми присвятили колективним травмам.

Козловський називає ХХ століття епіцентром множинних травм для українців. Серед найбільш масштабних трагедій, що спричинили травми на покоління – Голодомор в Україні 1932-1933-их років та депортація кримських татар в 1944-му році. 

В цьому епізоді ми говоримо про таке:

– Чому травми суспільства це проблема національної безпеки та з якої причини люди починають ставити  неправильні питання і вимагати неправильних відповідей?

– Які наслідки трагедій ХХ століття ми досі носимо в собі?

– Чому витіснення пам'яті радянською машиною приводить до того, що травма переходить в культурне тіло?

– Як колонізаційні процеси можуть формувати комплекс національної меншовартості?

– До чого приводить те, що переживши колективну травму, людина починає відчувати провину?

– І як відрефлексувати колективну травму?

З тих пір в активі Джамали – 20 відвіданих країн і десятки мільйонів доларів, зібраних для України. Концерти, інтерв'ю, зустрічі з громадськими діячами, світовими зірками, політиками… Джамала стала однією з найбільш відомих амбасадорок України за кордоном.

11 травня в Ліверпулі в рамках EuroFestival відбудеться світова прем'єра її альбому "QIRIM", створеного на основі кримськотатарських народних пісень. Супроводжуватиме співачку філармонічний оркестр ВВС.

Але український слухач зможе почути ці пісні раніше – 5 травня Джамала презентує їх у Національній опері в Києві спільно з Національним симфонічним оркестром України.

"QIRIM" поєднує 14 старовинних пісень, кожна з яких представляє певну місцевість Криму. Ці пісні Джамала збирала роками. І іноді стикалася з дивовижними відкриттями.

– Коли я дізнавалася ці історії, перекладала кожну пісню, я розкопала таке, чого не очікувала. Що майже в кожній пісні є фраза, яка так чи інакше відповідає за вірність і гідність, – розповідає Джамала.

Свій альбом вона називає можливістю для слухачів всього за 14 пісень дізнатися про історію Криму і характер і ментальність кримськотатарського народу.

Також в новому епізоді подкасту "Кавун і тютюн" Джамала розповідає:

– скільки спільного в мелосі українських та кримськотатарських пісень;

– про перші мільйоні євро, зібраних на допомогу Україні;

– як її намагалися подружити з росіянами;

– як їй довелося виконувати перший кримськотатарський реп зі 100-річною історією;

– про сюрприз, що очікує на слухачів концерту у Києві.

Сьогодні інтерес до кримськотатарської кухні на материковій Україні зростає паралельно з відкриттям нових закладів, що частують гостей національною їжею корінного народу Криму.

Цікаво, що сто років тому рецепти одних і тих самих кримськотатарських страв могли відрізнятися в залежності від регіону Криму, а іноді навіть в залежності від сіл та міст. Проте, частину своїх кулінарних традицій кримські татари втратили за роки депортації. Але за ці ж роки на чужині вони збагатили свою кухню й чимось новим.    

Чи є щось спільного між галушками та алюшке шорбаси? Які традиційні страви вдалося зберегти кримським татарам? Коли киримли почали готувати манти та лагман? Яка різниця між пловом та пілявом? З чого робили слабоалкогольний напій буза? Та яким є традиційний рецепт чебурека?

І звісно, в цьому епізоді згадуємо і про каву, що посідає особливе місце в культурі кримських татар. Наприкінці 19 сторіччя в одному тільки Бахчисараї було 62 кав’ярні. 

В кримськотатарському домі кавою й досі зустрічають гостей. Є навіть таке поняття як козьайдин каве – це коли подають каву, відмічаючи різні події. Є і байрам каве – це святкова кава. А є й така кава, яку називають "чоловічою" – туди додають дрібку солі.

Про це все і не тільки говоримо з етнографом, авторкою книги “Кримськотатарська кухня” Оленою Соболєвою.

Так в їхніх руках опинилася поема «Тугай-бей», яку потім визнають перлиною кримськотатарської поезії XVII ст.

Її автор – кримськотатарський поет, а до того ж і зять Тугай-Бея, Джанмухаммед – написав твір про похід Іслям Ґерая III і Богдана Хмельницького на Польщу.

Ця картина епохальної спільної боротьби українського і кримськотатарського народів була висвітлена також і в поемі "Сефернаме" ("Сказання про похід") Едіпа Ефенді.

Перед вами подкаст "Кавун та тютюн" – програма про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей епізод – літературний.

Зближення української та кримськотатарської літератур – це не тільки про висвітлення спільних сторінок історії. Як саме письменники та поети двох народів впливали один на одного? Які теми їх об'єднували? Що з кримськотатарської літератури можна прочитати українською та навпаки?

Про це ми говоримо з українською поетесою та перекладачкою, лауреаткою Шевченковської премії Катериною Калитко.

Цього разу ми говоримо про боротьбу двох народів з одним супротивником, який здавався непереможним. Бо цим супротивником була радянська влада. 

Новий епізод розповідає про кримськотатарський рух за повернення на батьківщину та те, як в цій боротьбі корінному народові Криму допомагали українські дисиденти.

1944 року радянська влада депортувала з Криму всіх кримських татар. У товарних вагонах їх повезли в Середню Азію та на Урал. Через нелюдські умови в дорозі і в місцях депортації за лічені роки загинула майже половина народу. 

Протягом 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців. Їх обмежили в правах, у тому числі в праві пересування. Паспорта кримським татарам видали тільки в 1956 році.

А 1967 року вийшов указ президії Верховної Ради СРСР «Про громадян татарської національності, які раніше проживали в Криму». В ньому нібито знімали обмеження з кримських татар, і навіть говорилось про огульні звинувачення, які  "необґрунтовано віднесли до всього татарського населення Криму". Але насправді шлях в Крим для його корінного народу все одно залишався закритим.

Коли вийшов цей указ, гостю цього подкасту не виповнилося 24-х. І він вже встиг як дисидент отримати перший термін ув'язнення. 

В новому епізоді розмовляємо з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим, який 15 років провів у радянських тюрмах та лагерях, виборюючи право свого народу на повернення додому.

В кожному епізоді ми будемо знаходити це спільне в різних сферах – в сторінках історії, в музиці, в літературі, кухні. Будемо запрошувати гостей та обговорювати з ними те, що нас об'єднує, а також і те, що в двох народів є індивідуального.

Перший епізод подкасту "Кавун та тютюн" – про єдність українців та кримських татар в протистоянні одному ворогові. Про те, що відбувалося в Криму напередодні і після його окупації Росією. І як сама Росія обрала своїми ворогами кримських татар та українців.

Про те, що відбувалось в Криму всі роки з моменту окупації півострова говоримо з Тамілою Ташевою –  постійною представницею президента України в АР Крим

В кожному епізоді ми будемо знаходити це спільне в різних сферах – в сторінках історії, в музиці, в літературі, кухні. Будемо запрошувати гостей та обговорювати з ними те, що нас об'єднує, а також і те, що в двох народів є індивідуального.

І назва нашої програми – це теж один з прикладів того близького, що є між українцями та киримли. Тютюн – так звучить слово і кримськотатарською, і українською, і означає воно одне. Кавун – і це слово теж є в обох мовах. Але кримські татари кавуном називають диню. Так єдина форма містить різний для двох народів сенс.